Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 6.5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ АПК

Регулювання управлінської діяльності в галузі АПК базується на “Положенні про систему управління охороною праці у сільському господарстві”. Цей документ розроблено фахівцями “Інженерного центру Укрсільгоспохоронпраця” і затверджено Мінагрополітики України.

Метою СУОП на рівні управлінь АПК рай – і облдержадміністрацій, структурних підрозділів Мінагрополітики України, комітетів, добровільних об’єднань підприємств та інших формувань, що перебувають у безпосередньому віданні Міністерства, є забезпечення підготовки, прийняття, реалізації економічно та соціально обгрунтованих рішень, що сприяють здійсненню підприємствами організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров’я та працездатності людини у процесі праці.

Безпека життєдіяльності   Цапко В. Г   6.5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ АПК

Рис. 6.5. Структура органів управління безпекою життєдіяльності на регіональному рівні

Склад суб’єктів управління охороною праці в агропромисловому комплексі України наведено на рис. 6.6 [3].

Основним змістом (за розділами) нормативного акта є:

1. Порядок введення в дію системи управління охороною праці.

2. Матеріальне забезпечення.

3. Фінансове забезпечення.

4. Контроль за станом охорони праці та функціонування СУОП. б. Облік, звіт, аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці. Заохочення працівників до роботи з охорони праці.

6. Пропаганда передового досвіду роботи з поліпшення стану охорони праці.

7. Інформація про стан охорони праці.

Структурну схему організації робіт з розробки впровадження СУОП на сільськогосподарському підприємстві подано на рис.6.7. Керівник підприємства:

– видає наказ (приймає рішення) про організацію-робіт щодо розробки і впровадження СУОП та створення координаційної групи на підприємстві, затверджує положення про координаційну групу;

– створює службу охорони праці підприємства, затверджує положення про неї;

– створює кабінет з охорони праці підприємства;

– спільно з трудовим колективом укладає трудовий договір та два рази на рік взаємозвітує про його виконання на зборах трудового колективу;

– організує ознайомлення працівників підприємства з передовим досвідом споріднених підприємств та вивчення безпечних методів праці;

– забезпечує ознайомлення всіх працівників підприємства із вхідною інформацією з питань охорони праці і виробничого середовища;

– використовує вихідну інформацію про стан охорони праці на підприємстві при розгляді та затвердженні заходів про поліпшення існуючого стану охорони праці працівників підприємства;

– призначає комісію з розслідування нещасних випадків;

– бере участь в роботі комісії з спеціального розслідування нещасних випадків.

Головний економіст:

– готує пропозиції про створення та поповнення фонду охорони праці підприємства.

Безпека життєдіяльності   Цапко В. Г   6.5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ АПК

Безпека життєдіяльності   Цапко В. Г   6.5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ АПК

Рис. 6.7. Схема організації робіт з розробки і впровадження системи управління охороною праці на сільськогосподарському підприємстві [31

Головний бухгалтер:

– забезпечує фінансування виконання заходів (робіт) щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на робочих місцях і на підприємстві в цілому;

– забезпечує соціальне страхування працівників підприємства від нещасних випадків і професійних захворювань та медичного страхування;

– забезпечує надання працівникам пільг і компенсацій, передбачених законодавством;

– здійснює облік надходження і витрачення коштів фонду охорони праці.

Інженер-будівельник:

– забезпечує проведення експертиз проектів та кошторисів на будівництво (реконструкцію) підприємства, будівель і споруд на предмет їх технічного рівня, надійності, безпечності і відповідності до вимог охорони праці та виробничої санітарії;

– організовує безпечне виконання будівельних робіт та введення об’єктів в експлуатацію.

Керівники виробничих дільниць (цехів):

– проводять інструктаж працівників з питань охорони праці та їх страхування після первинного інструктажу;

– забезпечують необхідний рівень стану охорони праці на дільниці (цеху);

– контролюють дотримання працівниками вимог безпеки праці;

– видають наряди-допуски на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Координаційна група (головний інженер, заступники керівників підприємства, начальники цехів, інженер з охорони праці, юрист, інженер з кадрів, головні спеціалісти підприємства, голова профкому – 6-10 осіб):

– визначає перелік державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці, що стосуються господарської діяльності підприємства. Аналізує наявність на підприємстві зазначених нормативних документів, організує їх доукомплектування;

– розробляє Положення про СУОП підприємства;

– організовує вибори на загальних зборах колективу підприємства (дільниці, цеху) уповноважених з питань охорони праці. Розробляє Положення про їх роботу;

– за дорученням керівника підприємства спільно з профкомом готує повідомлення загальним зборам колективу підприємства про доцільність створення, кількість та персональний склад комісії з питань охорони праці підприємства. Розробляє Положення про їх роботу;

– готує керівнику підприємства пропозиції (проект наказу, рішення правління):

§ “Про призначення відповідальних осіб з техніки безпеки при роботах по галузях господарства, по окремих виробничих дільницях, при роботі котлів і посудин, що працюють під тиском, транспортних засобів, вантажопідіймальних машин, електрообладнання, у газовому господарстві, з пестицидами, тваринами”;

§ “Про створення постійно діючої комісії з перевірки знань з охорони праці працівників підприємства”. Розробляє Положення про її роботу. Організовує навчання і перевірку знань членів цієї комісії;

§ “Про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці, паспортизації підприємства та створенню постійно діючої комісії з експертними групами по атестації робочих місць і паспортизації підприємства”;

§ “Про створення добровільної пожежної дружини (команди) та пожежно-технічної комісії”. Розробляє Положення про їх роботу та Положення про організацію проведення спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки працівників підприємства;

§ “Про порядок забезпечення працівників підприємства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, організацію їх належного зберігання” та “Про організацію безплатної видачі молока працівникам підприємства, зайнятим на роботах з важкими та шкідливими умовами праці”;

§ “Про створення комісії з безпеки дорожнього руху”.

Служба охорони праці підприємства:

– здійснює координацію робіт керівників підрозділів і служб та громадських комісій (спеціалістів) підприємства з розробки і впровадження нормативних актів підприємства і заходів з охорони праці;

– організовує розробку (перегляд) інструкцій з охорони праці для працівників за професіями, відповідальних осіб з техніки безпеки та посадових осіб підприємства;

– розробляє:

§ положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту;

§ норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам та службовцям підприємства (на основі типових та галузевих норм);

§ перелік професій і посад працівників, яким надається додаткова оплачувана відпустка і скорочений робочий день за несприятливі умови праці понад визначені законодавством розміри; .

§ перелік професій і посад працівників, яким у зв’язку зі шкідливими умовами праці надаються оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення;

§ перелік професій і посад працівників, робота яких пов’язана із забрудненням і яким безплатно видається мило;

§ перелік професій і посад працівників, яким безплатно видаються знешкоджувачі, миючі засоби, захисні креми у зв’язку з можливою дією на шкіру шкідливих речовин;

§ положення про організацію попереднього і періодичних медичних та наркологічних оглядів працівників певних категорій;

§ організовує роботи із забезпечення санітарно-побутового обслуговування працівників;

– проводить вступний інструктаж і стежить за проведенням інструктажів на робочих місцях з працівниками підприємства;

– здійснює планування робіт з охорони праці;

– Разом з профкомом складає розділ “Охорона праці” колективного договору підприємства, контролює хід виконання заходів цього розділу;

– контролює дотримання працівниками вимог безпеки праці;

– забезпечує підготовку і проведення “Дня охорони праці” (щомісячно);

– забезпечує виконання розпоряджень директивних органів, приписів органів нагляду і спеціалістів з охорони праці;

– забезпечує контроль рівня шкідливих або небезпечних виробничих факторів та їх вплив на здоров’я працівників;

– Веде облік нещасних випадків на виробництві відповідно до “Положення про порядок розслідування і облік нещасних випадків на виробництві”;

– звітує про стан умов і безпеки праці вищій організації – територіальному управлінню Держнаглядохоронпраці, районній санітарно-епідеміологічній службі;

– аналізує та оцінює стан умов та безпеки праці по дільницях (ланках, бригадах, цехах) підприємства;

– забезпечує робочі місця та дільниці стандартами, інструкціями, нормативною документацією, пам’ятками, літературою, засобами навчання і пропаганди.

Кабінет з охорони праці підприємства працює як навчально-методична база підприємства.

Комісія з розслідування нещасних випадків проводить роботу згідно з “Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях”, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 червня 1998 р. № 923.

Профспілковий комітет підприємства

Уповноважені трудового колективу з питань охорони праці здійснюють контроль за станом охорони праці на підприємстві (дільниці, цеху, бригади) згідно з затвердженим “Положенням про роботу уповноважених з питань охорони праці”.

Комісія з питань охорони праці (представники основних професій, уповноважені трудових колективів з питань охорони праці, представники профспілки, юрист, інженер з охорони праці):

– здійснює постійну роботу (згідно з затвердженим Положенням про її роботу) як консультативно-дорадчий орган із захисту законних прав та інтересів працівників підприємства у сфері охорони праці;

– готує:

§ пропозиції щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці та використання коштів фонду охорони праці підприємства;

§ рекомендації щодо профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань на основі аналізу стану безпеки та умов праці на робочих місцях підприємства;

– контролює дотримання вимог законодавства з питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях;

– узгоджує шляхом консультацій позиції трудового колективу і керівника підприємства у вирішенні питань у сфері охорони праці.

Постійно діюча комісія з перевірки знань з охорони праці (головний інженер, інженер з охорони Праці, заступники керівника, головні спеціалісти підприємства, юрист, голова профкому):

– розробляє і подає на затвердження керівнику підприємства:

– положення про навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці працівників підприємства;

– програми і тематичні плани навчання з охорони праці посадових осіб, спеціалістів і працівників основних професій підприємств та перелік питань для перевірки їх знань;

– організовує навчання і перевірку знань працівників підприємства з питань охорони праці.

Постійно діюча комісія з експертними групами з атестації робочих місць і паспортизації підприємства:

– організовує роботи з підготовки та проведення атестації робочих місць і паспортизації підприємства згідно з “Галузевими методичними рекомендаціями щодо особливостей паспортизації санітарно-технічного стану сільськогосподарського підприємства”;

. – складає комплексні заходи з доведення стану умов праці та безпеки праці на робочих місцях і в цілому на підприємстві до вимог нормативних актів з охорони праці;

– забезпечує проведення атестації і сертифікації продукції, що виробляється підприємством, та технологій її виготовлення;

– розробляє природоохоронні заходи, спрямовані на зниження і компенсацію негативного впливу виробництва на природне середовище і здоров’я людей.

Добровільна пожежна дружина (команда) проводить роботу згідно з “Положення про добровільні пожежні дружини”, затвердженого наказом МВС України від 27 вересня 1994 р. № 521.

Пожежно-технічна комісія:

– організовує та проводить навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки працівників підприємства;

– готує пропозиції і подає на затвердження “Протипожежний режим на підприємстві”;

– готує і забезпечує будівлі та споруди планами (схемами) евакуації людей на випадок пожежі;

– розробляє порядок оповіщення людей про пожежу;

– забезпечує проведення службового розслідування причин пожеж,

– щоквартально проводить протиаварійні та протипожежні практичні заняття;

– проводить роботу згідно з типовим “Положенням про пожежно-технічну комісію”, затвердженим наказом МВС України від 27 вересня 1994 р. № 521.

Заступник керівника підприємства з постачання забезпечує працівників засобами індивідуального і колективного захисту, миючими знешкоджувальними засобами, молоком, засобами протипожежного захисту.

Комісія з безпеки дорожнього руху проводить роботу згідно з “Положенням про комісію з безпеки дорожнього руху підприємств, установ і організацій України”, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 23 лютого 1994 р. № 80.

Інженер в кадрових питань організовує проведення медичних та наркологічних оглядів працівників підприємства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 6.5. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В ГАЛУЗІ АПК