Музеєзнавство – Рутинський М. Й

Народ, який не забуває про свої витоки, про хресну дорогу крізь буремні тисячоліття у сьогодення, – незнищенний, спроможний забезпечити собі гідне майбутнє. Культурна спадщина народу зосереджена здебільшого у закладах, які поетично називають храмами культури

1.1. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму Музеї – це скарбниці людської історії і культури, думки і праці, це осередки пізнання навколишнього світу. Щоденно вони гостинно відчиняють свої двері перед десятками тисяч

Музеї як скарбниці коштовностей, старожитностей, творів мистецтва й екзотичних речей існують від найдавніших часів, виникнення перших протомузеїв пов’язане з виникненням перших протодержавних класових утворень давніх цивілізацій (світські скарбосховища) та поширенням перших громадських культів (храмові

Музеї історичного профілю. До цієї групи належать музеї, які збирають, зберігають, вивчають і популяризують пам’ятки матеріальної та духовної культури українського народу. Зберігаючи величезні цінності, музеї історичного профілю ведуть широку науково-дослідну та освітньо-виховну роботу. Загалом

Цей профільний тип музеїв об’єднує суто літературні, театральні, музичні та кіно-музеї. Прообразами літературних музеїв можна вважати славнозвісні Вавилонську, Ніневійську й Александрійську бібліотеки стародавнього світу, сховища прадавніх і церковних рукописів у середньовічних соборах і монастирях,

До цього типу належать музеї, які збирають, зберігають, вивчають та експонують різноманітні природничі матеріали й розповідають про найновіші досягнення природничих наук. Такі музеї тісно пов’язані з академічними, науково-дослідними інститутами і вищими навчальними закладами, діяльність

Це група музеїв комплексного типу просто неба, що володіють особливою цінністю й отримали статус заповідників згідно з постановами урядових органів країни. Музеї-заповідники за профілями поділяються на археологічні, історико-культурні, історико-архітектурні, історико-меморіальні. Вони створюються шляхом музеєфікації

2.1. Фондова робота Музей – це установа, що займається різноманітними видами діяльності у різних сферах: від пам’ятко-консерваційної і колекційної до суто комерційної. До основних напрямів роботи будь-якого музею як спеціалізованої установи індустрії культурного дозвілля

Музейні збірки накопичуються й систематизуються не лише з метою вивчення та централізованого зберігання. Найважливіші функції сучасних музеїв: пізнавально-інформаційна, популяризаційна, навчально-просвітницька. Всі ці функції реалізуються завдяки експозиційній діяльності музеїв. Експозиційна діяльність – це ознайомлення відвідувачів

В основі комерційної діяльності музею лежить надання послуг платного відвідування та екскурсійного супроводу. Цей вагомий аспект музейної діяльності вимагає детального вивчення; організації екскурсійної діяльності присвячено розділ 4 цього посібника. Від доби зародження у XIX

“Розкрутка” популярного серед віртуальних відвідувачів веб-сайту музею, який здатен приносити прибутки за рахунок: ­ продажів через Інтернет книг та мистецьких альбомів; ­ продажів віртуального музейного продукту – платного скачування відеороликів, електронних каталогів тематичних експозицій

З появою мас-медіа та Інтернету роль музею в суспільстві суттєво трансформувалася. В наші дні основні функції поширення культури, що належали музеєві раніше, перейшли до преси, телебачення, радіо, Інтернету. З іншого боку, експерти звертають увагу

3.1. Суть та завдання музейного менеджменту Такі поняття, як “менеджмент” і “менеджер”, уже надійно закріпилися в діловій українській мові. На побутовому рівні в поняття “менеджмент” ми звикли вкладати зміст умілого професійного управління з використанням

Усі сучасні музеї проводять активну роботу з формування суспільної думки на основі т. зв. PR-технологій (від англ. public – суспільні, relatione – відносини, зв’язки) [74]. Паблік Рілейшенс (Public Relations, PR) – це управлінська діяльність,

4.1. Музейна мережа півдня та сходу держави Україна – країна музеїв. Національній історико-культурній спадщині нашої держави можуть позаздрити чимало країн світу, і навіть серед країн Європи Україна включена у першу десятку за кількістю й

Найбагатшим музеєм Середнього Подніпров’я є Дніпропетровський історичний музей ім. Д. Яворницького. Тут зібрана найбільша в Україні колекція кам’яних статуй (85 експонатів) від стел доби міді (III тис. до н. е.) до половецьких кам’яних баб.

Створений у 1940 р. на базі давніх Покутського і Жаб’ївського краєзнавчих музеїв та приватних колекцій. З 1959 р. музей міститься в історичній будівлі міської ратуші. Експозиція музею тематично розділена на три відділи: природи, історії,

Міститься у витонченій кам’яниці XIX ст. Цей музей має давню історію. Першу спробу відкриття краєзнавчого музею на Буковині було зроблено ще 1863 р. У 1877 р. колекції цього музею передали Чернівецькому університету. І лише

*{Розділ підготовлено за участю кандидата географічних наук А. С. Ковальчука.} 5.1. Сутність та основні поняття екскурсійної діяльності Екскурсійна справа – важливий вид послуг, що надаються музеями та туристичними фірмами. Незважаючи на певні відмінності, сутність

Класифікація – це розподіл предметів, явищ, понять на класи, відділи, види залежно від їх загальних чи специфічних ознак. Основні критерії класифікації екскурсій Екскурсії класифікуються за: 1) змістом; 2) складом і кількістю учасників; 3) місцем

Проведення екскурсії зводиться не лише до передачі певних знань і донесення їх до відвідувачів. Мистецтво екскурсовода полягає у поєднанні нових знань з тими, які людина вже має. Суть технології здійснення екскурсійного впливу полягає в

Наочність – це один з принципів пізнання й почуттєвого сприйняття дійсності. Цей принцип грунтується на показі конкретних предметів і явищ та їх безпосереднього відображення у свідомості людей. Засоби наочності в екскурсійній практиці прийнято поділяти

6.1. Музеї та екскурсійно-туристичний рух. Основні показники та тенденції відвідуваності музеїв держави Послуги дозвілля в туризмі є надзвичайно різноманітними, і їх спектр постійно ускладнюється. Великим попитом користуються культурно-просвітницькі послуги, які надаються класичними закладами, як-от:

Сьогодні, на початку XXI ст. в основу розвитку музейництва покладено концепцію “social network” – мереж, мережного партнерства, мережного менеджменту [75, 76]. Мережні структури дають змогу розгортати глобальні проекти. За принципом управління, мережні структури –

1. Бондар М. М., Мезенцева Г. Г., Славін Л. М. Нариси музейної справи. – К.: Наукова думка, 1959. 2. Брюшкова Л. П. Коллекции геологических музеев как часть культурного наследия. – М., 1993. 3. Буланий