Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 2. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Related posts:

1. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 2.1. Зовнішньополітична діяльність Романа Мстиславича 2.1. Зовнішньополітична діяльність Романа Мстиславича У1199 р. волинський князь Роман Мстиславич зайняв Галич і заснував нове державне утворення – Галицько-Волинське князівство. Утвердження князя Романа в Галичі відбулося силою, з огляду на те, що галичани хотіли собі окремого князя, а не князя за сумісництвом. Зважаючи на це, Роман Мстиславич змушений був заручитися підтримкою союзних йому поляків […]...
2. Політична історія України – Танцюра В. І. – Західний вектор зовнішньої політики Галицько-Волинської держави Правителі Галицько-Волинської держави у своїх зовнішньополітичних справах нерідко вдавалися до підтримки Римської курії. Це було зумовлено необхідністю мати зносини з державами, які були охристиянені за західним (римським) обрядом, а також прозахідною орієнтацією самих князів. Адже Роман Мстиславич, Данило та Василько Романовичі виховувалися у Польщі та Угорщині, були добре обізнані з європейською політичною практикою. Тому упередженості, […]...
3. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 2.2. Участь Польщі та Угорщини у боротьбі за Галицько-Волинське князівство у першій третині XIII ст По смерті Романа Мстнславнча залишилися два малолітні сини: Данило (1201 р. н.) і Василько (1203 р. н.), а регенткою – їхня мати Анна. Зважаючи на нехіть галицьких бояр до Романовичів, Анна звернулася по допомогу до угорського короля Андрія II, з яким 1205 р. мала зустріч у Сяноку. На цій зустрічі король прийняв Данила як “милого […]...
4. Історія держави та права України – Трофанчук Г. І. – 1. Утворення Галицько-Волинської держави 1. Утворення Галицько-Волинської держави На тлі поглиблення феодальної роздробленості й ослаблення Київської Русі внаслідок постійних вторгнень кочівників на її південно-західній околиці вирізняються Галицьке та Волинське князівства. Від утворення (друга половина XI ст.) Галицьке князівство, власне, розвивалося так, як і решта складових єдиної Давньоруської держави. Засноване онуком Ярослава Мудрого князем Ростиславом, це князівство не раз зазнавало […]...
5. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 1.4. Зовнішня політика Київської Русі періоду удільної роздробленості (1132-1240) Смерть київського князя Мстислава Володимировича (1125- 1132) традиційно прийнято вважати певним рубежем, після якого починається період удільної роздробленості, яка внесла корективи у зовнішню політику Київської Русі. Політика київських князів часто проводилася у їхніх власних інтересах, а не в загальноруських. Зміцнілі князівства теж намагалися проводити власну зовнішню політику, виходячи з особистих інтересів. Усе це призводило до […]...
6. Історія України – Литвин В. М. – Розділ 4.ПІДНЕСЕННЯ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Південна Русь після монгольського завоювання Після погрому Київської землі наприкінці 1240 р. монгольські орди рушили далі на захід. Здолавши впертий опір на лінії зведених галицькими Романовичами укріплень уздовж Верхнього Тетерева, Горині та Случі, на початку 1241 р. вони вступили на землі Волині. Тут під їх потужним натиском одне за одним упали Володимир, Галич, Звенигород та […]...
7. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 2.4. Галицько-Волинська держава на міжнародній арені у другій половині XIII – першій половині XIV ст Смерть Данила Галицького, та ще й у час татарської активізації, загрожувала не лише ослабленням, а й можливим роздробленням Галицько-Волинської держави. Василько Романович, який формальпо залишився за старшого в роді, тримав лише Володимир і Берестя; Лев Данилович – Галич, Перемишль і Белз; Мстислав Данилович – Луцьк, а Шварно Данилович – Холм і Дорогичип. До відкритого протиборства […]...
8. Політична історія України – Танцюра В. І. – 3.4. Припинення Існування Галицько-Волинської держави Серед причин зникнення Галицько-Волинської держави з політичної карти середньовічної Європи називають передусім занепад династії короля Данила. Одночасно (1323) за нез’ясованих обставин померли його правнуки – князі Лев та Андрій Юрійовичі. їх родич мазовецький князь Болеслав під ім’ям Юрій правив у 1323-1340 pp., але був отруєний галицькими боярами, невдоволеними його спробами запрошувати на державні посади католиків […]...
9. Історія України: відповіді на екзаменаційні білети – Лазарович M. B. – 11. Утворення Галицько-Волинського князівства. Князь Роман Мстиславич Наприкін. XII – у першій пол. XIII ст. Давньоруська держава занепадає. Внаслідок цього в історичній науці тривалий час панувала думка, що на її руїнах виникло – як наступник Київської Русі – Владимиро-Суздальське князівство, а потім і Московське царство. Проте видатний український історик М. Грушевський переконливо довів, що безпосереднім наступником державності Київської Русі було Галицько-Волинське князівство. […]...
10. Історія України – Левицька Н. М. – 2.5 Міжнародні відносини Київської Русі та Галицько-Волинської держави На міжнародній арені авторитет Київської Русі зріс до рівня найпровідніших країн середньовіччя, з нею змушені були рахуватися такі могутні держави, як Візантійська імперія і Арабський халіфат. В зовнішньополітичній діяльності київських князів одним з найважливіших напрямів був південний, який становили відносини з Візантією, бо саме тут найповніше забезпечувалися стратегічні інтереси правлячої верхівки Київської держави. Про це […]...
11. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 1. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КИЇВСЬКОЇ РУСІ 1.1. Вихід Київської Русі на міжнародну арену Друга половина V-VI ст. були періодом військової активізації слов’ян загалом і антського племінного угрупування зокрема. Дослідники вважають, що значною мірою таке пожвавлення спричинили авари, котрі нападаючи на Візантію, втягували у походи залежні від них слов’янські племена, а почасти цьому сприяло саме розселення слов’ян, яких манили землі багатої імперії. […]...
12. Історія України – Пасічник М. С. – Утворення Галицько-Волинського князівства Історія Волинського князівства подібна до галицької. Волинь до 1170-х pp., на думку І. Крип’якевича, залишалася залежною від Києва. Князі змінювалися часто, всі вони особливо пильнували, щоб вдержати багату Волинську землю під своєю рукою та не допустити до неї суперників з інших княжих династій. Одночасно зі змінами в Києві мінялися волинські князі. Вони були повністю залежні […]...
13. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Особливості правової системи Галицько-Волинської держави Як і в усіх інших князівствах і землях Русі, в Галицько-Волинському князівстві продовжували діяти норми “Руської правди”, які регулювали питання права власності на майно та земельні володіння, укладення договорів. Діяли також норми церковних статутів князів Володимира та Ярослава. Правотворення в Галицько-Волинській Русі мало особливості, які виявляли себе у двох основних напрямах: а) внесенні змін до […]...
14. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 4. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 4.1. Утвердження держави Богдана Хмельницького на міжнародній арені Вибух повстання Богдана Хмельницького був певною несподіванкою для Речі Посполитої, яка у той час переживала чи не найкращі часи у своїй історії. Десятиліття після розгрому попереднього козацького повстання 1638 р. під проводом Якова Острянина, Карпа Скидана і Дмитра Гуні називали “золотим спокоєм”. Річ Посполита втішалася своєю заможністю […]...
15. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 4.2. Зовнішня політика козацької держави у 1654-1657 рр У підрозділі 4.1 під час розгляду відносин Б. Хмельницького з володарями інших держав, свідомо упускалися взаємини а Московським царством, оскільки вони в підсумку спричинилися до важливих змін, які суттєво вилинули як на становище України на міжнародній арспі, так і на розклад сил у Східній Європі. Йдеться, звичайно ж, про Переяславську раду 1654 р. та спілку […]...
16. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 2.3. Зовнішня політика Данила Галицького Данило оволодів Галичем у складний час, коли відбувалася навала монголо-татар на Русь. Крім того, знову підвело голову боярство, а паралельно активізував свої зусилля щодо захоплення Галича Ростислав Михайлович. Під час нападу татар Данило подався до Угорщини, можливо, просити допомоги, але її не отримав. Татари поруйнували галицько-волинські міста. Лише Кременець, Данилів і Холм змогли встояти перед […]...
17. Історія України – Лазарович М. В. – Утворення Галицько-Волинського князівства Волинська земля отримала назву від свого давнього політичного центру – міста Волинь на Західному Бузі. Вже на поч. XI ст. він зійшов з історичної арени і поступився місцем новій столиці – Володимиру, заснованому князем Володимиром Великим. Волинь, захищена від зовнішніх ворогів лісами, озерами, болотами, багата чорноземами, дикими звірами, мала розвинуте сільське господарство, різні промисли. Розташована […]...
18. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 8. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ДИРЕКТОРІЇ УНР ТА ЗУНР 8.1. Початок дипломатичної діяльності Директорії УНР. Проголошення ЗУНР, Злука УНР і ЗУНР Завершення Першої світової війни породжувало в українському суспільстві доволі різні настрої щодо майбутнього держави. Газета “Відродження” від 25 вересня 1918 р. вмістила статтю, в якій висловлювалась думка про взаємну зацікавленість українською справою ворожими блоками та рекомендувалось Міністерству закордонних справ “інтерес цей посилити і […]...
19. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 1.2. Зовнішня політика Київської Русі епохи найвищого піднесення (кінець X – середина XI ст.) Прихід до влади Володимира знаменував новий етап в історії Київської Русі. Саме на період правління Володимира припадає завершення процесу консолідації руських земель в одне могутнє державне об’єднання. Внутрішнє зміцнення держави дало змогу князю Володимиру проводити активну й успішну зовнішню політику. Скандинавське походження династії Рюриковичів передбачало тісні контакти Києва з цим регіоном. Сам прихід до влади […]...
20. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 7. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ У ДОБУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ І ГЕТЬМАНАТУ 7.1. Початок зовнішньополітичної діяльності Української Центральної Ради На завершальному етані війни, після падіння монархії в Росії й утворення Тимчасового уряду, в національних околицях донедавна могутньої імперії утворилась низка національних урядів, що започаткувало державотворчі процеси. Народи цих околиць тепер мали стати складовою світового співтовариства. Для України, яка задекларувала прагнення до відродження державності у березні 1917 р., […]...
21. Історія України – Юрій М. Ф. – 3. Утворення Галицько-Волинського князівства Галицько-Волинські землі простягнулися від Дністровсько-Дунайського межиріччя на півдні до Литви й Полоцької землі на півночі. На заході вони межували з Польщею та Угорщиною, а на сході – з Київською землею і половецьким степом. Природні умови сприяли розвитку землеробства, при селищного скотарства та ремесел. Прикарпаття було відоме соляними промислами. Через ці землі проходили важливі торговельні шляхи […]...
22. Історія держави і права України – Терлюк І. Я. – Виникнення та основні моменти історії Галицько-Волинського князівства На XII-XIII ст. прийшлося швидке піднесення Галицького і Волинського князівств. Формування окремого Галицького князівства почалося з другої половини XI ст. Після з’їзду князів у Любечі (1097 р.) Галицька земля стала незалежною від Києва. Династія Ростиславичів, яка утвердилася на галицькому “столі” від кінця XI ст. зусиллями князів Володимирка (1124-1152 рр.) об’єднала розрізнені уділи (1141 р. Галич […]...
23. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 4.1. Утвердження держави Богдана Хмельницького на міжнародній арені 4.1. Утвердження держави Богдана Хмельницького на міжнародній арені Вибух повстання Богдана Хмельницького був певною несподіванкою для Речі Посполитої, яка у той час переживала чи не найкращі часи у своїй історії. Десятиліття після розгрому попереднього козацького повстання 1638 р. під проводом Якова Острянина, Карпа Скидана і Дмитра Гуні називали “золотим спокоєм”. Річ Посполита втішалася своєю заможністю […]...
24. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 12. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ в 50-80-х роках 12.1. Українська дипломатія періоду “відлиги” Перший етап відлиги, розрядки у відносинах Схід-Захід, пов’язаний з іменем М. Хрущова. З погрозами застосування ядерної зброї як з боку СІЛА, так і СРСР, виникали ситуації навколо сірійського конфлікту 1957 р., Лівану і Тайваню 1958 р., Берліна 1961 р., Карибської кризи 1962 р. тощо. Водночас, такими методами досягти порозуміння та […]...
25. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 13. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ 13.1. Становлення основ зовнішньої політики України На тлі загострення протиріч міжнаціонального та внутрішньополітичного характеру в СРСР, Декларація про державний суверенітет України, схвалена 16 липня 1990 р. Верховною Радою, надала якісно нового вигляду та характеру зовнішньополітичній діяльності України. Відтоді зовнішня політика нашої держави розвивалася послідовно й поступально. У Декларації Україна проголошувалася суб’єктом міжнародного права та рівноправним […]...
26. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ З. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО У МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ (до 1648 р.) 3.1. Міжнародний контекст появи українського козацтва Південь України віддавна був місцем зіткнення кочових народів і осілого слов’янського населення. Могутні державні утворення (Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, як згодом, зрештою, і Литовсько-польська держава) з поперемінним успіхом намагалися взяти під контроль малозаселені степові терени і перенести межу осілості якомога далі, однак у давні часи таке панування ніколи не […]...
27. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 7.3. Зовнішньополітична діяльність Української Держави П. Скоропадського Зміні політичної влади в Україні передувала складна дипломатична робота різних груп. Створена в Києві з представників правих кіл Українська народна громада налагодила тісні контакти з партією Українських хліборобів-демократів та Союзом земольних власників. На нараді за участю представників німецького та австрійського військового командування було заявлено про неможливість подальшої продуктивної співпраці з Центральною Радою. Окупаційним формуванням потрібен […]...
28. Історія України – Литвин В. М. – Галицько-Волинська держава Романа Мстиславича До кінця XI ст. волинські та прикарпатські землі утворювали суцільну адміністративну одиницю, що підпорядковувалася безпосередньо київському княжому столові. Поступове збільшення кількості міст, частина з яких з часом перетворюється на самостійні політичні центри, засвідчує процеси виокремлення цих земель, перетворення їх на самостійні, а часом і вельми впливові на Русі та за її межами державні утворення. На […]...
29. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 13.3. Розбудова зовнішньополітичної служби держави Активізація міжнародної активності України після підтримки рішення про проголошення незалежності вимагала ефективного впровадження кадрового та інституціонального забезпечення зовнішньополітичної діяльності. Для реалізації зовнішньополітичної діяльності було створено правову базу. У 1992 р. було затверджено положення “Про дипломатичне представництво за кордоном”. Були розроблені правові критерії, за якими визначалася доцільність відкриття закордонних дипломатичних установ України. Визначальними були такі умови: […]...
30. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 5.2. Зовнішня політика козацьких гетьманів в умовах розколу України На початку 60-х років XVII ст. розкол України продовжував поглиблюватися – коли в Корсуні на козацькій раді було ратифіковано Слободищенський трактат, то на Лівобережжі переяславський полковник (і дядько Ю. Хмельницького) Яким Сомко разом із деякими іншими полковниками тієї сторони Дніпра склали присягу на вірність царю. Спроби об’єднати обидві частини козацької України походами Ю. Хмельницького завершилися […]...
31. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 5.4. Згасання козацької держави у світлі українсько-російських відносин XVIII ст Після того, як І. Мазепа відкрито перейшов на бік шведів, виникла потреба обрання нового гетьмана. На Генеральній військовій раді вГлухові в листопаді 1708 р., за рекомендацією Петра І, гетьманом було обрано Івана Скоропадського, котрий до того був полковником стародубського полку. Хоча свого часу він був прихильником І. Мазепи, однак цар вирішив зробити ставку на нього […]...
32. Історія держави і права України – Музиченко П. П. – Розділ 3. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО – ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ РУСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (перша пол. XIII – друга пол. XIV ст.) 3.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД Розпад Київської Русі був закономірним результатом її економічного і політичного розвитку. Його причини корінилися у тогочасних виробничих та суспільних відносинах, які розвивалися на базі піднесення продуктивних сил у сільському господарстві й ремеслі. Замкнутий характер натурального господарства вів до зміцнення самостійності окремих князівств, а звідси і до зміни їхньої політичної орієнтації на […]...
33. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – 1.3. Київська Русь у міжнародних відносинах другої половини XI – першої третини XII ст Смерть Ярослава Мудрого 1054 р., незважаючи на укладений ним заповіт, стала відправною точкою децентралізаційних процесів у Київській Русі. Зовні все виглядало так, що сини Ярослава Мудрого діяли злагоджено й узгоджено, тому їх правління інколи називають тріумвіратом, але насправді було не зовсім так. На князя Ізяслава мали вагомий вплив брати Святослав і Всеволод. Найбільш самодостатньою особистістю […]...
34. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 5.ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ЗАХОДИ НАСТУПНИКІВ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО у ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст 5.1. Дипломатична діяльність Івана Виговського та Юрія Хмельницького Ще за життя Б. Хмельницького – у квітні 1657 р. на старшинській раді в Чигирині – його сина Юрія було обрано наступником на гетьманстві. Однак після смерті старого гетьмана стало очевидним, що, незважаючи на повагу до нього усього козацтва, його син не відповідає вимогам державного діяча бодай […]...
35. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 14. РЕАЛІЗАЦІЯ ОСНОВНИХ НАПРЯМІВ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 14.1. Становлення двосторонніх відносин Висока динаміка процесу визнання та встановлення дипломатичних відносин стала досить добрим підгрунтям для розвитку взаємовигідної співпраці між державами, насамперед у двосторонніх відносинах. Встановлення дипломатичних відносин стало лише політичною передумовою розгортання повномасштабних двосторонніх відносин, насамперед з к раї нами – сусідами, співпраця з якими була історично випробуваною. У цьому контексті варто відзначити […]...
36. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 10. “УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ” В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД 10.1. “Українське питання” в європейській політиці Утрата національними українськими урядами влади на території України, захопленій більшовиками, не закрила питання щодо створення національної української державності. Осередки національно-патріотичного руху в еміграції продовжували активну боротьбу у відстоюванні “українського питання”. Незважаючи на жорстку пропагандистську діяльність диппредставництв радянської Росії, а згодом СРСР, українська еміграція намагалася використовувати кожну нагоду на міжнародних […]...
37. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 6. “УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ” В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 6.1. Воєнно-політичні цілі держав Антанти у Першій світовій війні Перша світова війна, розпочата через суперечності між двома ворожими військово-політичними блоками, що сформувались на зламі XIX-XX ст., втягла мільйони людей у криваву кампанію й охопила значні території не лише Європи, а й Азії та Близького Сходу. Однією з основних причин війни стали домагання Німеччини та її […]...
38. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 15. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ 15.1. Трансформація зовнішньополітичних пріоритетів України в нових геополітичних реаліях Динамічні зміни міжнародного середовища, нові тенденції світового розвитку впливають на формування та практичну реалізацію зовнішньополітичної діяльності України. Будучи невід’ємною частиною системи міжнародних відносин, Україна все більше утверджується на міжнародній арені як активний суб’єкт міжнародних відносин. Водночас із внутрішньополітичними змінами, що стали наслідком парламентських виборів 2002, 2006, […]...
39. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 11. “УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ” В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 11.1. “Українське питання” в європейській дипломатії на початку Другої світової війни 22 червня 1941 р. Німеччина розпочала війну з Радянським Союзом. Події склалися так, що до кінця того ж року нацисти захопили майже всю Україну, становили на цій території окупаційний режим, так званий новий порядок. Вони й не думали дотримуватися якихось норм міжнародного права. 16 […]...
40. Зовнішня політика України – Кучик О. С. – Розділ 9. ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ УРЯДІВ У ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ 9.1. Зовнішньополітична діяльність “екзильного” уряду УНР в Тарнові Зазнавши поразки й ліквідувавши регулярний фронт боротьби з Червоною армією, в листопаді 1920 р. на територію Польщі були змушені перейти державні установи та рештки армії УНР. С. Петлюра та уряд УНР – державний центр УНР в екзилі, розташувались у невеличкому містечку Тарнові на південному сході Польщі. Міністерство […]...