Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання – Попович П. Я. – 16.2. Основні форми міжнародних розрахунків
У зовнішньоекономічній діяльності можуть бути використані такі форми міжнародних розрахунків: розрахунок готівкою, оплата в кредит, вексель, чек, банківський переказ, розрахунок за відкритим рахунком, акредитив, інкасо.
Готівковий розрахунок розуміють як повну оплату товару до часу чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця (можливі й авансові платежі).
Аванси бувають таких видів:
А) грошова сума, яку отримують для покриття витрат, у тому числі на відрядження, під час виконання доручень агентом;
Б) грошова сума, призначена для платежів за матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги. При цьому розмір авансу, як правило, становить 10-15% від усього платежу. Аванс зараховують або повністю, при кінцевому розрахунку за товари, послуги, або частинами, у випадку оплати окремих партій товарів чи етапів робіт.
Розрахунки кредитні – розрахунки, пов’язані з наданням кредиту, його погашенням і сплатою процентів. Основні форми кредиту – фінансовий і товарний. Фінансові кредити надають у вигляді грошових позик імпортерам на оплату товарів, які купують. Більш поширеною є товарна форма, за якої експортери надають відтермінування платежів за поставлені товари. Короткотерміновий кредит надають на термін до 1 року, середньотерміновий – до 5, довготерміновий – більше 5 років.
Важливою передумовою успішних кредитних відносин є гарантування платежів за поставлені товари. У міжнародній торгівлі найчастіше це роблять за допомогою векселя.
Акцепт векселя передбачає, що боржник бере на себе зобов’язання виплатити вказану в ньому суму після закінчення обумовленого терміну. Вони можуть передаватися від одного векселетримача до іншого, при цьому на зворотному боці роблять запис (індосамент) із зазначенням чи без зазначення імені нового власника.
Юридична чи фізична особа, котрій передають вексель, може вимагати банківські гарантії щодо оплати (аваля) векселя. Українські зовнішньоторгові контрагенти використовують для розрахунків переказні векселі (тратти), які виписує кредитор (трасант). Вони є наказом боржникові (трасату) сплатити в установлений термін зазначену в ній суму трасантові чи векселетримачу (ремітентові), яким зазвичай є банк кредитора.
В Україні акцепт застосовують як згоду на оплату розрахункових і товарних документів. Експортер виписує рахунок та платіжну вимогу на ім’я імпортера і передає їх своєму банкові, який повідомляє про них платникові. Останній зобов’язаний упродовж трьох днів повідомити банкові про свою відмову від акцепту. Вона може бути як повною, так і частковою. Платіжну вимогу вважають акцептованою, якщо в установлений термін не було надано вмотивованої відмови у письмовій формі.
Важливою формою гарантування кредитних зобов’язань є гарантії банків, тобто їх письмові зобов’язання виконати платіжні зобов’язання своїх клієнтів. У міжнародній торгівлі часто застосовують такий вид кредитних розрахунків, як акцептно-рамбурський кредит – короткотермінове банківське кредитування торгових операцій на основі переказного векселя, який виставляють експортерам до банку, зазначеного імпортером. Зараховуючи цей вексель до його акцепту в своєму банку, експортер отримує платіж готівкою за проданий ним товар.
Отриманий товар разом із супровідними документами пересилають банкові, на який виставлено вексель, після акцепту вексель повертають банку, що здійснив його облік. Як результат, банк може отримати виплачену суму на основі його обліку. Документи, які супроводжують товар, передає банк-акцептант імпортерові проти відповідного зобов’язання про сплату банку-акцептанту суми, зазначеної у векселі. Такий вид платежів доволі зручний для експортера, оскільки дає змогу отримати плату за реалізований товар за відносно короткий термін.
У зовнішньоторгових операціях досить часто здійснюють розрахунки за допомогою чеків – письмових розпоряджень покупців чи замовників своїм банкам сплатити зазначені на них суми пред’явникам чи за їх наказом іншим особам (ордерні чеки). Після того, як на ордерних чеках з’являється передатний напис (індосамент), вони можуть бути передані іншому власнику.
При розрахунках за допомогою банківських переказів експортери подають імпортерам рахунки та інші документи за поставлені товари. На основі цих документів платники надсилають у свої банки платіжні доручення на переказ грошей на рахунки експортерів чи кредиторів.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)