Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – ПЕРЕДМОВА
Безпека життєдіяльності – одна з наймолодших наук, яка спрямована на вирішення основної проблеми сучасного суспільства України – збереження здоров’я населення. За змістом дисципліна “Безпека життєдіяльності” формує світогляд майбутнього фахівця в галузі агропромислового комплексу (АПК),
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 1. ВСТУП
1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ” Розвиток науки і практики “Безпека життєдіяльності” передбачає: – визначення пріоритетів у встановленні безпеки життєдіяльності; – розробку теоретичних основ науки; – формування довгострокової єдиної державної політики у
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”
1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ” Розвиток науки і практики “Безпека життєдіяльності” передбачає: – визначення пріоритетів у встановленні безпеки життєдіяльності; – розробку теоретичних основ науки; – формування довгострокової єдиної державної політики у
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 1.2. МЕТА, ЗАВДАННЯ І СТРУКТУРА ПОСІБНИКА
1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ” Розвиток науки і практики “Безпека життєдіяльності” передбачає: – визначення пріоритетів у встановленні безпеки життєдіяльності; – розробку теоретичних основ науки; – формування довгострокової єдиної державної політики у
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 1.3. СУЧАСНІ ОБСТАВИНИ, ЯКІ ФОРМУЮТЬ СТАН ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Сучасні обставини змін в середовищі відображають стан історичного розвитку суспільства та його взаємодію з довкіллям. Характер історичного розвитку відносно змін довкілля пов’язують з екологічними кризами та відповідними до них революціями, які дали змогу подолати
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей, поглядів, концепцій. Однак, окремі її елементи існують і можуть бути використані за призначенням. Характерним для
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей, поглядів, концепцій. Однак, окремі її елементи існують і можуть бути використані за призначенням. Характерним для
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.1.1. Базові уявлення дисципліни
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей, поглядів, концепцій. Однак, окремі її елементи існують і можуть бути використані за призначенням. Характерним для
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.1.2. Забезпечення безпеки від дії небезпечних та шкідливих факторів
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей, поглядів, концепцій. Однак, окремі її елементи існують і можуть бути використані за призначенням. Характерним для
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.2. ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ СИСТЕМУ ЗНАНЬ ДИСЦИПЛІНИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни У попередніх розділах встановлено основні поняття дисципліни “Безпека життєдіяльності”: “людина”, “життя”, “безпека” (“небезпека”), “фактори” та ін. Між собою ці поняття за своїм змістом не мають
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни
2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни У попередніх розділах встановлено основні поняття дисципліни “Безпека життєдіяльності”: “людина”, “життя”, “безпека” (“небезпека”), “фактори” та ін. Між собою ці поняття за своїм змістом не мають
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.2.2. Елементи теорії, що становлять логічні категорії безпеки життєдіяльності
2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни У попередніх розділах встановлено основні поняття дисципліни “Безпека життєдіяльності”: “людина”, “життя”, “безпека” (“небезпека”), “фактори” та ін. Між собою ці поняття за своїм змістом не мають
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.2.3. Елементи теорії, що становлять закони, принципи, аксіоми і правила
Сучасна безпека життєдіяльності як наука базується на сукупності законів, правил, принципів та аксіом. Цей посібник дає змогу уявити тільки основні фундаментальні узагальнення (у вигляді законів), які претендують на відтворення систематизуючих уявлень, що відображають найважливіші
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.2.3.1. Закони та їх зміст
Сучасна безпека життєдіяльності як наука базується на сукупності законів, правил, принципів та аксіом. Цей посібник дає змогу уявити тільки основні фундаментальні узагальнення (у вигляді законів), які претендують на відтворення систематизуючих уявлень, що відображають найважливіші
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.2.3.2. Основні принципи та їх зміст
Принцип неповноти інформації (принципи невизначеності): інформація під час проведення акцій з перетворення природи завжди недостатня для апріорного судження про всі можливі результати (особливо у віддаленій перспективі) заходів, що здійснюються. Пов’язано це з винятковою складністю
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.2.3.3. Правила та їх зміст
Принцип неповноти інформації (принципи невизначеності): інформація під час проведення акцій з перетворення природи завжди недостатня для апріорного судження про всі можливі результати (особливо у віддаленій перспективі) заходів, що здійснюються. Пов’язано це з винятковою складністю
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.2.3.4. Аксіоми та їх зміст
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення. Порогові, чи інакше, гранично допустимі значення (ГДЗ) небезпек встановлюються, виходячи із умов зберігання функціональної і структурної цілісності
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.2.3.5. Класифікації в безпеці життєдіяльності
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення. Порогові, чи інакше, гранично допустимі значення (ГДЗ) небезпек встановлюються, виходячи із умов зберігання функціональної і структурної цілісності
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.2.4. Елементи теорії, що відбудовують моделі безпеки життєдіяльності
Модель, в широкому розумінні, – це предмет, явище, система (опис, схема, знак, графік, план, макет і таке інше), які в певних умовах виступають у ролі замінника або представника будь-якого іншого предмета, явища чи системи.
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.2.5. Елементи теорії, що формують системні уявлення
Система – сукупність точно визначених елементів (зміст елементів), між якими наявні закономірний зв’язок чи взаємодія (структура системи). Важливими ознаками системи є її нероздільність і цілісність. Природа елементів і характер структури системи можуть бути найрізноманітнішими.
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 2.2.6. Елементи теорії, що поєднують методи і засоби оцінки стану життєдіяльності
Прогнозні оцінки Прогнозування ситуації завжди має на увазі певну мету, яка визначає, по-перше, термін прогнозування (так званий “горизонт прогнозування”), і, по-друге, точність, якої вимагають щодо результатів прогнозу на певному інтервалі часу. Наслідком цього є
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3. ЛЮДИНА ЯК ОБ’ЄКТ, ЯКИЙ ПОТРЕБУЄ ЗАХИСТУ В УМОВАХ СЕРЕДОВИЩА, ЩО ОТОЧУЄ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ВИРОБНИЦТВА
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера – сфера життя, простір на поверхні земної кулі, в якому поширені живі істоти. Фундаментальною відмінністю живої речовини від
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера – сфера життя, простір на поверхні земної кулі, в якому поширені живі істоти. Фундаментальною відмінністю живої речовини від
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера – сфера життя, простір на поверхні земної кулі, в якому поширені живі істоти. Фундаментальною відмінністю живої речовини від
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.1.2. Людина як об’єкт середовища
Складні взаємовідносини, що підтримують стійкий кругообіг речовин, а разом і існування життя як глобального явища нашої планети, сформувалися протягом значного періоду історії Землі. Останнім часом ситуація різко змінилася. Протягом практично лише одного століття стрімкий
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.1.3. Потреби людини на рівні забезпечення життєдіяльності
У розділі 1.2 вже наводився перелік потреб людини. Повернемося до більш докладного розгляду цього питання щодо людини як об’єкта середовища, що потребує захисту. Основні матеріально-енергетичні потреби. В табл. 3.1 наведено середні нормативні значення потреб
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.1.4. Класифікація основних форм трудової діяльності людини
Розрізняють працю фізичну, коли переважає робота м’язової системи, та розумову, коли основне навантаження падає на ЦНС, її вищі відділи. Поділ праці на фізичну та розумову є умовним, оскільки будь-яка діяльність людини не може здійснюватись
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.1.5. Зміни у фізіологічному стані людини під час роботи
Виконання роботи супроводжується розвитком функціональних змін в органах, які працюють (м’язах, нервових центрах, аналізаторах), і в так званих обслуговуючих системах – дихальній, серцево-судинній, центральній нервовій, системі крові тощо. Дихальна система. Під час переходу із
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.2. ПЕРЕДУМОВИ, ЩО СТВОРЮЮТЬ НАПРЯМИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ
3.2.1. Працездатність людини Працездатність – це функціональні можливості організму, які характеризуються кількістю та якістю виконаної роботи при максимальній її інтенсивності або тривалості. Розрізняють працездатність людини неспецифічну (загальну) та специфічну, тобто здатність виконувати певний вид
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.2.1. Працездатність людини
3.2.1. Працездатність людини Працездатність – це функціональні можливості організму, які характеризуються кількістю та якістю виконаної роботи при максимальній її інтенсивності або тривалості. Розрізняють працездатність людини неспецифічну (загальну) та специфічну, тобто здатність виконувати певний вид
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.2.2. Антропометричні характеристики людини
У своїй професійній діяльності кожна людина виконує певні рухи, наприклад, пов’язані з перенесенням вантажу, натисканням на важелі, тумблери, переміщенням тіла у просторі тощо. Робочий рух – це результат дії складного апарату опори та руху,
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.2.3. Фізіологія і психологія діяльності людини
Фізіологія праці є складовою частиною гігієни праці та розділом загальної фізіології, який присвячено вивченню змін функціонального стану організму людини під впливом трудової діяльності та виробничого середовища, розробці фізіологічних основ наукової організації трудового процесу з
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.2.4. Психологія в здійсненні безпеки
Людина в природі є найбільш саморегулювальною істотою відносно інстинкту самозбереження. Це дає змогу достатньо гнучко компенсувати їй свої недоліки за рахунок інших якостей і зберегти свій нормальний стан. Однією з постійних потреб людини є
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3. ВПЛИВ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ НА ЛЮДИНУ
3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища Цілеспрямована і безпечна діяльність людини заснована на сприйманні й аналізі інформації відносно характеристик зовнішнього середовища і внутрішніх системах організму. Цей процес здійснюється за допомогою аналізаторів –
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища
3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища Цілеспрямована і безпечна діяльність людини заснована на сприйманні й аналізі інформації відносно характеристик зовнішнього середовища і внутрішніх системах організму. Цей процес здійснюється за допомогою аналізаторів –
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3.1.1. Зоровий аналізатор людини
Зоровий аналізатор складається з трьох відділів: рецепторного (периферичного), провідникового і центрального, що виконує аналітичну функцію. У периферичному відділі аналізатора розрізняють дві системи: оптичну (рогівка, кришталик, склоподібне тіло) і сприймаючу, яка складається з фотосенсорного шару
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3.1.2. Слуховий аналізатор людини
За допомогою слухового аналізатора людина отримує до 10 % інформації. Характерними особливостями слухового аналізатора є: – здатність бути готовим до сприйняття інформації в будь-який час; – здатність сприймати звуки в широкому діапазоні частот і
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3.1.3. Характеристики шкірного аналізатора
Шкірний аналізатор забезпечує відчуття доторкання (слабкого тиску), болю, тепла і вібрації. Для кожного з цих відчуттів (крім вібрації) в шкірі людини є специфічні рецептори, або їх роль виконують вільні нервові закінчення. Кожна мікроділянка шкіри
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3.1.4. Кінестетичний аналізатор
Шкірний аналізатор забезпечує відчуття доторкання (слабкого тиску), болю, тепла і вібрації. Для кожного з цих відчуттів (крім вібрації) в шкірі людини є специфічні рецептори, або їх роль виконують вільні нервові закінчення. Кожна мікроділянка шкіри
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3.1.5. Нюховий аналізатор
Шкірний аналізатор забезпечує відчуття доторкання (слабкого тиску), болю, тепла і вібрації. Для кожного з цих відчуттів (крім вібрації) в шкірі людини є специфічні рецептори, або їх роль виконують вільні нервові закінчення. Кожна мікроділянка шкіри
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3.1.6. Смаковий аналізатор
Шкірний аналізатор забезпечує відчуття доторкання (слабкого тиску), болю, тепла і вібрації. Для кожного з цих відчуттів (крім вібрації) в шкірі людини є специфічні рецептори, або їх роль виконують вільні нервові закінчення. Кожна мікроділянка шкіри
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3.2. Мікроклімат і його вплив на людину
Метеорологічні умови визначаються такими параметрами: 1) температурою повітря, t (°С); 2) відносною вологістю, φ (%); 3) швидкістю повітря, v (М/С). Крім цих параметрів, що є основними, не слід забувати і про атмосферний тиск (Р,
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3.3. Небезпечні речовини
До небезпечних речовин насамперед відносяться хімічні речовини, яких у виробництві знаходиться більш ніж 50 тисяч з’єднань. Більшість цих речовин синтезовано людиною і не зустрічається в природі. Вивчення потенційної небезпеки шкідливого впливу хімічних речовин на
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3.4. Небезпечні вібрації та акустичні коливання
Особливості впливу виробничої вібрації, характер, глибина і спрямованість фізіологічних змін різних систем організму залежать від рівня, частотного складу коливань і фізіологічних властивостей тіла людини. Важливе значення надають функціональному стану присінково-завиткового органа, рухового, шкірного та
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3.5. Вплив електромагнітних випромінювань
Спектр електромагнітного випромінювання природничого і техногенного походження, що впливає на людину як в умовах побуту, так і у виробничих умовах, має діапазон хвиль від тисяч кілометрів (змінний струм) до трильйонної частки міліметру (космічні енергетичні
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3.6. Небезпечні фактори пожеж і вибухів
Спектр електромагнітного випромінювання природничого і техногенного походження, що впливає на людину як в умовах побуту, так і у виробничих умовах, має діапазон хвиль від тисяч кілометрів (змінний струм) до трильйонної частки міліметру (космічні енергетичні
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.3.7. Негативні дії електричного струму
Під час дії електричного струму (включення людини в електричну мережу) існує чотири особливості: Перша – відсутність зовнішніх ознак загрозливої небезпеки ураження електричним струмом. Людина не може побачити, почути, відчути чи якось інакше завчасно виявити
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 4. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО НЕБЕЗПЕК, ЩО ДІЮТЬ В СЕРЕДОВИЩІ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ 4.1.1. Небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів Виникнення небезпек, що пов’язані з використанням транспортних засобів, залежать, насамперед, від їх експлуатації. Так, вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах (або їх димність) формує
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ
4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ 4.1.1. Небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів Виникнення небезпек, що пов’язані з використанням транспортних засобів, залежать, насамперед, від їх експлуатації. Так, вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах (або їх димність) формує
Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 4.1.1. Небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів
4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ 4.1.1. Небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів Виникнення небезпек, що пов’язані з використанням транспортних засобів, залежать, насамперед, від їх експлуатації. Так, вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах (або їх димність) формує