Математична статистика – Руденко В. М

Математична статистика – Руденко В. М. – ВСТУП

Психолог у своїй діяльності нерідко має справу з масивами емпіричної інформації і змушений будувати свої висновки в умовах невизначеності. Така ситуація зумовлена особливостями психологічних об’єктів. Як правило, вони є стохастичними за своєю природою, їхній

Математична статистика – Руденко В. М. – 1. ПРЕДМЕТ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ

Основні завдання та методи математичної статистики Математична статистика – це сучасна галузь математичної науки, яка займається статистичним описом результатів експериментів і спостережень, а також Побудовою математичних моделей, що містять поняття Ймовірності. Теоретичною базою математичної

Математична статистика – Руденко В. М. – Основні завдання та методи математичної статистики

Основні завдання та методи математичної статистики Математична статистика – це сучасна галузь математичної науки, яка займається статистичним описом результатів експериментів і спостережень, а також Побудовою математичних моделей, що містять поняття Ймовірності. Теоретичною базою математичної

Математична статистика – Руденко В. М. – 2. СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ВИБІРКИ

Статистичні показники, що розкривають властивості вибірки, можна представити такими основними групами: – Емпіричними розподілами (варіаційними, атрибутивними, ранжирова-ними), що характеризують структуру досліджуваної властивості; – Вибірковими показниками (мірами центральної тенденції і мінливості), які представляють чисельні значення

Математична статистика – Руденко В. М. – 2.1. ЕМПІРИЧНІ РОЗПОДІЛИ

Статистичні показники, що розкривають властивості вибірки, можна представити такими основними групами: – Емпіричними розподілами (варіаційними, атрибутивними, ранжирова-ними), що характеризують структуру досліджуваної властивості; – Вибірковими показниками (мірами центральної тенденції і мінливості), які представляють чисельні значення

Математична статистика – Руденко В. М. – Варіаційні ряди та статистичні розподіли

Статистичні показники, що розкривають властивості вибірки, можна представити такими основними групами: – Емпіричними розподілами (варіаційними, атрибутивними, ранжирова-ними), що характеризують структуру досліджуваної властивості; – Вибірковими показниками (мірами центральної тенденції і мінливості), які представляють чисельні значення

Математична статистика – Руденко В. М. – Незгруповані розподіли

Незгруповані Розподіли застосовують до емпіричних даних, властивості яких виміряні за інтервальними або відносними шкалами і приймають тільки певні, як правило, дискретні у вузькому діапазоні значення. Процедури розрахунку незгрупованих розподілів простіші за розрахунки розподілів згрупованих.

Математична статистика – Руденко В. М. – Згруповані розподіли

Розподіли згрупованих частот Використовуються у разі інтервальних або відносних типів вимірювань, якщо емпіричні дані приймають будь-які дійсні значення в певному інтервалі або кількість варіант близька до обсягу вибірки. У цій ситуації змінні мають бути

Математична статистика – Руденко В. М. – Атрибутивні розподіли

Атрибутивні розподіли Використовуються у разі Номінальних (категоріальних) типів вимірювань властивостей досліджуваних об’єктів. Приклад 2.5. Розрахувати розподіли осіб за результатами тестування властивостей вищої нервової діяльності (ВНД) 16 осіб (рис. 2.18). Побудувати відповідні графіки розподілу. Послідовність

Математична статистика – Руденко В. М. – Ранжировані розподіли

Атрибутивні розподіли Використовуються у разі Номінальних (категоріальних) типів вимірювань властивостей досліджуваних об’єктів. Приклад 2.5. Розрахувати розподіли осіб за результатами тестування властивостей вищої нервової діяльності (ВНД) 16 осіб (рис. 2.18). Побудувати відповідні графіки розподілу. Послідовність

Математична статистика – Руденко В. М. – 2.2. ПОКАЗНИКИ ВИБІРКИ

Міри центральної тенденції (МЦТ) Мірами центральної тенденції (МЦТ) називають чисельні показники типових властивостей емпіричних даних. Ці показники дають відповіді на питання про те, наприклад, “який середній рівень інтелекту студентів педагогічного університету?”, “яке типове значення

Математична статистика – Руденко В. М. – Міри центральної тенденції (МЦТ)

Міри центральної тенденції (МЦТ) Мірами центральної тенденції (МЦТ) називають чисельні показники типових властивостей емпіричних даних. Ці показники дають відповіді на питання про те, наприклад, “який середній рівень інтелекту студентів педагогічного університету?”, “яке типове значення

Математична статистика – Руденко В. М. – Міри мінливості (ММ)

Обмеженість мір центральної тенденції для характеристики сукупностей можна продемонструвати на прикладі двох вибірок (рис. 2.29), які мають Різні розподіли, проте однакові (і це не складно перевірити) МЦТ (значення моди Мо, медіани Ми і середнього

Математична статистика – Руденко В. М. – Розрахунки та інтерпретація МЦТ і ММ

Розрахунки показників МЦТ і ММ можна здійснити в MS Excel трьома способами з використанням: O математичних операцій за відповідних формул МЦТ і ММ; O вбудованих статистичних функцій MS Excel; O спеціального розділу “Описова статистика”

Математична статистика – Руденко В. М. – Початкові та центральні моменти

Розрахунки показників МЦТ і ММ можна здійснити в MS Excel трьома способами з використанням: O математичних операцій за відповідних формул МЦТ і ММ; O вбудованих статистичних функцій MS Excel; O спеціального розділу “Описова статистика”

Математична статистика – Руденко В. М. – Квантилі

Квантилем Називається значення ранжированої змінної, що відокремлює від варіаційного ряду певну частку обсягу сукупності. Квантиль – загальне поняття. В математичній статистиці використовуються такі квантилі: O процентилі (Р1, Р2, …, Р99); O децилі (П1, П2,

Математична статистика – Руденко В. М. – Нормовані дані

Квантилем Називається значення ранжированої змінної, що відокремлює від варіаційного ряду певну частку обсягу сукупності. Квантиль – загальне поняття. В математичній статистиці використовуються такі квантилі: O процентилі (Р1, Р2, …, Р99); O децилі (П1, П2,

Математична статистика – Руденко В. М. – 2.3. КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ

Завданням описової статистики є не лише систематизація емпіричних даних у вигляді розподілу частот та розрахунки типових показників МЦТ і варіацій ознак ММ, а й виявлення зв’язку між змінними, оцінювання його Напряму та Інтенсивності. Порівнюючи

Математична статистика – Руденко В. М. – Сутність кореляції

Завданням описової статистики є не лише систематизація емпіричних даних у вигляді розподілу частот та розрахунки типових показників МЦТ і варіацій ознак ММ, а й виявлення зв’язку між змінними, оцінювання його Напряму та Інтенсивності. Порівнюючи

Математична статистика – Руденко В. М. – Лінійна кореляція

Завданням описової статистики є не лише систематизація емпіричних даних у вигляді розподілу частот та розрахунки типових показників МЦТ і варіацій ознак ММ, а й виявлення зв’язку між змінними, оцінювання його Напряму та Інтенсивності. Порівнюючи

Математична статистика – Руденко В. М. – Нелінійна кореляція

Приклад 2.8. Оцінити зв’язок між віком (змінна X) і результатами допоміжного тесту “цифра-знак” шкали інтелекту дорослих Векслера (змінна Y). Упорядковані за віком дані 15 осіб представлено у таблиці рис. 2.58. Послідовність рішення: O оцінити

Математична статистика – Руденко В. М. – Коефіцієнти взаємної зв’язаності

Приклад 2.8. Оцінити зв’язок між віком (змінна X) і результатами допоміжного тесту “цифра-знак” шкали інтелекту дорослих Векслера (змінна Y). Упорядковані за віком дані 15 осіб представлено у таблиці рис. 2.58. Послідовність рішення: O оцінити

Математична статистика – Руденко В. М. – 2.4. РЕГРЕСІЯ

Статистичні зв’язки між змінними досліджуються не лише методами кореляційного, а й регресійного аналізу, які доповнюють один одного. Основне завдання Кореляційного аналізу – визначення зв’язку між випадковими змінними і оцінювання його інтенсивності та напряму. Основне

Математична статистика – Руденко В. М. – Одномірна лінійна регресія

Статистичні зв’язки між змінними досліджуються не лише методами кореляційного, а й регресійного аналізу, які доповнюють один одного. Основне завдання Кореляційного аналізу – визначення зв’язку між випадковими змінними і оцінювання його інтенсивності та напряму. Основне

Математична статистика – Руденко В. М. – Множинна регресія

Статистичні зв’язки між змінними досліджуються не лише методами кореляційного, а й регресійного аналізу, які доповнюють один одного. Основне завдання Кореляційного аналізу – визначення зв’язку між випадковими змінними і оцінювання його інтенсивності та напряму. Основне

Математична статистика – Руденко В. М. – 3. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ

Основним завданням математичної статистики є опис і пояснення імовірнісної поведінки об’єктів досліджень. Математична статистика вирішує це завдання вивченням генеральної сукупності за допомогою Вибіркової сукупності – вибірки. Досліджуючи ту чи іншу вибірку, мають на увазі

Математична статистика – Руденко В. М. – 3.1. ВИПРОБУВАННЯ ТА ПОДІЇ

Основним завданням математичної статистики є опис і пояснення імовірнісної поведінки об’єктів досліджень. Математична статистика вирішує це завдання вивченням генеральної сукупності за допомогою Вибіркової сукупності – вибірки. Досліджуючи ту чи іншу вибірку, мають на увазі

Математична статистика – Руденко В. М. – Основні поняття і означення

Основним завданням математичної статистики є опис і пояснення імовірнісної поведінки об’єктів досліджень. Математична статистика вирішує це завдання вивченням генеральної сукупності за допомогою Вибіркової сукупності – вибірки. Досліджуючи ту чи іншу вибірку, мають на увазі

Математична статистика – Руденко В. М. – Операції над подіями

Основні операції над подіями можна продемонструвати прикладами алгебри подій – алгебри Буля – у вигляді діаграм Венна (рис. 3.1). Рис. 3.1. Операції над подіями З математичної точки зору події розглядаються як підмножини (А, В,

Математична статистика – Руденко В. М. – Ймовірність подій

Випадкову подію можна передбачити лише з деякою ймовірністю. Ймовірність події – це чисельна міра об’єктивної можливості цієї події (інтуїтивне означення ймовірності). Ймовірність події А позначається Р(А). Якщо здійснювати різноманітні випробування, то можна констатувати, що

Математична статистика – Руденко В. М. – Умовна ймовірність

Якщо подія А відбувається у випробувані, яке обмежене додатковими умовами здійснення події В, то міра можливості події А визначається Умовною ймовірністю р(а | Б). Отже, умовною ймовірністю Р(а | Б) називається ймовірність події А,

Математична статистика – Руденко В. М. – Формула повної ймовірності

Якщо подія А відбувається у випробувані, яке обмежене додатковими умовами здійснення події В, то міра можливості події А визначається Умовною ймовірністю р(а | Б). Отже, умовною ймовірністю Р(а | Б) називається ймовірність події А,

Математична статистика – Руденко В. М. – Формула Байєса

Формула повної ймовірності дає можливість розрахувати ймовірність Р(А) події А, якщо вона залежить від системи подій-гіпотез Н1,Н2,…,НП, за умовними ймовірностями яких Р(А|Р(А | Н2), “. ,Р(А | нП) може відбутися ця подія А. Проте

Математична статистика – Руденко В. М. – Елементи комбінаторики

Формула повної ймовірності дає можливість розрахувати ймовірність Р(А) події А, якщо вона залежить від системи подій-гіпотез Н1,Н2,…,НП, за умовними ймовірностями яких Р(А|Р(А | Н2), “. ,Р(А | нП) може відбутися ця подія А. Проте

Математична статистика – Руденко В. М. – 3.2. ВИПАДКОВІ ВЕЛИЧИНИ

Розподіли випадкових величин Випадкова величина – це величина, яка в результаті випробувань може приймати певні значення (із сукупності своїх значень) з певною Ймовірністю. Випадковою можна назвати будь-яку (не обов’язково чисельну) змінну X, значення якої

Математична статистика – Руденко В. М. – Розподіли випадкових величин

Розподіли випадкових величин Випадкова величина – це величина, яка в результаті випробувань може приймати певні значення (із сукупності своїх значень) з певною Ймовірністю. Випадковою можна назвати будь-яку (не обов’язково чисельну) змінну X, значення якої

Математична статистика – Руденко В. М. – Характеристики випадкових величин

Випадкову величину X можна повноцінно характеризувати функцією розподілу подій сс>і, (функція визначена на просторі елементарних подій £2). Функція розподілу у вигляді гістограми (для дискретної змінної) або функції щільності (для неперервної змінної) дає вичерпну інформацію

Математична статистика – Руденко В. М. – Математичне сподівання

Випадкову величину X можна повноцінно характеризувати функцією розподілу подій сс>і, (функція визначена на просторі елементарних подій £2). Функція розподілу у вигляді гістограми (для дискретної змінної) або функції щільності (для неперервної змінної) дає вичерпну інформацію

Математична статистика – Руденко В. М. – Дисперсія випадкової величини

Математичне сподівання показує, навколо якої чисельної міри групуються значення випадкової величини. Проте, необхідно також мати можливість вимірювати мінливість (варіативність) випадкової величини щодо математичного сподівання. Таким показником мінливості є математичне сподівання квадрату різниці між випадковою

Математична статистика – Руденко В. М. – 3.3. ЗАКОН ВЕЛИКИХ ЧИСЕЛ

Повторні випробування Явища і процеси, що вивчає психологія, – це, як правило, складні події. Тому формування теоретичної бази опису таких подій зручно розглядати на прикладі повторних випробувань. Тестування та іспити студентів можна вважати при

Математична статистика – Руденко В. М. – Повторні випробування

Повторні випробування Явища і процеси, що вивчає психологія, – це, як правило, складні події. Тому формування теоретичної бази опису таких подій зручно розглядати на прикладі повторних випробувань. Тестування та іспити студентів можна вважати при

Математична статистика – Руденко В. М. – Теорема Бернуллі

Теорема Бернуллі стверджує: якщо т – кількість подій А в п попарно незалежних випробуваннях, а Р є ймовірність настання події А в кожнім з випробувань, то при будь-якому є>0 справедлива нерівність Ця формула є

Математична статистика – Руденко В. М. – Теорема Чебишева

Теорема Бернуллі стверджує: якщо т – кількість подій А в п попарно незалежних випробуваннях, а Р є ймовірність настання події А в кожнім з випробувань, то при будь-якому є>0 справедлива нерівність Ця формула є

Математична статистика – Руденко В. М. – Центральна гранична теорема

Розглянемо два варіанта центральної граничної теореми. 1. Центральна гранична теорема для однаково розподілених доданків – теорема Ліндеберга-Леві. Для незалежних однаково розподілених випадкових величин X1, X2, X,, з математичними сподіваннями МРУ;] = Ц і дисперсіями

Математична статистика – Руденко В. М. – 3.4. ТЕОРЕТИЧНІ РОЗПОДІЛИ ВИПАДКОВИХ ВЕЛИЧИН

Зміст класичних законів великих чисел полягає в тому, що вибіркове середнє арифметичне незалежних однаково розподілених випадкових величин наближається (сходиться ) до математичного сподівання цих величин. Іншими словами, вибіркові середні сходяться до теоретичного середнього. Біноміальний

Математична статистика – Руденко В. М. – Біноміальний розподіл

Зміст класичних законів великих чисел полягає в тому, що вибіркове середнє арифметичне незалежних однаково розподілених випадкових величин наближається (сходиться ) до математичного сподівання цих величин. Іншими словами, вибіркові середні сходяться до теоретичного середнього. Біноміальний

Математична статистика – Руденко В. М. – Нормальний розподіл

Роботи Я. Бернуллі, а також приватні дослідження інших математиків XVII-XVIII ст. з Європи згодом оформилися в теорію ймовірності. У початковий період розвитку основною проблемою даної теорії було визначення ймовірності складної події при нагоді певної

Математична статистика – Руденко В. М. – Розподіли “хі-квадрат”, Стьюдента і Фішера

При побудові статистичних моделей нормальному законові безумовно належить центральне місце. Проте намагання використовувати його для моделювання розподілу емпіричних даних у будь-якому разі не завжди є обгрунтованими. Більш істотно те, що багато методів обробки даних

Математична статистика – Руденко В. М. – 4. СТАТИСТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Поняття статистичного оцінювання параметрів Основною метою статистичного оцінювання є визначення дійсних параметрів генеральної сукупності на основі вивчення Вибіркових показників. При цьому вибірка повинна достатньо добре відтворювати властивості генеральної сукупності, тобто бути представницькою або репрезентативною.

Математична статистика – Руденко В. М. – Поняття статистичного оцінювання параметрів

Поняття статистичного оцінювання параметрів Основною метою статистичного оцінювання є визначення дійсних параметрів генеральної сукупності на основі вивчення Вибіркових показників. При цьому вибірка повинна достатньо добре відтворювати властивості генеральної сукупності, тобто бути представницькою або репрезентативною.