Home ⇒ 👍Бухгалтерський облік у бюджетних установах - Михайлов М. Г ⇒ Бухгалтерський облік у бюджетних установах – Михайлов М. Г. – 2. Бюджетна класифікація доходів і видатків бюджетних установ

Бухгалтерський облік у бюджетних установах – Михайлов М. Г. – 2. Бюджетна класифікація доходів і видатків бюджетних установ

З метою узагальнення доходів і видатків бюджету за різними ознаками розроблено бюджетну класифікацію.

Бюджетна класифікація – єдине систематизоване згрупування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю бюджетних установ, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація є обов’язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень. Відповідно до Бюджетного кодексу класифікація складається з таких частин:

1 – класифікація доходів бюджету;

2 – класифікація видатків та кредитування бюджету;

3 – класифікація фінансування;

4 – класифікація боргу.

Класифікація доходів бюджету

Доходи бюджету – усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи дарунки, гранти, трансферти).

Доходи бюджету Класифікуються по таких розділах:

– податкові надходження;

– неподаткові надходження;

– доходи від операцій з капіталом;

– трансферти.

Податкові надходження – це передбачені законами України загальнодержавні податки та місцеві податки, збори та обов’язкові платежі.

Неподаткові надходження це адміністративні збори, надходження від штрафів та штрафних санкцій; інші неподаткові надходження, власні надходження бюджетних установ – плата за дітей в дитсадках, рентні платежі, від приватизації державного майна, державне мито та інше.

Доходи від операцій з капіталом – це надходження коштів від реалізації безгосподарного майна, від реалізації державних запасів держави, від операцій з дорогоцінними металами та камінням, тощо.

Трансферти – кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Класифікація фінансування

Класифікація фінансування бюджету містить джерела отримання фінансових ресурсів, необхідних для покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті профіциту бюджету. Витрати на погашення боргу належать до складу фінансування бюджету. Класифікація фінансування здійснюється по таких ознаках:

– класифікація по типу кредитора – по категоріях кредиторів чи власників боргових зобов’язань;

– фінансування по типу боргового зобов’язання – по коштах, що використовуються для фінансування дефіциту чи профіциту.

Класифікація боргу

Класифікація боргу систематизує інформацію про всі боргові зобов’язання держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади міста.

Борг класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов’язання.

Класифікація видатків

Видатки бюджету – кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Дещо ширшим поняттям є витрати бюджету. Витрати бюджету – видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.

Видатки та кредитування бюджету класифікуються за такими ознаками:

1. За функціями, з виконанням яких пов’язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету).

Побудована за ознакою організаційного устрою держави і вона виділяє групи видатків на управління державою в цілому та управління на місцях.

Має такі рівні деталізації:

1) розділи, в яких визначаються видатки бюджету на здійснення функцій держави, АРК чи місцевих органів;

2) підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрямки використання бюджетних коштів на здійснення функцій держави, АРК, місцевих органів.

2. За ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету).

Відомча класифікація видатків та кредитування бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів для систематизації видатків та кредитування бюджету за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів.

На основі відомчої класифікації видатків та кредитування бюджету Державне казначейство України складає та веде єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

3. За бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету).

Використовується при формуванні бюджету по програмно-цільовому методу.

4. За економічною характеристикою операцій по видатках – економічна класифікація видатків (ЕКВ). За цією ознакою вони поділяються на поточні та капітальні.

Класифікація кредитування бюджету систематизує кредитування бюджету за типом позичальника та поділяє операції з кредитування на надання кредитів з бюджету і повернення кредитів до бюджету.

У складі витрат (видатків) бюджету виділяються витрати (видатки) споживання і витрати (видатки) розвитку відповідно до бюджетної класифікації.

Економічна класифікація видатків. Економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, всі види господарської діяльності, виплати населенню, що іменуються як трансферти населенню, та інші категорії). Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечити єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету.

Ця класифікація є важливою для планування та організації обліку видатків кожної бюджетної установи. Адже всі видатки плануються в кошторисі і відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за кодами економічної класифікації видатків.

При цьому кожному конкретному виду видатків (статті видатків) присвоєно 4-рівневий цифровий код, який скорочено позначають буквами: КЕКВ (код економічної класифікації видатків). Таке кодування дозволяє отримувати інформацію про конкретні видатки установи.

Відповідно до економічної класифікації, видатки бюджетних установ поділяються на поточні та капітальні.

Поточні видатки – Це видатки бюджетів, що спрямовуються на виконання бюджетних програм та які забезпечують поточне функціонування бюджетних установ, проведення досліджень, розробок, заходів та надання поточних трансфертів населенню та підприємствам.

Таким видаткам присвоєно код 1000.

В свою чергу ця група видатків конкретизується окремими видами видатків, що об’єднані в групи економічно однорідних видатків та мають свій код. Зокрема це такі.

1100 – Видатки на товари і послуги, в тому числі:

1110 – Оплата праці всіх працівників бюджетних установ, премії, матеріальна допомога, винагорода, одноразові допомоги при виході на пенсію, відставку та інше. Величина заробітної плати відображається без нарахувань на оплату праці;

1112 – грошове утримання військовослужбовців.

1120 – Нарахування на заробітну плату. Нарахування на фонд оплати до фондів соціального страхування (за встановленими тарифами), обов’язкове страхування відповідно до законодавства.

1130 – “Придбання товарів і послуг”. За цим кодом здійснюється придбання предметів і матеріалів, термін експлуатації яких не перевищує 365 календарних днів або вартість яких без ПДВ не перевищує 1000 грн.

До цієї категорії видатків відносять:

1131 – “Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, в тому числі м’який інвентар та обмундирування”;

1132 – “Медикаменти та перев’язувальні матеріали”;

1133 – “Продукти харчування”;

1134 – “Оплата послуг (крім комунальних);

1135 – “Інші видатки”;

1140 – “Видатки на відрядження”;

1150 – “Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення”;

1160 – “Оплата комунальних послуг та енергоносіїв”; в тому числі:

1161 – “Оплата теплопостачання”;

1162 – “Оплата водопостачання та водовідведення”;

1163 – “Оплата електроенергії”;

1164 – “Оплата природного газу”;

1165 – “Оплата інших комунальних послуг”;

1166 – “Оплата інших енергоносіїв”.

1170 – “Дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення”.

До цієї категорії відносять видатки, передбачені на дослідження і розробки, що включають оплату різноманітних послуг, наданих згідно укладених угод сторонніми установами та організаціями, в ціну яких входять витрати установи – надавача послуг. Тобто, це видатки на виконання науково-дослідних робіт за рахунок держбюджету.

1171 – “Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм” – включає видатки по забезпеченню розвитку у певній галузі економіки. Наприклад, “Докорінне поліпшення земель підприємствами агропромислового комплексу”, “Селекція в тваринництві та птахівництві”, “Загальнодержавна космічна програма”.

1172 – “Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесених до заходів розвитку. Наприклад, молодіжні програми, участь в проведенні олімпійських ігор та інші.

1200 – Виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями.

Включають виплату процентів за позиками та дисконт (або премія) за цінними паперами (різниця між ціною продажу та номінальною вартістю цінних паперів).

1300 – Субсидії та поточні трансферти.

Під субсидіями розуміють всі невідплатні поточні виплати підприємствам, що не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат чи товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов’язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.

Трансфертні платежі – це невідплатні і безповоротні платежі, які не є придбанням товарів чи послуг, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу.

Трансферти населенню – це поточні платежі фізичним особам або надання їм матеріальної допомоги у натуральному вигляді, які передбачені для збільшення їх доходу. Трансферти населенню можуть надаватись як у готівковій формі так і шляхом оплати рахунків. Це наприклад, можуть бути видатки на харчування, комунальні послуги, оплата за проїзд тощо.

1310 – “Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям).

1320 – “Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів”. Відносяться кошти, що передаються іншим бюджетам (включаючи дотації бюджетам інших рівнів), інші поточні трансфери органам державного управління.

1340 – “Поточні трансферти населенню”.

Трансферти населенню – це поточні платежі фізичним особам, або надання їм матеріальної допомоги у натуральному вигляді для збільшення їх доходу. Це може бути окрема добавка до бюджету конкретної сім’ї, особам чи компенсація окремих видів витрат, наприклад на харчування, на оплату проїзду, на комунальні послуги, та інше; допомога інвалідам, багатодітним сім’ям, стипендії, пенсії, путівки на оздоровлення.

1341 – “Виплата пенсій і допомоги”.

1342 – “Стипендії”.

1343 – “Інші поточні трансферти населенню”.

1350 – “Поточні трансферти за кордон”. Включають платежі іншим країнам, членські внески в міжнародні організації.

Капітальні видатки – Це платежі з метою придбання необоротних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів, невідплатні платежі, що передаються одержувачам бюджетних коштів з метою придбання ними подібних активів, компенсації втрат, пов’язаних з руйнуванням чи пошкодженням необоротних активів. Такі видатки відображаються за Кодом 2000. Зокрема це такі.

2100 – “Придбання основного капіталу” – Витрати на придбання або створення власними силами основних засобів та інших необоротних матеріальних активів.

2110 – придбання обладнання та предметів тривалого (більше року) терміну використання (транспортних засобів, виробниче обладнання, меблі, дитяче та медичне обладнання, меблі для закладів культури, музейні фонди, література тощо).

2120 – капітальне будівництво (придбання). в тому числі:

2121 – будівництво (придбання) житла; 2123 – інше будівництво (придбання);

2130 – капітальний ремонт, реконструкція і реставрація; в тому числі:

2131 – капітальний ремонт і реконструкція жилого фонду; 2133 – капітальний ремонт інших об’єктів;

2140 – Реконструкція та реставрація;

2141 – реконструкція житлового фонду;

2143 – реконструкція інших об’єктів;

2144 – реставрація пам’яток культури, історії, архітектури; 2200 – “Створення державних запасів і резервів”.

Сюди відносять витрати на закупівлю товарів для створення стратегічних і надзвичайних запасів та інших товарів, що мають особливо важливе значення для країни, зокрема, державний фонд дорогоцінних металів та каміння, а також державний матеріальний резерв.

2300 – “Придбання землі і нематеріальних активів”.

2400 – “Капітальні трансферти”.

Капітальні трансферти це безповоротні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення чи погашення їх фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов’язаних з пошкодженням основного капіталу або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. в тому числі:

2410 – капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям);

2420 – капітальні трансферти органам державного управління ін ших рівнів;

2430 – капітальні трансферти населенню;

2440 – капітальні трансферти за кордон;

2450 – капітальні трансферти до бюджету розвитку.

Класифікація видатків виділяє такі групи видатків як нерозподілені видатки та видатки на кредитування.

Нерозподілені видатки – Це витрати із резервних фондів державного і місцевих бюджетів та фондів непередбачених видатків Ради міністрів Автономної республіки Крим, обласних і місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих рад. Вони мають Код 3000.

Кредитування. В результаті надання кредитів за рахунок бюджетних коштів у позичальників виникають зобов’язання перед бюджетом і ці кошти мають бути повернені до бюджету. Тому сюди відносяться надання кредитів та їх повернення. Видатки цієї групи мають Код 4000. Поділяються на підгрупи:

4100 – “Внутрішнє кредитування”. Передбачає кредитування органів управління інших рівнів, державних підприємств, фінансових установ. Окремо виділено надання та повернення кредитів.

4110 – Надання внутрішніх кредитів;

4120 – Повернення внутрішніх кредитів;

4200 – “Зовнішнє кредитування”. Включає кредитування і платежі в рахунок його погашення, які надаються зарубіжним країнам, міжнародним організаціям, підприємствам, приватним особам та іншим суб’єктам. Деталізується:

4210 – Надання зовнішніх кредитів;

4220 – Повернення зовнішніх кредитів.

Видатки одержувачів бюджетних Коштів здійснюються за такими колами економічної класифікації видатків бюджету:

1171 “Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм”.

1172 “Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку”.

1310 “Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям).

2410 “Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям).

Розподіл видатків за їх видами дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечує єдиний підхід до всіх одержувачів з точки зору виконання бюджету.

Відповідно до затвердженого 8 липня 2010 року Бюджетного кодексу захищені видатки – це видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.

Захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на:

– оплату праці працівників бюджетних установ;

– нарахування на заробітну плату;

– придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;

– забезпечення продуктами харчування;

– оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

– обслуговування державного боргу;

– поточні трансферти населенню;

– поточні трансферти місцевим бюджетам;

– підготовку кадрів вищими навчальними закладами І-ІУ рівнів акредитації;

– забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування;

– фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки.