Історія філософської думки в Україні – Огородник І. В. – Куценко Володимир Ілліч
Народився 18 лютого 1921 р. в с. Благодатне Павлоградського району Дніпропетровської обл. У 1938 р. закінчив Новомосковський педагогічний технікум, працював вчителем середньої школи в м. Павлограді. Учасник фінської і Великої Вітчизняної воєн. Після демобілізації закінчив екстерном історичний факультет Київського університету, а в 1948 р. Республіканську партійну школу при ЦК КП(б)У. Працював завідуючим відділом газети “Молодь України”. В 1950-1953 pp. – аспірант Академії суспільних наук у Москві. Після захисту дисертації з 1953 по 1960 р. працював старшим викладачем, доцентом, а з 1969 р. завідуючим кафедрою журналістики ВПШ при ЦК Компартії України. В 1970 р. перейшов на наукову роботу в Інститут філософії АН УРСР, де обіймав посаду завідуючого відділом історичного матеріалізму і радника при дирекції Інституту. Одночасно працював головним редактором журналу “Філософська думка” (1971-1976), заступником академіка-секретаря Відділення історії, філософії і права АН УРСР (1975- 1993). В Інституті філософії працював до кінця свого життя, захистив тут докторську дисертацію “Социальные задачи. Их генезис и разрешение (Общеметодологический аспект)”, отримав звання професора. В 1976 р. його було обрано членом-кореспондентом, а в 1985 р. академіком АН України. Помер 6 січня 1998 p., похований у Києві.
Коло наукових інтересів В. І. Куценка – соціальна філософія та теорія управління, де він є одним із загальновизнаних фахівців у галузі дослідження сутності, структури і механізмів формування та розв’язання суспільних проблем і соціальних завдань, методологічних проблем соціального передбачення і прогнозування, управління творчими процесами. Наукові дослідження В. І. Куценка відрізнялися актуальністю і новизною, фундаментальністю, глибиною філософсько-теоретичного аналізу, виваженістю і толерантністю критики. Узагальнені в більш як 150 наукових працях, серед яких 10 індивідуальних і 12 колективних монографіях, зокрема “Передбачення і життя” (К., 1966); “Про наукове управління творчим процесом” (К., 1971); “Социальная задача как категория исторического материализма” (К., 1972); “Методологические проблемы социального предвидения” (К., 1977); “Вопросы прогнозирования общественных явлений” (К., 1978); “Социальное познание и социальное управление” (К., 1979); “Общественные проблемы: генезис и решение (Методологический анализ)” (К., 1984); “Категории исторического материализма: их роль в познании и преобразовании социальной действительности” (К., 1985); “Категории исторического материализма и их методологическая функция” (К., 1986); “Методологические проблемы социального познания” (К., 1987); “Общественные отношения (Социально-философский анализ)” (К., 1991), які отримали високу оцінку вітчизняних та зарубіжних учених.
Творча наукова діяльність В. І. Куценка поєднувалася з науково-організаційною і громадською діяльністю. Вченим була розроблена й організована реалізація дослідницької програми розвитку філософії, зокрема соціальної філософії як категорії суспільного пізнання і соціальної дії, організований методологічний семінар з дослідження методологічних проблем профільних наук. Очолюючи відділ Інституту філософії, він виховав плеяду видатних вчених, які успішно працюють в науково-дослідних закладах та вузах України, був керівником і членом багатьох наукових рад, науковим редактором і рецензентом наукових праць, сприяючи підвищенню їх теоретичного рівня та практичної значущості.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)