Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Джерела політичних знань

Related posts:

1. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ 1. Джерела політичних знань Політичні знання в Київській Русі В період, коли в Київській Русі формується феодальне суспільство, починають бурхливо розвиватись державність, право, формуються політичні погляди, наука, література, історія, філософія та ін. Особливістю політичної думки є відображення проблем і завдань розвитку державності Київської Русі і народів, які її населяли, пошук відповідних умовам форм організації влади […]...
2. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні знання в Київській Русі 1. Джерела політичних знань Політичні знання в Київській Русі В період, коли в Київській Русі формується феодальне суспільство, починають бурхливо розвиватись державність, право, формуються політичні погляди, наука, література, історія, філософія та ін. Особливістю політичної думки є відображення проблем і завдань розвитку державності Київської Русі і народів, які її населяли, пошук відповідних умовам форм організації влади […]...
3. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНИХ ЗНАНЬ ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ 1. Політичні знання Стародавнього Світу Політичні ідеї Стародавнього Світу Політичні знання зародились в глибокій давнині в країнах Стародавнього Сходу. Формування політичної думки зв’язано з тією стадією розвитку суспільного виробництва, коли виникає приватна власність на знаряддя і засоби виробництва, йде поділ суспільства – родів, племен, общин – на різноманітні соціальні спільності, виникають стани, різноманітні соціальні верстви, […]...
4. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціальна база політичних партій Природно, сучасна політична партія – це спільність людей, об’ єднаних ідеологічно і організаційно з метою завоювання (внаслідок виборів або іншими шляхами) влади, утримання і використання державної влади для реалізації інтересів тих або інших соціальних і етнічних спільностей тощо. Тому-то політична партія повинна стати правлячою, тобто зайняти в політичній системі положення, яке дасть можливість визначати політику […]...
5. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Типи політичних систем В сучасній науці про політику існують різні класифікації політичних систем, визначаються їх різні форми і типи в залежності від критерію поділу. Багато політологів і соціологів виділяють моделі правління, використовуючи два основних критерії: ступінь централізації влади і владних структур (поділ в залежності від числа учасників процесу прийняття рішень) і тип цінностей. Політичні системи поділяються на тоталітарні […]...
6. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Фактори, що зумовлюють виникнення політичних партій Природно, сучасна політична партія – це спільність людей, об’ єднаних ідеологічно і організаційно з метою завоювання (внаслідок виборів або іншими шляхами) влади, утримання і використання державної влади для реалізації інтересів тих або інших соціальних і етнічних спільностей тощо. Тому-то політична партія повинна стати правлячою, тобто зайняти в політичній системі положення, яке дасть можливість визначати політику […]...
7. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичних партій Та обставина, що політичні партії існують у країнах з досить різноманітною за формою і змістом політичною культурою суспільства, різноманітною соціальною структурою, політичним режимом, доводить, що політичні партії об’ єктивно виконують суспільно значимі функції. Від інших політичних структур в суспільстві політичну партію відрізняють властиві їй функції у ставленні до влади і найбільш характерні засоби їх здійснення, […]...
8. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Типи політичних партій Місце і роль політичної партії, характер її діяльності визначаються, по-перше, мірою її вростання в політичну систему суспільства, тривалістю її існування, зміною її назви і порушенням організаційного статусу, а також місцем і роллю фракції в уряді, тобто керівництво урядом або проста в ньому участь. Дуже важливий і національний аспект політичної партії. Якщо рівніше представлена партія в […]...
9. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Виникнення та розвиток політичних партій Перші політичні партії виникли в Давній Греції. Створювалися політичні партії для визначення сили в суспільстві, виражали думки та інтереси тієї або іншої частини населення. За складом політичні партії – порівняно нечисленні та вузькі угруповування, які не відрізнялися тривалістю, стійкістю та організаційною оформленістю. Так, в Афінах йшла боротьба між партією знаті та партією народу. В Давньому […]...
10. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Типи політичних Типи політичних В політичній та соціальній структурі суспільства конфлікти характеризуються рівнем, масштабами, гостротою, сферою виникнення тощо. Якби суспільства не містили внутрі-конфліктні фактори, а суспільні відносини були б первісно гармонійними, то не виникала б потреба в створенні політичних інститутів суспільства, що виконують функції примушення і врегулювання конфліктів. З функціонуванням політичних систем тісно зв’ язані й соціальні […]...
11. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Предмет та метод науки про політику Що таке наука про політику? Наука про політику – сукупність знань про політику, створених системою спеціалізованих наук і наукових предметів, що вивчають політичні явища та політичні процеси. Наука про політику становить водночас частину найзагальнішої системи політичних знань, з яких і сформувалась наука про політику. Ці знання склалися зі знань політичної філософії, зі знань науки про соціальне життя, суспільство, емпіричні методи […]...
12. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Типи політичних режимів 1. Політичний режим: суть та мета Політичний режим – теоретична категорія, яка існувала лише в науці про державу і право, в тісному взаємозв’язку з категоріями Форма правління, форма державного устрою. В державно-правовій науці політичний режим розглядається як сукупність засобів та методів здійснення державної влади. В політичній науці поняття політичного режиму дуже тісно пов’ язане з […]...
13. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичних ідеологій 1. Природа і суть сучасних політичних концепцій Суть поняття ідеологія Все, що здійснюється в політиці зусиллями організацій та окремих осіб, розумне, усвідомлене і цілеспрямоване із позицій переконаності та впевненості у правильності та вірності дій, що пропонуються. Уявлення, що мають становити дійсність, складають систему переконань, виступаючи своєрідним колективним віруванням. Із такої точки зору суспільство та різноманітні […]...
14. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 3. Політична стабільність. Типи політичних процесів Суть політичної стабільності Якщо на Заході політична стабільність, а особливо конфлікти та напруження в країні, широко висвітлюються і стали основою відповідних політичних концепцій, то в країнах, де панували командно-адміністративні системи й тоталітарні режими, питання стабільності в країні, конфлікти, напруження тощо замовчувалися. Тому-то тут гостро стоять проблеми стабільності та конфліктів, пов’ язані зі складними процесами демократизації. […]...
15. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції політичних конфліктів Соціальні конфлікти здійснюють природну функцію підтримання динаміки суспільного політичного процесу. Саме імпульс до оновлення і творчої модернізації політичної системи і надають соціальні конфлікти. Окремі політичні спільності, верстви і групи тільки в умовах конфліктної ситуації можуть здійснювати в суспільному житті зміни, що відповідають їх інтересам. Якщо ж влада за якоїсь причини намагається ігнорувати або приховувати наявні […]...
16. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 3. Суть і тенденції розвитку політичних рухів Поняття політичний рух Різноманітні об’ єднання громадян є невід’ ємним компонентом будь-якого демократичного суспільства. Їх соціально-політичне призначення полягає, насамперед, у допомозі людям у вирішенні проблем повсякденного життя, відкриває широкі можливості для виявлення суспільно-політичної ініціативи, здійснення функцій самоврядування. Відомості про об’ єднання громадян зі спільними інтересами і поглядами на події і явища суспільно-політичного, соціально-економічного життя йдуть уже з стародавніх […]...
17. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Природа і суть сучасних політичних концепцій 1. Природа і суть сучасних політичних концепцій Суть поняття ідеологія Все, що здійснюється в політиці зусиллями організацій та окремих осіб, розумне, усвідомлене і цілеспрямоване із позицій переконаності та впевненості у правильності та вірності дій, що пропонуються. Уявлення, що мають становити дійсність, складають систему переконань, виступаючи своєрідним колективним віруванням. Із такої точки зору суспільство та різноманітні […]...
18. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Суть, основні тенденції сучасних політичних рухів Основна тенденція початку 90-х років – розширення географії суспільних рухів. В Україні і в ряді країн Співдружності діють три основних види масових політичних, демократичних рухів і об’ єднань: По-перше, народні фронти, регіональні рухи; подруге, громадянські ініціативи; по-третє, клуби, об’ єднання, товариства, асоціації, самодіяльні політичні об’ єднання і партії різноманітних напрямків. Їх налічується близько 3 тис., […]...
19. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Моделі кризового розвитку політичних конфліктів Соціальні конфлікти здійснюють природну функцію підтримання динаміки суспільного політичного процесу. Саме імпульс до оновлення і творчої модернізації політичної системи і надають соціальні конфлікти. Окремі політичні спільності, верстви і групи тільки в умовах конфліктної ситуації можуть здійснювати в суспільному житті зміни, що відповідають їх інтересам. Якщо ж влада за якоїсь причини намагається ігнорувати або приховувати наявні […]...
20. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Методи вирішення політичних конфліктів Методами, способами розв’язання політичних конфліктів виступають: локалізація конфлікту, компроміси, консенсуси, солідарність, інтеграція, виховання і освіта, соціальний примус, встановлення стабільності, міцності політичних режимів та ін. За природою політичні антагонізми прагнуть перетворитися в Насильство, тому що відображають життєво важливі інтереси соціальних спільностей і організацій, а люди завжди готові застосувати всі доступні методи, щоб добитися своїх інтересів, задоволення […]...
21. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Соціокультурний аспект політичних реформ в Україні Конструктивність політики й моралі Політика – система владних відносин, завдяки якій забезпечується цілісність суспільства і великих соціальних спільностей, дозволяє оцінювати політичні реформи з позиції забезпечення ними відносної соціальної стабільності. Природно, досягнення повного соціального миру – утопія, але реально досяжне визнання громадянами певних норм співжиття, загальних напрямків соціального розвитку, єдиних обмежень в поведінці. Мистецтво політики полягає […]...
22. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні ідеї Стародавнього Світу 1. Політичні знання Стародавнього Світу Політичні ідеї Стародавнього Світу Політичні знання зародились в глибокій давнині в країнах Стародавнього Сходу. Формування політичної думки зв’язано з тією стадією розвитку суспільного виробництва, коли виникає приватна власність на знаряддя і засоби виробництва, йде поділ суспільства – родів, племен, общин – на різноманітні соціальні спільності, виникають стани, різноманітні соціальні верстви, […]...
23. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Політичні знання Стародавнього Світу 1. Політичні знання Стародавнього Світу Політичні ідеї Стародавнього Світу Політичні знання зародились в глибокій давнині в країнах Стародавнього Сходу. Формування політичної думки зв’язано з тією стадією розвитку суспільного виробництва, коли виникає приватна власність на знаряддя і засоби виробництва, йде поділ суспільства – родів, племен, общин – на різноманітні соціальні спільності, виникають стани, різноманітні соціальні верстви, […]...
24. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 2. Типи політичних конфліктів. Моделі кризового розвитку конфліктів Типи політичних В політичній та соціальній структурі суспільства конфлікти характеризуються рівнем, масштабами, гостротою, сферою виникнення тощо. Якби суспільства не містили внутрі-конфліктні фактори, а суспільні відносини були б первісно гармонійними, то не виникала б потреба в створенні політичних інститутів суспільства, що виконують функції примушення і врегулювання конфліктів. З функціонуванням політичних систем тісно зв’ язані й соціальні […]...
25. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Взаємодія науки про політику з суспільними науками Сучасна соціально-гуманітарна освіта мала б завершений цикл, забезпечила б формування всеохоплюючої суспільствознавчої культури – історичної, філософської, економічної, політичної, соціологічної, за умов тісного поєднання взаємодії науки про політику з суспільними та гуманітарними науками. Наука про політику тісно взаємодіє і тісно пов’ язана з соціально-політичними науками: історією, філософією, економічною теорією, політичною соціологією та ін. Головне призначення курсу […]...
26. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Функції науки про політику Важливим елементом науки про політику виступають і її функції. Функціями є ті напрями, за якими здійснюється вплив науки на вивчення її людьми і її використання людьми в інтересах суспільства. Важливими функціями науки про політику є: світоглядна, методологічна, виховна, а також політико-організаторська, політико-формулююча, політико-експериментальна. Наука про політику досліджує історію політичної думки, політичних систем, політичних процесів, політичної […]...
27. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Соціально-політичні вчення в Україні на початку ХХ ст. Національне відродження На початку ХХ ст. в Україні посилюється суспільно-політичний рух. Виникають політичні партії, народжуються нові прогресивні рухи, що об’ єднують прогресивні сили українського народу. Важливою обставиною, що прискорила процес політичної активізації мас, політичної організації національної, в тому числі української буржуазії, стало створення соціальної ситуації, що свідчила про визрівання демократичної революції. Багато політичних партій і рухів ставили […]...
28. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Поняття та ідейні джерела тоталітаризму Поняття та ідейні джерела тоталітаризму Тоталітаризм (Totalitas, Лат. – повнота, цільність, тобто всезагальність влади) – політичний режим, державний лад, що здійснює абсолютний контроль над усіма сферами суспільного життя. Прояви тоталітаризму стали явищем суспільного життя давно, і тільки в XX ст. він склався в певну політичну систему. Тоталітаризм не зводиться до авторитаризму або самодержавного режиму. I […]...
29. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політична соціалізація В соціології і політології існують найрізноманітніші визначення Політичної соціалізації. Соціолог Василь Щегорцев відзначає, що політична соціалізація – це своєрідне введення людини до соціально-політичного середовища, залучення її до системи функціонуючих політичних орієнтацій, традицій, навичок та явищ, внаслідок яких формуються політична свідомість та політична культура особи. Політолог проф. Олена Шестопал та інші визначають Політичну соціалізацію як сукупність […]...
30. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні інститути Політичні інститути – політичні установи з організаційною структурою, цілеспрямованими виконавчими структурами та апаратом. Політичні інститути – спосіб організації політичного життя суспільства, що втілює ті або інші політичні норми, обумовлені конкретно-історичною ситуацією, вимогами політичного життя. Політичні інститути – це, по суті, певні політичні установи (сукупність політичних партій, органів суспільного громадського самоуправління та ін.), що визначають спільність […]...
31. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Закономірності, категорії науки про політику Кожна наука має закони, закономірності, категорії. Є закони, закономірності і категорії і в науці про політику. Які ж закони, закономірності, категорії, функції науки про політику? В науці про політику систему законів і закономірностей створюють закони і закономірності, що діють в політичній і соціальній сферах демократичного суспільства. Поняття закону в соціально-політичних науках означає загальні, коротко сформульовані […]...
32. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Типи політичного процесу Політичні процеси бувають двох типів: Зовнішньополітичні та внутрішньополітичні. Організаційна структура політичної і державної влади – справжній стрижень політичного процесу, зумовлює ті чи інші обсяги політичної активності населення, впливає на засоби політичної мобілізації громадян, панівні методи управління. Тому зміст політичних процесів суттєво розрізняється в парламентських унітарних державах (Великобританія), у країнах з напівпрезидентським унітарним правлінням (Франція), в […]...
33. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичний режим Одна із сфер політичної системи – Політичний режим – сукупність форм і методів здійснення політичної влади, що відображає рівень політичної свободи в суспільстві. Французькі дослідники Анрі Оріу, Моріс Дюверже та ін. схильні ототожнювати поняття Політичний режим з поняттям політичної системи, але інші політологи (Девід Істон, Габріель Алмонд, Віктор Пазенок, Тамара Лебедева та ін.) тлумачать його […]...
34. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – 1. Екологічна політика: джерела, суть Ще в 20-х роках XX ст. сучасний французький соціолог Бертран де Жувеналь підкреслював: людство повинно пройти рятівний шлях від політичної економії до політичної екології. А ще раніше, в середині хіх ст., німецький біолог-дарвініст Ернст Геккель, коли заговорили про екологію, ввів у науковий обіг поняття Екологія, дав її визначення і розкрив суть. Тепер це поняття вживається […]...
35. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Ідеї державності в працях соціологів та істориків Один із теоретиків українського націоналізму Павло Полтава в концепції самостійної України зазначав, що в незалежній Україні створюється такий соціально-політичний устрій, де відсутнє гноблення людини людиною, антагоністичні класи та соціальні сили, спільності, держава будується на принципах демократизму і справедливості, єдності української нації. Українці цінують і поважають усі народи – польський, російський та ін., прагнуть дружити і […]...
36. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Автономна і мобілізуюча участь Політична участь – дії, що вживаються соціальною спільністю, окремими громадянами і які мають за мету вплинути на державну політику, управління державними справами або, за вибором політичних лідерів, на будь-якому рівні політичної влади, місцевому чи загальнонаціональному. Політична участь може бути організованою або неорганізованою, епізодичною або постійною, що використовує законні або незаконні засоби влади. Американський соціолог Лео […]...
37. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Політичні і правові норми Одна із сфер політичної системи – Політичний режим – сукупність форм і методів здійснення політичної влади, що відображає рівень політичної свободи в суспільстві. Французькі дослідники Анрі Оріу, Моріс Дюверже та ін. схильні ототожнювати поняття Політичний режим з поняттям політичної системи, але інші політологи (Девід Істон, Габріель Алмонд, Віктор Пазенок, Тамара Лебедева та ін.) тлумачать його […]...
38. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Києво-Могилянська академія. Просвітництво. Розвиток політичних ідей З переміщенням центру політичного та культурного життя в Київ на базі кількох освітніх осередків створюється Київська школа. В кінці ХVІІ – початку ХVІІІ ст. створюється освітній осередок на Слобожанщині – в Харкові – колегіум. Започатковану в Острозі справу розвитку освіти продовжували братські школи, що виникають тоді і у Львові, на Волині, Поділлі, Слобожанщині та ін. […]...
39. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Предмет і об’єкт науки про політику Питання про об’ єкт і предмет науки має сенс тоді, коли за системою тих або інших знань визнається статус науки, тобто такої теорії, де відображаються закономірності реальної дійсності, процесів, розроблено загальні поняття (категорії), сформульовано принципи застосування знань (використання закономірностей) в практичній діяльності. Уява про предмет і об’єкт науки про політику сформувалась лише на початку ХХ […]...
40. Політологія: наука про політику – Горлач М. І. – Ідеї консерватизму та лібералізму Просвітництво ХУШ ст. у Західній Європі стимулювало процес революційного зламу старого суспільного ладу. Прогресивні мислителі прагнули в тій або іншій формі осмислити результати буржуазних революцій і оцінити суспільний лад, що йшов на зміну феодалізму. Проблеми революційної демократії, індустріалізації виступають ключовими. Тоді один з напрямів соціально-політичної думки об’ єднував тих, хто позитивно сприймав суспільну реальність, що […]...