Бюджетна система – Федосов В. М. – 9.3. Видатки на розвиток науки
Наука є головною умовою розвитку науково-технічного прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів, забезпечення стабільності й ефективності економіки.
Пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки України, визначеними законодавством на період до 2020 р., є:
1) фундаментальні наукові дослідження з найважливіших проблем науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства й держави;
2) інформаційні та комунікаційні технології;
3) енергетика й енергоефективність;
4) раціональне природокористування;
5) науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань;
6) нові речовини і матеріали.
Обсяг коштів на фінансування державних наукових і науково-технічних програм затверджується законом про Державний бюджет України на наступний рік по кожному пріоритетному напряму розвитку науки і техніки.
Видатки на науку порівняно з видатками за іншими напрямами мають ряд особливостей:
– по-перше, видатки на наукову і науково-технічну діяльність згідно з Бюджетним кодексом України є захищеними статтями видатків, тобто їх обсяг не може змінюватися в разі скорочення затверджених бюджетних призначень, вони належать до видатків розвитку;
– по-друге, розмір бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності не може бути меншим за 1,7 % валового внутрішнього продукту України (ст. 34 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”).
Проте фактично загальний обсяг видатків на наукові дослідження й розробки в Україні як частка ВВП (наукоємність ВВП) протягом останніх років не відповідає законодавчо встановленому рівню і зменшився з 1,16 % у 2000 р. до 0,95 % у 2009 р. (у тому числі з державного бюджету – до 0,41 %). Водночас в ЄС в останні роки показник наукоємності ВВП у середньому становить 1,9 %, у Фінляндії й Швеції – 3,7 %, у США й Німеччині –
2,7 %;
– по-третє, видатки на фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв’язки державного значення здійснюються з Державного бюджету України.
Фінансування науково-дослідних установ з бюджету здійснюється через головних розпорядників бюджетних коштів. Крім того, передбачено стимулювання установ, підприємств, які залучають для досліджень власні кошти. Однак з огляду на не досить розвинуте економічне становище суб’ єктів господарювання вплив цих важелів є недостатнім для виконання вагомих досліджень.
Джерело фінансування наукових досліджень залежить від їх характеру. Розрізняють два напрями наукових досліджень:
– Фундаментальні;
– Прикладні.
Фундаментальними дослідженнями Є пошукові теоретичні напрями науки. Визначити наперед результативність та ефективність таких досліджень дуже складно, тому неможливо встановити їх вартісну оцінку. У зв’ язку з великим ризиком використання інвестованих коштів ці дослідження фінансуються з державного бюджету (табл. 9.5).
Прикладні дослідження Пов’язані з визначенням форм і методів упровадження в практику результатів фундаментальних досліджень, які завершилися певними винаходами. Оскільки в даному разі можливе прогнозування ефективності таких робіт, установлення їх вартісної оцінки, то фінансування може здійснюватися за рахунок коштів замовника.
В Україні існує певна спеціалізація наукових закладів. Академічні науково-дослідні заклади, підпорядковані Національній академії наук, займаються насамперед фундаментальними дослідженнями, тому їхня діяльність фінансується з Державного бюджету України.
Фінансування прикладних досліджень здійснюється головним чином за рахунок замовника.
Другу групу становлять відомчі заклади, основний профіль яких – Прикладні дослідження, спрямовані на розвиток даної галузі. Фінансування здійснюється за рахунок централізованих коштів міністерств і відомств або за кошти замовника. Якщо відомчі заклади ведуть фундаментальну тематику, то в цій частині вони отримують кошти з бюджету.
Бюджетне фінансування науки здійснюється двома способами:
– Фінансування наукових закладів;
– Фінансування наукової тематики.
Таблиця 9.5
ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ НА НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ У 2007-2010 рр.*
Напрям дослідження | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | ||||
Млн грн | % до загального обсягу | Млн грн | % до загального обсягу | Млн грн | % до загального обсягу | Млн грн | % до загального обсягу | |
Фундаментальні дослідження | 1733,42 | 48,31 | 2230,11 | 45,31 | 2188,26 | 51,70 | 2388,88 | 50,23 |
Дослідження і розробки у сфері державного управління | 246,49 | 6,87 | 320,41 | 6,51 | 239,22 | 5,65 | 340,71 | 7,16 |
Дослідження і розробки у сфері оборони | 68,67 | 1,91 | 315,75 | 6,42 | 65,84 | 1,56 | 111,67 | 2,35 |
Дослідження і розробки у сфері громадського порядку, безпеки та судової влади | 29,90 | 0,83 | 36,50 | 0,74 | 32,96 | 0,78 | 22,90 | 0,48 |
Дослідження і розробки в галузях економіки | 1009,36 | 28,13 | 1326,48 | 26,95 | 1066,25 | 25,19 | 1179,31 | 24,79 |
У тому числі: у сфері економічної, торговельної та трудової діяльності | 27,36 | 0,76 | 38,30 | 0,78 | 34,06 | 0,80 | 33,60 | 0,71 |
У сфері сільського, лісового, рибного господарства та мисливства | 357,08 | 9,95 | 540,62 | 10,98 | 445,10 | 10,52 | 485,60 | 10,21 |
У сфері паливно-енергетичного комплексу | 40,97 | 1,14 | 60,47 | 1,23 | 54,92 | 1,30 | 54,53 | 1,15 |
В інших галузях промисловості та будівництва | 28,41 | 0,79 | 44,41 | 0,90 | 40,46 | 0,96 | 24,77 | 0,52 |
Закінчення табл. 9.5
2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |||||
Напрям дослідження | Млн грн | % до загального обсягу | Млн грн | % до загального обсягу | Млн грн | % до загального обсягу | Млн грн | % до загального обсягу |
У сфері транспорту | 13,28 | 0,37 | 16,31 | 0,33 | 16,62 | 0,39 | 16,79 | 0,35 |
У сфері зв’язку, телекомунікації та інформатики | 1,03 | 0,03 | 0,70 | 0,01 | 0,60 | 0,01 | 0,41 | 0,01 |
В інших галузях економіки | 541,22 | 15,08 | 625,66 | 12,71 | 474,48 | 11,21 | 563,61 | 11,85 |
Дослідження і розробки у сфері охорони навколишнього природного середовища | 56,45 | 1,57 | 75,48 | 1,53 | 53,47 | 1,26 | 59,21 | 1,24 |
Дослідження і розробки у сфері житлово-комунального господарства | 6,16 | 0,17 | 6,96 | 0,14 | 6,36 | 0,15 | 6,32 | 0,13 |
Дослідження і розробки у сфері охорони здоров’я | 180,36 | 5,03 | 231,53 | 4,70 | 248,96 | 5,88 | 265,25 | 5,58 |
Дослідження і розробки у сфері духовного і фізичного розвитку | 18,33 | 0,51 | 24,36 | 0,50 | 23,66 | 0,56 | 27,29 | 0,57 |
Дослідження і розробки у сфері освіти | 219,30 | 6,11 | 331,01 | 6,73 | 286,18 | 6,76 | 330.92 | 6,96 |
Дослідження і розробки у сфері соціального захисту | 19,45 | 0,54 | 23,20 | 0,47 | 21,47 | 0,51 | 23,79 | 0,50 |
Усього | 3587,88 | 100 | 4921,80 | 100 | 4232,64 | 100 | 4756,26 | 100 |
Фінансування наукових закладів Грунтується на складанні їх кошторису. Обсяг фінансування насамперед визначається штатним розписом. Сума витрат на зарплату розраховується множенням кількості посад на середню ставку зарплати, яка склалася в даному закладі. Ставка зарплати залежить від посади (лаборант, інженер, науковий співробітник) і наукового ступеня (кандидат наук, доктор наук) та вченого звання (старший науковий співробітник). Штатний розпис наукового закладу затверджує його керівник. Другу основну статтю витрат становлять витрати на проведення наукових досліджень – придбання та обслуговування спеціальної техніки, обладнання, матеріалів для проведення досліджень, що визначається профілем наукового закладу.
Для фінансування наукової тематики розробляються кошториси, які складаються на кожну тему окремо. Визначену суму асигнувань отримає той науковий заклад, який здійснює фундаментальні дослідження і розробки (у тому числі в інтересах оборони країни), що виконуються в межах пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки і мають загальнодержавне значення, а також дослідження на основі міждержавних угод.
Наукова діяльність в Україні насамперед здійснюється Національною академією наук України та галузевими академіями наук. Кошти на забезпечення діяльності академій щорічно визначаються в Державному бюджеті України окремими рядками. Академії щорічно звітують перед Кабінетом Міністрів України про результати наукової і науково-технічної діяльності та використання коштів, виділених їм із Державного бюджету України.
Наукова й науково-технічна діяльність також передбачена в системі вищої освіти як невід’ ємна складова навчального процесу вищих навчальних закладів Ш-ГУ рівнів акредитації. Так, наприклад, Київський національний університет імені Тараса Шевченка здійснює фундаментальні дослідження у сфері природничих і технічних, гуманітарних і суспільних наук, а також прикладні розробки з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Національний університет біоресурсів і природокористування здійснює фундаментальні дослідження та прикладні розробки у сфері сільськогосподарських наук.
Окрім коштів державного бюджету на фінансування фундаментальних досліджень та прикладних розробок наукові установи можуть використовувати інші кошти. Альтернативним джерелом фінансування наукових установ можуть бути кошти, отримані від платних послуг: проведення науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектно-конструкторських, технологічних, пошукових та проектно-пошукових робіт; наукова і науково-технічна експертиза; проектування. Розроблення та виготовлення експериментальних зразків і дослідних партій матеріалів, речовин, приладів, обладнання; випробування обладнання, конструкцій, виробів, речовин, матеріалів, розроблення програмного продукту для науково-дослідних цілей; надання консультацій із питань наукових досліджень, їх організації та наукового обслуговування; підготовка наукових кадрів (ординаторів, аспірантів, докторантів) понад державне замовлення, а також наукових кадрів для інших країн. Вичерпний перелік платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Для надання державної підтримки науковим установам усіх форм власності, діяльність яких має велике значення для науки, економіки і виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави.
У бюджетному фінансуванні наукових досліджень розрізняють базові та програмні видатки.
Базові видатки Надаються для забезпечення фінансування наукового закладу з метою:
– проведення фундаментальних наукових досліджень;
– розвитку найважливіших для держави напрямів досліджень, у тому числі в інтересах національної безпеки та оборони;
– розвитку інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності;
– збереження наукових об’єктів, що становлять національне надбання. З метою збереження унікальних наукових об’ єктів (колекцій, інформаційних фондів, дослідних установок та обладнання, а також заповідників і дендропарків, наукових полігонів тощо, які мають значення для української та світової науки), створюється Державний реєстр наукових об’єктів, що становлять національне надбання. Фінансування заходів щодо утримання і збереження наукових об’ єктів, що становлять національне надбання, щорічно передбачається у Державному бюджеті України;
– підготовки наукових кадрів.
Програмні видатки Здійснюються, як правило, на основі науково-технічних програм, спрямованих на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Наприклад, на дослідження і розробки в галузях економіки в 2010 р. було використано 1179,3 млн грн:
– Міністерством палива та енергетики України за бюджетною програмою “прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері паливно-енергетичного комплексу” за загальним фондом у сумі 11,3 млн грн;
– Міністерством економіки України використано коштів за бюджетною програмою “Прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері стандартизації, метрології, еталонної бази” за загальним фондом – 5,2 млн грн.
За результатами наукових розробок у 2010 р. створено чотири державні первинні еталони та 13 типів стандартних зразків, до реєстру еталонів занесено 60 державних первинних еталонів, 68 вторинних еталонів, 39 НДДКР виконувалося за пріоритетними напрямами, у тому числі: забезпечення проведення найважливіших прикладних науково-технічних розробок, які виконуються за державним замовленням; проектів, що виконуються в межах міжнародного науково-технічного співробітництва.
Порядок формування і виконання замовлення на проведення наукових досліджень і розробок, проектних і конструкторських робіт за рахунок коштів державного бюджету визначений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1084.
Видатки державного бюджету на засадах державного замовлення передбачають фінансування:
– фундаментальних і прикладних досліджень, прикладних розробок у межах видатків державного бюджету, передбачених на цю мету державним науково-дослідним і науково-технічним установам, вищим навчальним закладам Ш-ІУ рівня акредитації;
– проектів Державного фонду фундаментальних досліджень;
– державних науково-технічних програм і наукових частин державних цільових програм;
– програм і проектів у сфері міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва;
– програм оновлення матеріально-технічної та технологічної бази державних науково-дослідних і науково-технічних установ, вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівня акредитації;
– інших наукових досліджень, прикладних розробок, конструкторських та проектних робіт відповідно до потреб економіки та розвитку суспільства.
Важливим джерелом фінансування фундаментальних науково-дослідних робіт є кошти Державного фонду фундаментальних досліджень (далі – ДФФД)1.
Підтримка фундаментальних наукових досліджень здійснюється ДФФД через фінансування на безповоротній та безоплатній основі конкурсних наукових і науково-технічних проектів.
Фінансування фундаментальних досліджень здійснюється за такими напрямами:
1. Ініціативні наукові проекти. ДФФД підтримує проекти фундаментальних наукових досліджень у галузі знань згідно з затвердженим переліком, які виконуються невеликими (чисельністю до 15 осіб) науковими колективами або окремими вченими.
2. Фінансова підтримка проектів досліджень молодих учених. Підставою для проведення конкурсів цих проектів є Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо підтримки молодих учених”. Цей конкурс для молодих науковців: кандидатів (до 30 років), докторантів (до 35 років) і докторів наук (до 35 років) проводиться щорічно і за його підсумками молоді вчені отримують гранти.
3. Регіональні наукові проекти. Підставою для організації регіонального конкурсу є угода між регіонами (державними адміністраціями) і ДФФД про проведення спільного конкурсу фундаментальних наукових проектів. Обов’ язковою умовою організації спільних конкурсів є зобов’ язання відповідних адміністрацій про паритетне фінансування підтриманих проектів.
4. Міжнародні наукові проекти. Підставою для проведення міжнародного конкурсу (спільно із зарубіжними науковими фондами, науковими установами, організаціями) є угода та додаткова угода між Державним фондом фундаментальних досліджень і зарубіжним фондом, науковою установою, організацією про проведення спільного конкурсу і про затвердження порядку фінансування підтриманих проектів.
5. Видавничі проекти. Державний фонд фундаментальних досліджень підтримує наукові та науково-технічні видання, що узагальнюють результати фундаментальних досліджень за конкурсними проектами.
6. Українські і міжнародні наукові заходи на території України. ДФФД бере до розгляду запити на організацію зазначених наукових заходів, у програмах яких передбачено фундаментальні аспекти науки в усіх галузях знань. Кошти, що виділяються для організації і проведення наукових заходів, використовуються тільки для компенсації витрат відповідно до затвердженого кошторису.
7. Проекти організації експедицій беруться до розгляду щодо організації і проведення на території України польових досліджень, що проводяться з тематики ініціативних проектів, які одержали грант ДФФД.
8. Проекти підтримки колективного користування унікальними приладами й устаткуванням.
9. Проекти участі українських учених у міжнародних заходах за кордоном.
10. Конкурс раніше підтриманих фундаментальних досліджень, у ході виконання яких учені не тільки отримали фундаментальні результати, а й виявили можливість їх практичного використання.
11. Написання наукових і науково-популярних статей.
12. Написання аналітичних оглядів.
Наука – один із рушіїв суспільного прогресу. Тому стимулювання за рахунок державного бюджету її прискореного розвитку, формування на її основі інноваційної економіки є одним із першочергових завдань держави, важливим напрямом її бюджетної політики.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)