Всесвітня історія – Гончар Б. М

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Передмова

Вважається, що з глибини століть рухається потік людської думки, імпульс освоєння світу, пізнання навколишнього. Цей “потік” започаткували ще в дольодовиковий період невідомі генії – відкривачі вогню, перші будівники, винахідники колеса, а далі до нього

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Життя людей у первісні часи

Вважається, що з глибини століть рухається потік людської думки, імпульс освоєння світу, пізнання навколишнього. Цей “потік” започаткували ще в дольодовиковий період невідомі генії – відкривачі вогню, перші будівники, винахідники колеса, а далі до нього

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Первісне суспільство: хронологія, заняття людей

Вважається, що з глибини століть рухається потік людської думки, імпульс освоєння світу, пізнання навколишнього. Цей “потік” започаткували ще в дольодовиковий період невідомі генії – відкривачі вогню, перші будівники, винахідники колеса, а далі до нього

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Культура та вірування первісних людей

Первісна культура відіграла значну роль у розвитку людства. Саме з цього культурно-історичного періоду розпочалася історія людської цивілізації, формувалася людина, зароджувалися такі форми людської духовності, як релігія, мораль, мистецтво. З розвитком матеріальної культури, знарядь праці,

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Історія стародавнього світу

Розквіт і занепад єгипетської держави Одним із осередків давньої цивілізації була Єгипетська держава, територія якої простягалася з півдня на північ від першого порогу р. Ніл до Середземного моря, тобто майже на 1200 км. На

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Розквіт і занепад єгипетської держави

Розквіт і занепад єгипетської держави Одним із осередків давньої цивілізації була Єгипетська держава, територія якої простягалася з півдня на північ від першого порогу р. Ніл до Середземного моря, тобто майже на 1200 км. На

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Культура стародавнього єгипту

Історія державності та культури Стародавнього Єгипту поділяється, як зазначалося раніше, на кілька періодів. Раннє Царство було часом виникнення ранньорабовласницького суспільства та деспотичної держави, впродовж якого сформувались характерні для стародавніх єгиптян релігійні вірування: культ природи

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Стародавній Вавилон

На початку XIX ст. до н. е. у Месопотамію – долину між Тигром і Євфратом – увійшли племена амореїв і заснували тут свою державу зі столицею у Вавилоні. Розташований на перехресті прадавніх караванних шляхів,

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Культура та релігія народів передньої Азії

У Передній Азії особливо придатною для землеробства була природно-історична область між Тигром і Євфратом, яку стародавні греки називали Месопотамією (Межиріччям). Саме у Межиріччі постала характерна для Стародавнього Сходу сільськогосподарська цивілізація та виникли ранні форми

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Стародавня Індія

Історія Стародавньої Індії поділяється на чотири основні періоди: Індійський (XXIII-XVIII ст. до и. е.), Ведійський (XIII-VII ст. до н. е.), Буддійський (VI-ІП ст. до и. е.), Класичний (II ст. до н. е. – V

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Релігія та культура стародавньої Індії

Найраніша індійська цивілізація, відома під назвою Індійської, була створена прадавнім місцевим населенням Північної Індії у III тис. до н. е. її міські центри Хараппа та Мохенджо-Даро підтримували зв’язки з Месопотамією, країнами Центральної та Середньої

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Китайські імперії Цінь І Хань

Китай – країна давньої цивілізації. Початок китайської державності пов’язаний із племенем шан, яке після переселення в долину річки Хуанхе стало називатися інь (шан-інь). Держава Шан-Інь існувала з 1766 до 1122 р. до н. е.,

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Релігія і культура стародавнього Китаю

У Китаї у XII-VIII ст. до н. е. було винайдене примітивне ідеографічне письмо, що вдосконалювалося і згодом перетворилося на завершену за формою ієрогліфічну каліграфію, а також в основному було складено місячний календар. Особливого розквіту

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Греція в ІІ – на початку І тис. до н. е

Історія Стародавньої Греції розпочинається на межі Ш-II тис. до н. е. і завершується II-І ст. до н. е., коли грецькі та елліністичні держави Східного Середземномор’я були загарбані Римом і увійшли до складу Римської держави.

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Афінська держава

Історія Стародавньої Греції розпочинається на межі Ш-II тис. до н. е. і завершується II-І ст. до н. е., коли грецькі та елліністичні держави Східного Середземномор’я були загарбані Римом і увійшли до складу Римської держави.

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Стародавня Спарта

З другої половини VII ст. до н. е. на перше місце серед держав Пелопоннесу висувається Спарта. Назву державі дало місто Спарта, що виникло в XI-X ст. до н. е. Протягом IX – першої половини

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Греко перські війни

Наприкінці VI ст. до н. е. для грецьких полісів виникла смертельна загроза з боку сусідньої могутньої Перської імперії. Греко-перська війна датується 500-449 рр. до н. е. Зазвичай її називають греко-перськими війнами тому, що воєнні

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Афінська демократія

Античний світ подарував людству не лише блискучі зразки літератури, мистецтва, архітектури, а й політичні інститути, що стали надбанням наступних поколінь. Прикладом рабовласницької демократії є державний устрій Афін. Афінська демократія вважається найбільш розвинутою і довершеною

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Тріумф грецької культури

В історії культури Греції виокремлюється кілька періодів: егейський, або крито-мікенський (від XVII-XVI до X ст. до н. е.), “геометричного стилю” (від X-IX до УП ст. до н. е.), архаїчний (VII-VI ст. до н. е.),

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Розквіт Македонії та її гегемонія в Греції

У політичній долі Балканської Греції в V-IV ст. до н. е. значну роль відігравала Македонія. Вигідне географічне положення на перехресті шляхів, що вели з Північної Греції у Фракію, Іллірію та до проток, було важливим

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Східний похід Александра Македонського та утворення його імперії

Александр Македонський (336-323 до н. е.) є однією з найпопулярніших постатей давнини. Масштаби його завоювань, що сягали від Егейського моря до басейну Інду і від Лівійської пустелі до Каспійського моря, і той короткий час,

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Римська республіка у V – середині III ст. до н. е

З кінця VI ст. до н. е. і до І ст. до и. е. в історії Риму тривав період республіки1. Усі важливі проблеми вирішувалися на народних зборах голосуванням: приймалися нові закони та скасовувалися старі,

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Розвиток Римської держави у II ст. до н. е

Народні збори, як і раніше, залишались найвищою установою в державі. Вищі магістрати офіційно мали всю повноту влади, але обирались на короткий термін, а їх обрання залежало від рішення сенатської більшості. В останній період війни

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Реформи гракхів

Народні трибуни – брати Гракхи Тіберій (162-133 або 132 до н. е.) і Гай (153-121 до н. е.) походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв і були представниками рабовласницької демократії, керівниками аграрного руху в Стародавньому

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Римська держава в І ст. до н. є. – І ст. н. е

Народні трибуни – брати Гракхи Тіберій (162-133 або 132 до н. е.) і Гай (153-121 до н. е.) походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв і були представниками рабовласницької демократії, керівниками аграрного руху в Стародавньому

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Повстання Спартака

Народні трибуни – брати Гракхи Тіберій (162-133 або 132 до н. е.) і Гай (153-121 до н. е.) походили зі знатного плебейського роду Семпроніїв і були представниками рабовласницької демократії, керівниками аграрного руху в Стародавньому

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Римська держава в І ст. до н. е

Хоча римським рабовласникам удалося придушити повстання Спартака, проте політичний лад, який сформувався за багато століть до того, вже не задовольняв потреб самого панівного класу. Постало питання про встановлення військової диктатури, і боротьба за неї

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Принципат Октавіана

Із заповіту вбитого 15 березня 44 до н. е. Юлія Цезаря стало відомо, що Октавій оголошується названим сином і спадкоємцем трьох чвертей майна. Заповіт Цезаря був розрахований на природний хід подій, тому загибель імператора

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Римська держава у І ст. н. е

Правління Тіберія (14-37 рр. н. е.). Політична система, заснована Августом, виявилась міцною, оскільки була вдалим компромісом між різними угрупованнями римського рабовласницького суспільства, гарантувала панування над рабами і забезпечувала захист римських кордонів. Ця система була

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Правління Тіберія (14-37 рр. н. е.)

Правління Тіберія (14-37 рр. н. е.). Політична система, заснована Августом, виявилась міцною, оскільки була вдалим компромісом між різними угрупованнями римського рабовласницького суспільства, гарантувала панування над рабами і забезпечувала захист римських кордонів. Ця система була

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Внутрішня і зовнішня обстановка в імперії

Зумовлювала посилення військової диктатури. Але Тіберій не хотів приймати будь-яких нових титулів і повноважень. Титул імператора не став частиною його імені, він відхилив почесне звання Батька Вітчизни, дозволив тільки рабам називати себе паном. Його

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Правління Калігули

Зумовлювала посилення військової диктатури. Але Тіберій не хотів приймати будь-яких нових титулів і повноважень. Титул імператора не став частиною його імені, він відхилив почесне звання Батька Вітчизни, дозволив тільки рабам називати себе паном. Його

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Правління Клавдія (41-54)

Убивство Калігули в сенаторських колах зустріли як звільнення від тиранії. Одні з сенаторів мали намір проголосити республіку, інші хотіли обрати принцепса з-поміж себе. Ці суперечки і вагання були перервані преторіанськими солдатами, які проголосили імператором

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Зовнішня політика Калігули і Клавдія

У той час як Тіберій в останні роки свого правління проводив обережну оборонну політику на західних кордонах, його наступник намагався знову стати на шлях завоювань. Похід Калігули проти германців не мав будь-яких істотних результатів

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Правління Нерона (54-68)

У той час як Тіберій в останні роки свого правління проводив обережну оборонну політику на західних кордонах, його наступник намагався знову стати на шлях завоювань. Похід Калігули проти германців не мав будь-яких істотних результатів

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Громадянська війна 68-69 рр

Іспанські та галльські війська проголосили імператором легата Тарраконської Іспанії Сервія Сульпіція Гальбу, старого сенатора, який походив зі знатного роду, досвідченого полководця і правителя. Вибір солдатів затвердив сенат. Гальба прибув у Рим, але правив недовго.

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Міста і міське життя

Кінець І ст. до н. е. і перша половина II ст. характеризуються зростанням і розвитком окремих областей Італії, які сягали аж до самих Альп. Однією з основних рис італійського розвитку було зростання міст, кількість

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Сільське господарство

Кінець І ст. до н. е. і перша половина II ст. характеризуються зростанням і розвитком окремих областей Італії, які сягали аж до самих Альп. Однією з основних рис італійського розвитку було зростання міст, кількість

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Праця рабів в Італії в І ст. н. е

Кінець І ст. до н. е. і перша половина II ст. характеризуються зростанням і розвитком окремих областей Італії, які сягали аж до самих Альп. Однією з основних рис італійського розвитку було зростання міст, кількість

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Виникнення колонату

У творах Колумелли е згадка і про інші спроби знайти вихід зі скрути з робочою силою, якої зазнавали землевласники. У далеких маєтках або маєтках, розташованих у місцевості з неоптимальними умовами, Колумелла вважав вигіднішим ділити

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Іудейська війна

У творах Колумелли е згадка і про інші спроби знайти вихід зі скрути з робочою силою, якої зазнавали землевласники. У далеких маєтках або маєтках, розташованих у місцевості з неоптимальними умовами, Колумелла вважав вигіднішим ділити

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Правління Веспасіана (69-79)

Придушення повстання Ці-віліса в Галлії та благополучне для Риму закінчення Іудейської війни сприяли зміцненню влади Веспасіана. Становище нового імператора було важким. Імператорська скарбниця була спустошена. Дисципліна в армії розхиталась, взаємовідносини між новим імператором і

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Наступники Веспасіана

Придушення повстання Ці-віліса в Галлії та благополучне для Риму закінчення Іудейської війни сприяли зміцненню влади Веспасіана. Становище нового імператора було важким. Імператорська скарбниця була спустошена. Дисципліна в армії розхиталась, взаємовідносини між новим імператором і

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Зовнішня політика Флавіїв

Придушення повстання Ці-віліса в Галлії та благополучне для Риму закінчення Іудейської війни сприяли зміцненню влади Веспасіана. Становище нового імператора було важким. Імператорська скарбниця була спустошена. Дисципліна в армії розхиталась, взаємовідносини між новим імператором і

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Римська імперія в II-III ст. н. е

У II ст. Римська імперія досягла кульмінації розвитку. На початку століття правив імператор Трояк (98-117), під час правління якого зовнішня політика стала наступальною. Особливо небезпечним для Риму було Дакійське царство. 101р. царя Дакії Децебал

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Римська культура

У розвитку культури Стародавнього Риму можна виокремити такі періоди: етруський (VIІІ-ІІ ст. до н. е.), “царський” (VIII – VI ст. до н. е.), Римської республіки (510-31 рр. до н. е.), Римської імперії (31 р.

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Виникнення християнства

Християнство є однією з трьох світових релігій. У християнстві розрізняють три основні напрями: православ’я, католицизм та протестантизм. Головним об’єктом вшанування християн є Ісус Христос, якого більшість християнських релігій вважає водночас і Богом, і людиною,

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Пізня римська імперія IV-V ст. н. е

З часів імператора Діоклетіана (284-305) розпочалася нова епоха римської історії – період пізньої імперії (284-476). Для політичного життя цього часу характерна необмежена влада імператора. Діоклетіан народився в Далмації і був сином вільновідпущеника. Вступивши до

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Значення культурної спадщини Риму

З часів імператора Діоклетіана (284-305) розпочалася нова епоха римської історії – період пізньої імперії (284-476). Для політичного життя цього часу характерна необмежена влада імператора. Діоклетіан народився в Далмації і був сином вільновідпущеника. Вступивши до

Всесвітня історія – Гончар Б. М. – Середньовіччя

Велике переселення народів III-VII ст. Утворення варварських держав У III-VII ст. германські, сарматські, слов’янські та інші племена переселялися зі своєї історичної батьківщини на території Європи, Азії та Північної Африки. Цей процес отримав назву Великого