1. Джерела політичних знань Політичні знання в Київській Русі В період, коли в Київській Русі формується феодальне суспільство, починають бурхливо розвиватись державність, право, формуються політичні погляди, наука, література, історія, філософія та ін. Особливістю політичної

В історії соціально-політичної думки в Україні період з XVI до початку ХVП ст. відзначається активізацією інтелектуального життя, розвитком національно-патріотичних ідей, відображенням протесту проти соціального гноблення українського народу. У відповідь на посилення польсько-католицької експансії після

Ідеї філософії про пізнання світу, походження держави і влади, свободу особи, соціальну рівність знаходимо в працях полеміста Кирила Ставровецького. В його творі “Зерцало Бого-слів’ я” висловлюються думки про сутність влади, що дана Богом, знаходять

З переміщенням центру політичного та культурного життя в Київ на базі кількох освітніх осередків створюється Київська школа. В кінці ХVІІ – початку ХVІІІ ст. створюється освітній осередок на Слобожанщині – в Харкові – колегіум.

Погляди Петра Могили на взаємодію церкви і держави по-різному, неоднаково сприймали і розвивали діячі Києво – Могилянської академії – Стефан Яворський, Феофан Прокопо-вич та ін. Стефан Яворський – професор Києво-Могилянської академії, а пізніше хранитель

В Україні тоді серед просвітителів чільне місце займає Григорій Савич Сковорода – гуманіст, поет, філософ. Народився Григорій Сковорода 22 листопада 1722 року в селі Чернухи на Лубенщині, в сім’ ї козака. Отримавши початкову освіту

Поступовий розпад і гостра криза феодально-кріпосницьких відносин в Україні і в усій Росії зумовили значне піднесення суспільної думки, що відображала економічні та соціально-політичні процеси, суспільний прогрес світової цивілізації. Початок ХІХ ст. – це період

Поступовий розпад і гостра криза феодально-кріпосницьких відносин в Україні і в усій Росії зумовили значне піднесення суспільної думки, що відображала економічні та соціально-політичні процеси, суспільний прогрес світової цивілізації. Початок ХІХ ст. – це період

Кирило-Мефодіївське товариство – таємна політична організація, що виникла в кінці 1845 – на початку 1846 року в Києві. Засновниками товариства стали професор Київського університету Микола Костомаров, вихованець Дерптського університету Микола Гулак, студент Василь Белозерський.

Загальноєвропейське захоплення романтизмом сприяло українському відродженню, пожвавленню національного руху. Особлива роль у такому процесі належала культурним діячам Слобідської України, які на початку ХІХ ст. почали активно видавати українські книжки, звертатися до народних джерел. Започаткували

На початку ХХ ст. соціально-політична думка в Україні відображала перехід українського національно-визвольного руху від стадії культурного українофільства і просвітництва до організованого просвітництва народу і активізації боротьби за визволення народу з-під гніту поміщиків та капіталістів.

В історії науки та культури України кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. у вивченні проблем державності і демократії в Україні визначне місце належить Михайлу Сергійовичу Гру-шевському (1866-1934 рр.) – відомому вченому, історику, політичному

Питання створення суверенної демократичної України стали в центрі досліджень українського історика, політолога і соціолога В’ячеслава Липинського. Народився у 1882 році в сім’ї селянина на Волині. Закінчив філософський факультет Краківського університету, навчався у Вищій школі

Проблеми державності України стояли в центрі всієї наукової діяльності українського історика Дмитра Дорошенка (1882-1951 рр.) – громадсько-політичного діяча. Закінчив Київський університет. Член Центральної Ради, міністр закордонних справ України (1918 р.). З 1919 року в

Відомий український правознавець, політолог Станіслав Дністрянський у своїх наукових працях грунтовно сформулював Національно-державну концепцію, в основу якої покладена оригінальна теорія суспільного зв’ язку, та своє розуміння національної ідеї. Виходячи з того, що за походженням

1. Поняття та структура влади. Вчення про владу Визначення поняття влада В чому ж таємниця влади? В чому її привабливість? Чому заради влади люди жертвують всім – честю, свободою, добрим іменем, дітьми, життям? історія

Влада є ядром політики. Влада виникла з появою людського суспільства і завжди супроводжувала і супроводжує його дальший розвиток. З появою в суспільстві нерівності людей, їх різних інтересів виникає і влада. Панівні соціальні спільності ставали

Нерівномірний розподіл засобів (ресурсів) влади – найважливіша соціальна причина підкорення або непідкорення одних людей іншими. Засоби влади (ресурси) – “все те, що індивід або соціальна спільність можуть використати для впливу на інших” (Роберт Даль).

Влада визначається панівним в країні соціально-політичним устроєм. Кожна влада складається з видів: Політичного, економічного, сімейного та ін. Влада, в широкому тлумаченні, – сукупність владних відносин, система влади, основою якої виступає волевиявлення народу, або певної

Економічна влада – це об’єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм інтересам інтереси інших учасників виробництва, причому робить це, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і

Економічна влада – це об’єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм інтересам інтереси інших учасників виробництва, причому робить це, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і

Економічна влада – це об’єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм інтересам інтереси інших учасників виробництва, причому робить це, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і

Підкорення (покора) – один з важливих складових елементів влади. Мотивація підкорення досить складна: страх перед санкціями. Багаторічна звичка до покірності, слухняність, зацікавленість у виконанні розпоряджень і переконаність в необхідності покори, слухняності, авторитет володаря влади

В суспільстві відносини влади багатоманітні, мінливі і відносні. Щоб відносини влади упорядкувати, стабілізувати в суспільстві саму владу, зробити її здатною до виконання покладених на неї функцій, необхідно владу інститулізувати, закріпити у формі політичного панування.

У демократичному суспільстві основні функції бюрократії зводяться до того, що, по-перше, бюрократична система забезпечує функціонування політичної системи, політичних та суспільних соціальних інститутів. По-друге, бюрократична система сприяє виробленню відповідних справжніх інтересів народу, демократичних концепцій і