Соціологія – Вербець В. В

ТЕМА 1.1. Соціологія як наука. Протосоціологічне та буденне знання про суспільство ТЕМА 1.2. З історії розвитку соціологі ТЕМА 1.1. Соціологія як наука. Протосоціологічне та буденне знання про суспільство Соціологія (від лат. – суспільство та

ТЕМА 1.1. Соціологія як наука. Протосоціологічне та буденне знання про суспільство ТЕМА 1.2. З історії розвитку соціологі ТЕМА 1.1. Соціологія як наука. Протосоціологічне та буденне знання про суспільство Соціологія (від лат. – суспільство та

Широкий зв’язок соціології з суспільством, соціальною дійсністю вимірюється в першу чергу функціями, які соціологія виконує. Функції прийнято поділяти на головні й другорядні. До головних функцій соціології належать теоретико-пізнавальна, практично-перетворювальна, світоглядно-ідеологічна та прогностична. Теоретико-пізнавальна функція

– Чому важливо вивчати історію суспільної думки – Які основні етапи розвитку протосоціології – Які мислителі зробили найбільший внесок в розвиток суспільної думки 2.1. Предмет історії соціології. Загальні тенденції розвитку світової соціологічної думки Історія

Перші погляди на проблеми суспільства, місце в ньому людини виникли не як окремі знання, а в нерозривному зв’язку з міфологією. Міф став першою формою відображення соціальної реальності, в якому вигадка переплітається з реальністю, матерія

XVII ст. стало переломним етапом у розвитку соціального пізнання. Це час, коли влада у суспільстві почала поступово переходити від дворянства та духовенства до буржуазії. Остання, все більше впливаючи на соціальні процеси в суспільстві, потребувала

– За яких умов соціологія формується як наука – Хто є основоположником соціології – Які характерні риси мала соціологія XIX ст. – Чому кінець XIX – початок XX ст. став переломним етапом у розвитку

Конкурентом О. Конта, Г. Спенсера і представників натуралістичного напрямку в соціології XIX ст. була соціальна теорія К. Маркса. Головною відмінністю марксистської теорії було те, що вона потребувала практичного втілення своїх постулатів, марксизм викликав цілу

– В чому полягає відмінність досліджень різних сучасних шкіл соціології – Які характерні риси має соціологія XX ст. – В яких напрямах розвивається сучасна соціологія 4.1. Провідні школи сучасної соціології Завдяки концепціям М. Вебера,

Позитивістські традиції, що панували у соціології протягом усього XIX ст. дещо загальмували загальний розвиток науки. Практичне вивчення подій і явищ суспільного життя без їхнього теоретичного узагальнення часто межували з примітивізмом, пов’язаним з простою констатацією

Структурно-функціональний аналіз Т. Парсонса став всеохоплюючою теорією соціального порядку. Проте, навіть враховуючи коригування цієї концепції з боку Р. Мертона, дана система містила ряд недомовок. Найбільша з них – недостатня увага до соціальних конфліктів. Навіть

Концепції структурного функціоналізму і конфліктології стали науковими теоріями, що обгрунтовували загальні закономірності функціонування суспільства я к єдиної цілісної соціальної системи. Разом з ними в соціології XX ст. з’явилось і ряд теорій що досліджували соціальні

– Які етапи свого розвитку пройшла соціологічна думка в Україні – Які відмінності в суспільній думці України та світу – На якому рівні розвитку перебуває сучасна українська соціологія 5.1. Зародження і розвиток соціологічної думки

Початком української соціологічної науки прийнято вважати діяльність Женевського гуртка українських соціологів, праці яких були надруковані у місцевому журналі “Громада”, який видавався у 1878 – 1882 pp. та інших виданнях. Українські вчені, що емігрували з

Пізнання суспільства – проблема, яке завжди цікавила людину, оскільки вона торкається кожного з нас. Яким є місце окремого індивіда у суспільстві, як він впливає на суспільство, і як суспільство впливає на нього? Чому людина

Пізнання суспільства – проблема, яке завжди цікавила людину, оскільки вона торкається кожного з нас. Яким є місце окремого індивіда у суспільстві, як він впливає на суспільство, і як суспільство впливає на нього? Чому людина

Для того аби правильно уявляти собі таке складне явище, як суспільство, потрібно чітко його розрізняти з такими поняттями як “країна” та “держава”. Країна – це відокремлена територія незалежного проживання суспільства зі своїми кордонами і

– Що таке соціальна структура суспільства – З яких елементів формується соціальна структура суспільства – Якими є причини соціальної стратифікації – Які існують види соціальної мобільності 7.1. Поняття соціальної структури суспільства та її основні

Відносини між складовими частинами соціальної структури можуть містити елементи соціальної рівності і соціальної нерівності. Втім, соціальна рівність є поняттям доволі хитким. Навіть в межах одних і тих же соціальних груп будуть простежуватися елементи ієрархії,

Фундамент теорії соціальної стратифікації було закладено К. Марксом та М. Вебером. Сама ж теорія була розроблена на початку40-ихроків XX ст. американськими соціологами П. Сорокіним, Т. Парсонсом, Е. Шилзом та іншими ученими, які вважали, що

– Якими є основні типи соціальних об’єднань – Чим відрізняються соціальні інститути, соціальні спільності та соціальні організації – Які функції виконують соціальні інститути і соціальні спільності 8.1. Поняття та ознаки соціального інституту Поняття “соціальний

Оскільки, в науковій літературі існують різні визначення соціального інституту, не дозволяє науковцям виділяти іі різні їх елементи. Наприклад, Дж. Бернард і Л. Томпсон виділяють наступні елементи соціального інституту: – цілі та завдання, що належать

Іншим важливим елементом суспільства є соціальні спільності. На відміну від соціальних інститутів, які були утворені свідомо для проведення спільної діяльності людей, здійснення в суспільстві регулятивної функції та функції соціального контролю, соціальні спільності виникли в

– Що таке соціальна дія і взаємодія – Якими рисами характеризуються соціальні відносини – У чому полягають передумови соціальних конфліктів – Які соціальні функції виконує соціальний контроль 9.1. Суть соціальної дії Основні проблеми соціального

Історія людської цивілізації насичена різними конфліктами. Одні конфлікти охоплювали цілі континенти, десятки країн і народів, інші – великі і малі соціальні спільноти, треті відбувались між окремими людьми. З найдавніших часів люди намагались вирішувати протиріччя