Ділова кар’єра – Дахно І. І. – 18.1. Відрядження
18.1. Відрядження
Обмірковування всього і до дрібниць є запорукою успіхів вашого бізнесу. Ділова мандрівка за кордон теж вимагає ретельного опрацювання. Скрізь і завжди бізнесмен має бути готовим до несподіванок. Ситуації можуть бути як ймовірними, так і абсолютно несподіваними. Нічого не вдієш. Як кажуть французи – “Ciest la vie”.
До відбуття у закордонне відрядження слід:
– провірити терміни чинності закордонного паспорта та документів водія;
– відсканувати і надіслати на свою ж електронну адресу важливі документи (це знадобиться у випадку загублення або викрадення оригіналів документів);
– залишити колегам фотокопії паспорта та інформацію про очікувані
Шляхи пересування (колеги у необхідних випадках можуть зв’язатися з консульством);
– скласти свою власну медичну картку і завжди тримати її копію з собою;
– скласти перелік корисних телефонів;
– завжди брати із собою запасний заряджений акумулятор для телефону.
Під час мандрівки слід:
– зареєструватися у посольстві чи консульстві (особливо це доречно робити у неспокійних країнах);
– завжди мати із собою адресу готелю, яка написана мовою країни перебування;
– життєво важливі речі (окуляри, ліки, гроші) зберігати у ручній поклажі (врахуйте, що літак можуть затримати, а багаж може виявитися втраченим);
– домовитися з колегами про вихід на зв’язок у певний час (особливо це доречне тоді, коли їдете у “гарячу точку”);
– обмінятися контактною інформацією з іншими членами групи, призначити місце і точний час зустрічі, – на той випадок якщо хтось загубиться;
– номери телефонів тримати у двох примірниках, – на мобільному телефоні і у блокноті;
– не пити зайвого у літаку чи ресторанах, щоб не з’явитися на ділові переговори із запахом перегару.
Далі розмова піде про ділову мандрівку з дітьми.
На посади, що пов’язані з частими відрядженнями, рекрутери намагаються не брати працівників, що мають малих дітей. Останні, як відомо, вимагають постійної уваги.
Трапляються випадки, коли є потреба брати у відрядження дітей. Згадаймо, що білоруський президент О. Лукашенко брав із собою під час міждержавних візитів свого малолітнього сина Миколку. Настільки у цьому була справжня фінансово-побутова необхідність і доречність, – про це слід мовчати, бо всі подробиці – невідомі. Кажуть, що доречно, хай не завжди, брати у ділові мандрівки дітей. Це певним чином компенсує брак часу на спілкування із сім’єю. Ділова мандрівка дозволяє сумістити приємне з корисним.
Статистика свідчить, що у США відпустки скорочуються, а звичка до сімейних канікул залишається. 62% офісних співробітників, які регулярно перебувають у відрядженнях, поєднують відрядження з відпочинком. Дві третини таких співробітників подорожують з дітьми. У Європі ситуація з відрядженнями є працею, але і там зростає тенденція до сімейного дозвілля. В Україні є підприємства і організації, які фактично не надають відпусток (або співробітники їх фактично не беруть). Ділова мандрівка з членами сім’ї може бути шансом для спілкування з нею (адже відомо, що під час для відрядження залишається вільний час дозвілля і його можна витратити для спілкування із сім’єю, а не з кимось…).
Сучасні західні компанії заохочують сімейні ділові мандрівки, оскільки це сприяє зростанню лояльності працівників до компанії та продуктивності праці. Таке явище там називають incentive (заохочення).
Ділова мандрівка за кордон – це і покращення мотивації працівників і ознайомлення їх з відповідними професійними досягненнями. Колективні мандрівки сприяють створенню працездатної команди. Проведення тренингів в іншій країні додає емоційності у заняттях, зміцнює мотивацію до одержання належних результатів.
Ділові сімейні мандрівки – це ще й неабияке заохочення. Побувати у справах та ще й відпочити з сім’єю, – це, мабуть, на кшталт того, – “Карай мене так, Господи, до самої смерті”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)