Релігієзнавство – Кислюк К. В

Ця книга написана на основі матеріалів викладання курсу релігієзнавства у провідному експериментальному навчально-науковому комплексі України – Харківському гуманітарному університеті ” Народна українська академія”. Структура 5-го, виправленого і доповненого, видання відповідає вимогам освітньо-професійних програм щодо

1.1. СУТНІСТЬ І СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ РЕЛІГІЇ Релігія супроводжує людство протягом значної частини його історії і на сьогоднішній день охоплює до 80 % населення земної кулі. І все ж таки вона є сферою, мало зрозумілою

Основу релігії, без якої вона не можлива, складає віра – особливий психічний стан повного визнання й прийняття якогось твердження або установки без достатніх обгрунтувань. “А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого” (Євр. 11:1). Чудовий

Віровчення – систематизований виклад змісту віри в догматах, істинах, визнаних раз і назавжди незмінними. Зміст віровчення охоплює не тільки безпосередньо релігійні істини, а й погляди релігії на економічний, політичний, суспільний устрій, моральні засади людського

Релігійна організація – оформлене об’єднання віруючих однієї релігії, найчастіше очолюване служителями культу. На думку віруючих, у конкретному випадку – християн – релігійна організація є особливою спільнотою людей, главою якої є Ісус Христос. Члени цієї

Деномінація (латин, denominatio – наділення спеціальним ім’ям) – релігійне об’єднання, що перебуває в стадії організаційного оформлення. Цей термін використовується також як синонім слів “віросповідання”, “конфесія”, що означають приналежність до визначеної релігії. Деномінація є широким

Деномінація (латин, denominatio – наділення спеціальним ім’ям) – релігійне об’єднання, що перебуває в стадії організаційного оформлення. Цей термін використовується також як синонім слів “віросповідання”, “конфесія”, що означають приналежність до визначеної релігії. Деномінація є широким

Як бачимо, підгрунтям релігії є релігійна свідомість. Стрижнем релігійної свідомості, у свою чергу, є віра у надприродне, точніше кажучи – надприродні істоти, якості, зв’язки та стосунки, які не підвладні закономірностям матеріального світу, а навпаки,

Символізм релігійної свідомості-наділення предметів, дій, слів і текстів особливими релігійними значеннями – пояснюється теологами (богословами) тим, що ніяка земна реальність не здатна висловити ідеальну божественну досконалість, отже, вимагає певного опосередкування. Це опосередкування відбувається через

Символізм релігійної свідомості-наділення предметів, дій, слів і текстів особливими релігійними значеннями – пояснюється теологами (богословами) тим, що ніяка земна реальність не здатна висловити ідеальну божественну досконалість, отже, вимагає певного опосередкування. Це опосередкування відбувається через

Щодо проблеми сутності і походження релігії існують два основних підходи: релігійний (богословський, або теологічний) і світський (релігієзнавчий, або науково-філософський). Релігійний підхід Релігійний підхід стверджує, що поява ідеї Бога в людській свідомості та виникнення релігії

Світський підхід не дає однозначної відповіді на питання про сутність і виникнення релігії. За всю історію людської думки було чимало спроб пояснити феномен релігії. Переважна більшість наукових теорій виходила з раціоналістично-психологічного аспекту – припущення

Соціологічний підхід бере свій початок у працях відомого французького філософа О. Конта (1798-1857). Іншими представниками цього напрямку були німецький філософ соціолог і політолог M. Вебер (1864- 1958), французький суспільствознавець Е. Дюркгайм (1858-1917) і американський

Той факт, що релігія існує протягом значної частини історії людського суспільства, безумовно, засвідчує її велике значення для людей і порушує питання про функції, які вона виконує. Ці функції стосуються як безпосередньо людини, так і

У той же час для кожної окремої людини релігія виконує також компенсаційну функцію. Ця функція постає як процес долання у духовному світі життєво важливих суперечностей і проблем людського життя. Релігія психологічно компенсує залежність людей

У той же час для кожної окремої людини релігія виконує також компенсаційну функцію. Ця функція постає як процес долання у духовному світі життєво важливих суперечностей і проблем людського життя. Релігія психологічно компенсує залежність людей

2.1. ПРЕДМЕТ І СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ТА БОГОСЛОВ’Я (ТЕОЛОГІЯ) Узагалі існують два основних підходи до вивчення релігії: теологічний (богословський) і світський (науково-філософський). Теологічний (богословський) підхід Теологічний (богословський) підхід у широкому розумінні розглядає релігію “зсередини”

2.1. ПРЕДМЕТ І СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА. РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ТА БОГОСЛОВ’Я (ТЕОЛОГІЯ) Узагалі існують два основних підходи до вивчення релігії: теологічний (богословський) і світський (науково-філософський). Теологічний (богословський) підхід Теологічний (богословський) підхід у широкому розумінні розглядає релігію “зсередини”

Вищим рівнем людського мислення є абстрактно-логічна думка, яка оперує так би мовити, “чистими поняттями”, у тому числі поняттям Абсолюту. Тим часом це поняття, в опануванні якого вбачає свою найвищу мету філософія, має свій безумовний

Через те, що майже кожна філософська чи теологічна система намагалися психологічно осмислити феномен релігії, психологія як релігієзнавча дисципліна виникла порівняно пізно – на початку XX ст. Вирішальними для її становлення виявились праці У. Джеймса

Для психології релігії на різних етапах її існування стрижневими залишалися кілька проблем: 1) проблема витоків і джерел релігійних почуттів, точніше кажучи, співвідношення індивідуального психологічного й колективного соціального факторів у їх формуванні; 2) проблема специфіки

Для психології релігії на різних етапах її існування стрижневими залишалися кілька проблем: 1) проблема витоків і джерел релігійних почуттів, точніше кажучи, співвідношення індивідуального психологічного й колективного соціального факторів у їх формуванні; 2) проблема специфіки

Проблема релігійного досвіду постає у працях представників психології релігії насамперед як проблема розрізнення специфіки окремих його типів. Найпоширеніших типів релігійного досвіду дослідники нараховують щонайменше чотири: – Почуття “присутності божественного”, що виникає, як правило, під

Історія релігії – поруч із філософією релігії – перша релігієзнавча дисципліна, яка зародилася в межах філософського знання й досягла свого розквіту у XIX-на початку XX ст. Тоді вважалося, що історія релігії – базовий релігієзнавчий

Історія релігії – поруч із філософією релігії – перша релігієзнавча дисципліна, яка зародилася в межах філософського знання й досягла свого розквіту у XIX-на початку XX ст. Тоді вважалося, що історія релігії – базовий релігієзнавчий