Бюджетний менеджмент – Клець Л. Є. – 4.2. Методологія, завдання та принципи бюджетного планування
Розробка прогнозів та планів економічного та соціального розвитку держави – процес достатньо складний та довготривалий, який вимагає зведення прогнозних та планових показників різних рівнів. Так, бюджетне планування пов’язано з показниками фінансових планів підприємств, організацій та установ різних форм власності. Тому для проведення робіт по розробці планів та прогнозів необхідна єдина методологія планування та прогнозування.
Методологія планування та прогнозування – це сукупність методів, прийомів і принципів, які застосовуються при здійсненні передпланових досліджень та аналізу, розробки та формування бюджетів на всіх рівнях господарювання, виходячи з основних напрямів соціально-економічної політики на даному етапі.
Бюджетне планування має свої Задачі, Базується на відповідних принципах і методах.
Задачі бюджетного планування:
– забезпечення необхідних макроекономічних пропорцій розвитку держави;
– визначення реальних джерел і обсягів доходів на всіх рівнях бюджетної системи;
– ефективний розподіл витрат за напрямами і регіонами;
– забезпечення мінімального рівня соціальних потреб;
– збалансування бюджету;
– утворення необхідних соціальних резервів;
– оптимізація фінансових потоків між бюджетами різних рівнів;
– сприяння найбільш ефективному використанню бюджетних засобів.
З урахуванням вимог, що ставляться перед економікою країни на сучасному етапі розвитку, планування бюджету здійснюється у відповідності до наступних принципів:
– цілісності, який забезпечується розробленням взаємоузго-джених прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць на коротко – та середньо-строковий періоди;
– науковості, який забезпечується розробленням прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку на науковій основі, постійним удосконаленням методології та використанням світового досвіду в галузі планування та прогнозування;
– об’єктивності, який полягає в тому, що прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку України розробляються на основі даних органів державної статистики, центральних і місцевих органів виконавчої влади, даних із офіційних видань Національного банку України;
– самостійності, який полягає в тому, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень відповідають за розроблення, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
– гласності, Який полягає в тому, що прогнозні та програмні документи економічного і соціального розвитку є доступними для громадськості. Ця інформація забезпечує суб’єктів підприємницької діяльності необхідними орієнтирами для планування власної виробничої діяльності;
– рівності, який полягає в дотриманні прав та врахуванні інтересів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання всіх форм власності;
– дотримання загальнодержавних інтересів, який полягає в тому, що розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку здійснюється, виходячи з необхідності забезпечення реалізації загальнодержавної соціально-економічної політики та економічної безпеки держави.
Методи бюджетного планування
Методи планування – це система засобів розробки, обгрунтування, взаємоузгодження й оптимізації планових завдань і показників. Методи макроекономічного планування наведені на рисунку 23.
Рисунок 23 – Методи бюджетного планування
1) За допомогою аналітичного методу здійснюється вивчення економічної кон’юнктури в минулому та сучасних періодах, а також досягнутого рівня як вихідної бази для макроекономічного планування. Цей метод застосовується при моделюванні бюджетних показників і передбачає обчислення планових показників на основі визначення впливу на них різноманітних чинників.
2) Балансовий метод – за його допомогою досягається узгодженість між надходженнями і витратами за видами і регіонами, а також балансуються фінансові ресурси з матеріальними і трудовими.
Цей метод застосовується для забезпечення погодження потреб з наявними ресурсами, визначення пропорцій розвитку економіки відповідно до вимог економічних законів. На практиці при плануванні за допомогою балансового методу використовуються матеріальні, трудові, міжгалузевий, платіжний, зведений фінансовий та інші баланси. Цей метод дає змогу забезпечити оптимальний та збалансований розвиток народного господарства.
3) Нормативний метод – це один із методів розробки та обгрунтування планів, а також регулювання діяльності виробничих і невиробничих ланок економіки за допомогою норм і нормативів.
Норма – це міра, якась середня величина. Норматив – це показник норми, наприклад, технічний, економічний, за якими виконується певна програма.
При плануванні за основу беруться взаємопов’язані норми та нормативи, які розробляються відповідно до наступних принципів:
– наукова обгрунтованість та єдиний методологічний підхід при їх формуванні;
– прогресивність їх, тобто відображення в них науково-технічних досягнень, передових методів організації виробництва та праці;
– систематичне оновлення відповідно до змін та умов виробництва;
– порівнянність норм і нормативів, які застосовуються на різних рівнях управління, можливість їх укрупнення та деталізації.
Економічні норми та нормативи – це науково обгрунтовані величини, що характеризують кількісну і якісну міру витрат робочого часу, матеріальних та грошових ресурсів. Економічні нормативи повинні бути певний час незмінними і стабільними, що забезпечує впевненість у досягненні поставленої мети економічного і соціального розвитку країни. За допомогою нормативів держава регулює взаємовідносини підприємств із державним бюджетом. Наприклад, нормативи розподілу прибутку, у тому числі податок на прибуток, відрахування у державні фонди, розмір штрафів і інші нормативи повинні створювати зацікавленість підприємницьких структур у максимальному використанні своїх виробничих можливостей, що забезпечить узгодження інтересів держави та суб’єктів підприємницької діяльності. На базі встановлених норм і нормативів господарюючі суб’єкти розраховують свої потреби у фінансових ресурсах.
Норми і нормативи регламентують доходи і витрати бюджету з урахуванням галузевих особливостей. Нормативний метод сприяє економії коштів і виявленню бюджетних резервів.
4) Метод коефіцієнтів – базується на використанні відповідних коефіцієнтів, що розраховуються як співвідношення досягнень минулого періоду до планових показників. Метод неефективний, тому що разом з коефіцієнтом переносяться негативні явища минулого періоду, він не сприяє економії бюджетних коштів і виявленню резервів.
5) Програмно-цільовий метод (стаття 10 Бюджетного кодексу) – використовується при фінансуванні окремих державних програм соціального й економічного розвитку. Дає можливість виявити джерела ресурсів для виконання програм і визначити ефективність цих програм. При формуванні бюджету 2002 року був проголошений основним. Застосування цього методу дає змогу визначити загальнодержавні пріоритети і обсяг коштів державного бюджету, необхідних для реалізації програми.
Методи планування взаємопов’язані. Так, балансовий метод передбачає широке застосування нормативів, на основі яких визначаються потреби в засобах виробництва та продукції; під час розробки комплексних програм застосовуються як нормативний, так і балансовий метод.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)