Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Реакція на зміну фіскальної політики
Тепер можна застосувати наше знання чинників, що викликають переміщення кривих IS та LМ, для аналізу того, як змінюються рівноважні рівні процентної ставки і сукупного обсягу виробництва у відповідь на зміни в монетарній та фіскальній політиці.
Реакція на зміну монетарної політики
На графіку 25.4 показано реакцію обсягу виробництва і процентної ставки на збільшення пропозиції грошей. Початково економіка перебуває у рівновазі в точці 1 на товарному і грошовому ринках. Ця рівновага досягається на перетині кривих IS та LM1. Припустімо, що кінцевий рівень сукупного обсягу виробництва, У2, такий, що в економіці встановилася небувала норма безробіття – 20 %. Тому Федеральна резервна система вирішує домагатися збільшення обсягу виробництва і зменшення безробіття через зростання пропозиції грошей. Чи зміна Федеральною резервною системою монетарної політики призведе до бажаного результату?
Графік 25.4. Реагування сукупного обсягу виробництва і процентної ставки па збільшення пропозиції грошей.
Збільшення пропозиції грошей переміщує криву LM праворуч з положення LM1 до LM2- Економіка переміщується у точку 2, в якій обсяг виробництва збільшився до Уг, а процентна ставка впала до іг.
Збільшення пропозиції грошей викличе переміщення праворуч кривої LM у положення LM2, і рівноважна точка для товарного і грошового ринків переміститься у точку 2 (перетин IS і LM2). Як результат збільшення пропозиції грошей, процентна ставка зменшиться до і2і і сукупний обсяг виробництва зросте до У2. Політика Федеральної резервної системи була успішною, спричинивши поліпшення стану економіки.
Для глибшого розуміння того, чому сукупний обсяг виробництва зростає, а процентна ставка падає, подумаймо, що сталося при переміщенні з точки 1 до точки 2. Коли економіка перебуває у точці 1, то збільшення пропозиції грошей (переміщення праворуч кривої LM) створює надлишок пропозиції грошей, що веде до зниження процентної ставки. Це зниження викликає зростання інвестиційних видатків і чистого експорту, які, в свою чергу, збільшують сукупний попит і викликають зростання сукупного обсягу виробництва. Коли економіка досягає точки 2, надлишок пропозиції грошей усувається внаслідок зростання обсягу виробництва та падіння процентної ставки. Обидва ці процеси збільшують величину попиту на гроші доти, доки вона не стає дорівнювати вищому рівню пропозиції грошей.
Зменшення пропозиції грошей змінює такий процес на протилежний. Воно переміщує криву LM ліворуч, що спричиняє зростання процентної ставки і падіння обсягу виробництва. Відповідно, сукупний обсяг виробництва перебуває у прямому зв’язку з пропозицією грошей. Сукупний обсяг виробництва розширюється, коли пропозиція грошей зростає, і падає, коли вона зменшується.
Графік 25.5. Реакція сукупного обсягу виробництва і процентної ставки па стимулювальну фіскальну політику.
Стимулювальна фіскальна політика (зростання урядових видатків або зменшення податків) переміщує криву /5 праворуч з 15] у положення і¿2- Економіка переміщується у точку 2, і сукупний обсяг виробництва збільшується до Уг, в той час як процентна ставка зростає до іг.
Реакція на зміну фіскальної політики
Припустімо, що Федеральна резервна система не бажає збільшувати пропозицію грошей, коли в економіці норма безробіття перебуває на 20 %-ній позначці у точці 1. Чи може федеральний уряд прийти на допомогу і змінити урядові видатки й податки для збільшення сукупного обсягу виробництва і зменшення масового безробіття?
Модель ІSLM показує, що уряд це може зробити На графіку 25.5 зображено реакцію обсягу виробництва і процентної ставки на стимулювальну фіскальну політику (збільшення урядових видатків або зменшення податків). Збільшення урядових видатків або зменшення податків спричиняє переміщення кривої IS праворуч у положення ІS2, і рівноважна точка для грошового і товарного ринків переміщується у точку 2 (перетин IS2 з LM2). Результатом зміни фіскальної політики стане зростання сукупного обсягу виробництва до У2 і підвищення процентної ставки до і2. Зауважте відмінність у впливі на процентну ставку стимулювальної фіскальної політики порівняно з впливом монетарної політики. У випадку стимулювальної фіскальної політики процентна ставка зростає, в той час як у випадку стимулювальної монетарної політики процентна ставка падає.
Чому збільшення урядових видатків або зменшення податків переміщують економіку з точки 1 у точку 2, що викликає зростання і сукупного обсягу виробництва, і процентної ставки? Збільшення урядових видатків прямо розширює сукупний попит, в той час як зменшення податків збільшує доход, наявний для витрачання, і розширює сукупний попит шляхом підвищення споживчих видатків. Як наслідок, збільшення сукупного попиту викликає зростання сукупного обсягу
ТАБЛИЦЯ 25.1. Підсумки: впливи чинників, що переміщують криві IS та LМ.
Виробництва. Вищий рівень сукупного обсягу виробництва збільшує величину попиту на гроші, що створює надлишок попиту на гроші, який, у свою чергу, викликає зростання процентної ставки. У точці 2 надлишок попиту на гроші, що створений зростанням сукупного обсягу виробництва, усувається зростанням процентної ставки, яка зменшує величину попиту на гроші.
Звужувальна фіскальна політика (зменшення урядових видатків або збільшення податків) змінює на протилежний процес, що описаний на графіку 25.5. Ця політика викликає звуження сукупного попиту, що переміщує криву № ліворуч, та падіння і сукупного обсягу виробництва, і процентної ставки. Сукупний обсяг виробництва і процентна ставка перебувають у прямій залежності від урядових видатків і в оберненій – від податків.
ПОРАДА
Таблиця 25.1 показує впливи на сукупний обсяг виробництва і процентні ставки від змін семи чинників, що переміщують криві IS1 та LМ. Крім того, ця таблиця забезпечує схему, що описує причину реакції обсягу виробництва і процентної ставки. Інструментарій ISLM найкраще вивчати через практичне його застосування. Для поглиблення свого розуміння викладеного питання спробуйте скласти вашу власну таблицю 25.1, в якій всі чинники скоріше зменшують, а не збільшують своє значення, і дайте відповідь на завдання в кінці цього розділу.
Графік 25.6. Нарощування видатків у роки в’єтнамської війни і зростали я процентних ставок: 1965-1966 рр.
Зростання воєнних видатків з 1965 р. по 1966 р. призвело до переміщення праворуч кривої /5 з положення І&;і у положення /o$2, Що перемістило економіку З точки 1 у точку 2 та збільшило і сукупний обсяг виробництва, і процентну ставку.
Застосування. Нарощування оборонних видатків у роки в’єтнамської війни і процентні ставки, 1965-1966 рр.
З початку 1965 р. до кінця 1966 р. зростало втягнення США у в’єтнамську війну шляхом збільшення чисельності війська у В’єтнамі з менш ніж 25 000 до понад 350 000. Розширення контингенту військ мало своїм наслідком суттєве зростання воєнних видатків, що призвело до збільшення урядових видатків на 46 млрд. дол. з 1965 р. по 1966 р. (з 487 млрд. дол. до 533 млрд. дол.). Що сталося в цій ситуації з сукупним обсягом виробництва і процентними ставками, згідно з моделлю І£ЬМ?
З графіка 25.6 видно, що збільшення урядових видатків перемістило б криву 15 праворуч з положення /5^ у І32, в той час як крива ЬМ залишалася незмінною, бо пропозиція грошей (МІ) була майже незмінною у реальному вираженні: 502 млрд. дол. (у цінах 1982 р.) у 1965 р. і 500 млрд. дол. (у цінах 1982 р.) у 1966 р. Згідно з моделлю /5ЬМ, економіка переміщується з точки 1 у точку 2, в якій і ВНП, і процентні ставки зростають. Саме це відбулося з 1965 р. по 1966 р.: ВНП зріс на 120 млрд. дол. у цінах 1982 р. (тобто пройшла мультиплікація збільшення урядових видатків на 46 млрд. дол.) – з 2088 млрд. дол. до 2208 млрд. дол., в той час як процентна ставка по тримісячних векселях Державної скарбниці збільшилася з 3,95 до 4,88 %
Економісти тоді ж погодилися, що для утримання економіки від перегріву слід збільшити податки і зменшити процентні ставки шляхом переміщення кривої І£ ліворуч. На жаль, президент Ліндон Джонсон вважав, що політично неможливо підвищувати податки для оплати видатків на війну, яка швидко ставала найнепопулярнішою війною Америки. Податки не підвищувалися аж до 1968 р., через що перегріта економіка спричинила інфляцію і рекордно високі процентні ставки.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)