Історія держави та права України – Трофанчук Г. І
Історія держави і права України є невід’ємною складовою частиною багатовікової історії нашого народу, який творив та розвивав власну державність, утрачав її не зі своєї волі, відроджував Українську державу, розбудовував її, творив та вдосконалював національне
Тема 1. Рабовласницькі держави у Північному Причорномор’ї та право в них 1. Зародження стародавніх держав у Північному Причорномор’ї Степова смуга України на північ від Чорного моря віддавна була шляхом, яким проходили різні племена і
Тема 1. Рабовласницькі держави у Північному Причорномор’ї та право в них 1. Зародження стародавніх держав у Північному Причорномор’ї Степова смуга України на північ від Чорного моря віддавна була шляхом, яким проходили різні племена і
Тема 1. Рабовласницькі держави у Північному Причорномор’ї та право в них 1. Зародження стародавніх держав у Північному Причорномор’ї Степова смуга України на північ від Чорного моря віддавна була шляхом, яким проходили різні племена і
Скіфське царство – протодержавне утворення іракомовних племен VI-III ст. до н. е. – є першим суб’єктом писемної історії на території України. Найдавніші згадки про скіфів містяться в ассирійських клинописах і датуються серединою VII ст.
Період переселень еллінів (стародавніх греків) на широкі простори Середземноморського узбережжя (так звана велика грецька колонізація), що тривав з VIII до кінця VI ст. до н. е., мав безпосередній стосунок і до південних територій сучасної
Якщо вести мову про загальні тенденції політичного розвитку грецьких полісів, то Боспорське царство було винятком, оскільки тут сформувалася монархічна форма правління, притаманна пізньоантичному періоду. Назва “Боспор” походить від грецького найменування Керченської протоки. Держава зародилася
Якщо вести мову про загальні тенденції політичного розвитку грецьких полісів, то Боспорське царство було винятком, оскільки тут сформувалася монархічна форма правління, притаманна пізньоантичному періоду. Назва “Боспор” походить від грецького найменування Керченської протоки. Держава зародилася
1. Формування державності у східних слов’ян. Виникнення Давньоруської держави Слов’янський масив племен є автохтонним у Східній Європі. Перші писемні згадки про наших пращурів (їх називали венедами) відносять до І тис. н. е. У них
1. Формування державності у східних слов’ян. Виникнення Давньоруської держави Слов’янський масив племен є автохтонним у Східній Європі. Перші писемні згадки про наших пращурів (їх називали венедами) відносять до І тис. н. е. У них
Учені відзначають, що виникненню держави передують, як правило, додержавні (чи протодержавні) утворення зі своїми органами, що виконують по суті такі самі функції управління, але, на відміну від органів держави, не мають політичного характеру. Кожна
Соціальна структура Київської Русі впродовж становлення і розвитку Давньоруської державності в IX-XIII ст. зазнала суттєвих змін і трансформацій. Найвиразніше вони простежуються в середовищі тогочасної елітної верстви, яка, власне, і перебувала в центрі уваги давньоруських
4.1. Державні реформи давньоруських князів Утвердження династії Рюриковичів на Русі не внесло істотних змін у політичне життя східних слов’ян. Форма правління залишилася старою, монархічною, на відміну від Новгородської землі, де побутували демократично-республіканські традиції, а
Князь у Давньоруській державі Як ранньофеодальна держава Київська Русь була не певною чітко окресленою територією, а сукупністю персональних княжінь. Територіальний принцип суверенітету на Русі з’явився на пізньому етапі державності, а доти загальним правилом була
1. Джерела права Становлення давньоруського права – тривалий історичний процес, який поділяють на два етапи. Перший можна умовно назвати передісторією права, який збігається з передісторією Руської держави. Формування права на цій стадії (VI-IX ст.)
1. Джерела права Становлення давньоруського права – тривалий історичний процес, який поділяють на два етапи. Перший можна умовно назвати передісторією права, який збігається з передісторією Руської держави. Формування права на цій стадії (VI-IX ст.)
Руська Правда виникла на місцевому фунті й була результатом розвитку юридичної думки в державі. Водночас вона відображає вплив на Київську Русь інших держав та їх права. Законодавство Київської Русі мало досить розвинену систему цивільно-правових
Руська Правда виникла на місцевому фунті й була результатом розвитку юридичної думки в державі. Водночас вона відображає вплив на Київську Русь інших держав та їх права. Законодавство Київської Русі мало досить розвинену систему цивільно-правових
Руська Правда виникла на місцевому фунті й була результатом розвитку юридичної думки в державі. Водночас вона відображає вплив на Київську Русь інших держав та їх права. Законодавство Київської Русі мало досить розвинену систему цивільно-правових
Злочин називався “обидою” (образою), під якою розуміли будь-яке порушення суспільного спокою – завдання потерпілому фізичного, матеріального чи морального збитку. Водночас право не розрізняло кримінальне правопорушення від цивільного. Об’єктами злочинної дії були особа, майно, мораль.
Злочин називався “обидою” (образою), під якою розуміли будь-яке порушення суспільного спокою – завдання потерпілому фізичного, матеріального чи морального збитку. Водночас право не розрізняло кримінальне правопорушення від цивільного. Об’єктами злочинної дії були особа, майно, мораль.
1. Утворення Галицько-Волинської держави На тлі поглиблення феодальної роздробленості й ослаблення Київської Русі внаслідок постійних вторгнень кочівників на її південно-західній околиці вирізняються Галицьке та Волинське князівства. Від утворення (друга половина XI ст.) Галицьке князівство,
1. Утворення Галицько-Волинської держави На тлі поглиблення феодальної роздробленості й ослаблення Київської Русі внаслідок постійних вторгнень кочівників на її південно-західній околиці вирізняються Галицьке та Волинське князівства. Від утворення (друга половина XI ст.) Галицьке князівство,
Тема 5. Велике князівство Литовсько-Руське (середина XIV – друга половина XVI ст.) 1. Утворення держави У XIV ст. історичні події для Галицько-Волинської держави розвивалися вкрай несприятливо. її занепад був зумовлений кількома факторами; васальною залежністю
Тема 5. Велике князівство Литовсько-Руське (середина XIV – друга половина XVI ст.) 1. Утворення держави У XIV ст. історичні події для Галицько-Волинської держави розвивалися вкрай несприятливо. її занепад був зумовлений кількома факторами; васальною залежністю
Тема 5. Велике князівство Литовсько-Руське (середина XIV – друга половина XVI ст.) 1. Утворення держави У XIV ст. історичні події для Галицько-Волинської держави розвивалися вкрай несприятливо. її занепад був зумовлений кількома факторами; васальною залежністю
Тема 5. Велике князівство Литовсько-Руське (середина XIV – друга половина XVI ст.) 1. Утворення держави У XIV ст. історичні події для Галицько-Волинської держави розвивалися вкрай несприятливо. її занепад був зумовлений кількома факторами; васальною залежністю
У XIV-XVI ст. в українській Галичині відбулися значні зміни у правовому регулюванні суспільних відносин. Передусім це стосується співіснування на і? території правових систем колишньої Галицько-Волинської держави й Польського королівства. Правова система Галицько-Волинської держави сформувалася
У XIV-XVI ст. в українській Галичині відбулися значні зміни у правовому регулюванні суспільних відносин. Передусім це стосується співіснування на і? території правових систем колишньої Галицько-Волинської держави й Польського королівства. Правова система Галицько-Волинської держави сформувалася
У період укладення трьох угод про політичний союз (унію), що тривав понад 180 років, змінювався характер підпорядкування українських земель польсько-литовській короні. Залишаючись за своїм типом середньовічною феодальною державою, Литовсько-Руська держава змінює внутрішню форму, режим
Головна особливість функціонування середньовічних суспільств полягала в чіткому поділі населення на певні соціальні категорії, належність до яких і визначала місце людини в соціальній ієрархії та, відповідно, широту її прав і обов’язків, ступінь зверхності чи
Більшість дослідників схильні вважати Литовсько-Руську державу за її устроєм феодальною федерацією. Хоча деякі вчені називають її “державою держав” – такою формою державного устрою, коли суверенна держава має зверхність над залежними від неї країнами лише
Згідно з принципом – “старовини не рушити, а новини не заводити” до кінця XIV ст. суд Великого князя майже нічим не відрізнявся від суду княжої доби. Вся повнота судової влади належала главі держави або
Коли українським містам надавали магдебурзьке право, у всіх привілеях йшлося про їх звільнення з-під юрисдикції державних, загальних та спеціальних судів і підпорядкування судам магдебурзького права. У привілеї Казимира III Великого місту Львову (1356 р.)
Правова система Литовсько-Руської держави була віддзеркаленням своєрідного політичного становища українських князівств. Вона становила органічне продовження права Київської Русі та Галицько-Волинської держави у поєднанні з литовським і частково польським законодавством. Через це в Україні склалася
У литовсько-руському праві оформилися і були ретельно врегульовані інститути власності, договірне та зобов’язальне право, право користування чужими речами, заставне право тощо. Одна з головних засад литовсько-руського права полягала у закріпленні феодальної власності на землю,
1. Загарбання українських земель Польським королівством Експансія Польщі на українські землі у першій половині XIV ст. призвела до того, що в середині XIV ст. Галичина і Холмщина були підпорядковані польському впливові, а в 1387
1. Загарбання українських земель Польським королівством Експансія Польщі на українські землі у першій половині XIV ст. призвела до того, що в середині XIV ст. Галичина і Холмщина були підпорядковані польському впливові, а в 1387
Суспільна організація на українських землях, що перебували у складі Польської корони, склалася під впливом процесів, притаманних середньовічній Європі. Йдеться перш за все, про формування закритих суспільних верств – станів. Спочатку правові відмінності між станами
Державний устрій Речі Посполитої сформувався вже в перші роки її існування. Значний вплив на його розвиток справили Генріхові артикули, ухвалені сеймом з огляду на обрання королем держави ревного католика, учасника Варфоломіївської ночі (масового фізичного
Державний устрій Речі Посполитої сформувався вже в перші роки її існування. Значний вплив на його розвиток справили Генріхові артикули, ухвалені сеймом з огляду на обрання королем держави ревного католика, учасника Варфоломіївської ночі (масового фізичного
Головним правовим інститутом цивільного права було право власності, норми якого забезпечували переваги та привілеї вищих суспільних верств. Об’єктами власності були маєтки із залежними селянами, орні землі, сіножаті, озера та річки, продукти сільськогосподарського й ремісничого
1. Передумови та причини виникнення запорозького козацтва Козацтво – давнє побутове явище, що виникненням завдячує сусідству українського народу з кочовим хижацьким степом. Воно стало наслідком постійної боротьби народу з набігами кочівників. “Козак” – слово
1. Передумови та причини виникнення запорозького козацтва Козацтво – давнє побутове явище, що виникненням завдячує сусідству українського народу з кочовим хижацьким степом. Воно стало наслідком постійної боротьби народу з набігами кочівників. “Козак” – слово
Стихійне формування на південному порубіжжі держави впливової військової сили відбувалося через неспроможність армії Великого князівства Литовського захистити свої землі від нападів кримських, ногайських та інших причорноморських орд. Через те правляча еліта мусила звернути увагу
Землі Запорозької Січі1 охоплювали майже всю нинішню Кіровоградщину, всю Дніпропетровщину, частини Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей. За підрахунками дослідників, територія Вольностей Війська Запорозького (таку офіційну назву мала Запорозька Січ) становила близько 87 тис.
Землі Запорозької Січі1 охоплювали майже всю нинішню Кіровоградщину, всю Дніпропетровщину, частини Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей. За підрахунками дослідників, територія Вольностей Війська Запорозького (таку офіційну назву мала Запорозька Січ) становила близько 87 тис.
Землі Запорозької Січі1 охоплювали майже всю нинішню Кіровоградщину, всю Дніпропетровщину, частини Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Донецької областей. За підрахунками дослідників, територія Вольностей Війська Запорозького (таку офіційну назву мала Запорозька Січ) становила близько 87 тис.
Українсько-московські договори 1654 р. до певної міри вплинули на становище і подальшу долю Запорожжя. 27 березня 1654 р. московський цар адресував Січі “Жалувану грамоту Війську Запорозькому”. Нею обіцяв зберегти козацькі права і вольності; дозволив
Правова система Запорозької Січі сформувалася у XV – першій половині XVII ст. і відбивала суспільно-політичний устрій держави. Джерела права. Якщо на території України на той час діяли різні правові джерела (Руська Правда, Литовські статути,