Земельне право – Корнєєв Ю. В. – 8. Моніторинг земельних ресурсів та його значення

Основою для прийняття управлінських рішень щодо ефективно використання земель є інформація, яку отримує суб’єкт управління від об’єкта управління. На підставі такої інформації приймаються адекватні заходи, які відповідають інтересам суб’єкта управління. Звичайно є багато шляхів отримання такої інформації, проте особливий інтерес становить моніторинг земель.

Моніторинг земель с складовою моніторингу навколишнього природного середовища і являє собою систему спостережень за станом земельного фонду нашої країни, у тому числі земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення. Моніторинг земель – важлива функція управління у сфері використання та охорони земель. ЗК України і Положення про моніторинг земель встановлюють структуру, завдання і зміст моніторингу. Об’єктом моніторингу є весь земельний фонд України незалежно від форм власності на землю. Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (знімання, обстеження і дослідження), виявлення змін у ньому, а також оцінки цього стану і процесів, пов’язаних із землями.

Завданнями моніторингу земель є: довгострокові систематичні спостереження за станом земель; аналіз екологічного стану земель; своєчасне виявлення змін стану земель, оцінка цих змін, прогноз і вироблення рекомендацій щодо запобігання негативним процесам та усунення їхніх наслідків; інформаційне забезпечення ведення державного земельного кадастру, землекористування, землеустрою, державного контролю за використанням та охороною земель, а також власників земельних ділянок.

Проведення моніторингу земель забезпечує Держкомзем за участю Мінекоресурсів, Мінагрополітики, Української академії аграрних наук, Національного космічного агентства та інших міністерств, відомств, установ. Основою його технічного забезпечення є національна автоматизована інформаційна система.

Нагальна необхідність об’єктивної оцінки екологічного стану земель, яку проводять органи Держкомзему, потребує реалізації цілого комплексу обов’язкових заходів, а саме:

– збір інформації про стан земель за спеціальним переліком показників;

– створення банку даних;

– аналіз і обробка інформації;

– порівняння фактичних параметрів з нормативними;

– районування земель за категоріями згідно з нормативами;

– розробка заходів реагування адекватному екологічному станові земель.

Інформацію, одержану у процесі ведення спостережень за станом земельного фонду, узагальнюють у районах, містах, областях, АРК, а також по деяких природних комплексах і передають пунктам збирання автоматизованої інформаційної системи обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів та Державного комітету по земельних ресурсах і єдиному кадастру АРК.

На підставі зібраної інформації та результатів оцінки стану земельного фонду складають щорічні доповіді, оперативні зведення, прогнози та рекомендації, які подають до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і Держкомзему для вжиття заходів, спрямованих на запобігання наслідкам негативних процесів.

Моніторинг земель, на відміну від земельно-кадастрових даних, передбачає фіксацію стану антропогенного навантаження в динамічному розвитку з наступним прийняттям заходів, що відповідають негативному станові.

Питання для самоконтролю і семінару до розділу 7

1. Дайте визначення державному управлінню.

2. Назвіть основні функції державного управління.

3. Які функції державного управління у сфері земельних відносин ви знаєте?

4. Назвіть органи загальної компетенції, які здійснюють відповідні управлінські функції у галузі земельних відносин.

5. Які органи є спеціальними органами державного управління в земельній сфері?

6. Назвіть повноваження Верховної Ради України у галузі управління використання та охорони земель.

7. Які повноваження належать Кабінетові Міністрі України у галузі земельних відносин?

8. Який державний орган є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів?

9. Які управлінські функції у сфері земельних відносин виконують органи місцевого самоврядування?

10. На які категорії земель поділяється земельний фонд України?

11. Яка мета здійснення землеустрою?

12. Що таке Державний земельний кадастр?

13. Дайте визначення моніторингу земель.

14. Назвіть складові моніторингу земель.

15. Чим моніторинг земель відрізняється від земельного кадастру?

16. Які органи здійснюють моніторинг земель?

17. Чому моніторинг земель є складового моніторингу довкілля?

18. Сформулюйте завдання державного контролю за використанням та охороною земель.

19. Які органи здійснюють державний контроль?

20. Які повноваження мають державні інспектори при здійсненні контролю за використанням та охороною земель?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Земельне право – Корнєєв Ю. В. – 8. Моніторинг земельних ресурсів та його значення