Основи менеджменту – Федоренко В. Г. – 7.4. Управління фінансовими інвестиціями
Розвиток інвестицій постійно потребує мобілізації й розподілу фінансових коштів.
Цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння грошима, визначають відносини між особою, яка їх випустила, та їх власником. Крім того, вони передбачають можливість виплати доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також передання грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Відповідно до законів України можуть випускатися такі види цінних паперів: акції, облігації, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати, векселі та ін.
Акція – це цінний папір без встановленого строку обігу, який засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним дає його власникові право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.
Облігації засвідчують внесення їх власником коштів і підтверджують зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цих цінних паперів у передбачений строк з виплатою відсотків (якщо інше не передбачено умовами випуску).
Казначейські зобов’язання – це цінні папери на пред’явника, які поширюються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власником коштів до бюджету й дають право на одержання фінансового доходу.
Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після встановленого строку депозиту й відсотків по ньому.
Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселеотримувачу).
7.5. Інвестиційний проект та структура інвестиційного бізнес-плану
Інвестиційний проект – це викладення цілей та особливостей конкретного інвестування й обгрунтування його доцільності. Без нього неможливо здійснювати інвестиції. Опрацювання інвестиційного проекту залежить від інвестора та чинних у країні законів.
Далі під інвестиційним проектом розуміється письмовий документ, де викладено мету, методи реалізації, опис об’єкта інвестування, фінансову доцільність інвестиції. Такий проект потрібний як для власних цілей інвестора, так і для ознайомлення з намірами інвестора всіх можливих зацікавлених сторін; партнерів, банків, майбутніх споживачів.
Інвестиційний проект має типовий зміст, що поділяється на розділи. Наведемо можливий склад розділів та орієнтовні форми табличних матеріалів.
7.5.1. Опис інвестиційного проекту
Короткий опис
До 4 сторінок стислого конкретного викладу суті проекту (мета, обсяг інвестиційних витрат, технологія виробництва, доходи, окупність, ефективність, характер продукції, реальність збуту).
Продукція:
– опис товарів (чи послуг), що мають вироблятися; їх відмінність від типової продукції, що є на ринку;
– характеристика якості продукції, обгрунтування конкурентоспроможності;
– умови гарантійного обслуговування продукції;
– умови (патент, авторські права) технічної захищеності продукції. Ринок та організація збуту продукції:
– обгрунтування прогнозованої ціни на продукцію чи послуги;
– обсяги можливої реалізації продукції;
– споживачі продукції (юридичні та фізичні особи);
– порівняння з продукцією конкурентів на ринку;
– аналіз конкурентного середовища (фірми-виробники, якість продукції, ціни, потенційний обсяг ринку);
– стратегія маркетингової діяльності (організація реклами, витрати на рекламу, ціноутворення, можливості стимулювання продажу, формування іміджу продукції та фірми в цілому).
Виробничий план (обсяг і структура виробництва товарів і послуг):
– номенклатура продукції та послуг;
– обсяг продажу;
– календарний графік виробництва (за місяцями) на наступні два-три роки, що розроблюється помісячно або в тижневому режимі;
– забезпеченість виробництва матеріально-технічними ресурсами (номенклатура, кількість, ціна, загальні витрати, постачальники, можливість отримання, договори на постачання);
– система контролю якості продукції;
– місця та умови зберігання матеріально-технічних ресурсів;
– умови зберігання готової продукції;
– навантаження на зовнішнє середовище й витрати на дотримання вимог щодо впливу на нього, засоби утилізації відходів.
Персонал та соціально-трудові питання:
– організаційна схема управління підприємством, перелік усіх підрозділів та характер взаємодії (технологічної чи інформаційно-функціональної;
– керівники, їхня службова характеристика та об’єктивні дані;
– штатний розпис, посадові обов’язки, вимоги до кваліфікації та спеціальності працівників, розподіл відповідальності;
– посадовий оклад або прогнозований рівень заробітної плати;
– потреба у навчанні персоналу, періодичність і обсяги витрат на підвищення кваліфікації працівників;
– умови стимулювання праці, особливо керівних працівників усіх рівнів.
Організаційний план (опис питань, пов’язаних з реалізацією інвестицій):
– обсяги та структура інвестиційних витрат;
– кошторис витрат;
– технічна база підприємства, приміщення, технологія виробництва;
– джерела фінансування інвестицій;
– обсяг і структура основних фондів;
– юридична форма підприємства, форма власності на основні фонди. Фінансовий план:
– витрати на виробництво;
– очікувані у прогнозованому періоді обсяги реалізації продукції та послуг;
– обсяги доходів і витрат підприємства;
– зведений баланс активів і пасивів підприємства (за формою бухгалтерського балансу підприємства);
– обсяги та напрямки використання прибутку;
– порядок фінансування та обсяги позик, потрібних для реалізації проекту;
– терміни та графік повернення позик;
– пропозиції щодо умов можливої угоди на отримання необхідної позики та порядок розрахунків за фінансовими зобов’язаннями.
Оцінювання ризику та заходи зі страхування:
– опис проблем, що можуть виникнути під час реалізації проекту та вплинути на його очікувану прибутковість;
– аналіз залежності результатів інвестування від окремих факторів, врахованих у розрахунку ефективності проекту;
– план можливих дій з нейтралізації негативних факторів або своєчасного страхування від наслідків негативних дій;
– оцінювання ефективності інвестицій в умовах можливого найсприятливішого та найнесприятливішого розвитку подій, розподіл ймовірностей успішного здійснення інвестиційних намірів інвесторів, побудова інтервалів та меж задовільного розвитку запроектованих подій.
Управління реалізацією інвестиційного проекту:
– календарний план виконання робіт (початок, завершення, загальний час до завершення етапу, послідовність етапів);
– організація моніторингу за відхиленням від плану робіт;
– плани та організація подолання можливих відхилень від планових орієнтирів;
– критерії прийняття рішення про вихід з проекту та мінімізації збитків.
Економічна ефективність:
– розрахунок загальної прибутковості проекту, чистої приведеної вартості, рентабельності, терміну окупності інвестицій, співвідношення доходів і витрат.
Якість і обгрунтованість інвестиційного проекту не тільки визначають об’єкт інвестування, а й свідчать про кваліфікацію та обізнаність розробника проекту, рівень управління та планування роботи підприємства. Розробка такого проекту є методом аналізу та прогнозування роботи підприємства.
Проект має бути простим і зрозумілим, стислим (до 10 сторінок) і добре оформленим, містити тільки конкретні твердження, показники й розрахунки.