Математична статистика – Руденко В. М. – Точкове оцінювання. Властивості статистичних оцінок

Точкове оцінювання Застосовують для приблизної оцінки Параметрів генеральної сукупності за статистиками вибірки. Спостережені вибіркові показники є статистичними оцінками параметрів генеральної сукупності з певною точністю (або з певними статистичними похибками). До того ж статистичні оцінки

Математична статистика – Руденко В. М. – Методи статистичного оцінювання параметрів

Точкове оцінювання Застосовують для приблизної оцінки Параметрів генеральної сукупності за статистиками вибірки. Спостережені вибіркові показники є статистичними оцінками параметрів генеральної сукупності з певною точністю (або з певними статистичними похибками). До того ж статистичні оцінки

Математична статистика – Руденко В. М. – Метод моментів

За цим методом (запропоновано К. Пірсоном) певна кількість вибіркових моментів (початкових vK або центральних mK, або тих і інших) прирівнюють до відповідних теоретичних моментів ( ~K або щ ) розподілу випадкової величини X. Нагадаємо,

Математична статистика – Руденко В. М. – Метод максимальної правдоподібності

За цим методом (запропоновано К. Пірсоном) певна кількість вибіркових моментів (початкових vK або центральних mK, або тих і інших) прирівнюють до відповідних теоретичних моментів ( ~K або щ ) розподілу випадкової величини X. Нагадаємо,

Математична статистика – Руденко В. М. – Метод найменших квадратів

В основі застосування методу найменших квадратів покладено умову Мінімізації суми квадратів відхилень вибіркових даних від тих, що визначаються оцінкою. Приклад 4.3. Визначити оцінку генерального середнього /йМнк випадкової величини xза методом найменших квадратів. Рішення: Згідно

Математична статистика – Руденко В. М. – Інтервальне оцінювання

В основі застосування методу найменших квадратів покладено умову Мінімізації суми квадратів відхилень вибіркових даних від тих, що визначаються оцінкою. Приклад 4.3. Визначити оцінку генерального середнього /йМнк випадкової величини xза методом найменших квадратів. Рішення: Згідно

Математична статистика – Руденко В. М. – 5. ПЕРВІРКА СТАТИСТИЧНИХ ГІПОТЕЗ

5.1. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ПЕРЕВІРКИ СТАТИСТИЧНИХ ГІПОТЕЗ Поняття статистичної гіпотези Статистичною гіпотезою називається будь-яке припущення щодо виду або параметрів невідомого закону розподілу. У конкретній ситуації Статистичну гіпотезу формулюють як припущення на певному рівні статистичної значущості

Математична статистика – Руденко В. М. – 5.1. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ПЕРЕВІРКИ СТАТИСТИЧНИХ ГІПОТЕЗ

5.1. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ПЕРЕВІРКИ СТАТИСТИЧНИХ ГІПОТЕЗ Поняття статистичної гіпотези Статистичною гіпотезою називається будь-яке припущення щодо виду або параметрів невідомого закону розподілу. У конкретній ситуації Статистичну гіпотезу формулюють як припущення на певному рівні статистичної значущості

Математична статистика – Руденко В. М. – Поняття статистичної гіпотези

5.1. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДІВ ПЕРЕВІРКИ СТАТИСТИЧНИХ ГІПОТЕЗ Поняття статистичної гіпотези Статистичною гіпотезою називається будь-яке припущення щодо виду або параметрів невідомого закону розподілу. У конкретній ситуації Статистичну гіпотезу формулюють як припущення на певному рівні статистичної значущості

Математична статистика – Руденко В. М. – Статистичні критерії

Статистичний критерій – це вирішальне правило, що забезпечує математично обгрунтоване прийняття істинної і відхилення помилкової гіпотези. Статистичні критерії будуються на основі статистики ^(х1, х2, хП) – деякої функції від результатів спостережень х1, х2, хП.

Математична статистика – Руденко В. М. – Параметричні і непараметричні критерії

Статистичний критерій – це вирішальне правило, що забезпечує математично обгрунтоване прийняття істинної і відхилення помилкової гіпотези. Статистичні критерії будуються на основі статистики ^(х1, х2, хП) – деякої функції від результатів спостережень х1, х2, хП.

Математична статистика – Руденко В. М. – Рівень статистичної значущості

Статистичний критерій – це вирішальне правило, що забезпечує математично обгрунтоване прийняття істинної і відхилення помилкової гіпотези. Статистичні критерії будуються на основі статистики ^(х1, х2, хП) – деякої функції від результатів спостережень х1, х2, хП.

Математична статистика – Руденко В. М. – Правила прийняття статистичних рішень

Прийняття статистичних рішень виконується на основі емпіричного критерію: якщо значення ¥Емп знаходяться в критичній області | ¥Емп | > | ¥Кр |, нульова гіпотеза Н0 відхиляється24. На рис. 5.1 – 5.3 критичні області зафарбовано.

Математична статистика – Руденко В. М. – Помилки прийняття статистичних рішень

Прийняття статистичних рішень виконується на основі емпіричного критерію: якщо значення ¥Емп знаходяться в критичній області | ¥Емп | > | ¥Кр |, нульова гіпотеза Н0 відхиляється24. На рис. 5.1 – 5.3 критичні області зафарбовано.

Математична статистика – Руденко В. М. – Статистичні рішення на основі р-значень

Стандартні процедури прийняття (відхилення) нульової гіпотези Н0 основані на фіксації факту попадання значень емпіричного критерію ¥Ем” у критичну область ¥Кр, яка визначена наперед фіксованим рівнем значущості а. Проте можна виконувати зворотну процедуру: визначити ймовірність

Математична статистика – Руденко В. М. – Типи і загальна схема перевірки статистичних гіпотез

Стандартні процедури прийняття (відхилення) нульової гіпотези Н0 основані на фіксації факту попадання значень емпіричного критерію ¥Ем” у критичну область ¥Кр, яка визначена наперед фіксованим рівнем значущості а. Проте можна виконувати зворотну процедуру: визначити ймовірність

Математична статистика – Руденко В. М. – 5.2. ГІПОТЕЗИ ЩОДО НОРМАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ ОЗНАК

При використанні методів математичної статистики надзвичайно важливо знати закон розподілу властивості, що вивчається. По суті, вже сама досліджувана змінна представлена масивом емпіричних даних з певним законом розподілу ймовірностей реалізації її значень. Тому будь-яка статистична

Математична статистика – Руденко В. М. – Критерії асиметрії та ексцесу

При використанні методів математичної статистики надзвичайно важливо знати закон розподілу властивості, що вивчається. По суті, вже сама досліджувана змінна представлена масивом емпіричних даних з певним законом розподілу ймовірностей реалізації її значень. Тому будь-яка статистична

Математична статистика – Руденко В. М. – Критерій згоди х2

Критерій х засновано на порівнянні емпіричної гістограми розподілу випадкової величини з її теоретичною щільністю. Діапазон виміряних емпіричних даних розбивають на к інтервалів і розраховують статистику 2 _ – у (тІ – прІ)2 Хемп ~

Математична статистика – Руденко В. М. – Критерій Шапіро-Вілка W

Критерій х засновано на порівнянні емпіричної гістограми розподілу випадкової величини з її теоретичною щільністю. Діапазон виміряних емпіричних даних розбивають на к інтервалів і розраховують статистику 2 _ – у (тІ – прІ)2 Хемп ~

Математична статистика – Руденко В. М. – 5.3. ПЕРЕВІРКА ОДНОРІДНОСТІ ВИБІРОК

У дослідженнях з педагогіки чи психології часто виникає необхідність з’ясувати, чи розрізняються генеральні сукупності, з яких узято вибірки. Наприклад, чи відрізняються між собою експериментальна і контрольна група учнів за результатами тестування навчальних досягнень. Методи

Математична статистика – Руденко В. М. – Критерій Стьюдента t

У дослідженнях з педагогіки чи психології часто виникає необхідність з’ясувати, чи розрізняються генеральні сукупності, з яких узято вибірки. Наприклад, чи відрізняються між собою експериментальна і контрольна група учнів за результатами тестування навчальних досягнень. Методи

Математична статистика – Руденко В. М. – Критерій Крамера-Велча T

Критерій Крамера-Велча Т побудований на підході оцінювання рівності математичних очікувань генеральних сукупностей, звідки взято вибірки. Статистика критерію має вигляд: -у/П1П2 (х 1 ” Х2) = І 2 2 , (5.11) ^ 1 + П2

Математична статистика – Руденко В. М. – Критерій Колмогорова-Смірнова &#955

Критерій Крамера-Велча Т побудований на підході оцінювання рівності математичних очікувань генеральних сукупностей, звідки взято вибірки. Статистика критерію має вигляд: -у/П1П2 (х 1 ” Х2) = І 2 2 , (5.11) ^ 1 + П2

Математична статистика – Руденко В. М. – Критерій Вілкоксона-Манна-Вітні U

Статистика критерію Вілкоксона-Манна-Вітні25 И визначається у такий спосіб. Всі Х-елементи першої і 7-елементи другої вибірки об’єднуються. Об’єднана вибірка х1, х2, хП1, у1, у2, уП2 (п1 і п2 – обсяги вибірок) упорядковуються за зростанням. Елементи

Математична статистика – Руденко В. М. – Критерій Лемана-Розенблатта w2 n, m

Непараметричний критерій Лемана-Розенблатта типу омега-квадрат застосовується для перевірки однорідності двох незалежних вибірок. Як і за методом Вілкоксона-Манна-Вітні, елементи першої і другої вибірки, що взято з невідомих розподілів. РП(х) і ЄТ(х), об’єднуються. Для об’єднаної упорядкованої

Математична статистика – Руденко В. М. – 5.4. ПЕРЕВІРКА ГІПОТЕЗ ПРО ЧИСЕЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ

Гіпотези про чисельні значення параметрів зустрічаються тоді, коли необхідно переконатися, що параметри центральних тенденції або мінливості відповідають номіналові. Наприклад, для середнього значення параметру це означає, що необхідно перевірити нульову гіпотезу Н0: /г = а

Математична статистика – Руденко В. М. – Значущість середнього (критерій Z, дисперсія відома)

Гіпотези про чисельні значення параметрів зустрічаються тоді, коли необхідно переконатися, що параметри центральних тенденції або мінливості відповідають номіналові. Наприклад, для середнього значення параметру це означає, що необхідно перевірити нульову гіпотезу Н0: /г = а

Математична статистика – Руденко В. М. – Значущість середнього (критерій t, дисперсія невідома)

Критерій Стьюдента t використовується для перевірки гіпотез про чисельне значення середнього параметра з нормальним законом розподілу, коли дисперсія сукупності є невідомою. Приклад 5.11. Мета вибіркового тестування 40 учнів (таблиця рис. 5.26) – оцінити показники

Математична статистика – Руденко В. М. – Значущість дисперсії (критерій х2)

Критерій Стьюдента t використовується для перевірки гіпотез про чисельне значення середнього параметра з нормальним законом розподілу, коли дисперсія сукупності є невідомою. Приклад 5.11. Мета вибіркового тестування 40 учнів (таблиця рис. 5.26) – оцінити показники

Математична статистика – Руденко В. М. – Відмінності у значеннях середніх (F-критерій для двох зв’язаних вибірок)

Процедури перевірки гіпотез про рівність середніх для двох незалежних (незв’язаних) вибірок на основі критерію Стьюдента І продемонстровано у розділі 5.3, формула (5.10). Для двох зв’язаних вибірок, якщо є природна парність спостережень, наприклад, тестування об’єктів

Математична статистика – Руденко В. М. – Відмінності у значеннях дисперсій (F-критерій Фішера для двох незв’язаних вибірок )

Процедури перевірки гіпотез про рівність середніх для двох незалежних (незв’язаних) вибірок на основі критерію Стьюдента І продемонстровано у розділі 5.3, формула (5.10). Для двох зв’язаних вибірок, якщо є природна парність спостережень, наприклад, тестування об’єктів

Математична статистика – Руденко В. М. – Відмінності у значеннях дисперсій (t-критерій Стьюдента для двох зв’язаних вибірок)

Для перевірки гіпотези щодо дисперсій двох сукупностей, які представлені залежними вибірками використовується критерій Стьюдента і, статистика якого має вигляд: Де S1 і 82 – дисперсії вибірок; п – кількість пар спостережень; Г 12 –

Математична статистика – Руденко В. М. – Відмінності у значеннях дисперсій 3-х і більш сукупностей (критерій Кохрана q для вибірок однакових обсягів)

Для перевірки гіпотези щодо дисперсій двох сукупностей, які представлені залежними вибірками використовується критерій Стьюдента і, статистика якого має вигляд: Де S1 і 82 – дисперсії вибірок; п – кількість пар спостережень; Г 12 –

Математична статистика – Руденко В. М. – Відмінності у значеннях дисперсій 3-х і більш сукупностей (критерій Бартлета М для вибірок різних обсягів)

Критерій Бартлета вважається найпотужнішим для перевірки гіпотези щодо рівності дисперсій для ознак з нормальним розподілом. Він не є обмеженим попарними порівняннями і дозволяє одночасно порівнювати декілька дисперсій. Приклад 5.17. Виконати перевірку статистичних гіпотез щодо

Математична статистика – Руденко В. М. – 5.5. ВИЯВЛЕННЯ ВІДМІННОСТЕЙ І ЗСУВУ У РІВНІ ОЗНАКИ

Виявлення відмінностей між двома, трьома і більше чинниками застосовується при оцінці вірогідності впливу тієї чи іншої методики навчання, тренінгу, психоаналітичних засобів на особистість або групу осіб. Встановлення відмінностей може розглядатися і як мета, дослідницький

Математична статистика – Руденко В. М. – Критерій Крускала-Волліса H

Виявлення відмінностей між двома, трьома і більше чинниками застосовується при оцінці вірогідності впливу тієї чи іншої методики навчання, тренінгу, психоаналітичних засобів на особистість або групу осіб. Встановлення відмінностей може розглядатися і як мета, дослідницький

Математична статистика – Руденко В. М. – Критерій Фрідмана X2 r

Критерій Фрідмана Хг застосовується для зіставлення показників, виміряних у трьох або більше умовах на одній і тій же вибірці і будується на рангових послідовностях. Критерій х2Г дозволяє встановити факт того, що значення показників від

Математична статистика – Руденко В. М. – Критерій тенденцій Пейджа L

Критерій тенденцій Пейджа L застосовується для зіставлення показників, вимірюваних у трьох і більш умовах на одній і тій же вибірці випробовуваних. L-критерій дозволяє виявити тенденції у вимірі ознаки при переході від умови до умови.

Математична статистика – Руденко В. М. – 5.6. ПЕРЕВІРКА ЗНАЧУЩОСТІ КОЕФІЦІЄНТІВ КОРЕЛЯЦІЇ

Коефіцієнти кореляції як міри зв’язку між випадковими величинами є також величинами випадковими, носять імовірнісний характер. Статистичні висновки про кореляційний зв’язок між величинами роблять не з генерального коефіцієнта кореляції р (значення цього параметра є звичайно

Математична статистика – Руденко В. М. – Коефіцієнт лінійної кореляції Персона rху

Коефіцієнти кореляції як міри зв’язку між випадковими величинами є також величинами випадковими, носять імовірнісний характер. Статистичні висновки про кореляційний зв’язок між величинами роблять не з генерального коефіцієнта кореляції р (значення цього параметра є звичайно

Математична статистика – Руденко В. М. – Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена rs

Коефіцієнти кореляції як міри зв’язку між випадковими величинами є також величинами випадковими, носять імовірнісний характер. Статистичні висновки про кореляційний зв’язок між величинами роблять не з генерального коефіцієнта кореляції р (значення цього параметра є звичайно

Математична статистика – Руденко В. М. – Дихотомічний коефіцієнт кореляції Пірсона &#966

Для визначення тісноти зв’язку ознак X і Y, які оцінюються у двох значеннях 1 і 0, застосовується коефіцієнт <р Пірсона: Я>= І, (5.32) JpX ■ PY ■ (N – PX ) o (N –

Математична статистика – Руденко В. М. – Точково-бісеріальний коефіцієнт кореляції rpb

Для визначення тісноти зв’язку ознак X і Y, які оцінюються у двох значеннях 1 і 0, застосовується коефіцієнт <р Пірсона: Я>= І, (5.32) JpX ■ PY ■ (N – PX ) o (N –

Математична статистика – Руденко В. М. – 6. ДИСПЕРСІЙНИЙ АНАЛІЗ

Основною метою дисперсійного аналізу, фундаментальна концепція якого була запропонована Фішером у 1920 р., є дослідження значущості відмінності між середніми декількох груп даних або змінних. Якщо порівнюються середні двох груп, дисперсійний аналіз дасть той же

Математична статистика – Руденко В. М. – Дисперсійний однофакторний аналіз

Основною метою дисперсійного аналізу, фундаментальна концепція якого була запропонована Фішером у 1920 р., є дослідження значущості відмінності між середніми декількох груп даних або змінних. Якщо порівнюються середні двох груп, дисперсійний аналіз дасть той же

Математична статистика – Руденко В. М. – Дисперсійний двофакторний аналіз

Дисперсійний двофакторний аналіз застосовується в тих випадках, коли досліджується одночасна дія двох факторів на різні вибірки об’єктів, тобто коли різні вибірки опиняються під впливом різних поєднань двох факторів. Може статися, що одна змінна значущо

Математична статистика – Руденко В. М. – ЛІТЕРАТУРА

1. Айвазян С. А. и др. Прикладная статистика: Основ моделирования и первичная обработка данных. Справочное изд. – М.: Финансы и статистика, 1983. – 471 с. 2. Анамарин И. П., Васильев Н. Н., Амбросов В.