Кримінальне право України – Кузнецов В. В. – 2. Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (ст. 209-1 КК)
Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні норми. Родовим об’єктом Злочину є сфера господарської діяльності. Основний безпосередній об’єкт Злочину – нормальне функціонування системи фінансового моніторингу в державі з приводу встановленого порядку обігу та захисту інформації, яка надається спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу. Додатковий необхідний об’єкт Злочину – охоронювані законом права, свободи чи інтереси окремих громадян, державні чи громадські інтереси або інтереси окремих юридичних осіб.
Предметом Цього злочину є: 1) інформація про фінансові операції; 2) завідомо недостовірна інформація про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають фінансовому моніторингу (ч. 1 ст. 209-1 КК); 3) інформація у будь-якому вигляді, яка відповідно до закону надається спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу та яка не підлягає розголошенню (ч. 2 ст. 209-1 КК). Зазначені види інформації вважаються такими, що мають обмежений доступ. Щодо розголошеної інформації, про яку йдеться у ч. 2 ст. 209-1 КК, то вона може стосуватися не лише фінансових операцій (у т. ч. тих, які підлягають внутрішньому або обов’язковому фінансовому моніторингу), а й, приміром, отриманих уповноваженим органом відомостей про заходи, спрямовані на протидію легалізації “брудних” грошей.
Об’єктивна сторона Злочину передбачає три обов’язкові ознаки: 1) Діяння (дії): а) неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про фінансові операції, що відповідно до закону підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу (ч. 1 ст. 209-1 КК); б) розголошення у будь-якому вигляді інформації, яка відповідно до закону надається спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю (ч. 2 ст. 209-1 КК); 2) наслідки – заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб; 3) Причиновий зв’язок між діянням (діями) і наслідками.
Фінансова операція – це будь-які дії щодо активів, здійснені за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу. Фінансовий моніторинг – сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.
Фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять азартні ігри, – 13 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150 000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять азартні ігри, – 13 000 гривень), та має одну або більше відповідних ознак (наприклад, купівля-продаж чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку, переказ особою коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту); обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу тощо).
Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше ознак, визначених цією статтею, або містить інші ризики: 1) заплутаний або незвичний характер фінансової операції чи сукупності пов’язаних між собою фінансових операцій, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети; 2) невідповідність фінансової операції характеру та змісту діяльності клієнта; 3) виявлення фактів неодноразового проведення фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення процедур обов’язкового фінансового моніторингу або ідентифікації, передбачених цим Законом (зокрема дві чи більше фінансові операції, що проводяться клієнтом протягом одного робочого дня з однією особою та можуть бути пов’язані між собою, за умови, що їх загальна сума дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 15 цього Закону).
Злочин є закінченим з моменту, коли відповідне діяння (дії) заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб (матеріальний склад).
Суб’єкт Злочину спеціальний: 1) призначений суб’єктом первинного фінансового моніторингу працівник, який є відповідальним за проведення фінансового моніторингу і до службової компетенції якого входить подання інформації Спеціально уповноваженому органу, або керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу, якщо не вводилась окрема посада відповідального за проведення фінансового моніторингу (ч. 1 ст. 209-1 КК); 2) особа, якій інформація, що надається Спеціально уповноваженому органу, стала відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, наприклад, працівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу, працівник Спеціального уповноваженого органу, співробітник правоохоронного органу, працівник суб’єкта державного фінансового моніторингу тощо (ч. 2 ст. 209-1 КК).
(2 votes, average: 3,00 out of 5)