Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Обрядово-культовий бік та організаційна структура релігії
На відміну від основних положень віровчення іудаїзму, обрядово-культовий бік та організаційна структура цієї релігії, протягом більш як 3-х тисячоріч її існування, зазнали значних змін.
У біблійний період виключне право на здійснення богослужбової діяльності належало особливим жерцям. До них зараховували нащадків Аарона, брата Мойсея, а прислужувати їм повинні бумі левіти – євреї з роду Левія.
До періоду діаспори все релігійне життя зосереджувалося в Єрусалимському храмі, а основним обрядом було жертвопринесення. Жертвопринесенням були присвячені приблизно 150 старо-заповітних заповідей. Як правило, у жертву приносилася частина першого врожаю зернових, винограду й маслин (з них робили оливу для храмових світильників, використовували для змішування з м’ясними і хлібними приношеннями), ароматичні речовини, а головне-тварини. Можливо, принесення вжертву тварин було введено для того, щоб відучити людей від жахливого звичаю людських жертвопринесень. Криваві жертвопринесення здійснювалися у внутрішньому дворі на великому вівтарі перед храмом двічі на день: на сході й заході сонця. Як правило, жертвопринесення залежало від майнового стану жертводавця: бідні люди задовольнялися парою птахів, більш заможні приносили великих кошерних тварин (корову, вівцю, козу) без зовнішніх дефектів (Богові пропонувалося тільки найкраще). Перед тим, як принести в жертву тварину, її мили у величезному мідному чані поруч з вівтарем. Акт жертвопринесення здійснювали лише храмові служителі, самі дарувальники лишалися простими свідками цього обряду.
Криваві жертвопринесення були кількох видів:
1. Жертва всеспалення – в жертву приносилася тварина цілком, за винятком шкіри, що діставалася священикові. Той, хто приносив жертву, клав руки на тварину, показуючи, що приносить її за свої власні гріхи. Жертовник кропився кров’ю – ще один знак того, що життя жертовної тварини віддається Богові (Лев. 1).
2. Мирна жертва. На жертовнику спалювався лише тук (жир) жертви, що євреї вважали кращою частиною тварини. М’ясо йшло на стіл родини, що жертвує, тому принесення сприймалося як трапеза з Богом (Лев. 3).
3. Жертва за гріх. Приносилася, коли людина робила гріх проти ближнього або Бога. Гріх “оскверняв” святилище храму, тому на знак очищення священик кропив кров’ю жертви перед завісою святилища. Частина жертви передавалася священикові. Коли жертводавець бачив, що священик їсть м ‘ясо без усякої шкоди для себе, він переконувався, що Бог прийняв його покаяння (Лев. 4; 5).
А на свято Йом-Кипур у жертву приносили двох козлів. За жеребом одного з них уби вали відповідно до загального ритуалу жертви за гріх, а другого відпускали в пустелю, щоб він відніс із собою гріх (Лев. 16:6-10). Від цього звичаю походить відомий вислів “козел відпущення”.
Related posts:
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 2.1. ПРЕДМЕТ І СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ТА БОГОСЛОВ’Я (ТЕОЛОГІЯ) 2.1. ПРЕДМЕТ І СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ТА БОГОСЛОВ’Я (ТЕОЛОГІЯ) Узагалі існують два основних підходи до вивчення релігії: теологічний (богословський) і світський (науково-філософський). Теологічний (богословський) підхід Теологічний (богословський) підхід у широкому розумінні розглядає релігію “зсередини” – як зустріч і постійне переживання людиною присутності Бога в житті людей і навколишньому світі. Це відчуття, вважають прихильники богословського (теологічного) […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – РОЗДІЛ 4. ЕТНІЧНЕ ТА РЕГІОНАЛЬНІ РЕЛІГІЇ 4.1. ОСОБЛИВОСТІ ЕТНІЧНИХ ТА РЕГІОНАЛЬНИХ РЕЛІГІЙ Тотемізм, табу, магія, фетишизм, анімізм, про які йшлось у попередньому розділі, існували в первісному, докласовому суспільстві. Зміна історичних умов життя людей призводить до зміни форм релігії. Перехід від первісності до цивілізації викликав перетворення не тільки в соціально-економічній і політичній сферах, а й у сфері духовній. Люди не тільки навчилися […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – РОЗДІЛ 3. ПЕРВІСНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ 3.1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРВІСНИХ ФОРМ РЕЛІГІЇ Питання про те, які з відомих вірувань, обрядів і культів, що за родилися за кілька десятків тисяч років до н. е., слід вважати окремими, самостійними первісними формами релігії, ще не має загальноприйнятого рішення в релігієзнавчій літературі. Безумовною формою примітивних релігій визнається тільки тотемізм. Проблема полягає втому, що у первісному суспільстві […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 3.1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРВІСНИХ ФОРМ РЕЛІГІЇ 3.1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРВІСНИХ ФОРМ РЕЛІГІЇ Питання про те, які з відомих вірувань, обрядів і культів, що за родилися за кілька десятків тисяч років до н. е., слід вважати окремими, самостійними первісними формами релігії, ще не має загальноприйнятого рішення в релігієзнавчій літературі. Безумовною формою примітивних релігій визнається тільки тотемізм. Проблема полягає втому, що у первісному суспільстві […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Віровчення зороастрійської релігії Сутність віровчення зороастрійської релігії зводиться до боротьби двох божеств, визнаних рівноправними творцями всього існуючого на землі. Добро, світло й життя персоніфікуються в Ахурамазді (Ормузд), що створив усе необхідне й корисне для людей, наприклад, родючу землю й свійських тварин. Усе зло, що уособлює темряву й смерть, зосереджується в образі бога Ангра-Майнью (Аріман), що створив пустелі, хижаків […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 2.3. СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ У соціології релігії розглядаються суспільні закономірності виникнення, розвитку та існування релігії впродовж усієї історії людства, її складові компоненти та структура, місце, роль і функції релігії в суспільстві, вплив на інші елементи суспільної системи, особливості зворотної дії конкретного суспільства на релігію. Поява соціології релігії наприкінці XIX – на початку XX ст. відбулася під впливом двох факторів. […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 10.5. СИНТЕТИЧНІ РЕЛІГІЇ “Церква Уніфікації” “Церква Уніфікації”, інші назви: “Асоціація Святого Духа за Об’єднання Світового Християнства” (АСД-OCX), муніти, “Рух Уніфікації”, її засновником і керівником є Сан Мен Мун. Сан Мен Мун народився в 1920 p. у селянській родині послідовників однієї з протестантських церков на півночі Кореї. Ще навчаю-чись у школі, він відвідував молитовні збори п’ятидесятників. У 1936 р. […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 1.4. ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ Той факт, що релігія існує протягом значної частини історії людського суспільства, безумовно, засвідчує її велике значення для людей і порушує питання про функції, які вона виконує. Ці функції стосуються як безпосередньо людини, так і суспільства в цілому. Світоглядна функція Світоглядна функція релігії є основною. Релігія надає певний сенс і ціль людському життю. Хоча саме по […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 2.4. ПСИХОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ Через те, що майже кожна філософська чи теологічна система намагалися психологічно осмислити феномен релігії, психологія як релігієзнавча дисципліна виникла порівняно пізно – на початку XX ст. Вирішальними для її становлення виявились праці У. Джеймса та діяльність Стенлі Холла (1846- 1924), який заснував перший науковий журнал із релігійної психології та освіти. Предмет психології релігії Предмет психології […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 2.2. ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ Вищим рівнем людського мислення є абстрактно-логічна думка, яка оперує так би мовити, “чистими поняттями”, у тому числі поняттям Абсолюту. Тим часом це поняття, в опануванні якого вбачає свою найвищу мету філософія, має свій безумовний відповідник у релігійній свідомості – поняття Бога. Таким чином, філософія за самою своєю природою виявляється тісно пов’язаною з релігією. Від початку […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Предмет психології релігії Через те, що майже кожна філософська чи теологічна система намагалися психологічно осмислити феномен релігії, психологія як релігієзнавча дисципліна виникла порівняно пізно – на початку XX ст. Вирішальними для її становлення виявились праці У. Джеймса та діяльність Стенлі Холла (1846- 1924), який заснував перший науковий журнал із релігійної психології та освіти. Предмет психології релігії Предмет психології […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 10.3. НЕООРІЄНТАЛЬНІ РЕЛІГІЇ “Міжнародне Товариство Свідомості Кришни” Найвідомішим із сучасних неоорієнтальних організацій є “Міжнародне Товариство Свідомості Кришни” (МТСК, релігійна організація вайшнавів), яку називають також “Рухом Хоре Кришна”. Цей східний культу традиціях індуїзму набув значного поширення в багатьох країнах світу, включаючи Західну Європу й Америку. Засновником цієї організації є Бхактіведанта Свамі Прабхупада (1896-1977). На 58-ому році життя він покинув […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Текст 2.1. У. ДЖЕЙМС СТАВЛЕННЯ ФІЛОСОФІЇ ДО РЕЛІГІЇ За своєю сутністю релігія це – окреме явище, що має тільки індивідуальне значення і як таке не піддається об’єктивному формулюванню. Звичайно, спроби зодягнути зміст і сенс релігії у філософську форму ніколи, ймовірно, не припиняться, тому що це прагнення занадто глибоко закладено в природу людського розуму; але ці спроби мають для релігії лише другорядне значення і […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 2.7. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ Незважаючи нате, що феноменологія релігії сформувалася дещо пізніше інших галузей релігієзнавства – на межі XIX-XX ст., тривалий час вона висувала претензії на роль провідного напряму релігієзнавчих студій, який би зміг підпорядкувати собі все зростаючу кількість конкретних і не пов’язаних між собою досліджень. На появу феноменології релігії, безумовно, вплинула загальна ситуація в західній філософії-концентрація дослідницької уваги […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Свобода совісті та релігії Свобода совісті та релігії Свобода совісті та релігії є похідними від загальної свободи, що поряд з правом на життя і власність вважаються підмурком сучасного західного суспільства з часів “батька” західного лібералізму, англійського філософа Дж. Л окка (1632- 1704). Свобода совісті й свобода релігії – поняття пов’язані, але не тотожні. Якщо поняття свобода совісті означає свободу […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 2.6. ІСТОРІЯ РЕЛІГІЇ Історія релігії – поруч із філософією релігії – перша релігієзнавча дисципліна, яка зародилася в межах філософського знання й досягла свого розквіту у XIX-на початку XX ст. Тоді вважалося, що історія релігії – базовий релігієзнавчий підрозділ, який займається вивченням виникнення релігійних уявлень, основних етапів, закономірностей еволюції релігії та основних релігійних явищ в історії людства. Виникнення історії […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 2.5. ГЕОГРАФІЯ РЕЛІГІЇ Географія релігій – один із підрозділів суспільної географії та релігієзнавства, який розглядає взаємодію “релігія-територія” у прямих (вплив релігії на територію) та зворотних (вплив місцевих умов на релігію) зв’язках. З початку 1990-х рр. як синонімічний використовується термін “сакральна географія”. Головні її завдання такі: – визначення територіальних аспектів еволюції різних релігій; – вивчення релігійної належності населення певної […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Предмет феноменології релігії Незважаючи нате, що феноменологія релігії сформувалася дещо пізніше інших галузей релігієзнавства – на межі XIX-XX ст., тривалий час вона висувала претензії на роль провідного напряму релігієзнавчих студій, який би зміг підпорядкувати собі все зростаючу кількість конкретних і не пов’язаних між собою досліджень. На появу феноменології релігії, безумовно, вплинула загальна ситуація в західній філософії-концентрація дослідницької уваги […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Проблеми психології релігії Для психології релігії на різних етапах її існування стрижневими залишалися кілька проблем: 1) проблема витоків і джерел релігійних почуттів, точніше кажучи, співвідношення індивідуального психологічного й колективного соціального факторів у їх формуванні; 2) проблема специфіки релігійних почуттів, зокрема співвідношення у них емоційних і раціональних, свідомих і несвідомих складників; 3) проблема закономірностей релігійного досвіду та форм його […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 5.1. ПОНЯТТЯ СВІТОВОЇ РЕЛІГІЇ Колесо вчення і священні газелі: символи буддизму 5.1. ПОНЯТТЯ СВІТОВОЇ РЕЛІГІЇ У І тисячолітті до н. е. – І тисячолітті н. е. на зміну первісним і давнім етнічним і регіональним релігіям приходять світові релігії. Вони немов підбивають закономірний підсумок тисячолітньої релігійної еволюції людства. Це полягає в наступних основних моментах, що стосуються віровчення, культу і релігійної […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – РОЗДІЛ 9. ІСТОРІЯ І СУЧАСНИ СТАН РЕЛІГІЇ І УКРАЇНІ Софія Київська 9.1. ФЕНОМЕН ЯЗИЧНИЦТВА. ОСНОВНІ ВІРУВАННЯ І КУЛЬТИ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН Історія релігії в Україні виразно поділяється на два основних періоди: дохристиянський і християнський. Перший період прийнято називати ще язичництвом. Язичництво Язичництво (від давньослов. слова “язики” – народи) – досить невизначений термін, що свого часу виник у церковному середовищі для позначення всього нехристиянського. У релігієзнавстві […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 1.1. СУТНІСТЬ І СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ РЕЛІГІЇ 1.1. СУТНІСТЬ І СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ РЕЛІГІЇ Релігія супроводжує людство протягом значної частини його історії і на сьогоднішній день охоплює до 80 % населення земної кулі. І все ж таки вона є сферою, мало зрозумілою і для звичайних людей, і для фахівців. Причин тому багато. Дати одне визначення того, що ж таке релігія, навряд чи можливо […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 1.3. ОСНОВНІ ТЕОРІЇ СУТНОСТІ І ПОХОДЖЕННЯ РЕЛІГІЇ Щодо проблеми сутності і походження релігії існують два основних підходи: релігійний (богословський, або теологічний) і світський (релігієзнавчий, або науково-філософський). Релігійний підхід Релігійний підхід стверджує, що поява ідеї Бога в людській свідомості та виникнення релігії обумовлені тим, що є Бог, який створив світ (світ має початок і кінець), природу, людину. Бог впливає особливим чином на людину, […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Промислова магія Шкідлива магія полягала у використанні різних обрядів, що ставили за мету надприродним способом заподіяти шкоду окремій особі або особам. Серед народів Південної півкулі в арсеналі шкідливої магії домінували імітативні прийоми, найпростіший з яких – націлити на ворога шпичку або кістку, у Північному – контактні: “порча (причина)” через їжу, напої, одяг тощо. Важливим засобом шкідливої магії […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Лікувальна магія Шкідлива магія полягала у використанні різних обрядів, що ставили за мету надприродним способом заподіяти шкоду окремій особі або особам. Серед народів Південної півкулі в арсеналі шкідливої магії домінували імітативні прийоми, найпростіший з яких – націлити на ворога шпичку або кістку, у Північному – контактні: “порча (причина)” через їжу, напої, одяг тощо. Важливим засобом шкідливої магії […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Любовна магія Шкідлива магія полягала у використанні різних обрядів, що ставили за мету надприродним способом заподіяти шкоду окремій особі або особам. Серед народів Південної півкулі в арсеналі шкідливої магії домінували імітативні прийоми, найпростіший з яких – націлити на ворога шпичку або кістку, у Північному – контактні: “порча (причина)” через їжу, напої, одяг тощо. Важливим засобом шкідливої магії […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Військова магія Шкідлива магія полягала у використанні різних обрядів, що ставили за мету надприродним способом заподіяти шкоду окремій особі або особам. Серед народів Південної півкулі в арсеналі шкідливої магії домінували імітативні прийоми, найпростіший з яких – націлити на ворога шпичку або кістку, у Північному – контактні: “порча (причина)” через їжу, напої, одяг тощо. Важливим засобом шкідливої магії […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Шкідлива магія Шкідлива магія полягала у використанні різних обрядів, що ставили за мету надприродним способом заподіяти шкоду окремій особі або особам. Серед народів Південної півкулі в арсеналі шкідливої магії домінували імітативні прийоми, найпростіший з яких – націлити на ворога шпичку або кістку, у Північному – контактні: “порча (причина)” через їжу, напої, одяг тощо. Важливим засобом шкідливої магії […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 9.8. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ СВОБОДИ СОВІСТІ Й РЕЛІГІЇ В УКРАЇНІ. ДЕРЖАВНО-РЕЛІГІЙНІ СТОСУНКИ Свобода совісті та релігії Свобода совісті та релігії є похідними від загальної свободи, що поряд з правом на життя і власність вважаються підмурком сучасного західного суспільства з часів “батька” західного лібералізму, англійського філософа Дж. Л окка (1632- 1704). Свобода совісті й свобода релігії – поняття пов’язані, але не тотожні. Якщо поняття свобода совісті означає свободу […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Ритуальний компонент Морально-етичний компонент індуїстської Дхарми базується на п’ятьох ключових чеснотах, що мають загальнолюдський характер: це незаподіяння шкоди всьому живому, правдивість, нестяжання, утримання від негативних почуттів (наприклад, якщо тебе образили – не кривдь інших), неперелюбство (Закони Ману, X, 63). Окрім цього, індус має пам’ятати сотні суто релігійних заборон і приписів, які в індуїзмі відрізняються надзвичайною розгалуженістю та, […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Морально-етичний компонент Морально-етичний компонент індуїстської Дхарми базується на п’ятьох ключових чеснотах, що мають загальнолюдський характер: це незаподіяння шкоди всьому живому, правдивість, нестяжання, утримання від негативних почуттів (наприклад, якщо тебе образили – не кривдь інших), неперелюбство (Закони Ману, X, 63). Окрім цього, індус має пам’ятати сотні суто релігійних заборон і приписів, які в індуїзмі відрізняються надзвичайною розгалуженістю та, […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Соціально-кастовий компонент Морально-етичний компонент індуїстської Дхарми базується на п’ятьох ключових чеснотах, що мають загальнолюдський характер: це незаподіяння шкоди всьому живому, правдивість, нестяжання, утримання від негативних почуттів (наприклад, якщо тебе образили – не кривдь інших), неперелюбство (Закони Ману, X, 63). Окрім цього, індус має пам’ятати сотні суто релігійних заборон і приписів, які в індуїзмі відрізняються надзвичайною розгалуженістю та, […]...
- Релігієзнавство – Мозговий Л. І. – 2. Елементи та структура релігії Що таке релігія? На яких підставах ті або інші погляди, ідеї, дії можна вважати релігійними? Різні мислителі по-різному виділяють пріоритетні сфери в релігії. Одні вважають, що фундаментальним ядром її є релігійна свідомість з її основною складовою – вірою, інші виділяють релігійні культи, треті – релігійні організації або релігійну діяльність, причому багато дослідників наполягають на синтезі […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 7.3. ВІРОВЧЕННЯ І КУЛЬТ ПРОТЕСТАНТСЬКИХ ВІРОСПОВІДАНЬ Символічний знак адвентистів Виникнення третього великого відгалуження християнства – протестантизму (до 400-500 млн. послідовників) – пов’язано з розколом всередині Римо-Католицької Церкви. Цей розкол відбувся під впливом Реформації (латин. reformatio – перетворення) – широкого релігійного, соціокультурного і суспільно-політичного руху XVI – XVII ст. Вона проходила під гаслами виправлення католицького віровчення, культу й організації в дусі первісних […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – Період “першого храму” Іудаїзм – релігійна система єврейського народу, що виникла на межі II-І тисячоріч до н. е. у Палестині. Термін “іудаїзм” походить від назви най численнішого з 12 єврейських племен – “дванадцяти колін Ізраїлевих”. Вихідці з цього племені заснували царську династію в давньому Ізраїльсько-Іудейському царстві. Зірка Давида та сувій Тори Чисельність іудеїв у світі на сьогодні становить […]...
- Релігієзнавство – Мозговий Л. І. – 3. Природа, внутрішня структура та функції моралі й релігії Потреба в єднанні з іншими людьми лежить в основі як релігії (religio – возз’єднання), так і моралі. Образ реалізації цієї потреби визначає зміст морального і релігійного ідеалу, базових моральних цінностей. Мораль, таким чином, є різновидом саме імперативно-ціннісної свідомості. Характер імперативності обумовлений змістом її цінностей. Ідеал (релігійний або нерелігій-ний) є вищою й абсолютною моральною цінністю. Мораль […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – КОРОТКІ ПІДСУМКИ Сатанізм – мабуть, найдавніший напрямок у сучасних нетрадиційних релігіях. Як правило, сатанізм розглядається як поклоніння злу, як релігія, заснована на принципах, протилежних християнству. Насправді організаційно весь спектр тих, хто вшановує темні сили настільки строкатий, що дослідники намагаються дати їм певну класифікацію: – окремі нечисленні сімейні групи адептів сатани (“чорні сатан-істи”); – сатан істські групи; – […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 10.7. САТАНИНСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ Сатанізм – мабуть, найдавніший напрямок у сучасних нетрадиційних релігіях. Як правило, сатанізм розглядається як поклоніння злу, як релігія, заснована на принципах, протилежних християнству. Насправді організаційно весь спектр тих, хто вшановує темні сили настільки строкатий, що дослідники намагаються дати їм певну класифікацію: – окремі нечисленні сімейні групи адептів сатани (“чорні сатан-істи”); – сатан істські групи; – […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – 4.2. ІУДАЇЗМ: ІСТОРІЯ, ВІРОВЧЕННЯ, КУЛЬТ Іудаїзм – релігійна система єврейського народу, що виникла на межі II-І тисячоріч до н. е. у Палестині. Термін “іудаїзм” походить від назви най численнішого з 12 єврейських племен – “дванадцяти колін Ізраїлевих”. Вихідці з цього племені заснували царську династію в давньому Ізраїльсько-Іудейському царстві. Зірка Давида та сувій Тори Чисельність іудеїв у світі на сьогодні становить […]...
- Релігієзнавство – Кислюк К. В. – “Дохрамовий період” – до початку II тисячоліття до н. е Іудаїзм – релігійна система єврейського народу, що виникла на межі II-І тисячоріч до н. е. у Палестині. Термін “іудаїзм” походить від назви най численнішого з 12 єврейських племен – “дванадцяти колін Ізраїлевих”. Вихідці з цього племені заснували царську династію в давньому Ізраїльсько-Іудейському царстві. Зірка Давида та сувій Тори Чисельність іудеїв у світі на сьогодні становить […]...