Кримінальне право України – Кузнецов В. В. – 2. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК)

1. Форми співучасті. Вчинення злочину групою осіб, за попередньою змовою групою осіб, організованою групою та злочинною організацією

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 13 “Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями”

Під формою співучасті Слід розуміти тип спільної діяльності декількох осіб у процесі скоєння злочину, які розрізняються за способом їх взаємодії та ступенем узгодженості.

В теорії кримінального права існують різні класифікації форм співучасті. Так А. Трайнін, виділяв чотири форми співучасті (за суб’єктивним критерієм): просту, кваліфіковану попередньою змовою співучасників, злочинне об’єднання та організовану групу. А Піонтковький пропонував визначати дві форми: співучасть за попередньою змовою та без попередньої змови. М. Бєляєв вважає, що доцільно виділяти три форми співучасті: просту, організовану групу та злочинне співтовариство.

На нашу думку, форми співучасті слід класифікувати в залежності від критерію: об’єктивного чи суб’єктивного.

За об’єктивним критерієм – способом взаємозв’язку співучасників між собою – також можна вирізнити дві форми співучасті:

А) Проста співучасть (співвиконавство). Суть її полягає в тому, що декілька осіб, діючи спільно, виступають у ролі безпосередніх виконавців злочину, які виконують його склад. Звичайно, їхні дії можуть мати різний характер. Але з погляду форми співучасті їхні ролі однорідні – всі вони безпосередньо виконують дії, описані в диспозиції статті Особливої частини КК як ознаки об’єктивної сторони конкретного складу злочину, в цьому випадку – розбою. В цьому випадку відсутній розподіл ролей на виконавців, організаторів, підбурювачів і пособників. Тому дії кожного зі сггіввиконавців кваліфікуються тільки за статтею Особливої частини КК без посилання на ст. 27 КК.

Б) Складна співучасть (співучасть у власному сенсі слова). У цьому випадку має місце об’єктивний розподіл незбіг ролей між співучасниками: поряд з виконавцем, який безпосередньо вчиняє злочин, є також організатор, підмовник або підбурювач.

За суб’єктивними ознаками, За стійкістю суб’єктивних зв’язків, стійкістю умислу ст. 28 КК розрізняє вчинення злочину різними злочинними групами: а) вчинення злочину групою осіб; б) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою; і співучасть особливого роду: в) вчинення злочину організованою групою; г) вчинення злочину злочинною організацією.

Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, Якщо у ньому брали участь декілька (два чи більше) виконавців без попередньої змови між собою.

Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, Якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві чи більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Злочин визнається вчиненим організованою групою, Якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три та більше), які попередньо зорганізувались у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом із розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, Якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ять та більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

Організована група відрізняється від злочинної організації наступними ознаками: 1) злочинна організація має ієрархічну структуру, організована група – ні; 2) метою: злочинна організація створюється для вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп, а організована група – тільки для вчинення будь-яких злочинів; 3) за кількістю учасників: організована група має 3-х або більше осіб, а злочинна організація утворюється від 5 осіб і більше; 4) організована група має внутрішню стійкість, а злочинна організація має ще й додатково зовнішню стійкість (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 13 “Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями”.

2. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК)

Стаття складається з двох частин, що містять заборонювальні норми, та примітки. Родовим об’єктом Злочину є громадська безпека. Безпосереднім об’єктом Злочину є пожежна безпека. Додатковими необхідними безпосередніми об’єктами злочину виступають здоров’я людини або власність. Додатковими факультативними безпосередніми об’єктами злочину є життя, довкілля та інші об’єкти кримінально-правової охорони.

Об’єктивна сторона Злочину (ч. 1 ст. 270 КК) містить: 1) діяння у формі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; 2) наслідки у вигляді виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі; 3) причиновий зв’язок між указаними діянням і наслідками.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки може полягати як у дії, так і в бездіяльності. Встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки – це положення, які встановлюють норми та правила щодо запобігання виникненню пожежі (містяться в законах, стандартах, інструкціях тощо). Пожежа – це неконтрольоване горіння предметів поза спеціальним вогнищем, що створює безпосередню небезпеку для життя і здоров’я людини, власності, довкілля, нормальної діяльності підприємств, організацій чи установ або заподіює їм шкоду. Шкода здоров ‘ю людей – це заподіяння внаслідок пожежі хоча б одній особі опіків, травм, які оцінюються як легкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження. Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в 300 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 270 КК).

Спеціальні питання кваліфікації та призначення покарання за цей злочин, тлумачення окремих термінів і понять, відмежування його від інших злочинів розкриваються в постанові Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 1976 р. № 4 “Про судову практику в справах про знищення державного та колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки”.

Злочин є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених ч. 1 ст. 270 КК (матеріальний склад).

Суб’єкт Злочину спеціальний, тобто особа (як службова, так і приватна), на яку покладено обов’язки з дотримання відповідних правил.

Суб’єктивна сторона Злочину характеризується необережністю щодо наслідків. Порушення ж може бути умисним або необережним.

Кваліфікуючими ознаками Злочину (ч. 2 ст. 270 КК) є спричинення ним: 1) загибелі людей; 2) майнової шкоди в особливо великому розмірі; 3) інших тяжких наслідків.

Загибель людей – це смерть хоча б однієї особи. Майнова шкода вважається заподіяною В особливо великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в 1000 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 270). Інші тяжкі наслідки – це заподіяння хоча б одній особі тяжких тілесних ушкоджень або середньої тяжкості тілесних ушкоджень кільком особам, порушення роботи транспорту, зв’язку тощо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Кримінальне право України – Кузнецов В. В. – 2. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК)