Контрольно-ревізійна діяльність – Живко 3.Б. – Етапи контролю операцій на рахунках в банку. Перевірка розрахунково-платіжних документів
Джерелами ревізії операцій на рахунках у банку є:
O витяги банків з відповідних рахунків із додатками, які є підставою для проведення прибутково-видаткових операцій;
O копії платіжних доручень, доручень-вимог, заяв на виставлення акредитива, книжки грошових і розрахункових чеків;
O книги аналітичного обліку інших грошових коштів;
O облікові реєстри за рахунками 31 “Розрахунки в банках”, 33 “Інші кошти”, книга “Журнал-головна”, баланс.
Відповідно до чинного законодавства, всі суб’єкти підприємницької діяльності, які мають розрахункові рахунки в банку, зобов’язані зберігати свої кошти в установах банків. Крім розрахункового рахунку, для відособленого зберігання коштів підприємство може мати акредитиви, валютні, спеціальні позичкові й інші рахунки в банку. У касі підприємства готівка зберігається тільки у межах установленого банком ліміту.
Для забезпечення збереженості коштів більшість розрахунків рекомендується проводити в безготівковій формі. Незважаючи на демократизацію розрахунків з використанням готівки, основну частину платіжного обігу більшості підприємств становить безготівкова форма розрахунків. Звідси потреба у здійсненні постійного контролю за рухом грошових коштів на рахунках у банку. Поточний контроль банківських операцій здійснюють працівники операційного відділу банку, фінансової бухгалтерії, головний бухгалтер і директор підприємства. У ревізійній роботі, проведеній представниками державного контролю, переважають перевірки Національного банку України, та обслуговуючих підприємств комерційних банків, податкової і контрольно-ревізійної служб України, Державного казначейства України.
Перевірка операцій, здійснених підприємством на рахунках у банку, виконується суцільним способом і спрямована насамперед на з’ясування законності цих операцій.
Етапи контролю операцій на рахунках в банку. Перевірка розрахунково-платіжних документів
Суцільній перевірці піддають виписки банку, платіжні доручення, чекові книжки (корінці) та іншу документацію, що підтверджує виконання операції. Для цього:
Перевіряють збереженість виписок банку на підприємстві;
Вивчають розрахунково-платіжні документи;
Перевіряють правильність визначення дебетових і кредитових обігів.
Досліджуючи розрахунково-платіжні документи, здійснюють:
Контроль за тотожністю сум, зазначених у витягах, з розміром платежу в платіжному документі;
Перевірку обгрунтованості операцій за рахунками в банку;
Перевірку договірної документації про наміри сторін вступити в ділові відносини на певних умовах;
Перевірку обгрунтованості оприбуткування оплачених матеріалів.
Ревізор зобов’язаний вимагати у працівника бухгалтери (чи іншого працівника, на якого покладено обов’язки обліку банківських операцій) копію платіжної вимоги, завіреної в установі банку.
Застосування методів зустрічної і взаємної перевірки
Якщо кількість операцій за один день незначна і в рядку наведено дані за 2-5 днів, ревізор має переконатися в тому, що всі враховані суми стосуються розрахунків, здійснених у зазначений період часу. Варто враховувати, що протягом дня, якому відповідає певний витяг банку, можуть відбуватися однорідні операції.
Для цього перевіряють:
^ наявність ліцензій на здійснення зовнішньоекономічної діяльності;
^ наявність відповідних договірних і супровідних документів;
^ тотожність такого реквізиту в договорі, як назва підприємства у договорі постачальника, супровідному документові та платіжному дорученню;
^ своєчасність оформлення прибуткових ордерів та повноту відображення кількості цінностей, що надійшли;
^ прибуткові ордери і картки складського обліку матеріалів;
^ “безтоварні” операції при зарахуванні грошей на розрахунковий рахунок.