Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Процентні ставки і чистий експорт

Як детальніше аналізувалося в розділі 21, коли процентні ставки у США зростають (за незмінного рівня цін), банківські депозити у доларах США стають привабливішими, порівняно з депозитами, що пойменовані в іноземних валютах. Це викликає, отже, зростання вартості доларових депозитів стосовно депозитів в інших валютах, тобто зростання обмінного курсу долара. Вища вартість долара, що є наслідком зростання процентних ставок, робить американські товари дорожчими за іноземні, і це спричиняє падіння чистого експорту. Отже, коли процентні ставки зростають, то вартість долара зростає, американські товари стають дорожчими, а чистий експорт зменшується. Підсумковий зворотний зв’язок між процентними ставками і чистим експортом показано на частині (б) графіка 24.7. За низького рівня процентної ставки, і1, валютний обмінний курс низький і чистий експорт, NX^, є високим. За високого рівня процентної ставки, і3, валютний курс є високим і чистий експорт, NX3i низький.

Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків   Мишкін Ф. С.   Процентні ставки і чистий експорт

Графік 24.7. Виведення кривої IS.

Інвестиційна крива на частині (а) графіка показує, що коли процентна ставка зростає з і і до іг і до із, то планові інвестиційні видатки зменшуються з /; до 12 і до Із. На частині (б) графіка показано, що чистий експорт також зменшується з ЛГХі до ІЇіХг і до ДОХз. Частина (в) графіка вказує на рівні рівноважного обсягу виробництва У і, Уг і Уд, що відповідають цим трьом рівням планових інвестицій і чистого експорту. Нарешті, частина (г) графіка зображує рівень рівноважного обсягу виробництва, що відповідає кожній з трьох процентних ставок. Лінія, що з’єднує ці точки, є кривою І£>.

Виведення кривої IS

Ми тепер можемо застосувати наші знання про взаємозв’язок процентних ставок і планових інвестиційних видатків та чистого експорту на частинах (а) і (б) графіка 24.7 для встановлення взаємозв’язку між процентними ставками і рівноважним рівнем сукупного обсягу виробництва (урядові видатки і автономні споживчі видатки залишаються незмінними). Три рівні планових інвестиційних видатків і чистого експорту на частинах (а) і (б) даного графіка зображені трьома функціями сукупного попиту в кейнсіанському хресті на частині (в) графіка. Нижча процентна ставка, і1, має найвищий рівень і планових інвестиційних видатків /|, і чистого експорту ІУХ2, а отже, найвищу функцію сукупного попиту У^. Точка 1 на частині (г) графіка показує кінцевий рівноважний рівень обсягу виробництва У], який відповідає процентній ставці іх. Коли процентна ставка зростає до і2, то планові інвестиційні видатки і чистий експорт зменшуються до І£ і МХ2, тому рівноважний обсяг виробництва падає до У2. Точка 2 на частині (г) даного графіка показує нижчий рівень обсягу виробництва У2, що відповідає процентній ставці і2. Нарешті, найвища процентна ставка, і3, веде до найнижчого рівня планових інвестиційних видатків і чистого експорту. Отже, за цієї ставки досягається найнижчий рівень рівноважного обсягу виробництва, який зображується як точка 3.

Лінія, яка з’єднує ці три точки на частині (г) графіка 24.7, є кривою IS? Ця крива показує поєднання процентних ставок і рівноважного обсягу виробництва, для яких сукупний обсяг виробленої продукції дорівнює сукупному попиту. Від’ємний нахил кривої IS означає, що вищі процентні ставки мають своїм результатом нижчі планові інвестиційні видатки та обсяг чистого експорту і, отже, нижчий рівноважний обсяг виробництва.

Що показує нам крива IS

Крива IS охоплює точки, в яких сумарна кількість вироблених товарів дорівнює кількості товарів, на які є попит, а також точки, у яких товарний ринок перебуває в рівновазі. Для кожного даного рівня процентної ставки крива IS показує нам, який повинен бути сукупний обсяг виробництва для досягнення рівноваги на товарному ринку. Коли процентні ставки зростають, то планові інвестиційні видатки і обсяг чистого експорту зменшуються. Останні, в свою чергу, зменшують сукупний попит. Тому сукупний обсяг виробництва повинен зменшитися для його вирівнювання з сукупним попитом, тобто для досягнення рівноваги на товарному ринку.

Крива IS є корисним знаряддям, бо обсяг виробництва прямує у напрямі точок на кривій, що відповідають рівновазі товарного ринку, Якщо економіка перебуває в стані, що на графіку показаний праворуч від кривої IS, то в такій економіці існує надлишок пропозиції товарів. У точці В, наприклад, сукупний обсяг виробництва У; є більшим, ніж рівноважний рівень обсягу виробництва У3 на кривій IS. Цей надлишок пропозиції товарів має наслідком незаплановане нагромадження товарно-матеріальних запасів, що викликає зменшення обсягу виробництва у напрямі кривої IS. Падіння припиняється тільки тоді, коли обсяг виробництва знову перебуває на рівноважному рівні на кривій IS.

Якщо економіка перебуває в стані, що на графіку показаний ліворуч від кривої IS, то в такій економіці існує надлишок попиту на товари. У точці А сукупний обсяг виробництва У^ є меншим за рівноважний обсяг виробництва У; на кривій IS. Надлишок попиту на товари має своїм наслідком незаплановане зменшення запасів, що викликає зростання обсягу виробництва у напрямі кривої IS. Це зростання припиниться тільки тоді, коли сукупний обсяг виробництва знову дорівнює рівноважному рівню на кривій IS.

Важливо, що рівновага на товарному ринку не створює єдиного рівноважного рівня обсягу сукупного виробництва. Хоча нам відомо, куди прямуватиме сукупний обсяг виробництва за даного рівня процентної ставки, ми не можемо визначити сукупний обсяг виробництва, бо не знаємо, якою Є процентна ставка. Для завершення нашого аналізу визначення сукупного обсягу виробництва нам потрібно взяти до уваги інший ринок, що створює додатковий взаємозв’язок, який сполучає сукупний обсяг виробництва і процентні ставки. Грошовий ринок виконує цю функцію через криву LМ. Коли крива LМ поєднується з кривою IS, то досягається єдина рівновага, що визначає і обсяг виробництва, і процентну ставку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Процентні ставки і чистий експорт