Податкове право – Бандурка О. М. – 12. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

12.1. Податкові правопорушення та їх види

Будь яке правопорушення, у тому числі податкове, з точки зору юридичної науки, має певні ознаки, або складові частини правопорушення. Відсутність хоча б одного з цих елементів не дає можливості визначити таке порушення чинних нормативно-правових актів як правопорушення.

До таких Елементів правопорушення Входить об’єктивна сторона, об’єкт, суб’єктивна сторона та суб’єкт.

Об’єктивну сторону Правопорушення визначає протиправне діяння, що виражається у формі фактично протиправних дій або у протиправній запропонованої законом поведінці.

Об’єктивна сторона складається з трьох елементів:

– діяння (дій чи бездіяльності);

– наслідків;

– причинного зв’язку між діяннями та наслідками. Причинний зв’язок – це такий об’єктивний зв’язок між

Діянням і наслідком, при якому протиправне діяння передує у часі наслідкам і є головною та безпосередньо причиною, яка неминуче ініціює даний наслідок (шкоду).

Шкода, як наслідок, зазіхає на суспільні, державні та індивідуальні інтереси, і може носити матеріальний, фізичний та інший характер.

Об’єктом правопорушення Є ті суспільні відносини, що охороняються нормами права і на які посягає протиправне діяння.

Суб’єктивна сторона Правопорушення означає, що правопорушенням визнається лише винне діяння або такі дії, що на момент здійснення знаходились під контролем волі і свідомості особи, тобто при їх скоєнні передбачалася можливість вибору іншого варіанту поводження.

Суб’єктивна сторона виражається у двох формах провини:

– намір (прямий або непрямий);

– необережність.

Прямий намір Полягає в тому, що суб’єкт правопорушення повністю усвідомлює протиправність свого діяння і бажає настання негативних наслідків.

Непрямий намір Полягає в тому, що суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, припускає негативні наслідки, але легковажно відноситься до можливості їх настання.

Необережність Поділяється на: протиправну самовпевненість та протиправну недбалість.

Протиправна самовпевненість – суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків, однак сподівається, що вони не настануть.

Протиправна недбалість Характеризується тим, що суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, але не передбачає можливості настання негативних наслідків, хоча в силу свого посадового становища міг і повинен їх передбачати.

Суб’єктом правопорушення Є деліктоздатна особа, яка вчинила правопорушення Під деліктоздатністю розуміють здатність особи перетерплювати покарання.

Основним критерієм, що відрізняє податкове правопорушення від інших, є його об’єктивна сторона, тобто певні суспільні відносини, на які зазіхає це правопорушення, а саме відносини, що виникають у сфері мобілізації та формуванні доходів бюджетів усіх рівнів.

Таким чином, з юридичної точки зору, під податковим правопорушенням розуміють протиправне (передбачене Податковим кодексом України), винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, пов’язане з невиконанням податкового законодавства або неналежним виконанням податкових зобов’язань, за яких чинним законодавством встановлена юридична відповідальність.

Податкове правопорушення характеризують такі ознаки:

– суспільна небезпечність та шкідливість діяння;

– протиправність дій (бездіяльність);

– винна поведінка особи, як результат вільного волевиявлення;

– юридична відповідальність.

Як свідчить статистика, податкові правопорушення мають найбільшу питому вагу серед економічних правопорушень. Так, серед кримінальних справ, відкритих за ознаками економічних злочинів, що надходять на економічну експертизу до Харківського науково-дослідного інституту ім. засл. проф. Бокаріуса М. С., біля 70 відсотків становлять справи, пов’язані з ухиленням від сплати податків.

Тому сьогодні, як зазначається у Стратегії національної безпеки, затвердженої Указом Президента України від 12.02.07 р., стан економічної безпеки нашої країни залишається вкрай складним внаслідок дії низки викликів, зокрема криміналізації економічних відносин та розповсюдження напівлегальних методів ухилення від сплати податків.

Нажаль, сьогодні методи ухилення від сплати податків досить різноманітні, а податкові правопорушення, як правило, носять інтелектуальний характер. Класифікація податкових правопорушень Може здійснюватися за різними ознаками, основними з яких є:

А) В залежності від об’єкта:

– відсутність бухгалтерського та податкового обліку об’єктів оподаткування або ведення обліку з порушенням встановленого порядку;

– неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій, фінансової звітності та іншої інформації податковим органам, несплата або несвоєчасна сплата встановлених податків і зборів;

– приховування об’єктів та заниження бази оподаткування.

Б) В залежності від спрямованості дій:

– правопорушення проти системи оподаткування;

– правопорушення проти прав та законних інтересів платників податків;

– правопорушення проти контролюючих функцій контролюючих органів;

– порушення порядку ведення податкового та бухгалтерського обліку.

В) В залежності від ступеня суспільної небезпеки:

– податкові правопорушення (проступки);

– податкові злочини.

Загалом Сучасні податкові правопорушення мають такі риси:

– вони здійснюються у більшості випадків у процесі професійної діяльності кваліфікованими спеціалістами з використанням комп’ютерних технологій та електронних засобів зв’язку;

– маскуються різноманітними прийомами та засобами приховування порушень під видом “невдалої” підприємницької діяльності;

– завдають значної економічної шкоди інтересам держави та населення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Податкове право – Бандурка О. М. – 12. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА