Охорона праці – Москальова В. М – Як визначають ефективність роботи занулення?

До прокладання нульових провідників ПУЕ ставлять такі вимоги: на повітряних ЛЕП нульовий провідник має бути прокладений на тих самих опорах, на яких прокладені фазні провідники і в безпосередній близькості від них.

Прокладають його під фазними провідниками та провідниками вуличного освітлення. У нульовому проводі забороняється встановлювати запобіжники або інше обладнання, що може призвести до його обриву. Електропровідність нульових проводів має становити не менше 50 % електропровідності фазних проводів. Електрична ізоляція нульових проводів має бути такою ж, як і у фазних проводів.

Однофазні споживачі електричної енергії (переносні світильники, електричний інструмент та ін.), які підкладаються між фазними і нульовими робочими провідниками електричної мережі, занулюються окремим провідником, який з’єднує корпус однофазного споживача із захисним провідником електроустановки. Для такого з’єднання використовують тристержневі вилки і відповідні розетки.

Стержень вилки, який підключається до захисного нульового проводу і через гніздо розетки до корпуса споживача, має бути довшим за стержні, які підключаються до робочого нульового або фазного провідника. Приєднувати робочий нульовий провідник до корпусу обладнання не дозволяється тому, що при випадковому його обриві на корпусі споживача з’являється напруга навіть при справній ізоляції всередині споживача. Якщо обривається і падає на корпус захисний нульовий (третій) провідник, то напруга на корпусі може з’явитись тільки при пошкодженій ізоляції всередині споживача. Нульовий захисний провідник приєднують до корпуса спеціальним болтовим з’єднанням.

Чому розраховують занулення на відключаючу здатність?

Розрахунок занулення на відключаючу здатність має на меті визначити умови, за яких воно буде надійно виконувати свої функції, швидко відключати пошкоджену установку від мережі, а відтак забезпечувати безпеку дотику людини до зануленого корпусу при аварійному режимі. Відповідно до цього, занулення розраховується на відключаючи здатність, а відтак на безпеку дотику до корпусу як при замиканні фази на землю, так і при замиканні її на корпус електрообладнання.

При замиканні фази на замулений корпус електроустановка автоматично вимикається, якщо значення струму однофазного короткого замикання (/, А) буде відповідати умові:

Охорона праці   Москальова В. М   Як визначають ефективність роботи занулення?

Чому у мережах напругою до 1000 В із глухозаземленою нейтраллю необхідно повторно заземлювати нульовий провід?

Повторно заземлювати нульовий провід необхідно тому, що при нормальному експлуатаційному режимі роботи мережі (без пошкодження проводів) повторне заземлення зменшує загальний опір нульового проводу відносно землі, а відтак зменшує напругу на корпусах, приєднаних до нульового проводу електроприймачів при проходженні струму в нульовому проводі. При аварійному режимі (обриві нульового проводу або пошкодженні захисної ізоляції електрообладнання за місцем обриву) в разі відсутності повторних заземлень усі корпуси електрообладнання за місцем обриву попадуть під фазну напругу. Якщо за місцем обриву буде влаштовано повторне заземлення – напруга на корпусах значно зменшиться.

Як визначають ефективність роботи занулення?

Ефективність роботи занулення визначають швидким відключенням пошкодженої ділянки електричної мережі при однофазному замиканні на корпус електрообладнання.

Швидкість спрацювання захисних пристроїв залежить від відношення струму короткого замикання, у місцях пошкодження до номінального струму вставки відключаючого пристрою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Охорона праці – Москальова В. М – Як визначають ефективність роботи занулення?