Товарознавство цукру, меду, кондитерських виробів – Сирохман І. В. – 4.12. ПОРЯДОК ПРИЙМАННЯ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ
Приймання кондитерських виробів здійснюють у певній послідовності. Починають його з перевірки стану вагону або контейнеру, справності пломб і відтисків на них. У випадку виявлення відхилень одержувач викликає відповідального представника транспортної організації для того, щоб скласти комерційний акт і зробити відповідну відмітку у транспортній накладній про порядок відпуску вантажу. Якщо не виявлені відхилення, то відкривають вагон чи контейнер у присутності комісії у складі товарознавця, матеріально – відповідальної особи і представника неза-цікавленої сторони. Ця ж комісія оглядає вагон або контейнер всередині, щоб проконтролювати дотримання правил завантаження або перевезення. Водночас звертають увагу на санітарний стан вагону або контейнеру, закріплення вантажу, наявності механічних пошкоджень тари, відповідності тари і упаковки вимогам певних документів. Йа споживчій тарі повинен бути наведений вміст основних поживних речовин і енергетична цінність (додатки).
У разі, коли продукція не відповідає вимогам відповідних документів і даним супровідних документів, припиняють подальше приймання і особи, які перевіряють якість продукції, складають акт приймання. В ньому зазначають кількість оглянутої продукції і характер виявлених дефектів. Зміст акту приймання повинен бути переконливим і обгрунтованим. Тому в ньому потрібно детально охарактеризувати, в якому вигляді надійшла продукція, в яких умовах зберігалася, а також описати стан тари і упаковки, дефекти виробів та їх характер.
Одержувач зобов’язаний забезпечити збереження товару і викликати для участі у продовженні приймання представника постачальника.
У випадку виникнення суперечок між сторонами в оцінці якості товару відбирають зразки (проби), їх пломбують, забезпечують етикетками, підписаними особами, що брали участь у відбиранні. Один з відібраних зразків залишається в одержувача, другий направляють виготовлювачу, а третій віддають на дослідження в лабораторію перевіряючої або незацікавленої організації. Про відбирання зразків складають акт, в якому зазначають порядковий номер проби, назву виробів, назву підприємства-виготовлювача та його місцезнаходження, дату виготовлення виробів, дату і місце відбирання проби, номер партії або вагона, контейнера, масу проби, об’єм партії, від якої[ представлена проба, для яких випробувань направляється проба, прізвища, ініціали та посади осіб, що відбирали пробу. Відібрані зразки мають зберігатись у одержувача і виготовлювача до вирішення суперечки.
Для контролю якості пакування і маркування транспортної тари використовують вибірковий одноступеневий контроль (табл. 14.1).
Таблиця 14.1
ВІДБИРАННЯ ПРОБ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ПАКУВАННЯ І МАРКУВАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ТАРИ
Кількість одиниць транспортної тари у партії, штук | Об’єм вибирання, штук | Приймальне число | Бракувальне число |
26-50 | 8 | 1 | 2 |
51-90 | 13 | 2 | 3 |
91-150 | 20 | 3 | 4 |
151-280 | 32 | 5 | 6 |
281-500 | 50 | 7 | 8 |
501-1200 | 80 | 10 | 11 |
Партію приймають, якщо кількість одиниць транспортної тари, що не відповідає вимогам нормативно-технічної документації з упаковки i маркування нижча або дорівнює приймальному числу, i бракують, якщо вона більша або рівна бракувальному числу.
Для контролю органолептичних і фізико-хімічних показників відбирають з партії із кількістю одиниць транспортної тари до 50 шт. включно – 3 шт., від 51 до 150 – 5, від 151 до 500 – 8 і від 501 до 1200 – 13 шт. З цієї кількості для перевірки маси нетто пакувальних одиниць фасованої продукції відбирають кількість, що наведено в табл. 14.2.
Таблиця 14.2
ВІДБИРАННЯ ПРОБ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ МАСИ НЕТТО ПАКУВАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ ФАСОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Маса нетто пакувальної одиниці, г | Об’єм вибирання, штук | Приймальне число | Бракувальне число |
До 50 г | 50 | 7 | 8 |
51-200 | 32 | 5 | 6 |
201-500 | 20 | 3 | 4 |
501-750 | 13 | 2 | 3 |
751-1000 | 8 | 1 | 2 |
Партію приймають, якщо кількість пакувальних одиниць, що не відповідає нормативно-технічній документації за масою нетто, нижча або рівна приймальному числу, і бракують, якщо вона більша або рівна бракувальному числу.
Відібрані одиниці транспортної упаковки розкривають і з вагових карамелі, ірису, цукерок, східних солодощів типу карамелі і м’яких цукерок відбирають точкові проби, перемішують і складають об’єднану пробу масою не нижче як 600 г.
Для карамелі, ірису, східних солодощів типу карамелі, драже, фасованих масою нетто не більше як 1 кг з кожної розкритої одиниці транспортної тари відбирають по дві банки, коробки або по два пакети масою до 100 г і по одній банці, коробці чи одному пакету масою більше за 100 г; потім їх висипають, добре перемішують і складають об’єднану пробу масою не менше як 600 г.
Для цукерок у коробках з кожної розкритої одиниці транспортної тари відбирають не менше однієї коробки. Для складання об’єднаної проби від одержаної вибірки відбирають не менше як: одну коробку – з масою нетто до 400 г і дві коробки – з масою нетто понад 400 г.
Мармелад, пастильні, желейні вироби, рахат-лукум, що фасовані у коробки, з кожного відкритого ящика відбирають не менше ніж дві коробки. 3 кожної коробки відбирають однакову кількість штук виробів і складають об’єднану пробу масою не менше як 400 г. Для формування проб печива, пряників, галет, крекерів, вафель, борошняних східних солодощів, що фасовані у пачки і пакети, відбирають не менше двох одиниць, перемішують і складають об’єднану пробу масою не менше як 400 г.
Відібрану об’єднану пробу ділять на три частини, одну з яких направляють у лабораторію для досліджень, а дві інші залишають як контрольні, що використовують для повторних визначень у випадку виникнення суперечок. Підготовлені проби опечатують або пломбують.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)