Контрольно-ревізійна діяльність – Живко 3.Б. – 1. Завдання, послідовність і джерела ревізії. інвентаризація розрахунків
1. Завдання, послідовність і джерела ревізії. інвентаризація розрахунків
Фінансове становище підприємства значно залежить від наявності коштів та правильного їх використання. Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів, за якого підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами та ефективно використовуючи їх, здатне забезпечити безперервний процес фінансово-господарської діяльності та відновлення витрат на його реконструкцію, розширення та оновлення.
У зміцненні фінансового стану підприємства, його платоспроможності та безперебійної роботи вагому роль відіграє контроль за станом розрахунків, динамікою дебіторської і кредиторської заборгованості. У процесі контролю перевіряють дотримання нормативно-правового регулювання розрахункових операцій і стан розрахунково-платіжної дисципліни.
Особливо уважно ревізори перевіряють своєчасність виявлення помилок у розрахунково-платіжних документах, що стає підставою для різних суперечок під час розрахунків і виникнення конфліктних ситуацій. Такі факти характерні для претензійної заборгованості, пов’язаної з недостачами цінностей під час їх відпуску, транспортування і приймання.
Завдання контролю полягає в перевірці не тільки нормативно-правового забезпечення під час здійснення розрахунків, а і їх документального обгрунтування.
Під час ревізії слід з’ясувати законність розрахунків, їх доцільність, документальну обгрунтованість і правильність відображення розрахункових операцій у бухгалтерському обліку.
Об’єктами контролю розрахунків є використання коштів під час розрахунків та їх облік.
Джерела ревізії розрахункових операцій показано на рис. 4.1:
Рис. 4.1. Джерела ревізії розрахункових операцій
Джерелом нормативно-законодавчої інформації є те, що законодавчо обгрунтовує розрахунки, тобто інформація, яка підтверджує законність (або незаконність) тих чи інших розрахункових операцій.
Під час ревізії розрахунків із постачальниками використовують як нормативно-законодавчу інформацію, так і первинні розрахунково-платіжні документи, витяги банку і записи в бухгалтерських реєстрах.
Згідно з новим Планом рахунків бухгалтерського обліку під час ревізії розрахунків із постачальниками використовують інформацію, відображену у відповідному обліковому реєстрі за рахунком 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”, де ведуть облік по кожному постачальнику та підряднику у розрізі кожного документа (рахунка) та оплати.
Інформацією для контролю розрахунків із покупцями відповідно до Плану рахунків, є записи відповідного облікового реєстру за рахунком 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”. На підставі операцій, відображених за дебетом цього рахунку, перевіряють правильність визначення продажної вартості реалізованої продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, яка маг враховувати податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів.
На підставі залишків за кредитом зазначеного рахунка перевіряють суму платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах або в касу, та перевіряють інші види розрахунків.
Під час ревізії розрахунків з різними дебіторами і кредиторами використовують також розрахунково-платіжні документи, витяги банку, акти взаємозвіряння та облікові реєстри за рахунком 37 “Розрахунки з різними дебіторами”.
Джерелами інформації для ревізії кредиторської заборгованості є записи в облікових реєстрах субрахунків та аналітичного обліку за рахунком 68-5 “Розрахунки з іншими кредиторами”.
У системі методичних прийомів контролю розрахункових операцій важливе значення має інвентаризація розрахунків.
Інвентаризацію розрахунків із дебіторами, кредиторами, постачальниками і покупцями оформляють актом. Проводять звіряння розрахунків, надсилаючи дебіторам виписки з особових рахунків для підтвердження заборгованості чи спростування її. Підприємства-дебітори або підтверджують заборгованість, або повідомляють свої заперечення із зазначенням суми розходжень. Якщо розрахунки здійснено у межах діяльності підприємства, то ревізор організовує їх взаємозвіряння, що оформляє актом звіряння розрахунків.
Взаємозвіряння розрахунків дає змогу ревізорові підтвердити достовірність і реальність заборгованості.
Слід зазначити, що на субрахунках рахунка 37 “Розрахунки з різними дебіторами” мають залишитися винятково погоджені суми.
За розбіжностей у сумі дебіторської заборгованості, що с в обліку підприємства, з цими даними інших підприємств матеріали передають для вирішення відповідних органів.
Якщо під час інвентаризації дебіторської заборгованості виявлено заборгованість, термін позовної давності якої вже минув, до акта інвентаризації додають довідку.
У такій самій послідовності під час ревізії підтверджують достовірність і реальність кредиторської заборгованості в розрізі особових рахунків аналітичного обліку.
Ревізор визначає осіб, винних у пропуску терміну позовної давності дебіторської заборгованості, визначає підстави і термін її виникнення та обгрунтовує причини пропуску позовної давності.
Достовірність заборгованості постачальників і покупців при розрахунках через банк можна підтвердити даними розрахунково-платіжних документів, доданих до витягів банку з відповідного рахунка. Виявлені порушення розрахунків відображують у відповідному розділі акта ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства.
До акта ревізії додають:
Групувальні відомості виявлених ревізією порушень і зловживань;
Акти інвентаризації заборгованості з дебіторами і кредиторами;
Акти інвентаризації заборгованості з постачальниками і покупцями;
Акти звіряння розрахунків.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)