Господарське право – Вінник О. М. – ТЕМА 22. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА (АГЕНТСЬКИХ ВІДНОСИН) У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ
1. Поняття та ознаки комерційного посередництва як різновиду господарської діяльності.
2. Система нормативно-правових актів, що регулюють агентські відносини у сфері господарювання.
3. Агентський договір.
1. Поняття та ознаки комерційного посередництва як різновиду господарської діяльності
Комерційне посередництво – відносно новий вид господарських відносин, що зазвичай виникає та підставі своєрідного виду договору – агентського договору. Цей договір виник в англо-американському праві, й хоча має чимало спільних рис з традиційними договорами континентального права (законодавства країн романо-германської правової традиції) – договором комісії та договором доручення, проте низка рис дозволяє виділити його в окремий вид договору, а професійну діяльність щодо надання послуг відповідно до таких договорів – виділити в специфічний вид господарської діяльності, що іменується комерційним посередництвом або агентською діяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Господарського кодексу України, комерційним посередництвом (агентською діяльністю) є підприємницька діяльність, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє. Характерні ознаки агентських відносин:
Різновид підприємницької діяльності;
Спеціальний суб’єктний склад:
1) комерційний агент – суб’єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який відповідно до визначених агентським договором повноважень здійснює комерційне посередництво в інтересах та від імені другої сторони за договором (принципала), вступаючи при цьому у відносини з третіми особами; відтак не є комерційними агентами (а) підприємці, що діють хоча і в інтересах іншої сторони договору (принципала), але від власного імені, та (б) підприємці, які укладають угоди від імені принципала стосовно себе особисто; залежно від сфер господарювання, в яких діють комерційні агенти, та пов’язаною з цим специфікою правового становища, можна класифікувати комерційних агентів за сферами їх діяльності: агент у сфері страхування; агент у сфері банківської діяльності; агент у сфері транспорту; агент з туризму; агент у сфері приватизації; митний агент; агент з проведення грошової лотереї; агент з виставок; агент з розміщення та викупу цінних паперів ІСГ;
Принципал (в ГК України іменується суб’єктом господарювання, від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок якого діє комерційний агент) – особа (фізична або юридична), якій комерційний агент надає посередницькі послуги щодо укладення угод або виконання фактичних дій у сфері господарювання відповідно до агентського договору); згідно з ГК (ч. 1 ст. 295), принципалом може бути лише суб’єкт господарювання;
Треті особи – це учасники відносин у сфері господарювання, з якими (щодо яких) комерційний агент укладає договори (виконує фактичні дії) від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок принципала; Господарський кодекс не встановлює вимог до таких осіб, а відтак – ними можуть бути будь-які учасники господарських відносин (якщо інше не встановлено спеціальним законодавством) незалежно від наявності у них статусу суб’єкта господарювання;
Підстави виникнення агентських відносин (ст. 296 ГК України) – агентський договір (у разі надання принципалом на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій) або схвалені принципалом фактичні дії комерційного агента (у разі схвалення принципалом угоди, укладеної в його інтересах комерційним) агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження чи після закінчення терміну дії агентського договору;
Змістом агентських відносин є представницькі дії агента, котрі здійснюються від імені, під контролем і за рахунок принципала;
Мета встановлення агентських відносин – задоволення законних приватних інтересів учасників зазначених відносин – агента (щодо отримання прибутку від надання ним послуг з комерційного посередництва), принципала (щодо укладення комерційним агентом угод чи здійснення фактичних дій з третіми особами від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок принципала), третіх осіб (щодо отримання певних благ на підставі укладених з комерційним агентом угод чи в результаті здійснення ним фактичних дій від імені принципала, на авторитет якого покладаються треті особи);
Встановлення обмежень щодо здійснення агентської діяльності з метою захисту інтересів принципала та інших учасників агентських відносин, а саме: а) закріплена в ч. 4 295 ГК України заборона агентові укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто; б) можливість встановлення на рівні закону заборони здійснення агентської діяльності (комерційного посередництва) в окремих галузях господарювання.
Подібна класифікація комерційних агентів була запропонована P. O. Короткою в магістерській роботі “Комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання: порівняльно-правове дослідження”, що була захищена на юридичному факультеті Київського національного університету ім. Т. Шевченка в січні 2004 p. (С. 82-88, 112-113). Днв. також: Коротка P. O. “Види комерційних агентів” // Актуальні питання державотворення очима молодих учених. Зо. наук, праць міжнародної науково-практичної конференції студентів та аспірантів (19-20 квітня 2007 року). – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2007. – С. 222.
Залежно під можливостей сторін агентського договору вибору варіантів своєї поведінки (принципали – щодо довірення виконання дій з комерційного посередництва не лише псиному комерційному агентові, а й іншій особі, а комерційного агента – щодо здійснення комерційного посередництва не лише щодо принципала, а й інших осіб) розрізняють немонопольні та монопольні агентські відносини (ст. 299 ГК України):
Немонопольні агентські відносини виникають у разі, якщо суб’єкт, якого представляє комерційний агент, має право довірити комерційне посередництво також іншим суб’єктам, повідомивши про це агента, а агент має право здійснювати комерційне посередництво також для інших суб’єктів господарювання, якщо інтереси суб’єктів, яких представляє комерційний агент, не є суперечливими у питаннях, для вирішення яких запрошений цеп агент;
Монопольні агентські відносини виникають у разі, якщо комерційний агент, що представляє суб’єкта господарювання (принципала), не має права здійснювати комерційне посередництво для інших суб’єктів у межах, передбачених агентським договором.
Отже, комерційне посередництво – це різновид господарських правовідносин, що складаються на договірних засадах між агентом (суб’єктом агентської діяльності у сфері господарювання), принципалом і третіми особами щодо представницьких дій агента, котрі здійснюються від імені, під контролем і за рахунок принципала з метою задоволення законних приватних інтересів учасників зазначених відносин (агента, принципала, третіх осіб) та з урахуванням публічних інтересів (дотриманням публічного господарського порядку).
(2 votes, average: 5,00 out of 5)