Історія української культури – Павлова О. Ю. – Культура кам’яної доби в Україні
За новими науковими даними, людина почала жити на території України мільйон років до нашого часу. В середині 70-х рр. XX ст. київський вчений Владислав
Гладилін знайшов біля села Королеве на Закарпатті стоянку первісної людини. На цьому місці виявлено знахідки 16 культурних шарів часів палеоліту. Це знаряддя праці пітекантропів, неандертальців, кроманьйонців – Зубила, чопери, великі відщепи тощо. Всього було знайдено біля 100 000 предметів. Нині розкопки тривають на Львівщині, Буковині, Поліссі, Молдові. Висновки про таке давнє перебування людини на цій території дістали неодноразове підтвердження. Важливе значення надається розкопам у районі Карпатсько-Подільських висот (Закарпаття), який був протягом останнього мільйону років покритий льодовиком і незатоплений.
У 1946 Р. В селі Лука Врублевіцька над Дністром у 20 км від Кам’янця-Подільського археологом П. І. Борисковським виявлено 50 кам’яних виробів і частин скелету людини, яка проживала тут приблизно 300 тис. років тому. За антропологічними ознаками вона належала до типу кроманьйонців, була високою на зріст та інтелектуально розвинутою.
Згадані відкриття змінили уявлення вчених світу про українську культуру, про історію українських земель. Становлення людини в Україні, вірогідно, відбулося у ті самі періоди, що і в інших регіонах Землі. Культура часів палеоліту в Україні вказує на певну оригінальність і самостійність у розвитку людей і на зв’язок населення з Надсередземномор’єм.
Епоха палеоліту (200 тис. – 10 тис. років до Н. X.) засвідчує існування на території України певної культури. Саме в ці часи:
– люди набувають вміння добувати і використовувати вогонь;
– удосконалюють знаряддя праці, житло будується з дерева (жердин), кісток;
– виготовляють прикраси, що нагадують людину, фігури тварин;
– з ‘являються зачатки релігійних вірувань (анімізм, магія, тотемізм, фетишизм), а разом з ними елементи мистецтва.
У добу мезоліту (10 тис. – 7 тис. років до Н. X.) на Україні:
– використовується лук і стріли;
– розвивається рибальство, приручено собаку;
– започатковуються форми первісної племінної організації;
– основою суспільного устрою стає матріархат;
– для обробки дерева використовується долото, сокира, тесло;
– виготовляються нові знаряддя праці – ножі, кинджали, списи з ріжучими кам ‘яними пластинами тощо.
Місця перебування часів пізнього палеоліту виявлено по всій Україні. Найбільш цікаві стоянки – Мізинська, Кирилівська, Ме-жирічська, Гінцівська.
Яскравим зразком української культури пізнього палеоліту і неоліту є трипільська культура. Перші знахідки, що стосуються цієї культури, були знайдені в селі Трипілля на Київщині, пізніше розкопано подібні селища по всій Україні. Завдячуючи трипільській культурі ми пізнаємо про форми хліборобства, хліборобські знаряддя, зернові рослини (плуг, мотика, серп, ячмінь, просо, пшениця), Використання тварин у господарствах (воли та корови).
Способи будівництва житла, зокрема хати, також дісталися у спадщину від трипільців. Піч з глини, гончарні вироби у характерній манері, знайдені у багатьох місцях України, також належать до трипільської культури. Ще у добу палеоліту в Україні розвивається Мистецтво у вигляді орнаментів на кістках тварин. Прикладом можуть служити предмети, знайдені у Кам’яній Могилі біля Мелітополя. Вони свідчать про тотемічні вірування стародавніх людей. Тотемами були деякі тварини, особливо птахи, земноводні, яйця, ікринки тощо.
Знайдені статуетки жінок вказують на культи жінки-матері, що були поширені в Україні у палеолітичні і неолітичні часи. Перші форми соціальної організації мали відверто матріархальний характер. У неоліті в Україні з’являються елементи міфології, наприклад, уявлення про святість шлюбу. Жіночі статуетки з трипільських знахідок в деяких випадках обвиті змієм або мають вигляд богині, що сидить на кріслі у формі бика. Такі вироби символізували відродження природи навесні, єднання Землі, Сонця, Місяця і були поширені в усьому Надсередземномор’ї (зокрема, різне зображення Зевса у шлюбі з богинями). Подібні символи відображають становлення в Україні Землеробської культури і укорінення реалій цієї культури у свідомості населення.
Племена трипільської культури заселили Подніпров ‘я, особливо густо правий берег Дніпра, а також Придністров ‘я. Вторгнення войовничих кочових племен із Сходу знищило трипільську цивілізацію, однак елементи її культури стали складниками інших культур, що розвинулись в Україні, а такі її елементи, як культ богині-матері, обряди, звичаї з поклонінням місяцю тощо збереглися до часів християнства.
Зміни, що відбулись в Епоху бронзи (2 тис. років до Н. X.):
– настав кінець етнічної, суспільної та культурної стабільності;
– маси людей вирушають з насиджених місць на нові землі;
– розвивається металургія бронзи, з’являється значна кількість металевих знарядь, у деяких племен з ‘являється плуг;
– з ‘явилося садівництво, городництво, ремісництво;
– відбувається активна асиміляція або місцевого населення, або прибульців, у результаті з ‘являється неокресленість меж тогочасних культурних утворень;
– індоєвропейці принесли з собою на територію України дуже важливі культурні елементи. В суспільній сфері – це патріархат, У духовній – культ Сонця та розвинену флективну мову.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)