Земельне право – Корнєєв Ю. В. – 6. Кримінальна відповідальність
Кримінальна відповідальність є найсуворішим видом юридичної відповідальності за земельні правопорушення і має репресивний, каральний характер. Вона настає за вчинення злочину, яким визнається винне суспільно небезпечне діяння, заборонене КК України, під загрозою кримінального покарання. Кримінальній відповідальності за порушення земельного законодавства притаманні такі ознаки: виключно персоніфікований (особистий) характер, особливий порядок притягнення особи до цього виду відповідальності, обмеженість підстав її виникнення.
Чинний КК України передбачає покарання за такі злочини у сфері земельно-правових відносин: приховування або перекручування відомостей про екологічний стан чи захворювання населення (ст. 238); забруднення або псування земель (ст. 239); порушення правил охорони надр (ст. 240); порушення законодавства про захист рослин (ст. 247); проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253); безгосподарне використання земель (ст. 254) тощо.
Цю відповідальність застосовують лише суди за вчинення суспільно небезпечних земельних правопорушень, тобто злочинів. Міру покарання за їх вчинення визначає КК України.
Кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом юридичної відповідальності за земельні правопорушення і має каральний характер.
Вона настає за вчинення злочину, яким визнаеться винне суспільно небезпечне діяння, заборонене КК, під за грозою покарання. Кримінальної відповідальності за порушення земельного законодавства притаманні такі ознаки: виключно особистий характер, особливий порядок притягнення особи до цього виду відповідальності, обмеженість підстав її виникнення.
КК 1960 р. до суспільно небезпечних правопорушень у галузі земельного правопорядку відносив такі злочини: порушення правил боротьби з хворобами і шкідниками рослин (Ст. 158); самовільне захоплення землі та самовільне будівництво (Ст. 199). Незважаючи на численні доповнення, внесені до КК протягом останнього десятиліття, кількісний склад злочинів у галузі земельних відносин залишився практично незмінним. Тенденція до декриміналізації окремих складів злочинів і віднесення їх до адміністративних проступків є домінуючою у роз витку Українсього законодавства.
Чинний КК передбачає покарання за такі злочини у сфері земельно-правових відносин: приховування або перекручення відомостей про екологічний стан чи захворюваність населення (Ст. 238); забруднення або псування земель (Ст. 239); порушення правил охорони надр (Ст. 240); порушення законодавства про захист рослин (Ст. 247); проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (Ст. 253); безгосподарське використання земель (Ст. 254) тощо.
На думку Б. В. Єрофеєва, усі склади злочинів, пов’язаних із земельними відносинами, можуть бути поділені на два види: 1) спеціальні злочини, об’єктом яких є безпосередньо земельні відносини; 2) загальні, об’єктом яких поряд з іншими суспільними відносинами можуть бути й земельні відносини.
За іншою підставою класифікації зазначені злочини можна поділити на чотири групи: 1) злочини, що мають екологічний характер; 2) злочини економічного характеру; 3) злочини, які посягають на землю як на об’єкт державного управління; 4) злочини, які мають безпосереднє відношення до того, що вирощуеться на землі.
Об’єктом злочину, що має екологічний характер є земля як об’єкт екосистеми (спеціальні склади – забруднення або псування земель (Ст. 239 КК); порушення правил охорони надр (Ст. 240); без господарське використання земель (Ст. 254); загальні склади – порушення правил екологічної безпеки (Ст. 236); невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення (Ст. 237); приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення (Ст. 238); проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (Ст. 253) тощо.
Об’єктом злочину економічного характеру є земля як майновий об’єкт (загальні склади – умисне знищення або пошкодження майна (Ст. 194); необережне знищення або пошкодження майна (Ст. 196) тощо.
Спеціальні склади злочинів, що посягають на землю як на об’єкт державного управління, були передбачені лише у попередньому кримінальному законодавстві (Ст. 199 КК 1960 р. – самовільне захоплення землі та самовільне будівництво). Зазначений склад правопорушення був декриміналізований. Нині за самовільне зайняття земельноі ділянки передбачена лише адміністративна відповідальність за Ст. 53-1 КУпАП загальні склади – самоправство (Ст. 356), посадові злочини, об’єктами яких є встановлений порядок використання й охорони земель, право власності та інші права осіб на землю.
До злочинів, що мають безпосереднє відношення до того, що вирощується на землі, належать знищення або пошкодження лісових масивів (Ст. 245), незаконна порубка лісу (Ст. 246), порушення законодавства про захист рослин (Ст. 247).
(2 votes, average: 4,50 out of 5)