Організація готельного господарства – Головко О. М. – 11.1. Сутність організації відпочинку, дозвілля і розваг
11.1. Сутність організації відпочинку, дозвілля і розваг
Індустрія гостинності розвивається швидким темпами завдяки соціальному, економічному і політичному прогресу та завдяки тому, що кількість подорожуючих суттєво збільшилася.
З метою підвищення конкурентноздатності і прибутку, підприємства готельного господарства намагаються запроваджувати нові прогресивні форми обслуговування та організовувати відпочинок, дозвілля і розваги
Відпочинок, дозвілля, розваги, як і праця, є невід’ємними складовими життєдіяльності людини. Розважаючись, людина чи група людей задовольняють свої духовні потреби, оцінюють свої можливості. Відпочивати та розважаючись можна як у природному так і штучному середовищі. Створення відповідних умов для цього і є завданням індустрії розваг. Індустрія розваг – це молода галузь, яка формує і розвиває особистість, впливає на виховання, формування оптимістичного настрою, відпочинок, культурний розвиток людини тощо.
Свідчення про перші організовані подорожі з метою знайомства з культурою і природою інших народі дійшли до нас з древнього світу. Поїздки древніх греків і римлян в Єгипті з V ст. до н. е були частим явищем. їх приваблювала незвична природа Єгипту, древня історія, культура, краса єгипетських будівель.
Відвідуючи Єгипет, грецькі і римські мандрівники залишали короткі записки зі вказуванням свого імені – графіті. Одним зі таких мандрівників був відомий філософ, “батько історії” – Геродот. Свої численні довготривалі мандрівки по різних землях Геродот відвідав після 459 р. н. е. Він описав свій маршрут, свої враження, свої відчуття по долині Нілу.
Мандрівкою по своїй країні для древніх греків були поїздки в Олімпію на Олімпійські ігри. Часто римляни і греки здійснювали свої мандрівки до цілющих джерел. Коли сформувалися основні релігійні течії, з’явилася ще одна численна категорія мандрівників “святих місць” – це полі грами, або паломники.
У світовій практиці індустрії гостинності сукупність послуг по забезпеченню подорожуючих в активних культурних формах відпочинку називається анімацією.
Анімація пожвавлює, одухотворяє відпочивальників, подорожуючих та є важливою складовою для відновлення фізичних і духовних сил організму.
Для розуміння організації анімаційних процесів необхідно чітко визначитися зі такими поняттями як відпочинок дозвілля і розваги.
Поняття дозвілля, відпочинок у великому тлумачному словнику подаються як синоніми в означені часу вільного від праці, якоїсь дії.
Дозвілля. Дозвілля – це сукупність занять у вільний час, за допомогою яких задовольняються безпосередні фізичні, психічні і духовні потреби, в основному відновлювального характеру. На відміну від природної основи відновлення сил людини, дозвілля є специфічним, соціальним способом регенерації цих сил.
До дозвілля імовірніше всього можна віднести такі види занять, як читання, перегляд телепередач, відвідування кінотеатрів, театрів, концертів, спілкування з друзями, заняття спортом, розваги, прогулянки, ігри, пасивний відпочинок і т. ін. Для занять у години дозвілля характерна в основному само особистісна спрямованість їхнього змісту.
Сфера дозвілля поєднує найрізноманітніші види життєдіяльності людини. Дозвіллєва діяльність відрізняється від інших видів життєдіяльності людини тим, що здійснюється відповідно до потреб індивіда, з метою отримання задоволення. Роль дозвілля полягає у відновленні психологічних і фізичних сил людини, підвищенні її освітнього та духовного рівня, здійсненні лише тих занять у вільний час, що відповідають потребам та бажанням людини і приносить їй задоволення у процесі самої діяльності (рисі 1.1).
Рис. 11.1 Завдання дозвілля
Сучасне дозвілля поділяється на багато типів в залежності від психологічних, освітніх, соціальних, рекреаційних, фізіологічних та естетичних компонентів. Залежно від того, який парам етр дозвілля переважає, такого характеру й набуває конкретне дозвіллєве заняття.
Дозвілля можна поділити на такі групи:
– дозвілля як рекреація – коли воно сприймається виключно як діяльність, що допомагає людини врівноважувати організм;
– дозвілля як задоволення – коли основною мотивацією дозвіллєвої діяльності є отримання щастя і радості;
– дозвілля як відновлення сил – коли дозвілля вважається засобом відновлення здоров’я людини, її духовних та фізичних сил; засіб лікування та реабілітації;
– дозвілля як стан буття – сфера життєдіяльності людини, в якій вона може само реалізуватися та розвинути свої здібності;
– дозвілля як соціальна стратифікація – дозвілля залежить від того, виразником якого соціального класу є дана особа;
– дозвілля як вільний час – час, що залишається для людини після виконання нею робочих обов’язків.
Форми дозвіллєвої діяльності змінюються і залежать від того, що бажає отримати від дозвілля людина, яких результатів вона хоче осягнути завдяки дозвіллєвій діяльності.
Будь-які потреби в сфері дозвілля мають певну послідовність прояву. Задоволення однієї потреби породжує звичайно нову. Завдяки цьому можна змінювати вид діяльності і збагачувати дозвілля. У сфері дозвілля повинен здійснюватися перехід від простих форм діяльності до складніших, від пасивного відпочинку – до активного, від задоволення більш глибоких соціальних і культурних прагнень, від фізичних форм рекреації – до духовних насолод, від пасивного засвоєння культурних цінностей – до творчості і т. п.
Коли змінюється соціальний стан людини, рівень його культури, то відразу ж відбуваються зміни в структурі дозвілля. Дозвілля збагачується в міру збільшення вільного часу і зростання культурного рівня індивіда. Якщо людина не ставить собі за мету самоудосконалюватися, якщо її вільний час нічим не заповнений, то відбувається деградація дозвілля, збідніння його структури.
Найпростіший вид дозвілля – відпочинок. Він призначений для відновлення витрачених під час роботи сил і поділяється на активний і пасивний.
Пасивний відпочинок характеризується станом спокою, що знімає втому і відновлює сили. Чим ти зайнятий – не має значення, аби можна було звільнитися від напруження, отримати емоційну розрядку. Звична, проста діяльність спричинює настрій спокою. Такий відпочинок – невід’ємний елемент життя людини. Він є підготовчим ступенем до більш складної і творчої діяльності.
Активний відпочинок, навпаки, відтворює сили людини з перевищенням вихідного рівня. Він надає роботу м’язам і психічним функціям, які не знайшли застосування в праці. Людина насолоджується рухом, швидкою зміною емоційних впливів, спілкуванням із друзями. Активний відпочинок, на відміну від пасивного, потребує деякого мінімуму свіжих сил, вольових зусиль і підготовки. До нього відносять фізкультуру, спорт, фізичні й психічні вправи, туризм, ігри, перегляд кінофільмів, відвідування виставок, театрів, музеїв, прослуховування музики, читання, дружнє спілкування.
Основні функції активного відпочинку:
– відбудовна – забезпечує людині фізіологічну норму здоров’я і високу працездатність;
– розвивальна – розвиток її духовних і фізичних сил;
-гармонізації. – розвиває гармонію душі і тіла. Будь-який вид вільної діяльності несе в собі як функцію відновлення сил, так і функцію розвитку знань і здібностей людини.
Зважаючи на множинність та різноманітність класифікацій дозвілля, загальноприйнятою вважається класифікація дозвілля за такими ознаками:
– видом активності: пасивне та активне дозвілля;
-періодичністю: щоденне, щотижневе, святкове, дозвілля під час відпустки;
-тривалістю: короткочасне, довготривале, епізодичне;
– напрями діяльності: творче, рекреаційне, культурне, спортивне, декоративно-прикладне, туристичне.
Види діяльності, здійснювані під час дозвілля, можуть бути найрізноманітнішими: фізичні навантаження (прогулянки, спорт), аматорські заняття (збирання ягід, грибів, мисливство, риболовля), зацікавлення світом мистецтв(відвідування театрів, кіно, музеїв тощо), інтелектуальна діяльність, спілкування за інтересами на основі вибору, розваги (активні, пасивні), подорожі заради задоволення тощо.
Для того, щоб збільшити кількість клієнтів у готельному чи туристичному комплексі можна не тільки шляхом збільшення готельних номерів, покращення їх комфортності, а й шляхом створення умов для різноманітного високоякісного відпочинку, дозвілля і розваг.
Організація дозвілля і розваг передбачає залучення як місцевих жителів різних соціальних груп так і подорожуючих “приїжджих гостей” до участі у різноманітних мистецько-розважальних етнографічних культурно-історичних театралізованих заходах. Сюди можна віднести й анімаційне обслуговування під час руху “на круїзному теплоході, у поїзді, автобусі, літаку”, а також під час перебування в тематичних парках, парках розваг, вакаційних зонах тощо.
Програма організації дозвілля і розваг готується зі врахуванням особливостей та індивідуальних потреб людини у певний проміжок часу, вільного часу. Людина – унікальне творіння природи, суспільства і самої себе. Потреби людини є рушійною силою розвитку як суспільства, так і самої людини. Заради потреби, власне, і здійснюється організація відпочинку, дозвілля і розваг. Людські потреби історично обумовлені, визначаються даним історичним типом суспільних відносин, соціальним середовищем, системою виховання людини, самовиховання тощо. Потреби людини є основою її інтересів. Вибір моделі і форми програми відпочинку, дозвілля і розваг значною мірою залежить від самої людини, від природно-кліматичної характеристики, місця організації тощо.
Організація процесу розваг будується за певними принципами:
– добровільний вибір розваг;
– попередня підготовленість до споживання розваг;
– необмежений перелік видів розваг; – зміна видів розваг;
– дотримання періодичності споживання розваг;
– комбінування розваг з іншими заняттями.
На характер організації відпочинку, дозвілля розваг впливають такі чинники, як менталітет процесу відновлення фізичних, духовних і нервово-психічних сил тощо (рис. 11.3).
Вільний час. Термін “вільний час” з’явився у XIX ст. і розглядався з класових позицій. Це обумовлено тим, що різні верстви населення професійні та вікові групи мають неоднакову кількість вільного часу.
Поняття “час” увійшло багато століть тому в побут народів, ним вимірюється практично будь-який процес, що відбувається в навколишньому світі. Людина не може жити в якому-небудь іншому часі, крім сьогодення. Вона завжди сучасник свого часу. Кожна мить для людини – єдине неповторне. Час за словами римського філософа Л. Сенски, єдиний річ, яку не можна повернути назад.
За визначеннями В. М. Піги та інших “сфера позаробочого часу містить у собі безцінний капітал – вільний час. В одних вільний час асоціюється просто з відпочинком, в інших – з аматорською працею, у третіх – з дружніми зустрічами і розвагами, в четвертих – з непрофесійною творчою діяльністю тощо”. Серед науковців, які займаються вивченням вільного часу, немає єдності в його визначенні.
Варто розрізняти поняття “вільний час суспільства, і особливий вільний час”.
Вільний час суспільства – це час, наданий кожним суспільством його членами для задоволення їхніх інтелектуальних і духовних потреб, фізичного розвитку.
Особливий вільний час – це час, що знаходиться в розпорядженні кожної людини.
Рис 11.3. Фактори, що обумовлюють вибір дозвілля
Вільний час суспільства складає зміни вільного часу особистості, який не може існувати поза вільними часом суспільства.
Вільний час – безумовна цінність для кожної людини, оскільки цей час відведений для її розвитку.
За оцінками фахівців, вільний час, не пов’язаний зі виконанням людиною професійних обов’язків та фізіологічних занять, становить приблизно чверть суспільного часу. Розглядаючи вільний час, необхідно враховувати ритм життєдіяльності людини: добовий, тижневий, річний, життєвий.
Добовий ритм визначається для більшості людей пятидневним робочим тижнем зі двома вихідними, які в більшості присвячуються відпочинку.
Річний ритм пов’язаний зі зміною пір року, що детермінує піки людської активності. Вільний час у його межах пов’язаний зі щорічними відпустками.
Життєвий ритм характеризується різною тривалістю вільного часу в різні періоди життя людини.
Структура вільного часу і характер його використання мають свої особливості, залежать від рівня доходів, сфери діяльності, національного менталітету, релігійних приписів тощо.
Відпочинок – відновлення сил після втоми припиненням дії, руху тощо. Активний відпочинок, перевагу якого підтверджують всі сучасні науково-методичні дослідження, дає позитивні результати у відновленні здоров’я. За сучасної гіподинамії, коли людина практично позбавлена фізичних навантажень, в умовах стрімкого життя і постійних нервових стресів активний відпочинок набирає першочергове значення.
Багато зроблено, але ще більше потрібно зробити, щоб відпочинок людини був змістовим, різнобічним, цікавим
Таким чином, активне, змістовне дозвілля потребує певних потреб і здібностей людей. Опиратися на творчі види дозвіллєвих занять, на забезпечення прямої участі в них кожної окремої людини головний шлях формування в ній особистісних якостей, які сприятимуть змістовному й активному проведенню дозвілля. Організація відпочинку, дозвілля і розваг передбачає залучення як місцевих жителів різних соціальних груп так і подорожуючих “приїжджих гостей” до участі у різноманітних мистецько-розважальних етнографічних культурно-історичних театралізованих заходах.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)