Педагогіка – Пальчевський С. С. – Групові та колективні форми методичної роботи
До групових та колективних форм методичної роботи відносять: предметні комісії та методичні об’єднання вчителів, науково-методичні ради, школи молодого вчителя, методичні кабінети, школи передового педагогічного досвіду, опорні школи, експериментальні педагогічні майданчики, творчі групи вчителів, педагогічні читання, науково-практичні конференції, семінари-практикуми, “педагогічні мости”, “педагогічні десанти”.
Предметні комісії та методичні об’єднання вчителів.
Предметні комісії створюються у багато комплектних школах, у яких один і той же предмет викладають кілька вчителів, що за потреби дає можливість проведення методичного консиліуму. У межах району чи міста діють методичні об’єднання вчителів та виховників, які впродовж навчального року збираються на свої засідання 4-5 разів. На першому організаційному засіданні вибирають голову методичного об’єднання та секретаря, обговорюють та затверджують план роботи на рік. Він передбачає почергову участь членів методоб’єднання у підготовці питань, які заслуховуватимуться на наступних засіданнях, та відкритих уроків, на яких практично ілюструватимуться шляхи розв’язання запропонованої для розгляду певної методичної проблеми.
На засіданнях, як правило, вивчаються директивні документи уряду, Міністерства освіти і науки України, обговорюються шляхи вивчення нових або ускладнених тем, передбачуваних навчальною програмою, експериментальні варіанти навчальних програм. Узагальнюється передовий педагогічний або новаторський досвід, визначаються форми, методи та засоби втілення його в життя.
Науково-методичні ради.
Створюються у закладах нового типу, де методична рада має науковий характер. Головою такої ради є заступник директора з науково-методичної роботи. Він координує всю науково-методичну роботу в гімназії чи ліцеї, запрошує до керівництва творчими групами вчителів, науковців, налаштовує, координує і підтримує зв’язки з вищими навчальними закладами та науково-дослідними інститутами, окремими їхніми кафедрами і лабораторіями.
До складу науково-методичної ради входять один чи й декілька науково-методичних консультантів, завідувачі кафедрами, вчителі-методисти, представники учнівського наукового товариства, члени творчих спілок. Рада працює над виявленням шляхів вивчення та розробки загальної проблеми, освоєння оригінальних методик та технологій навчання і виховання. Вона також затверджує склад творчих груп, тематику методичної роботи та наукових досліджень.
Школи молодого вчителя.
Створюються з метою допомоги вчите-лям-початківцям у професійному становленні. У межах навчального закладу опікуються їхньою роботою досвідчені вчителі, директор чи його заступник із навчально-виховної роботи. Трапляється, що такі школи створюються в масштабах району, міста, мікрорайону. У таких випадках їхню діяльність організовують працівники районного або міського методичних кабінетів.
З метою уникнення заформалізованості в роботі школи молодого вчителя нерідко засідання її проводять у вигляді “голубого вогника” чи “круглого стола”. Учасники такої школи отримують можливість не лише зосередитися на проблемах професійного самоствердження, а й ближче познайомитися, надати один одному моральної підтримки в адаптації до незвичних на перших порах умов життя і діяльності, подружитися.
Методичні кабінети.
Працюють не лише у районних (міських) відділах народної освіти, а й у школах, ліцеях, гімназіях. У них нагромаджуються необхідні матеріали (педагогічна преса, описи передового педагогічного досвіду, розробки оригінальних навчальних та виховних занять тощо) з метою надання вчителям та виховникам методичної допомоги.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)