Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Державна влада

Related posts:

1. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політична влада Влада визначається панівним в країні соціально-політичним устроєм. Кожна влада складається з видів: Політичного, економічного, сімейного та ін. Влада, в широкому тлумаченні, – сукупність владних відносин, система влади, основою якої виступає волевиявлення народу, або певної соціальної структури, соціальної спільності, певної соціальної верстви та ін. Волевиявлення – джерело влади, а сама влада здатна, не вдаючись до організації […]...
2. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Примусова влада Економічна влада – це об’єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм інтересам інтереси інших учасників виробництва, причому робить це, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і своє правове підкріплення, правову основу. Такий порядок належить до матеріального і духовного виробництва. В звичайні, відносно спокійні періоди розвитку суспільства економічна […]...
3. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціальна влада Економічна влада – це об’єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм інтересам інтереси інших учасників виробництва, причому робить це, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і своє правове підкріплення, правову основу. Такий порядок належить до матеріального і духовного виробництва. В звичайні, відносно спокійні періоди розвитку суспільства економічна […]...
4. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Економічна влада Економічна влада – це об’єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм інтересам інтереси інших учасників виробництва, причому робить це, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і своє правове підкріплення, правову основу. Такий порядок належить до матеріального і духовного виробництва. В звичайні, відносно спокійні періоди розвитку суспільства економічна […]...
5. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Духовно-інформаційна влада Економічна влада – це об’єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм інтересам інтереси інших учасників виробництва, причому робить це, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і своє правове підкріплення, правову основу. Такий порядок належить до матеріального і духовного виробництва. В звичайні, відносно спокійні періоди розвитку суспільства економічна […]...
6. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Людина та влада в сучасних демократіях Для демократій, та ще більше – для монархічних та інших авторитарних політичних режимів, характерне визнання тотальності, необмеженості державної влади у ставленні до індивіда. і саме на політичну беззахисність особи у стосунках з державою став лібералізм – своєрідна індивідуалістична та гуманістична реакція. Вперше в історії соціально-політичної думки лібералізм відокремив індивіда від суспільства і держави, проголосив політичну […]...
7. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ПОЛІТИЧНА ВЛАДА І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ВЛАДА – ЯВИЩЕ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ 1. Поняття та структура влади. Вчення про владу Визначення поняття влада В чому ж таємниця влади? В чому її привабливість? Чому заради влади люди жертвують всім – честю, свободою, добрим іменем, дітьми, життям? історія свідчить: кожний, хто рвався до трону, шукав свого: один – багатства, другий – почестей, третій – права вершити долю людей, четвертий […]...
8. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Законодавча влада 1. Законодавча влада Законодавча влада – це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів і правових актів (рішень), що приймаються представницькими органами влади (парламентом, Радою). В ін-ституціональному розумінні законодавча влада виступає […]...
9. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Види влади Влада визначається панівним в країні соціально-політичним устроєм. Кожна влада складається з видів: Політичного, економічного, сімейного та ін. Влада, в широкому тлумаченні, – сукупність владних відносин, система влади, основою якої виступає волевиявлення народу, або певної соціальної структури, соціальної спільності, певної соціальної верстви та ін. Волевиявлення – джерело влади, а сама влада здатна, не вдаючись до організації […]...
10. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 3. Судова влада Судова влада (поряд із законодавчою та виконавчою) є однією з трьох гілок державної влади, необхідною умовою реалізації принципу поділу влади у демократичній правовій державі, покликана запобігти можливості змови або протистояння двох інших гілок влади, створювати перепони виникненню диктатури у її тоталітарній або авторитарній формах. Основними функціями судової влади є конституційне, адміністративне, цивільне, кримінальне та ін. […]...
11. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Президентська та виконавча влада в України Інститут глави держави виник у кінці XVIII ст. і сформувався у період становлення державності. Юридичний статус та політичне значення сучасного глави держави залежать від форми державного правління, прийнятої в тій або іншій країні. Реальна роль у здійсненні влади багато в чому обумовлена політичною культурою та традиціями, а також існуючим у країні політичним режимом. Главою держави, […]...
12. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Державна суверенність і національне самовизначення Всучасних умовах народ України став на шлях створення суверенної та правової держави. Ідея України як вітчизни для всіх громадян, що поєднали свою долю з українською землею та причетних до політичного, економічного і духовного життя, до створення демократичного, гуманного, соціально-справедливого суспільства стала консолідуючою. Та шлях до суспільства, заснованого на гуманізмі, рівності, справедливості, шлях до суспільства, де […]...
13. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ЗАКОНОДАВЧА, ПРЕЗИДЕНТСЬКА, ВИКОНАВЧА ТА СУДОВА ВЛАДА В УКРАЇНІ 1. Законодавча влада Законодавча влада – це одна з гілок єдиної, але розподіленої функціонально державної влади. Суть законодавчої влади полягає у здатності держави здійснювати свою волю, впливати на діяльність і поведінку людей та їх об’єднань за допомогою законів і правових актів (рішень), що приймаються представницькими органами влади (парламентом, Радою). В ін-ституціональному розумінні законодавча влада виступає […]...
14. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Поняття та структура влади. Вчення про владу Визначення поняття влада 1. Поняття та структура влади. Вчення про владу Визначення поняття влада В чому ж таємниця влади? В чому її привабливість? Чому заради влади люди жертвують всім – честю, свободою, добрим іменем, дітьми, життям? історія свідчить: кожний, хто рвався до трону, шукав свого: один – багатства, другий – почестей, третій – права вершити долю людей, четвертий […]...
15. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Взаємодія науки про політику з суспільними науками Сучасна соціально-гуманітарна освіта мала б завершений цикл, забезпечила б формування всеохоплюючої суспільствознавчої культури – історичної, філософської, економічної, політичної, соціологічної, за умов тісного поєднання взаємодії науки про політику з суспільними та гуманітарними науками. Наука про політику тісно взаємодіє і тісно пов’ язана з соціально-політичними науками: історією, філософією, економічною теорією, політичною соціологією та ін. Головне призначення курсу […]...
16. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура політичної культури Політична культура, залежно від суб’ єкта політики, має і різновидності: політична культура суспільства, політична культура класів, націй, окремих соціальних верств і груп, політична культура особистості. Політична культура суспільства є підсистема більш загального утворення – культури суспільства, сукупність політичних цінностей, вироблених суспільством. Система цінностей політичної культури включає: політичні ідеї, теорії, вчення і програми, які визначають діяльність […]...
17. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичної культури Політична культура, залежно від суб’ єкта політики, має і різновидності: політична культура суспільства, політична культура класів, націй, окремих соціальних верств і груп, політична культура особистості. Політична культура суспільства є підсистема більш загального утворення – культури суспільства, сукупність політичних цінностей, вироблених суспільством. Система цінностей політичної культури включає: політичні ідеї, теорії, вчення і програми, які визначають діяльність […]...
18. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Предмет та метод науки про політику Що таке наука про політику? Наука про політику – сукупність знань про політику, створених системою спеціалізованих наук і наукових предметів, що вивчають політичні явища та політичні процеси. Наука про політику становить водночас частину найзагальнішої системи політичних знань, з яких і сформувалась наука про політику. Ці знання склалися зі знань політичної філософії, зі знань науки про соціальне життя, суспільство, емпіричні методи […]...
19. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Закономірності, категорії науки про політику Кожна наука має закони, закономірності, категорії. Є закони, закономірності і категорії і в науці про політику. Які ж закони, закономірності, категорії, функції науки про політику? В науці про політику систему законів і закономірностей створюють закони і закономірності, що діють в політичній і соціальній сферах демократичного суспільства. Поняття закону в соціально-політичних науках означає загальні, коротко сформульовані […]...
20. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Інші види влади Економічна влада – це об’єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм інтересам інтереси інших учасників виробництва, причому робить це, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і своє правове підкріплення, правову основу. Такий порядок належить до матеріального і духовного виробництва. В звичайні, відносно спокійні періоди розвитку суспільства економічна […]...
21. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Взаємодія політичної та інших влад Економічна влада – це об’єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм інтересам інтереси інших учасників виробництва, причому робить це, керуючись саме правом власника, що, звичайно, знаходить і своє правове підкріплення, правову основу. Такий порядок належить до матеріального і духовного виробництва. В звичайні, відносно спокійні періоди розвитку суспільства економічна […]...
22. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ: В ПОШУКУ І РОЗВИТКУ В сучасних умовах в будь-якому демократичному суспільстві існує політична освіта. З історією демократії, з процесом модернізації суспільства нерозривно зв’ язана й історія політичної соціалізації і політичної освіти. Автократичні станові держави доіндустріальної стадії розвитку не потребували політичної освіти народу. Їх нормальне функціонування допускало повне відсторонення населення від політики. І […]...
23. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціально-політична теорія марксизму Перша половина ХІХ ст. стала рубежем, на якому вироблена в історії соціальнополітичної і філософської думки традиція релігійно-міфологічної інтерпретації взаємозв’ язків людини і світу, сформульовані матеріалізмом і класичною німецькою філософією уявлення про взаємозв’ язки людини і світу перестали відповідати потребам нового рівня суспільного розвитку. І це не випадково. На кінець ХVІІІ і на початок ХІХ ст. […]...
24. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Вчення просвітників про державу і суспільство Погляди Петра Могили на взаємодію церкви і держави по-різному, неоднаково сприймали і розвивали діячі Києво – Могилянської академії – Стефан Яворський, Феофан Прокопо-вич та ін. Стефан Яворський – професор Києво-Могилянської академії, а пізніше хранитель патріаршого престолу в Росії. В працях Стефана Яворського відображаються події в суспільному житті в Україні та Росії, рішучий протест проти соціального […]...
25. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Ідеї взаємодії церкви і держави Погляди Петра Могили на взаємодію церкви і держави по-різному, неоднаково сприймали і розвивали діячі Києво – Могилянської академії – Стефан Яворський, Феофан Прокопо-вич та ін. Стефан Яворський – професор Києво-Могилянської академії, а пізніше хранитель патріаршого престолу в Росії. В працях Стефана Яворського відображаються події в суспільному житті в Україні та Росії, рішучий протест проти соціального […]...
26. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 3. Авторитаризм Поняття авторитаризму Поняття авторитаризм, або Авторитарна влада, частково застосовується при характеристиці Тотальної політичної системи. Однак поняття Тоталітаризм і авторитаризм не тотожні. Авторитарні політичні системи займають проміжне місце між демократією і тоталітаризмом. Справді, за диктаторською природою влади, не обмеженою законами і демократизмом, авторитарний режим близький до тоталітарного. Збереженням автономності окремих суспільних сфер, і, особливо, приватного життя, […]...
27. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції бюрократії У демократичному суспільстві основні функції бюрократії зводяться до того, що, по-перше, бюрократична система забезпечує функціонування політичної системи, політичних та суспільних соціальних інститутів. По-друге, бюрократична система сприяє виробленню відповідних справжніх інтересів народу, демократичних концепцій і механізмів їх практичної реалізації. По-третє, здійснення контрольних функцій за діяльністю окремих елементів бюрократичної системи з метою відвернення їх ймовірного відходу від […]...
28. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Ефективність влади У демократичному суспільстві основні функції бюрократії зводяться до того, що, по-перше, бюрократична система забезпечує функціонування політичної системи, політичних та суспільних соціальних інститутів. По-друге, бюрократична система сприяє виробленню відповідних справжніх інтересів народу, демократичних концепцій і механізмів їх практичної реалізації. По-третє, здійснення контрольних функцій за діяльністю окремих елементів бюрократичної системи з метою відвернення їх ймовірного відходу від […]...
29. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції науки про політику Важливим елементом науки про політику виступають і її функції. Функціями є ті напрями, за якими здійснюється вплив науки на вивчення її людьми і її використання людьми в інтересах суспільства. Важливими функціями науки про політику є: світоглядна, методологічна, виховна, а також політико-організаторська, політико-формулююча, політико-експериментальна. Наука про політику досліджує історію політичної думки, політичних систем, політичних процесів, політичної […]...
30. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ДЕРЖАВА І ПОЛІТИКА 1. Поняття держави та її природа Що таке держава? Держава – політична форма організації суспільства. Держава – основний інститут політичної системи, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфери, культури. Державу відрізняють: По-перше, наявність органів, що здійснюють верховну владу, яка поширюється на все населення; По-друге, наявність права – сукупності загально-обов’ язкових правил поведінки, […]...
31. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Особливості авторитаризму Поняття авторитаризму Поняття авторитаризм, або Авторитарна влада, частково застосовується при характеристиці Тотальної політичної системи. Однак поняття Тоталітаризм і авторитаризм не тотожні. Авторитарні політичні системи займають проміжне місце між демократією і тоталітаризмом. Справді, за диктаторською природою влади, не обмеженою законами і демократизмом, авторитарний режим близький до тоталітарного. Збереженням автономності окремих суспільних сфер, і, особливо, приватного життя, […]...
32. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Що таке держава? 1. Поняття держави та її природа Що таке держава? Держава – політична форма організації суспільства. Держава – основний інститут політичної системи, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфери, культури. Державу відрізняють: По-перше, наявність органів, що здійснюють верховну владу, яка поширюється на все населення; По-друге, наявність права – сукупності загально-обов’ язкових правил поведінки, […]...
33. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття авторитаризму Поняття авторитаризму Поняття авторитаризм, або Авторитарна влада, частково застосовується при характеристиці Тотальної політичної системи. Однак поняття Тоталітаризм і авторитаризм не тотожні. Авторитарні політичні системи займають проміжне місце між демократією і тоталітаризмом. Справді, за диктаторською природою влади, не обмеженою законами і демократизмом, авторитарний режим близький до тоталітарного. Збереженням автономності окремих суспільних сфер, і, особливо, приватного життя, […]...
34. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Предмет і об’єкт науки про політику Питання про об’ єкт і предмет науки має сенс тоді, коли за системою тих або інших знань визнається статус науки, тобто такої теорії, де відображаються закономірності реальної дійсності, процесів, розроблено загальні поняття (категорії), сформульовано принципи застосування знань (використання закономірностей) в практичній діяльності. Уява про предмет і об’єкт науки про політику сформувалась лише на початку ХХ […]...
35. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 6. Політичні еліти і демократія Влада в кожній країні, незалежно від характеру політичного ладу, здійснюється певною групою людей – елітою. Слово Еліта – французьке, означає добірне, обране. Політична еліта звичайно визначається як достатньо самостійна, вища, відносно привілейована група або сукупність груп, що складають меншість суспільства, які володіють більш або менш видатними психологічними, соціальними і політичними якостями і безпосередньо беруть участь […]...
36. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Масова політична свідомість Складність економічної та соціальної структури суспільства, динамізм його розвитку відбиваються політичною свідомістю, його багатоструктурністю, багаторівневістю та суперечливістю. В соціологічному плані – це політична свідомість суспільства, нації, класу, групи (великої та малої, формальної та неформальної, вікової та ін.) та індивіда. Наявність і гострота глобальних проблем сучасності, прагнення людства до виживання дозволяють виділити й політичну свідомість людського […]...
37. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Структура політичної свідомості Складність економічної та соціальної структури суспільства, динамізм його розвитку відбиваються політичною свідомістю, його багатоструктурністю, багаторівневістю та суперечливістю. В соціологічному плані – це політична свідомість суспільства, нації, класу, групи (великої та малої, формальної та неформальної, вікової та ін.) та індивіда. Наявність і гострота глобальних проблем сучасності, прагнення людства до виживання дозволяють виділити й політичну свідомість людського […]...
38. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Поняття держави та її природа 1. Поняття держави та її природа Що таке держава? Держава – політична форма організації суспільства. Держава – основний інститут політичної системи, що здійснює управління суспільством, охорону його економічної та соціальної сфери, культури. Державу відрізняють: По-перше, наявність органів, що здійснюють верховну владу, яка поширюється на все населення; По-друге, наявність права – сукупності загально-обов’ язкових правил поведінки, […]...
39. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття армія Армія – орган держави, призначений для проведення її політики засобами збройного насильства. Армія – політичний інститут у суспільстві, визначається тим, що в державі – це установа державна, відображає інтереси певних класів, соціальних спільностей, покликана відображати і захищати загальнодержавні інтереси. Здійснюючи управління суспільством, охороняючи його економічну і соціальну структуру, держава має на світовій арені і всередині […]...
40. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Економічні права Тісно пов’язані з громадянськими і політичними правами Економічні права, що забезпечують вільне розпорядження індивідуумом предметами споживання і основними факторами господарської діяльності: власністю і працею, прояви заповзятливості, ініціативи та ін. Звичайно економічні права розглядали як фундаментальні, основні права особи та об’ єднували їх з правами громадянськими. Аж до середини XX століття економічне право на приватну власність, […]...