Ділова кар’єра – Дахно І. І. – 8.6. Плітки і чутки
Всередині будь-якої компанії чи організації часто поширюються десятки чуток. Світова практика свідчить про те, що повністю викорінити чутки неможливо. Вони – вічні. Були, є і будуть. Можна навчитися управляти чутками, контролювати їх та використовувати у своїх цілях.
Зокрема, чутки можна використовувати для того, щоб маніпулювати кадрами. Наприклад, компанія вирішила реструктуризуватися. Постала потреба у значному скороченні кадрів. За такої ситуації доцільно поширити чутки про звільнення значної кількості працівників. Багато з них звільняться добровільно, знайшовши іншу роботу. Компанія зекономить на таких чутках значні суми коштів, які вона зобов’язана була б сплатити тим співробітникам, які б вона звільнила.
У багатьох компаніях чутками про бонуси і премії провокують конкуренцію між керівниками середньої ланки. Для цього потрібно пустити чутку про те, що якийсь начальник відділу за результатами року чи іншого періоду отримає більшу премію, ніж інші його колеги.
Можуть принести користь і негативні чутки.
Одним з таких прийомів є запуск у середовище співробітників інформації про “зовнішнього ворога”. Наприклад, конкурент хоче задушити компанію, закрити її завод і на звільненій від заводу території побудувати свій об’єкт. Така чутка, без сумніву, буде сприяти згуртуванню співробітників оскільки загальні труднощі людей завжди згуртовують.
Якщо поширення чуток може завдати компанії значної шкоди, то доцільно використати прийом, що одержав назву “крадіжка галасу”. Сутність прийому полягає у тому, що якийсь співробітник самостійно оприлюднює всі компрометуючі факти. Чистосердечне зізнання грає на руку такому співробітнику. Головне при цьому – вдало вибрати момент для саморозвінчування та розумно інтерпретувати факти.
З метою профілактики недостовірних чуток всередині компанії, не завадить створити систему офіційного інформування співробітників. Це може бути щотижневе розсилання новин, корпоративний інформаційний листок, різного роду зустрічі і наради.
Чутки у колективі виникають тоді, коли у співробітників є багато вільного часу або вони недостатньо захоплені роботою. Для ліквідації зазначеного, керівник повинен запропонувати цікавішу роботу, перерозподілити обов’язки, направити на курси навчання та підвищення кваліфікації.
Чутки особистісного характеру зазвичай виникають у розрізненому (незгуртованому) колективі. Позбутися таких чуток можна переговоривши віч-на-віч з плітником.
Офіс інколи нагадує великий кулер, навколо якого вештаються колеги і без зупинки запускають плітки. Знайдеться небагато співробітників, які здатні протистояти спокусі і не приєднатися до пліток. Практично всі розуміють, що поширювати інформацію за допомогою пліток – справа невдячна, а інколи і небезпечна.
Слово “плітка” сприймається негативно. Психологи ж вважають, що те, чого стосуються плітки, можна назвати і іншими поняттями – “стратегічний обмін інформацією”, “консультування”, “моніторинг” тощо.
Тривалий час людство існувало у вигляді малочисельних груп. Всі їх учасники знали один іншого в обличчя. Поняття “спілкування” має на увазі, що будь-яка інформація про сусіда, знайомого чи колегу у таких групах є суспільним надбанням. Звідси і походить звичка створювати плітки. Люди схильні відчувати потребу в інформаційному голоді та у задоволенні його. Бажання отримати нову порцію інформації є постійним. Отримавши цю порцію, людина зацікавлена у тому, щоб повідомити про нею інших. Ось так і працює механізм пліток.
Плітки можна розглядати як привід для спілкування і спосіб створення довірильних взаємин. Природа, як відомо, вакууму не терпить. Плітки заповнюють інформаційний вакуум. Під час скорочення штатів чи зміні керівництва плітки виконують роль “енергетичного підживлювача” колективу.
Плітка для керівника є сигналом про необхідність вжити заходів для покращання внутрікорпораційної комунікації. Вмілий і досвідчений керівник сприймає плітки як джерело інформації про почуття і думки рядових співробітників.
Плітки слід розуміти як важливу складову інформаційної підтримки службової кар’єри. Плітки – це своєрідний офісний радар. Він здатний попередити про важливі зміни у компанії ще до того, як про це стане відомо з офіційних джерел. Зрозуміло, що до інформації, охопленої плітками, не можна ставитися як до абсолютної істини. Плітки слід розглядати як своєрідний натяк. Вони є сигналом про можливу небезпеку чи, навпаки, про можливості для подальшого службового просування.
Плітка може людині зашкодити. Це відбувається тоді, коли цього хочуть ті, хто розпускає плітки.
Несприятливі плітки руйнують колектив. Незлі плітки можуть зміцнювати атмосферу довіри у колективі. Плітки можуть “підмочити” репутацію.
Якщо менеджер бере участь у плітках, то це може бути для керівництва сигналом про те, що він не вміє ладити з підлеглими і змушений використовувати доволі ризиковані методи комунікації.
Деякі плітки можуть тлумачитися як вияв сексуального домагання чи дискредитації.
Компанія “Before” підрахувала, що обговорення особистих проблем на роботі, офісні плітки та скарги на начальство коштували шведським роботодавцям в 2007 році майже 3 млн доларів. Виявилося, що у пересічній фірмі марнувалося на це 8-12% робочого часу. В ідеальному варіанті цей показник мав не перевищувати 1-3%.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)