Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 3.1.3. Потреби людини на рівні забезпечення життєдіяльності
У розділі 1.2 вже наводився перелік потреб людини. Повернемося до більш докладного розгляду цього питання щодо людини як об’єкта середовища, що потребує захисту.
Основні матеріально-енергетичні потреби. В табл. 3.1 наведено середні нормативні значення потреб людини в енергії, кисні, найважливіших речовинах живлення і воді.
Показники, близькі до нижніх меж норм дорослої людини, найбільш точно відображають середні значення потреб людини з масою тіла понад 70 кг.
Таблиця 3.1. Добова фізіологічна речовинно-енергетична потреба людини
| Склад потреб | На 1 кг маси тіла |
| Енергія харчування (білки, жири, вуглеводи), кДж | 145 |
| Кисень, л | 7,2 |
| Вода, мл | 27 |
| Білки (20 % калорійності), мг | 1400 |
| Мінімум незмінних амінокислот, мг | 280 |
| Полінасичені жирні кислоти, мг | 50 |
| Фосфоліпіди, мг | 60 |
| Вітаміни, мг | 2 |
| Мінеральні речовини, мг | 35 |
Ці показники можуть істотно змінюватися, в основному в бік підвищення (на 30-50 %), залежно від віку, статі, маси тіла, умов теплообміну, стану вагітності, а за енергією – в декілька разів при значному фізичному навантаженні. До зазначених долучаються також вимоги до екологічної чистоти води, повітря і продуктів харчування – відсутності в них шкідливих домішок і порушення природного складу.
Тепловий комфорт. Відповідно до фізіологічних характеристик людини умови теплового комфорту досягаються, коли величина тепловіддачі знаходиться в межах 40-45 Вт/м2. Ці умови забезпечуються різними сполученнями температури і швидкості руху повітря, величини теплового випромінювання, випаровування вологи і теплоізоляційних властивостей одягу. Найлегше тепловий комфорт досягається за температури 18-25 °С, швидкості руху повітря не більш 0,2 м/с, відсутності прямого сонячного випромінювання, відносної вологості в межах 40-60 % і теплоізоляції одягу в межах 0,14- 0,18 град * м2/Вт, що відповідає звичайному робочому чи домашньому одягу європейця.
Просторовий комфорт і потреби в діяльності. Для забезпечення первинних потреб людини потрібен визначений просторовий мінімум. Відповідно до існуючих середніх оцінок він складається з 250 м2 території помешкання (житло, службові і виробничі приміщення, транспортно-шляхова мережа), 750 м2 лісу чи зелених насаджень, 2800 м2 – оранки і 3200 м2 – пасовища – всього 7 тис. м2.
Природжена потреба у визначенні особистого чи групового простору в сучасної людини значною мірою редукована. Це виявляється в зв’язку зі скороченням простору життєдіяльності і пристосуванні до існування в приміщеннях. Щільність людської популяції знаходиться в широких межах – від найнижчих значень у полярних зонах до десятків тисяч чоловік на 1 км2 у великих містах. У приміщеннях і в громадському транспорті ще більша скупченість людей. В таких умовах багаторазово підвищується гігієнічна і психологічна критичність мікросередовища людини. Потреби в просторовому комфорті передбачають захищеність людини від інфекцій і від стану стресу, викликаних надзвичайно великою щільністю людей і надлишками анонімних контактів.
Людина за своєю біологічною природою – активна істота. Для її нормального фізіологічного стану потрібен певний рівень діяльності, рухомої активності і сприйняття пов’язаного з ним потоку інформації. Дефіцит рухів і фізичних навантажень значно частіше, ніж залишкова рухомість чи напружена праця, призводять до захворювань. Спрямованість на позбавлення людини від тяжкої праці поступово приводить до усунення і більш легкої фізичної праці, а потреби діяльності все більше переміщуються в сферу емоційно-інформаційних потреб і операційно-ігрових занять.
Сексуальна потреба людини тісно пов’язана з унікальною у тваринному світі властивістю – можливістю безперервного статевого життя протягом тривалого репродуктивного періоду. У людини сексуальна активність вища, ніж у приматів, і висока автономізація сексуальності відносно дітородної функції.
Реалізована статева активність відображає тільки частку сексуальної потреби. В цю сферу у людини залучений широкий і складний комплекс почуттів, нервових і гормональних реакцій, творчих імпульсів, особливостей поведінки. На біологічну основу сексуальності нанизані різні етичні, психологічні, етнічні, релігійні, соціальні й інші стимули, традиції і регламенти, які привносяться вихованням і культурою. Існуюча дисгармонія в статевих відносинах збільшується екологічним впливом.
Соціально-психологічні і соціальні потреби. Ці потреби щільно пов’язані з біологічними і мають глибоке коріння в минулому. До соціально-психологічних потреб належать, насамперед, потреби у біо-соціально спорідненому угрупованні людей, починаючи з сім’ї. Наслідком цього є:
– потреба в спілкуванні з іншими членами угруповання; визначення свого місця в ієрархії взаємовідносин всередині угруповання і свого соціального статусу; потреба створення сім’ї;
– володіння основами поведінки і культури, що властиво цьому суспільству людей; усвідомлення етнічної належності; оволодіння навичками, що визначають характер діяльності і становище суб’єкта в системі загальновідомого розподілу праці;
– потреби вибору життєвих можливостей – засобів отримання благ; естетичні й інтелектуальні потреби;
– потреби в умовах і діяльності, що сприяє прояву індивідуальності, самооцінки особистості, реалізації її творчого потенціалу, обізнаності у своїх соціальних потребах;
– потреби в похвалі і заохочуванні, суспільному визнанні, соціальному престижі та ін.
Економічні потреби включають в себе питання матеріального забезпечення біологічних і соціальних потреб, які реалізуються через будь-які засоби і речі споживання, більшість з котрих є товарами (в широкому значенні слова) першого вжитку. Існують також товари другорядного вжитку.
В матеріальному забезпеченні є потреби не тільки щодо матеріально-енергетичних, а й інформаційних, соціально-психологічних, соціальних та інших питань.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)