Конституційне право України – Шаптала Н. К. – 9.10. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений) – це посадова особа, призначена Верховною Радою України для здійснення парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Правовий статус Уповноваженого визначається Конституцією України (ч. З ст. 55, ст. 101), Законом України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 року та іншими нормативно-правовими актами.
У світі інститут уповноваженого називають по-різному: омбудсмен (Фінляндія, Данія), захисник громадян (Греція), контролер сейму (Литва), парламентський адвокат (Молдова), уповноважений з прав громадян (Польща), уповноважений парламенту з прав людини (Російська Федерація) тощо1. Цей інститут має значне географічне поширення.
Уповноваженим може бути особа (ст. 5 Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”), яка:
* є громадянином України;
* на день обрання досягла 40 років;
* володіє державною мовою;
* має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності;
* протягом останніх п’яти років проживає в Україні. Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади
Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Не може бути призначена Уповноваженим особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо ця судимість не погашена та не знята в установленому законом порядку.
Пропозиції щодо кандидатур(и) на посаду Уповноваженого вносять Голова Верховної Ради України або не менше однієї чверті народних депутатів України від конституційного складу парламенту. Відповідний комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді України свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду Уповноваженого, відповідності її вимогам, передбаченим Законом України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, та про відсутність причин, які б перешкоджали зайняттю нею цієї посади.
Уповноважений призначається строком на п’ять років, який починається з дня складення ним присяги на сесії Верховної Ради України. Уповноважений складає присягу такого змісту: “Я, (ім’я та прізвище), заступаючи на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, урочисто присягаю чесно та сумлінно захищати права і свободи людини і громадянина, добросовісно виконувати свої обов’язки, додержуватися Конституції України і законів України та керуватися справедливістю і власною совістю. Зобов’язуюся діяти незалежно, неупереджено, в інтересах людини і громадянина”.
Несумісність посади Уповноваженого. Уповноважений:
А) не може мати представницького мандата;
Б) обіймати будь-які інші посади в органах державної влади, виконувати іншу оплачувану чи неоплачувану роботу в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності;
В) не може бути членом будь-якої політичної партії.
За наявності зазначених обставин Уповноважений повинен їх усунути протягом 10 днів після його призначення. До усунення цих обставин він не може скласти присягу.
Повноваження Уповноваженого припиняються у разі:
1) відмови його від подальшого виконання обов’язків шляхом подання заяви про складення своїх повноважень;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
3) набрання законної сили рішенням суду про визнання особи, яка обіймає посаду Уповноваженого, безвісно відсутньою або про оголошення її померлою;
4) складення присяги новообраним Уповноваженим;
5) смерті особи, яка обіймає посаду Уповноваженого.
Верховна Рада України приймає рішення про звільнення з посади Уповноваженого достроково у разі:
1) порушення присяги;
2) порушення вимог щодо несумісності діяльності;
3) припинення громадянства України;
4) неспроможності, протягом більше чотирьох місяців підряд виконувати обов’язки через незадовільний стан здоров’я чи втрату працездатності.
Висновок щодо наявності підстави для звільнення з посади Уповноваженого повинна дати тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України. Верховна Рада України за наявності зазначених підстав розглядає питання і приймає постанову про звільнення з посади Уповноваженого за поданням Голови Верховної Ради України або не менш як однієї чверті народних депутатів України від конституційного складу парламенту. Уповноважений вважається звільненим з посади, якщо за це проголосувала більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)