Цивільне право – Майданик P. A. – Глава 5. Принципи цивільного права
1. Поняття та класифікація принципів права
Цивільне право, як і будь-яка галузь права, характеризується притаманними йому принципами, які відображають розроблені юридичною доктриною і визнані правом універсальні положення про принципи права.
В юридичній науці принципи права визначаються як основні засади правового регулювання суспільних відносин, які відображають найбільш суттєві властивості права, стабільність і здатність залишатися незмінними протягом тривалого часу.
Під принципами цивільного права розуміють відправні (основні) положення цивільно-правового регулювання суспільних відносин, які характеризуються найвищим рівнем імперативності і загальною значущістю, притаманні змісту цивільного права загалом або окремій групі цивільних правовідносин в межах відповідної підгалузі чи інституту, спрямовують розвиток і функціонування всієї правової системи (С. С. Алексєєв).
Становлення і розвиток цивільного права базується як на загально-правових принципах, що закріплені у Конституції України та поширюються на всі галузі права, так і на галузевих принципах, частину з яких відображено в ЦК України.
Для сучасного цивільного права України характерним є ототожнення поняття “загальні засади цивільного законодавства” і “принципи цивільного права”, незважаючи на окремі спроби обгрунтування поділу термінів “принципи” і “засади”.
У вітчизняній доктрині цивільного права вважається, що загальні засади є не тільки принципами цивільного законодавства України, а загалом принципами правового регулювання цивільних відносин (Н. С. Кузнецова, С. О. Погрібний тощо).
Принципи цивільного права можуть бути загальними і особливими, притаманними окремим групам (підгалузям чи інститутам) цивільних правовідносин.
Можна назвати чимало особливих принципів, що діють у тій чи іншій сфері цивільно-правового регулювання. Наприклад, до таких принципів відносяться принципи виконання зобов’язань, відповідальності за порушення суб’єктивних обов’язків.
Під загальними принципами цивільного права слід розуміти основні засади цивільно-правового регулювання суспільних відносин, притаманні змісту цивільного права загалом.
Загальні принципи цивільного права пронизують все цивільне законодавство, відображаючи його найбільш суттєві ознаки. Тому правильне розуміння і застосування норм цивільного законодавства можливе лише з урахуванням загальних принципів цивільного права.
ЦК України (ст. 3) до загальних засад цивільного законодавства відносить: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність і розумність.
Цей перелік принципів не слід розуміти обмежено; їхнє коло може бути доповнене. Зокрема, в доктрині йдеться про доцільність визнання принципами цивільного права принципу дозвільної спрямованості цивільно-правового регулювання і принципу рівності правового режиму для всіх суб’єктів цивільного права. Крім того, деякі з перерахованих принципів можуть бути розширені (зокрема, принцип свободи договору може бути поширений на усі цивільно-правові правочини загалом).
Закріплення загальних принципів цивільного законодавства в ЦК свідчить про підтвердження законодавцем природного права як “першоджерела” цивільного законодавства, що випливає із раціональності і розумності. Воно складається із норм і принципів, що визначають поведінку людей в суспільстві незалежно від позитивного права, до складу якого, в свою чергу, входять норми цивільного законодавства (ст. 4 ЦК) і міжнародні договори України (ст. 10 ЦК)45.
Перераховані в ст. З ЦК принципи за своєю природою вважаються приписами природного права. їх природно-правовий характер не втрачається і у випадку їх оформлення в позитивному праві. По-перше, зміст цих принципів не може вишукуватися лише в текстах позитивного права. По-друге, обмеження, що встановлюються законом щодо дії цих принципів, повинні відповідати критеріям природного права, а саме розумності, суспільної необхідності, пропорційності тощо.
Зазначені принципи мають загальнообов’язковий характер, а тому їх дотримання та облік при законотворчості і розгляді конкретних правових ситуацій є обов’язковою вимогою закону. Практичне значення цього положення полягає, зокрема, в тому, що суд повинен не лише механістично аналізувати конкретні юридичні документи, але й осмислювати принципи і цілі, які покладено в основу їх прийняття. Крім того, загальні принципи повинні застосовуватися при виявленні прогалин у законодавстві (аналогія права) (ст. 8 ЦК).
Принципи цивільного права перебувають у взаємозв’язку із загально-правовими принципами (законності, пріоритету права тощо), який передбачає врахування галузевих принципів до відповідних конкретних правовідносин у відповідності з вимогами загальноправових принципів. В разі невідповідності галузевих норм-принципів положенням про конституційні принципи останні мають пріоритет і мають враховуватися при формуванні змісту і практики застосування відповідного галузевого принципу.
Принципи цивільного права можна умовно поділити на дві групи: 1) принципи, які прямо передбачені ЦК України; 2) непоіменовані принципи цивільного права (які прямо не передбачені ЦК України. Передбачені ст. З ЦК загальні засади цивільного законодавства (принципи цивільного права) не становлять вичерпного їх переліку, покривають різні за обсягом масиви приватних відносин, що визначає поняття, зміст та особливості кожного з таких принципів.
Серед принципів цивільного права, які прямо не передбачені ЦК України, в першу чергу слід виділити принципи дозвільної спрямованості цивільно-правового регулювання, рівності правового режиму для суб’єктів цивільного права, пропорційності (співрозмірності) між обмеженнями та цілями цивільних прав.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)