Організація виробництва – Гриньова В. М. – 16.4.2. Автоматизація технологічної підготовки виробництва
Одним з вирішальних напрямків удосконалення ТПВ є створення Й ефективне використання автоматизованих систем, що базуються на широкому використанні електронних обчислювальних машин (ЕОМ).
Автоматизована система технологічної підготовки виробництва (ЛСТПВ) є підсистемою ЛСУП (автоматизованої системи управління підприємством) і складається з функціональних підсистем більш низького рівня, виокремлених відповідно до завдань, які розв’язуються у процесі ТПВ:
– системи автоматизованого проектування технологічних процесів (САПРТП);
– системи автоматизованого проектування технологічного оснащення (САПРТО);
– системи автоматизованого проектування виробничих підрозділів (САПРВП);
– системи управління технологічною підготовкою виробництва (СУТПВ).
АСТПВ – складна за структурою і функціонуванням кібернетична система, що перебуває в постійному русі, реагує на зміну даних, які надходять у процесі проектування від інших підсистем, виробничих та інших підрозділів, виробляє відповідні дії, у результаті яких або зберігається стабільність існуючого становища, або визначається варіант відповідної дії.
Обмін інформації між системами відбувається за допомогою прямих і зворотних зв’язків. У процесі передачі каналами зв’язку інформація може набувати різних форм, подаватися на різних носіях.
Забезпечення АСТПВ необхідною інформацією організовується з використанням інформаційно-пошукової системи (ШС), що залежно від рівня автоматизації системи проектування може бути напівмеханізованою, механізованою, такою, що використовує сортувальні пристрої електромеханічного типу, або автоматизованою з використанням ЕОМ різного типу, що передбачають роботу в діалоговому режимі. Застосування розроблених раніше технічних рішень, знайдених за допомогою ШС, дає змогу знизити трудомісткість проектування на 20- 50 % залежно від ступеня новизни виробів і технологічних процесів, що досліджуються.
Автоматизоване проектування ТПВ – розгорнутий і складний процес переробки інформації різноманітного виду, форми і змісту. Основною метою створення АСТПВ є прискорення й удосконалення процесів технологічпого проектування за рахунок автоматизації та механізації за допомогою обчислювальної техніки низки складних і трудомістких процесів проектування, що піддаються формальному алгоритмічному описові.
Розробка і впровадження АСТПВ, з одного боку, вимагає наявності розвинутої стандартизації й уніфікації конструктивних елементів, типізації і нормалізації технологічних процесів і оснащення, обчислювальної техніки та її математичного та програмного забезпечення, а з іншого – АСТПВ стимулює діяльність наукових і проектних організацій у цьому напряму і сприяє підвищенню якості технологічного проектування, а також уніфікації технічних рішень.
Ефективність функціонування АСТПВ визначається якістю побудови і використання єдиного банку даних технологічного призначення, порядком формування і складом документації. Як правило, банк даних АСТПВ містить чотири групи документів:
– конструкторсько-технологічні характеристики проектованих виробів, що визначають спеціалізацію підприємства, параметри деталей, складальних одиниць, виробу в цілому;
– експлуатаційно-технічні характеристики устаткування і технологічного оснащення, які застосовуються на підприємстві або знаходяться в стадії проектування;
– організаційно-технологічна документація, що включає технологічні маршрути, операційні карти, технологічні процеси виготовлення деталей, складання виробів, конструкторські і технологічні специфікації, проекти ліній, ділянок, виробництв;
– нормативно-довідкова документація, що регламентує зміст, порядок робіт у ТПВ, вимоги, що ставляться до них державними і галузевими стандартами, нормативною документацією підприємства.
Економічний ефект під час автоматизованого проектування досягається за рахунок як зниження трудомісткості самого процесу проектування, так і використання резервів у технологічних процесах, таких як підвищення якості виробів, зменшення витрати інструментів, зменшення відходів та ін., а також за рахунок оптимізації прийнятих рішень, таких як опти-мізація розкрою матеріалу, оптимізація режимів різання, оптимізація розподілу припусків.
Економічний ефект від АСТПВ визначається шляхом зіставлення витрат на створення системи і річних експлуатаційних витрат на роботи з ТПВ до і після впровадження АСТПВ. Економічний ефект може бути визначений за рахунок скорочення циклу СОНТ, а також у сфері виробництва за рахунок підвищення якості продукції і зниження її собівартості.