Конституційне право України – Шаптала Н. К
Конституційне право України становить фундамент національного законодавства, тому що є засадничою основою утворення і функціонування всіх інших галузей права. Конституція України 1996 року проголосила демократичне, соціальне і правове спрямування розвитку Української держави. Конституція України,
Конституційне право України становить фундамент національного законодавства, тому що є засадничою основою утворення і функціонування всіх інших галузей права. Конституція України 1996 року проголосила демократичне, соціальне і правове спрямування розвитку Української держави. Конституція України,
Конституційне право України становить фундамент національного законодавства, тому що є засадничою основою утворення і функціонування всіх інших галузей права. Конституція України 1996 року проголосила демократичне, соціальне і правове спрямування розвитку Української держави. Конституція України,
Система конституційного права України – це об’єктивно взаємодіюча сукупність конституційно-правових норм, інститутів та принципів, що регулюють суспільні відносини, які становлять предмет конституційного права. Будь-яка система має внутрішню структуру. Структура конституційного права – це спосіб
Суспільні відносини – це сталі, багатогранні, загальноприйняті зв’язки між членами соціуму, які встановлюються в процесі їхньої спільної життєдіяльності. Частина суспільних відносин регулюється нормами права, інша – ні, оскільки відносини дружби, кохання, вірності, релігійної належності
Конституційне право як галузь законодавства – це система нормативно-правових актів, які містять конституційні норми та принципи, приймаються спеціально уповноваженими органами або безпосередньо народом за умови дотримання встановленої чинним законодавством процедури, мають найвищу юридичну силу
Юридична відповідальність – це вид соціальної відповідальності, сутність якої полягає у застосуванні до правопорушників (фізичних та юридичних осіб) передбачених законодавством санкцій, що забезпечуються у примусовому порядку державою. Одним із видів юридичної відповідальності є конституційно-правова
Конституційне право України як наука – це система науково обгрунтованих знань, ідей, теорій, концепцій про конституційно-правові відносини та конституційно-правову практику. Конституційне право як юридична наука має свій шифр спеціальності: 12.00.02 – конституційне право, муніципальне
Конституційне право України як навчальна дисципліна – це система знань, умінь і навичок, які є обов’язковими до застосування і здобуття фаху юриста. Конституційне право як навчальна дисципліна є нормативною дисципліною, тобто обов’язковою. Започаткування та
2.1. Поняття, предмет і структура конституції Конституція – це основа всього законодавства держави. Сьогодні у світі є понад 200 державних і 300 федеральних конституцій. Конституція (від лат. – устрій, установлення, упорядкування) – це нормативно-правовий
2.1. Поняття, предмет і структура конституції Конституція – це основа всього законодавства держави. Сьогодні у світі є понад 200 державних і 300 федеральних конституцій. Конституція (від лат. – устрій, установлення, упорядкування) – це нормативно-правовий
Конституції країн світу поділяються на такі види. 1. За формою зовнішнього виразу: А) кодифіковані (писані) – це конституції, які викладені у вигляді одного нормативно-правового акта. У цілому конституційна доктрина вимагає кодифікованої конституції; Б) некодифіковані
Конституціоналізм (від лат. constitutio, від франц. constitutionnaiisme – устрій, установлення, положення) – це теорія і практика конституційного впорядкування. Вітчизняні учені пропонують визначати поняття “конституціоналізм” у двох значеннях: 1) як суспільно-політичний режим, за якого функціонують
Історію конституційного розвитку України умовно можна поділити на два періоди: 1) до незалежності України, тобто до 16 липня 1990 року; 2) після проголошення незалежності України, починаючи з 16 липня 1990 року. Однією з найдавніших
Історію конституційного розвитку України умовно можна поділити на два періоди: 1) до незалежності України, тобто до 16 липня 1990 року; 2) після проголошення незалежності України, починаючи з 16 липня 1990 року. Однією з найдавніших
Конституція України складається з преамбули та п’ятнадцяти розділів, які містять 161 статтю. XV розділ Конституції України – “Перехідні положення” – фактично вичерпав свій потенціал, оскільки значна частина його положень стосувалася періоду наступних п’яти років
За порядком внесення змін Конституція України наближена до жорстких конституцій, що підтверджується такими чинниками: 1) Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або
За порядком внесення змін Конституція України наближена до жорстких конституцій, що підтверджується такими чинниками: 1) Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або
3.1. Поняття, ознаки і зміст конституційного ладу України, його співвідношення з державним ладом Конституційний лад – це фактичний (реальний) стан суспільних відносин, що регулюються та охороняються конституційними нормами і принципами. За своєю суттю конституційний
3.1. Поняття, ознаки і зміст конституційного ладу України, його співвідношення з державним ладом Конституційний лад – це фактичний (реальний) стан суспільних відносин, що регулюються та охороняються конституційними нормами і принципами. За своєю суттю конституційний
У розділі І “Загальні засади” Конституції України декларовано: “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава”. Україна – суверенна і незалежна держава Держава є складним і невід’ємним інститутом політичної влади у суспільстві. Держава
У розділі І “Загальні засади” Конституції України декларовано: “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава”. Україна – суверенна і незалежна держава Держава є складним і невід’ємним інститутом політичної влади у суспільстві. Держава
Демократія (від грецьк. demos – народ, kratos – влада) – це народовладдя, що виходить з організації і функціонування державної влади, форми організації суспільства, його державно-політичного устрою, що грунтується на визнанні народу єдиним джерелом влади,
Демократія (від грецьк. demos – народ, kratos – влада) – це народовладдя, що виходить з організації і функціонування державної влади, форми організації суспільства, його державно-політичного устрою, що грунтується на визнанні народу єдиним джерелом влади,
Термін “правова держава” введений у науковий обіг німецьким ученим Р. Молем, який виклав свої теоретичні міркування щодо ідеальної держави у праці “Наука поліції у відповідності з принципами правової держави” (1868 р.). Проте ідея правової
Термін “правова держава” введений у науковий обіг німецьким ученим Р. Молем, який виклав свої теоретичні міркування щодо ідеальної держави у праці “Наука поліції у відповідності з принципами правової держави” (1868 р.). Проте ідея правової
Завдяки еволюції суспільство невпинно збагачується новими складовими суспільних відносин, змістовна взаємодія яких породжує нову якість самого суспільства. Основу суспільства становлять численні зв’язки між членами соціуму, тобто людьми, їхніми організаціями тощо. Такі зв’язки розвиваються в
Завдяки еволюції суспільство невпинно збагачується новими складовими суспільних відносин, змістовна взаємодія яких породжує нову якість самого суспільства. Основу суспільства становлять численні зв’язки між членами соціуму, тобто людьми, їхніми організаціями тощо. Такі зв’язки розвиваються в
Вітчизняна економіка є складною системою господарювання, регулювання якої здійснюється на основі як юридичних, так і ринкових законів. Побудувати соціально благополучну правову державу неможливо без міцної економічної бази. Тільки в економічно розвиненій державі індивід може
Вітчизняна економіка є складною системою господарювання, регулювання якої здійснюється на основі як юридичних, так і ринкових законів. Побудувати соціально благополучну правову державу неможливо без міцної економічної бази. Тільки в економічно розвиненій державі індивід може
Суверенітет – це політико-правова властивість держави, зміст якої полягає в ЇЇ праві самостійно вирішувати внутрішні та зовнішні політичні питання без втручання інших держав, організацій, осіб. Така діяльність мас грунтуватися не тільки на внутрішній законодавчій
Суверенітет – це політико-правова властивість держави, зміст якої полягає в ЇЇ праві самостійно вирішувати внутрішні та зовнішні політичні питання без втручання інших держав, організацій, осіб. Така діяльність мас грунтуватися не тільки на внутрішній законодавчій
У науці конституційного права народовладдя визначається як належність влади народові. Нормативне закріплення народовладдя в державі ще не означає реальної влади народу. Народовладдя може мати формальний зміст, якщо у чинному законодавстві не буде визначено чіткого
У науці конституційного права народовладдя визначається як належність влади народові. Нормативне закріплення народовладдя в державі ще не означає реальної влади народу. Народовладдя може мати формальний зміст, якщо у чинному законодавстві не буде визначено чіткого
Держава як багатогранний суспільний феномен має певну сукупність складових, які утворюють нову якість держави. Кожній державі світу властива своя якісна форма. Форма держави – це порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні.
Захист конституційного ладу – це система заходів та дій з попередження, припинення, розслідування того, що негативно впливає на розвиток держави і суспільства, виявлення винних та виконання щодо них покарань. Гарантувати конституційний лад означає здійснювати
Державні символи є важливим атрибутом сучасної держави, складовою її конституційного ладу. Символи нації, створені нею в процесі власного державотворення, з часом, як правило, стають державними у результаті їх закріплення на законодавчо-правовому рівні. Історична традиція,
4.1. Основи правового статусу особи і громадянина як загальний конституційно-правовий інститут Правовий статус особи (лат. status – становище) – це юридично закріплене становище особи як соціального суб’єкта в суспільстві, тобто це сукупність прав та
4.1. Основи правового статусу особи і громадянина як загальний конституційно-правовий інститут Правовий статус особи (лат. status – становище) – це юридично закріплене становище особи як соціального суб’єкта в суспільстві, тобто це сукупність прав та
Громадянство – це постійний правовий зв’язок особи та держави, який виражається у взаємних правах та обов’язках. Такий зв’язок виникає із народженням людини і зберігається протягом усього її життя. Ознаки громадянства: * постійний зв’язок, тобто
Правові норми, які становлять зміст інституту громадянства України, містяться в Конституції України (статті 4, 25, 26), Законі України “Про громадянство України” від 18 січня 2001 р. та інших правових актах, прийнятих з урахуванням вимог
Правові норми, які становлять зміст інституту громадянства України, містяться в Конституції України (статті 4, 25, 26), Законі України “Про громадянство України” від 18 січня 2001 р. та інших правових актах, прийнятих з урахуванням вимог
Громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Вихід з громадянства України (репатріація) допускається, якщо Особа набула громадянство іншої держави або
До системи державних органів, які наділені повноваженнями у вирішенні питань громадянства, належать: А) Президент України; Б) Комісія при Президентові України з питань громадянства; В) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства та
Конституційно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України (ст. 26), Законами України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 4 лютого 1994 р., “Про біженців” від 21 червня 2001 р.,
Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (ст. 25) визначає, що іноземці та особи без громадянства можуть в’їжджати в Україну за дійсними паспортними документами. При цьому іноземці та особи без громадянства
Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (ст. 25) визначає, що іноземці та особи без громадянства можуть в’їжджати в Україну за дійсними паспортними документами. При цьому іноземці та особи без громадянства
Конституційно-правовий статус біженців визначається Конституцією України (ст. 26), Законом України “Про біженців” від 21 червня 2001 року, Конвенцією ООН про статус біженців 1951 року та іншими нормативно-правовими актами. Біженець – особа, яка не є
Історія людства – це історія міграційних процесів, які в сучасних умовах активізації глобалізаційних процесів є цілком закономірним явищем. Правовий статус іммігрантів, основні засади міграційних відносин в Україні регулюються Конституцією України, Законом України “Про імміграцію”
5.1. Поняття, правова природа та класифікація конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина Права людини – це гарантована законом міра свободи особи та її можливість вільно діяти, самостійно обирати вид і міру власної