Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Федеративна Республіка Німеччина
Внутрішня політика уряду Аденауера була спрямована на економічне відродження країни за допомогою зміцнення приватного підприємництва, розвитку вільної конкуренції та соціального спрямування ринкової економіки (“добробут для всіх”). Економіка ФРН розвивалася надзвичайно швидкими темпами; успіхи в економіці в 50-х роках було названо “німецьким економічним дивом”. До кінця 1950 р. у ФРН було досягнуто довоєнного рівня економічного розвитку всієї Німеччини. З 1950 до 1964 р. валовий національний продукт потроївся. До кінця 60-х років ФРН стала третьою промисловою державою світу (після США та СРСР). Це пояснювалося такими чинниками: збереженням у Західній Німеччині могутнього промислового потенціалу, наявністю значної кількості кваліфікованих робітників, оновленням виробництва на новій науково-технічній основі, американськими кредитами, великим експортом німецьких товарів, звільненням країни, особливо в перші роки, від великих невиробничих воєнних витрат тощо. 1956 р. Комуністична партія Німеччини була заборонена. Створена в 1968 р. Німецька комуністична партія так і не стала впливовою силою. У політичному житті домінували ХДС/ХСС, ВДП і СДПН, які до кінця 60-х років займали схожу позицію щодо розвитку країни.
У зовнішній політиці уряд Аденауера взяв курс на європейську інтеграцію і подолання відчуження ФРН від решти Західного світу. 1952 р. західні держави підписали з ФРН Загальний договір, що скасовував окупаційний статус. На основі Паризьких угод 1954 р. ФРН було дозволено сформувати півмільйонну армію – бундесвер. 1955 р. ФРН стала членом НАТО, а її збройні сили увійшли до складу військ Північноатлантичного блоку. 1955 р. між СРСР і ФРН були встановлені дипломатичні відносини. 1957 р. ФРН стала співзасновником Європейського Економічного Співтовариства.
1963 р. федеральним канцлером став представник ХДС/ХСС Людвік Ерхард. Наприкінці 60-х років внаслідок зростання соціально-економічних і політичних проблем у ФРН відбулося перегрупування політичних сил: СДПН і ВДП утворили 1969 р. правлячу “малу коаліцію”. Канцлером став соціал-демократ Віллі Брандт, міністром закордонних справ – вільний демократ Вальтер Шеєль. Уряд Брандта здійснював “нову східну політику” ФРН. Були визнані післявоєнні кордони в Східній Європі (договори ФРН з СРСР і Польщею 1970 р.), 1972 р. встановлені міждержавні відносини між ФРН і НДР, що відокремило їм шлях до ООН. 1971 р. досягнута домовленість стосовно статусу Західного Берліна, що зняло напруженість навколо цього міста.
Related posts:
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Німеччина у другій половині XX – на початку XXI ст Долю Німеччини після розгрому нацизму і закінчення Другої світової війни було вирішено трьома великими державами-пере-можницями – Великою Британією, СРСР і США на Ялтинській (лютий 1945 р.) та Потсдамській (липень – серпень 1945 р.) конференціях. Союзники урочисто заявили, що їх мета – знищення німецького мілітаризму і створення гарантій того, що Німеччина ніколи не буде спроможна порушити […]...
- Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки – Баран 3.А. – Федеративна Республіка Німеччина (1949 – 1989) Конституційний лад Федеративна республіка Німеччина (без Західного Берліна) займала на час свого конституювання територію 245 тис. кв. км, із населенням 47,7 млн осіб. Згідно з Основним законом, ФРН була демократичною і соціальною федеративною державою. Важливою особливістю системи влади в республіці стало виразне обмеження компетенції президента, тісна пов’язаність федерального уряду довірою парламенту. Система влади на федеральному […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Німеччина у 1918-1939 рр У результаті Листопадової революції Німеччина стала республікою. 1918 р. у Берліні відбувся з’їзд Рад народних уповноважених, який прийняв рішення про скликання Установчих зборів. Першочерговим завданням новоствореної республіки було укладення миру зі своїми переможцями. Німецька делегація прибула на Паризьку мирну конференцію (1919), де вирішувалася доля країни, але до вироблення тексту договору не була залучена. Вручаючи німецькій […]...
- Право Європейського Союзу – Муравйов В. І. – Федеративна Республіка Німеччина Преамбула Основного Закону ФРН від 23 травня 1949 р. метою республіки визначає служіння справі миру в усьому світі як повноправний член об’єднаної Європи. У галузі зовнішніх зносин Президент має повноваження укладати міжнародні угоди від імені федерації з іншими суб’єктами міжнародного права. Відповідно до ст. 59.2 Основного Закону договори, які регулюють політичні відносини федерації або стосуються […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Німеччина У складних політичних умовах розвивалася революція в чеських та словацьких землях. У Богемії та Моравії значну кількість населення становили німці. Вони мали значно ширші політичні права, ніж чехи. Політичний режим К. Меттерніха в Австрійській імперії не дозволяв чехам і словакам створювати політичні організації, однак поблажливо ставився до їхнього культурного розвитку. Завдяки Й. Добровському та Й. […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Німеччина в першій половині XIX ст Рішенням Віденського конгресу 8 червня 1815 р. було створено Німецький союз, до якого входили 35 суверенних монархій та 4 вільні міста (Гамбург, Бремен, Любек і Франкфурт-на-Майні), а також частково землі Австрії та Пруссії. Членами Німецького союзу були король Великої Британії як король Ганноверу, король Данії як герцог Шлезвігу та король Нідерландів як великий герцог Люксембургу. […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Німецька Демократична Республіка Життя східних німців будувалося за радянським зразком. 1950 р. державний сектор уже охоплював 77 % потужностей промислового виробництва; на селі здійснювалася примусова колективізація, яка завершилася на початку 60-х років. Провідником цієї політики виступала СЄПН, яку очолював Генеральний секретар її ЦК Вальтер Ульбріхт. Активна роль у комуністичному вихованні німецької молоді відводилася Спілці вільної німецької молоді (аналог […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Римська республіка у V – середині III ст. до н. е З кінця VI ст. до н. е. і до І ст. до и. е. в історії Риму тривав період республіки1. Усі важливі проблеми вирішувалися на народних зборах голосуванням: приймалися нові закони та скасовувалися старі, оголошувалися війни та укладався мир, розглядалися позови та скарги в суд тощо. На зборах громадян обирали членів на магістратські посади. Державу […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Угорщина Ще під час визволення Угорщини радянськими військами наприкінці 1944 р. був сформований коаліційний уряд Угорського національного фронту незалежності, який складався з комуністів, соціал-демократів і представників Партії дрібних сільських господарів (ПДСГ), яка мала перевагу в керівництві уряду. Розпочалися соціально-демократичні перетворення. 1 лютого 1946 р. в Угорщині була скасована монархія і проголошена республіка. Поступово за підтримки сталінського […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Зовнішня політика Росії Розпад СРСР змінив становище Росії на міжнародній арені, її політичні й торговельно-економічні зв’язки із зовнішнім світом. Пріоритетними завданнями зовнішньополітичної концепції Росії стають збереження територіальної цілісності і незалежності, забезпечення умов для розвитку ринкової економіки і входження в світове товариство. Необхідно було досягти економічної та фінансової допомоги з боку західних держав у проведенні курсу реформ. Зовнішньоекономічні зв’язки […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Чехословаччина у 1918-1939 рр Восени 1918 р. у результаті поразки в Першій світовій війні та національно-визвольного руху слов’янських народів Австро-Угорська імперія розвалилася. У жовтні 1918 р. празький Національний комітет, що представляв чеські політичні партії, проголосив утворення незалежної Чехословацької держави. Було заявлено, що державний лад визначатимуть Національні збори, а в перехідний період верховна влада здійснюватиметься празьким Національним комітетом. Восени 1918 […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Болгарія Після Вересневого повстання 1944 р. в Болгарії влада перейшла до Вітчизняного фронту, провідну роль у якому відігравали комуністи – члени Болгарської робітничої партії (БРП). Коаліційний уряд в основному складався з представників правих партій, але комуністам належали ключові міністерства – внутрішніх справ, юстиції. Було проведено аграрну реформу. У вересні 1946 р. відбувся референдум, за результатами якого […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Китай Китай 1919 р. на Паризькій мирній конференції великі держави визнали право Японії на німецькі володіння в китайській провінції Шаньдун, що викликало вибух патріотичних антияпонських виступів пекінських студентів і різних верств населення Китаю (“Рух 4 травня”). Цей рух ознаменував новий етап революційної боротьби проти напівколоніального ладу в країні. “Рух 4 травня” – масові антияпонські виступи в […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Румунія У серпні 1944 р. Радянська армія, успішно здійснивши Яссь-ко-Кишинівську операцію, вступила в центральні райони Румунії. 23 серпня 1944 р. комуністи організували збройне повстання, в результаті якого фашистська диктатура Й. Антонеску була повалена. Новий уряд, призначений королем Михаем, складався в основному з представників правих партій. Але у березні 1945 р. до влади прийшов лівий Національно-демократичний фронт. […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Чехословаччина (Чехія, Словаччина) Одним із наслідків завершення Другої світової війни були визволення від фашизму і возз’єднання Чехії та Словаччини і відродження єдиної Чехословацької Республіки. Утворений антифашистськими силами різної політичної орієнтації Національний фронт чехів і словаків (НФ) 5 квітня 1946 р. у м. Кошице сформував коаліційний уряд, який проголосив проведення демократичних перетворень, у тому числі збереження політичного плюралізму і […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Польща Польща Внутрішньополітична ситуація в Польщі по закінченні Другої світової війни була дуже складною. В боротьбі за владу протистояли дві політичні сили, що брали участь в антифашистському русі Опору – створений партіями соціалістичної орієнтації Польський комітет національного визволення, підтримуваний СРСР, і Крайова рада народова, орієнтована на підтримку емігрантського польського уряду. Кожна зі сторін мала значну підтримку […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Країни Азії та Африки в 20-30-ті роки Китай 1919 р. на Паризькій мирній конференції великі держави визнали право Японії на німецькі володіння в китайській провінції Шаньдун, що викликало вибух патріотичних антияпонських виступів пекінських студентів і різних верств населення Китаю (“Рух 4 травня”). Цей рух ознаменував новий етап революційної боротьби проти напівколоніального ладу в країні. “Рух 4 травня” – масові антияпонські виступи в […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – “Відлига” (1953-1964) Смерть Й. В. Сталіна в березні 1953 р. викликала в радянському суспільстві широку палітру настроїв. Проте смерть вождя полегшила пошуки виходу з суперечностей, які охопили всі сфери суспільного життя. Хрущовська “відлига” охоплює процес десталінізації, перетворення в суспільно-політичному житті, оновлення партії, перетворення в економії та лібералізацію зовнішньополітичного курсу. Уже навесні 1953 р. були проведені зміни у […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Створення ООН Формування могутньої антигітлерівської коаліції (Атлантична хартія між США і Великою Британією 24 серпня 1941 р. і Вашингтонська декларація Об’єднаних Націй 26 країн від 1 січня 1942 р.) створило підгрунтя для формування міжнародного механізму безпеки післявоєнного світу. Восени 1944 р. (21 серпня – 7 жовтня) на конференції у Вашингтоні, на віллі Думбартон-Окс, представники СРСР, США і […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Країни Індокитаю Міжвоєнні роки стали новим важливим етапом національно-визвольного руху народів Індокитаю проти англійських і французьких колонізаторів. Після Першої світової війни в Бірмі почала діяти масова політична організація – Генеральна рада бірманських асоціацій, до яких увійшли різні організації, переважно буддійські. Спираючись на досвід антиколоніальної боротьби в сусідній Індії, бірманці вдавалися до кампаній громадянської непокори, мирних мітингів і […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Комуністична індустріалізація Наприкінці 20-х років сталінське угруповання, що утвердилося при владі, взяло на озброєння таку програму: ліквідувати приватновласницький сектор в економіці – експропріювати непманів і куркулів, колективізувати бідняцькі та середняцькі господарства, зосередити у своїх руках всі продуктивні сили, налагодити безпосередній товарообмін, створити могутню важку промисловість і зміцнити збройні сили. Керівники СРСР вважали, що цей “революційний стрибок” дасть […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Країни центральної та Східної Європи у 1918-1939 рр Польща До Першої світової війни польські землі входили до складу Австро-Угорщини, Німеччини і Росії. Патріотичні сили Польщі боролися за самостійну незалежну державу. У результаті поразки Австро-Угорщини та Німеччини, падіння царського режиму в Росії в листопаді 1918 р. Польща була проголошена республікою. Президентом і головнокомандувачем польської армії став лідер Соціалістичної партії Юзеф Пілсудський. На початку 1919 […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Листопадова революція в Німеччині Перша світова війна супроводжувалася не лише перемогами і поразками на фронтах, колосальними людськими жертвами і матеріальними втратами, а й загостренням соціальних суперечностей у воюючих країнах. Це було характерно і для Німеччини. Тяжке економічне становище” втома населення країни від війни, падіння життєвого рівня поступово поглиблювали антивоєнні та революційні настрої. За період війни податки зросли в 5 […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Укладення договорів із фашистською Німеччиною Влітку 1939 р. Друга світова війна стала реальністю. Переговори СРСР з Англією і Францією про взаємодопомогу закінчилися безрезультатно. У радянської сторони не вистачило витримки, вона виявила незвичайну поспішність, недооцінила можливості західних країн укласти угоду з фашистською Німеччиною і ступінь ворожості їх до СРСР. Західні держави недооцінювали економічний і воєнний потенціал СРСР. Берлін запропонував Москві відкриття […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Югославія (Сербія, Словенія, Хорватія, Чорногорія, Боснія та Герцеговина, Македонія) Під час Другої світової війни в Югославії набув широкого розмаху партизанський рух. У листопаді 1942 р. тут утворилася Народно-визвольна армія (НВА) Югославії під командуванням комуніста, хорвата за національністю Йосифа Броз Тіто. Створене у 1942 р. Антифашистське віче народного визволення Югославії проголосило себе вищим законодавчим і виконавчим органом влади й утворило тимчасовий уряд на чолі з […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Початок “холодної війни”. Формування військово-політичних блоків У1945 р. і частково в 1946-1947 рр. СРСР і країни Заходу до-сягли згоди з багатьох важливих питань світової політики. Це виявилось у момент створення ООН, під час Потсдамської конференції, у процесі підготовки й остаточного прийняття мирних договорів з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією, Фінляндією. Проте вже у 1945 р. суперечності між учасниками антигітлерівської коаліції щодо повоєнного […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – “Перебудова” та розпад СРСР (1985-1991) Розпаду СРСР передували декілька основних причин. І. Криза соціальної сфери наприкінці перебудови: O станом на 1988 р. рівень життя народних мас значно погіршився; O гострою залишалася житлова проблема; O різко підвищилися ціни на товари першої необхідності (за 1990 р. – у 8 разів). Отже, перебудова, для якої були всі необхідні передумови (науково-технічний потенціал, величезні запаси […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Франція наприкінці XIX – на початку XX ст Після франко-німецької війни 1870-1871 рр. економічне становище Франції було досить складним, оскільки вона сплатила контрибуцію в розмірі 5 млрд франків. Ще складнішою була політична ситуація. Монархічні угруповання боролися за владу. Національні збори, обрані 1871 р., складалися переважно з монархістів. Першим президентом республіки було обрано монархіста Тьєра, але вимоги більш твердої політики з боку монархістів змусили […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – США в 1918-1939 рр Після завершення Першої світової війни США опинилися у надзвичайно сприятливому становищі. На відміну від європейських держав США не зазнали значних воєнних руйнувань. Монополії отримали величезні прибутки від воєнних поставок. Національне багатство США в роки війни зросло більш як у 2,5 раза. З боржника європейських країн США перетворилися на їх кредитора. Борг європейських держав США на […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – СРСР наприкінці 20-х – у 30-ті роки Межею переходу до нового курсу в політиці більшовицького режиму став 1928 р. Попереднє десятиліття характеризувалося як соціалістичне будівництво в мирних умовах, коли основним було здійснити політику непу, у результаті чого було відбудоване народне господарство: за рівнем споживання харчових продуктів, електроенергії, видобутком нафти, вугілля, виробництва металорізальних станків Радянська Росія перевершила рівень дореволюційної Росії. Проте на практиці […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Світ після другої світової війни Зміни в міжнародному становищі внаслідок другої світової війни Перемога Об’єднаних Націй – СРСР, США, Великої Британії – та їх союзників над агресивними державами “осі” в Другій світовій війні докорінно змінила ситуацію у світі і визначила майбутній розвиток країн на десятиріччя. З одного боку, призвідниці війни – Німеччина, Італія і Японія, що раніше мали статус великих […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Революції у країнах Східної Європи кінця 80-х років У другій половиш 80-х років країни Східної Європи опинилися у стані глибокої економічної та соціально-політичної кризи. їх відставання від індустріально розвинутих країн Заходу дедалі більше посилювалося. Особливо помітним воно було в таких галузях, як електроніка, інформатика, обчислювальна техніка. Відстала технологія, застарілий машинний парк, низька ефективність сільського господарства були характерні тією чи іншою мірою для економіки […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Франція в 1918-1939 рр Перемігши головного ворога – Німеччину, Франція (як і Англія) стала провідною країною Західної Європи. Вона повернула собі високорозвинені індустріальні райони Ельзас і Лотарингію, отримала контроль над німецькими і частково турецькими володіннями (Того, Камерун, Сирія, Ліван тощо). Але війна завдала Франції величезних втрат: загинуло 1,3 млн осіб, з країни-кредитора вона перетворилася на боржника, рівень промислового виробництва […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Країни центральної та Східної Європи після другої світової війни Польща Внутрішньополітична ситуація в Польщі по закінченні Другої світової війни була дуже складною. В боротьбі за владу протистояли дві політичні сили, що брали участь в антифашистському русі Опору – створений партіями соціалістичної орієнтації Польський комітет національного визволення, підтримуваний СРСР, і Крайова рада народова, орієнтована на підтримку емігрантського польського уряду. Кожна зі сторін мала значну підтримку […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Міжнародні відносини в 1930-1945 рр У роки економічної кризи 1929-1933 рр. різко зросла напруженість у відносинах між країнами – переможницями в Першій світовій війні та переможеними країнами. Японія раніше за інші країни стала на шлях насильницької ліквідації Версальсько-Вашингтонської системи. Ігноруючи інтереси США і Великої Британії в Китаї, Японія у вересні 1931 р. розпочала анексію Північ-но-Східного Китаю – Маньчжурії. Ліга Націй […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Угоди про створення співдружності незалежних держав Розпад СРСР не можна пов’язати ні з реформаторською політикою Горбачова, ні з наслідками наради трьох президентів у Білорусі. Він став результатом сукупного впливу суб’єктивних і об’єктивних факторів. Звичайно, політичний вибір трьох президентів значно прискорив розпад Союзу. Очевидно і те, що Горбачов не мав продуманої і вивіреної національної політики, він кидався із однієї сторони в іншу, […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Характерні риси нового етапу радянської дипломатії Розпаду СРСР передували декілька основних причин. І. Криза соціальної сфери наприкінці перебудови: O станом на 1988 р. рівень життя народних мас значно погіршився; O гострою залишалася житлова проблема; O різко підвищилися ціни на товари першої необхідності (за 1990 р. – у 8 разів). Отже, перебудова, для якої були всі необхідні передумови (науково-технічний потенціал, величезні запаси […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Італія у другій половині XX – на початку XXI ст Закінчення Другої світової війни Італія зустріла в стані економічної розрухи: у війні загинуло 450 тис. осіб, 3 млн залишилось без житла, рівень промислового виробництва 1945 р. скоротився більш як у 2 рази за довоєнний; безробіття і нестатки значної частини населення стали супутниками італійського життя. Особливо тяжким було становище на півдні Італії, що призвело до масового […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Міжнародні відносини (50-ті роки XX ст. – початок XXI ст.) Спроба повороту від “холодної війни” до співробітництва “Холодною війною” в історичній літературі називається період відкритої конфронтації між західними державами і країнами радянського блоку (СРСР і його сателітами) після закінчення Другої світової війни (з кінця 1940-х до кінця 1980-х рр.). “Холодна війна” велася різними засобами – політичними, економічними, пропагандистськими, виявом яких стало: O створення і протистояння […]...
- Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Перебіг подій другої світової війни у 1943 р 1943 р. став переломним у ході Другої світової війни. Збройні сили СРСР завдали рішучих поразок фашистським військам під Сталінградом і на Курсько-Орловській дузі. Англо-американські війська здійснили переможні наступальні дії в Північній Африці. З війни була виведена Італія. Наприкінці року відбулася Тегеранська конференція, де вперше зустрілися Й. Сталін, Ф. Рузвельт ІУ. Черчілль; її учасники розробили плани […]...