Бюджетний менеджмент – Клець Л. Є. – ВСТУП
Україна як суверенна держава обрала шлях ринкових та демократичних перетворень, поступової інтеграції в Європейське співтовариство. Усе це вимагає нових підходів до процесу вивчення питань формування та успішного функціонування фінансової системи країни, провідне місце в якій належить бюджету – централізованому фонду ресурсів держави. Саме в бюджеті переплітаються інтереси всіх верств населення, підприємців, політичних партій та гілок влади. Обсяг бюджету відображає не тільки масштаби діяльності держави та її фінансовий потенціал, але й можливості проведення ефективної політики зміцнення державності України, вирішення соціально-економічних проблем на сучасному етапі її розвитку.
Проблема бюджету як одного з основних інструментів перерозподілу валового внутрішнього продукту є однією із найголовніших в умовах ринкового господарювання. Централізація коштів в бюджеті дає змогу державі виконувати свої функції, здійснювати єдину економічну та соціальну політику на всій території країни. Але цей процес супроводжується об’єктивними суперечностями між державою та учасниками суспільного виробництва під час розподілу та перерозподілу новоствореної вартості.
За допомогою таких важелів як податки та збори частка доходів населення та виробничих структур зосереджується в бюджеті та набуває подальшого перерозподілу. Таким чином, у одних частина коштів забирається, а іншим надається безоплатно та безповоротно. Але без цього неможливо утримувати соціально-культурну сферу, оборонно-правову, забезпечувати існування держави. Тому форми і методи планування, мобілізації та розподілу фінансових ресурсів державного бюджету створюють складний механізм впливу на увесь процес розширеного відтворення.
Бюджет відображає кінцевий результат діяльності підприємницьких структур та господарюючих суб’єктів і водночас обмежує їх. Незважаючи на це, в бюджеті зосереджені суспільні кошти, якими розпоряджається держава. Тому, від ефективної організації управління та контролю за процесом мобілізації та витрачання цих коштів залежать структурні відтворення в економіці, вирішення соціальних проблем та рівень добробуту населення.
Поєднання інтересів платників податків та розпорядників і користувачів бюджетних коштів є одним із завдань організації ефективного бюджетного процесу. Досягнення цього не тільки нівелює суперечності при формуванні бюджету, але й підтвердить на практиці положення статті 95 Конституції України: “Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами”. Це положення знайшло в законодавстві поступового розвитку.
У червні 2001 року Верховна Рада України прийняла Бюджетний кодекс. Цей документ уперше усунув розбіжності між бюджетним законодавством та нормами Конституції України. Бюджетний кодекс запровадив засади і принципи функціонування бюджетної системи, нові правила організації бюджетного процесу та міжбюджетних відносин, ввів поняття бюджетних правопорушень та відповідальність за їх вчинення.
Сьогоденне життя України сповнене труднощами щодо формування достатнього обсягу фінансових ресурсів в розпорядженні держави, необхідних для задоволення життєво важливих потреб суспільства. Тому вирішення питань оптимізації складу та структури доходів і видатків бюджету, ефективного та раціонального використання наявних коштів неможливо без забезпечення ефективної діяльності органів управління бюджетними коштами, тобто учасників бюджетного процесу.
Саме ці чинники обумовили появу такого поняття як “бюджетний менеджмент”, спрямований на удосконалення управління бюджетним процесом та вирішення проблем фінансування державного сектору відповідно до принципів та норм демократичної і правової держави.
Чітка організація всіх стадій бюджетного процесу, а саме: складання, розгляд, затвердження та виконання бюджету, звіт та контроль за виконанням, дає можливість сформувати стійку фінансову базу держави, що відповідає вимогам демократичного суспільства, та запобігти фінансової кризи в країні.
Об’єктом бюджетного менеджменту як системи управління є бюджет держави, в якому зосереджені її грошові кошти обсягом 30 – 60 % валового внутрішнього продукту. Тому для ефективної організації формування, розподілу та використання бюджетних потоків потрібні спеціалісти з питань управлінської діяльності.
Бюджетний менеджмент – це сукупність заходів, форм і методів діяльності органів державного управління щодо формування, розподілення, витрачання бюджетних коштів із застосуванням контрольних дій на всіх стадіях бюджетного процесу.
Навчальна дисципліна “Бюджетний менеджмент присвячена вивченню бюджетного процесу та управління ним і є однією з базових при підготовці спеціалістів – фахівців в галузі фінансів. Вона забезпечує науково-теоретичну та методологічну основу для формування системи знань з конкретно прикладних дисциплін за спеціальністю “Фінанси”.
Цей курс уперше в Україні було запропоновано кафедрою фінансів Київського національного економічного університету. У 2001 році був виданий перший навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни “Бюджетний менеджмент” за редакцією Л. Д. Сафонової.
Метою навчальної дисципліни “Бюджетний менеджмент” є вивчення функцій фінансових органів, органів законодавчої та виконавчої влади щодо бюджету та прийомів і методів, які використовують ці органи в процесі керування бюджетними ресурсами і відносинами, що виникають при постійному русі бюджетних потоків.
Предметом даної дисципліни є бюджетний процес та управління ним при перерозподілі національного доходу.
Сафонова Л. Д. розглядає систему управління бюджетом, що складається з двох взаємопов’язаних частин – об’єкта і суб’єкта управління. Незважаючи на підпорядкованість між ними, визначальним є об’єкт управління, тому що без нього процес управління просто неможливий. Виходячи із складових системи управління бюджетом, що подана органами управління, та етапами управлінської діяльності у бюджетному процесі, наведені складові бюджетного менеджменту. До них належать: бюджетне планування, організація виконання бюджету за доходами та видатками, облік виконання бюджету, звітність та контроль за виконанням бюджету.
Подальшого розвитку бюджетний менеджмент отримав у наукових працях провідних економістів України, таких як В. Федосов, В. Александров, В. Опарін, М. Гапонюк, С. Кондратюк, О. Турчинов, О. Чечуліна, П. Петрашко, М. Чечетов та інших.
Пропонований навчальний посібник містить дев’ять тем, в яких послідовно розглянуті всі стадії бюджетного процесу та взаємодія органів управління бюджетом.
Вивчення бюджетного менеджменту необхідно починати з сутності бюджету як об’єкту управління та його структури. У першій темі розглянуто бюджетну систему України та принципи її побудови, структуру доходів та видатків Державного бюджету, шляхи його збалансування.
Друга тема присвячена структурі бюджетного процесу та його законодавчому регламентуванню, функціям та повноваженням органів законодавчої та виконавчої влади, розглянута система розпорядників бюджетних коштів.
Особлива увага приділена органам оперативного управління бюджетом і бюджетного контролю, а саме: Міністерству фінансів України, Державному казначейству, Державній контрольно-ревізійній службі, Державній податковій службі та Рахунковій палаті України, їх функціям та завданням. У третій темі висвітлюються також історичні аспекти розвитку та становлення цих органів управління та законодавче забезпечення їх діяльності.
Бюджетне планування як основа бюджетного процесу і як важливий інструмент управління розглянуто в четвертій темі. Від рівня планування в більшості залежить виконання затвердженого бюджету. Важливу роль у системі прогнозування і планування набувають програми соціального та економічного розвитку країни, які розробляються на довгострокову та середньострокову перспективу. Саме національні, галузеві та регіональні програми, як складові частини системи прогнозування й планування, є основним засобом реалізації державної політики.
Приділена увага програмно-цільовому методу бюджетного планування, розглянуті його сутність, переваги та необхідність впровадження. Наведений приклад формування бюджетної програми.
Розглянуто процес підготовчої роботи, що передує складанню проекту Державного бюджету, порядок розгляду Верховною Радою у трьох читаннях та затвердження бюджету держави на наступний рік. Наведено зміст Закону України “Про Державний бюджет” на прикладах 2004 та 2005 років.
У наступних, п’ятій та шостій темах, розглянуто організаційні основи виконання Державного бюджету за доходами та видатками, приділена увага законодавчому та документальному забезпеченню процесу виконання бюджету; розглянуті системи касового обслуговування бюджету та порядок виконання бюджету органами Державного казначейства. Наведені стадії виконання Державного бюджету за видатками та особливості здійснення окремих видатків.
Сьома тема присвячена обліку виконання бюджету, основним завданням якого є забезпечення управлінської системи необхідною інформацією, що сприятимете прийняттю відповідних рішень щодо планування та виконання бюджету. Наведено бухгалтерські проводки з обліку операцій виконання бюджету в органах казначейства та порядок визначення результатів виконання бюджету.
Правила організації фінансової звітності про виконання Державного бюджету, загальні вимоги, призначення, форми звітності та періодичність її надання, порядок затвердження звіту про виконання Державного бюджету розглянуто у восьмій темі.
Організація фінансового контролю у бюджетній сфері, тенденції подальшого вдосконалення системи державного контролю в сучасних умовах розвитку економіки розкриті у дев’ятій темі. Розглянуто порядок планування та проведення контролю у системі казначейства, контрольно-ревізійної служби та Рахунковою палатою. Наведені міри відповідальності за бюджетні правопорушення учасниками бюджетного процесу та координація діяльності між контролюючими органами щодо питань обміну інформацією та проведення комплексних контрольних дій.
У кінці посібника наведено термінологічний словник та додатки з прикладами форм документів, що застосовуються в бюджетному процесі.
Враховуючи орієнтир України на входження в освітній простір через ідеї Болонського процесу, в навчальному посібнику з метою самостійного закріплення лекційного матеріалу після кожної з тем наведені питання для самоконтролю та багаточисельні тестові завдання.
При підготовці посібника було використано майже 300 нормативно-законодавчих актів та враховані зміни у законодавстві станом на 01.01.2006 року.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)