Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків – Мишкін Ф. С. – Застосування. орієнтація на пропозицію грошей чи на процентні ставки?
Модель ISLM має важливе значення для питання, яке розглядалося у розділі 20. Чи повинна Федеральна резервна система проводити монетарну політику таким чином, щоб “досягнути” завдання з пропозиції грошей (намагання зробити пропозицію грошей рівною заданій величині)? Чи замість цього вона повинна намагатися “досягнути” завдання для процентної ставки? Наша модель ISLM дасть відповідь на це запитання.
Як ми бачили у розділі 19, коли Федеральна резервна система намагається досягнути завдання для пропозиції грошей, то вона не може водночас націлюватися і на процентну ставку (або ж навпаки). Федеральна резервна система може досягнути одного завдання або іншого, але не може водночас досягнути обох. Отже, їй потрібно знати, яке з цих двох завдань забезпечить точніший контроль над сукупним обсягом виробництва.
На відміну від підручника, в якому світ, який ми населяємо, незмінний і в якому, за припущенням, криві ISта LМ незмінні, реальний світ є однією з великих невизначеностей, в якому криві ISта LМ несподівано переміщуються через непередбачені зміни в автономних видатках і попиті на гроші. Щоб зрозуміти, чи ФРС має виконувати завдання для пропозиції грошей, чи завдання для процентної ставки, нам потрібно розглянути два випадки. Перший – за якого невизначеність щодо кривої IS далеко більша, ніж невизначеність щодо кривої LМ. Другий – за якого невизначеність щодо кривої LМ далеко більша, ніж невизначеність щодо кривої IS.
Графік 25.8. Завдання з пропозиції грошей і процентної ставки, коли крива IS нестабільна, а крива LМ стабільна.
Нестабільна крива IS1 коливається між 15′ і 15″. Завдання з пропозиції грошей викликає менші коливання в обсязі виробництва (Ум до Ум), ніж завдання з процентних ставок (у і, у і ). Отже, віддасться перевага завданню з пропозиції грошей.
Інструментарій ISLM на графіку 25.8 зображує наслідок двох стратегій націлювання для випадку, в якому крива 15 нестабільна і невизначена, в той час як крива LМ стабільна і відома. Якщо ФРС прогнозує, що крива IS буде у положенні IS, і хоче мати сукупний обсяг виробництва У*, то вона встановлюватиме процентну ставку на рівні і*, через що сподіваний рівень обсягу виробництва буде У*. Цю політику націлювання процентної ставки на рівень і* називають “завданням з процентної ставки”. (Згадайте з розділу 20, що ФРС може досягати виконання завдання з процентної ставки через купівлю і продаж облігацій, коли процентна ставка відрізняється від і*. Коли ця ставка вища від і*, то ФРС купує облігації для підвищення їхньої ціни і зменшує процентну ставку знову до і*. Коли процентна ставка нижча від г*, то ФРС продає облігації для зниження їхньої ціни, і процентна ставка зростає знову до рівня і**.)
Якщо замість цієї політики ФРС проводить націлювання на пропозицію грошей, то вона встановить пропозицію грошей таким чином, щоб кінцева крива LМ* перетинала криву IS* на бажаному рівні обсягу виробництва У*. Ця політика націлювання на пропозицію грошей називається “завданням з пропозиції грошей”.
Оскільки крива IS нестабільна, то вона коливається між 15′ та 15″, що зумовлює коливання сукупного обсягу виробництва між У| та У, для політики націлювання на процентні ставки, або між У м та Ум для політики націлювання на пропозицію грошей. Як можна бачити
Графік 25.9. Завдання з пропозиції грошей і процентної ставки, коли крива LМ нестабільна і крива IS стабільна.
Нестабільна крива LМ коливається між LM i LМ”. Завдання з пропозиції грошей викликають більші коливання обсягу виробництва (з Ум до Ум), ніж завдання з процентної ставки (яке залишає обсяг виробництва незмінним на рівні У*). Отже, віддається перевага завданню з процентної ставки.
З графіка 25.8, завдання з пропозиції грошей ведуть до менших коливань обсягу виробництва навколо бажаного рівня, ніж таке саме завдання з процентної ставки. Переміщення праворуч кривої № у положення наприклад, викликає зростання процентної ставки за даного завдання з пропозиції грошей. Це підвищення процентної ставки веде до нижчого рівня інвестиційних видатків і чистого експорту і, отже, до меншого зростання сукупного обсягу виробництва, що має місце при завданні з процентної ставки. Оскільки бажані менші коливання обсягу виробництва, то висновок полягає в тому, що крива /5 не стабільніша порівняно з кривою LМ, і віддається перевага завданню з пропозиції грошей.
Наслідок двох стратегій націлювання для випадку стабільної кривої ISі і нестабільної кривої ЬМ зображено на графіку 25.9. Знову завдання з процентної ставки і пропозиції грошей встановлюються так, що сподіваний рівень сукупного обсягу виробництва дорівнює бажанішому рівню У*. Оскільки крива LМ нестабільна, то вона коливається між LМ’ та LМ”, навіть коли пропозиція грошей незмінна, що змушує сукупний обсяг виробництва коливатися між У м і Ум. На завдання з процентної ставки, з іншого боку, не впливає невизначеність щодо кривої LМ, бо воно встановлюється ФРС шляхом пристосування пропозиції грошей, коли процентна ставка відхиляється від і*. Отже, єдиний ефект коливання кривої LМ полягає в тому, що пропозиція грошей коливається більше, як результат політики націлювання на процентну ставку. Наслідок встановлення завдання з процентної ставки той, що обсяг виробництва перебуватиме точно на бажаному рівні за відсутності коливань. Оскільки менші коливання обсягу виробництва бажані, то висновок, що випливає з графіка 25.9, такий: крива LМ не стабільніша, ніж крива IS, і віддається перевага завданню з процентної ставки.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)