Конституційне право України – Шаптала Н. К. – 12.5. Правовий статус Вищої ради юстиції
В Україні діє Вища рада юстиції. Правовою основою організації та діяльності цього органу є Конституція України (ст. 131), Закон України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998 року та Регламент Вищої ради юстиції. Свою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 року. Цей день вважається днем її створення. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років.
Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також відповідальним за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Склад Вищої ради юстиції – двадцять осіб. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури – двох членів Вищої ради юстиції. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
Вимоги до членів Вищої ради юстиції (ст. 6 Закону України “Про Вишу раду юстиції”):
1) громадянин України, не молодший 35 років і не старший 65 років;
2) проживає в Україні не менш як 10 останніх років;
3) володіє державною мовою;
4) має вишу юридичну освіту;
5) стаж роботи в галузі права не менше 10 років.
Ці вимоги не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою. На посаду члена Вищої ради юстиції може бути призначений суддя з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково.
Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на три роки без права переобрання на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою. Порядок проведення голосування встановлюється Вищою радою юстиції. Рішення про обрання Голови Вищої ради юстиції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.
Повноваження Голови Вищої ради юстиції:
* організація роботи Вищої ради юстиції та головування на її засіданнях;
* координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції; я призначення засідань Вищої ради юстиції;
* направлення подання Вищої ради юстиції про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посади;
* загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції;
* розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції та ін.
Підстави припинення повноважень члена Вищої ради юстиції (ст. 18 Закону України “Про Вищу раду юстиції”):
1) закінчення строку, на який його призначено;
2) набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;
3) втрата ним громадянства України;
4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
5) наявність підстав, визначених у ст. 7 Закону (визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, та особи, які мають не зняту або непогашену судимість);
6) подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень;
7) неможливість виконувати свої обов’язки за станом здоров’я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом;
8) порушення присяги або скоєння аморального вчинку. У разі порушення присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, Вища рада юстиції приймає і направляє до органу, який її обрав чи призначив, рішення щодо доцільності продовження нею повноважень;
9) звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;
10) його смерть.
Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених пунктами 1-4, 6, 7, 9, приймає Вища рада юстиції, а у випадках, передбачених пунктами 5 і 8 таке рішення приймається органом, що призначив члена Вищої ради юстиції.
Особи, які входять до Вищої ради юстиції за посадою, вибувають з її складу з дня звільнення з посади. Призначення нового члена Вищої ради юстиції замість вибулого здійснюється не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідних рішень.
Основною формою роботи Вищої ради юстиції є її засідання та засідання її секцій. Правомочними є засідання Вищої ради юстиції, коли на ньому присутні більшість членів від її конституційного складу. Засідання проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від її конституційного складу. На засіданні Вищої ради юстиції ведеться протокол. Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції. Рішення приймається у приміщенні, бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Вищої ради юстиції, забороняється.
Засідання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини від її складу. Висновки секції Вищої ради юстиції приймаються більшістю членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні.
Вища рада юстиції є повноважною за умови призначення на посаду не менш як 3/4 від її конституційного складу та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які входять до Вищої ради юстиції за посадою. Перше засідання Вищої ради юстиції скликається через тиждень після складення присяги всіма її членами.
Повноваження Вищої ради юстиції згідно зі ст. З Закону України “Про Вищу раду юстиції”:
1) вносити подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
1-1) за поданням відповідної ради суддів призначати суддів на посади голови суду, заступника голови суду та звільняти їх з цих посад;
2) розглядати справи і приймати рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;
4) розглядати скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Акти Вищої ради юстиції (ст. 27 названого Закону):
1) подання про призначення суддів;
2) подання про звільнення суддів з посади;
2.1) рішення про призначення суддів на посади голови суду, заступника голови суду;
2.2) рішення про звільнення суддів з посад голови суду, заступника голови суду;
3) рішення про порушення вимог щодо несумісності;
4) рішення про дисциплінарну відповідальність;
5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
6) рішення про звільнення члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених зазначеним Законом;
6.1) рішення у скарзі на результати кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді;
6.2) рішення у скарзі на відмову в рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково;
7) інші акти в межах повноважень Вищої ради юстиції. Вища рада юстиції приймає такі процедурні акти:
1) ухвали про відкриття дисциплінарного провадження;
2) ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;
3) рішення про відмову в поданні про призначення;
4) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;
5) інші процедурні акти, необхідні для здійснення її функцій.
Акти Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені виключно до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Офіційні матеріали Вищої ради юстиції публікуються в “Бюлетені Верховного Суду України”, у газетах “Голос України”, “Урядовий кур’єр”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)