Охорона праці – Москальова В. М – 3.4.4. Засоби захисту людей при пошкодженні електроустановок

Як здійснюється захист людей у разі ушкодження електрообладнання?

Засоби захисту, що використовуються в електроустановках, поділяються на такі, що забезпечують безпеку при нормальному режимі роботи електроустаткування і такі, що забезпечують безпеку при аварійному стані електрообладнання.

При пошкодженні електроустаткування причиною ураження струмом може бути поява напруги на металевих частинах електрообладнання (корпус, кожух, огородження) внаслідок пошкодження ізоляції або замикання фазного провідника на землю і поява крокової напруги через порушення заземлення і т. ін.

Згідно з ПУЕ, в електроустановках використовують такі системи заходів для забезпечення їх безпечної експлуатації: захисне заземлення, занулення, ізоляція струмопровідних частин, захисне вимикання, малі напруги, недоступність до неізольованих провідників.

Які існують види заземлення?

У електроустановках існують три види заземлення: захисне заземлення для захисту людей від ураження струмом; робоче заземлення, що забезпечує нормальну роботу устаткування, та заземлення системи блискавкозахисту, що захищає споруди від атмосферної перенапруги.

Захисним заземленням називається навмисне електричне з’єднання із землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, які можуть опинитись під напругою в результаті пошкодження електричної ізоляції або при наведенні на них електростатичних зарядів та дії електромагнітної індукції.

Заземленню підлягають усі металеві неструмоведучі частини електричного обладнання, які внаслідок пошкодження ізоляції можуть опинитись під напругою і до яких може торкнутися людина. Це металеві корпуси електричних машин, трансформаторів, світильників, приводи електричних апаратів, металеві кожухи, ящики, щитки електроустановок і ін.

Заземленню не підлягають арматура ізоляторів, кронштейни та апаратура освітлення, змонтована на дерев’яних опорах ЛЕП, електрообладнання встановлене на заземлених металевих конструкціях, електроприймачі із подвійною ізоляцією, корпуси електровимірювальних приладів, реле, пристроїв автоматики та інші, які встановлені на щитках, щити та рейкові шляхи (крім кранових), що виходять за межі підприємства.

У чому полягає захисна дія заземлення?

Основним завданням заземлення є усунення небезпеки ураження струмом при торканні до металевих частин електрообладнання, яке опинилось під напругою. Захисна дія заземлення полягає у зниженні сили струму, що протікає по тілу людини, до безпечної величини. Досягається це завдяки тому, що малий опір заземлення (одиниці, десятки Ом) приєднується паралельно до великого опору людини (тисячі Ом). Чим більшим буде відношення опору людини до опору заземлення, тим менша величина струму пройде по людині, а відтак і наслідки ураження будуть легшими.

Опір заземлення добирають таким чином, щоб струм який буде проходити через людину, був безпечним. Для виконання своєї захисної ролі заземлення має бути з незначним опором. Цей опір обчислюється з відношення напруги на заземлювач до сили струму, який проходить у землю. Він складається з опору заземлювача відносно землі, опору заземлювача як металевого провідника та опору заземлюючих провідників, які сполучають заземлювач з корпусом електрообладнання.

Як впливають умови праці за рівнем електробезпеки на влаштування заземлення?

Захисне заземлення влаштовують у всіх електроустановках незалежно від категорії приміщення при напрузі 380 В і більше при змінному струмі та 440 В і більше при постійному струмі. У зовнішніх електроустановках та приміщеннях особливо небезпечних й з підвищеною небезпекою заземлення влаштовують при напрузі понад 42 В змінного струму і понад 110В постійного струму. У вибухонебезпечних приміщеннях його влаштовують – за будь-якого значення напруги, як постійного, так і змінного струму.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Охорона праці – Москальова В. М – 3.4.4. Засоби захисту людей при пошкодженні електроустановок