Фінансовий ринок – Шелудько В. М. – Розділ 9. ФОРВАРДНІ УГОДИ
9.1. Визначення і види форвардних угод. Відмінності між фьючерсами і форвардами
Форвардна угода – це угода між двома сторонами про майбутню поставку предмета контракту за наперед обумовленою ціною, яка укладається поза біржею й обов’язкова до виконання для обох сторін угоди. Форвардні угоди укладаються на купівлю або на продаж визначеної кількості певного фінансового чи матеріального активу. Один із учасників угоди зобов’язується здійснити поставку, а інший – її прийняти.
Предметом контракту (базовим активом) можуть виступати акції, облігації, валюта, товари та ін. Формальне визначення форвардного контракту дуже подібне до визначення ф’ючерсу. Відмінність полягає в тому, що форвард укладається поза біржею.
В умовах форвардного контракту можуть передбачатись штрафні санкції за його невиконання. Контрагент може вибрати сплату штрафу при певній ситуації на ринку, тому теоретично не існує гарантій виконання форвардного контракту.
Форварди укладаються, як правило, з метою реальної поставки (купівлі чи продажу) відповідного активу для страхування від можливих несприятливих цінових змін на даний актив. Механізм страхування форвардними контрактами суттєво відрізняється від механізму страхування ф’ючерсами. Проілюструємо ці відмінності на прикладах.
Приклад 1. Припустимо, що інвестор хоче придбати через один місяць актив X. Очікуючи зростання цін па актив, інвестор укладає форвардний контракт на купівлю активу X через 1 міс. за наперед обумовленою ціною. Якщо через 1 міс, тобто на дату поставки активу, ринкова ціна активу буде вище за зазначену в контракті, інвестор, купуючи актив X за форвардним контрактом, отримає вигоду в розмірі
В = цС2-д”,
Де ЦС2 – ринкова ціна активу (ціна спот) на дату поставки; Ц – ціна поставки (ціна купівлі активу X, зафіксована в контракті). Якщо на дату поставки активу його ринкова ціна буде меншою від ціни поставки, втрати інвестора становитимуть
Вт = Д” – ЦА.
Тобто, маючи через місяць сприятливу для купівлі активу X ринкову кон’юнктуру, інвестор змушений виконати умови контракту і придбати актив X за ціною, вищою від ринкової.
Отже, страхування з допомогою форвардного контракту полягає в перенесенні операції з реального ринку на ринок строкових угод. Причому для рядового учасника ринку, який є продавцем чи покупцем певних фінансових чи матеріальних активів, ринок форвардних угод дає змогу спланувати свої майбутні грошові надходження чи витрати і знати їх точну величину незважаючи на зміни в ринковій кон’юнктурі. Крім того, форвардний контракт означає для виробника гарантований продаж продукції у визначений момент у майбутньому за наперед обумовленою ціною, для покупця – гарантоване надходження продукції в потрібний для нього момент і з наперед визначеними грошовими витратами на її придбання.
Для професійних учасників фінансового ринку форвардні угоди – специфічний сегмент ринку строкових угод зі специфічними характеристиками, який збільшує їх можливості на ринку фінансових операцій. Професійні учасники фінансового ринку, як правило, отримують прибутки при проведенні операцій і на ринку поточних операцій, і па ринку строкових угод, оскільки вони мають високу професійну підготовку та інтуїцію. Крім того, кожна окремо взята фінансова операція, яка проводиться ними, – лише маленька часточка великої кількості фінансових операцій, часто протилежних за змістом, диверсифікованих за строками, обсягами та іншими характеристиками.
Приклад 2. Інвестор має намір здійснити через 1 міс. купівлю фінансового активу X, одночасно застрахувавшись від зростання Цій На ринку. З цією метою він укладає угоду протилежного змісту на ф’ючерсному ринку, а саме відкриває довгу позицію (купує ф’ючерсний контракт), потім через 1 міс. її ліквідує (продає ф’ючерсний контракт).
Ціни па ф’ючерсному ринку суттєво впливають на ціни ринку спот, і досить часто зростання або падіння цін відбувається на обох ринках одночасно, як у наведеному прикладі.
Припустимо, що через 1 міс. ціна спот і ф’ючерсна ціна активу X зросла, інвестор, купуючи на готівковому ринку актив X, втрачає, а на ринку ф’ючерсів виграє, купивши ф’ючерсний контракт дешевше, а продавши його дорожче. Якщо через місяць ціна спот і ф’ючерсна ціна X зменшились, інвестор виграє па ринку спот, купуючи актив X за низькою ціною, але втрачає на ринку ф’ючерсів, купивши ф’ючерсний контракт за вищою ціною, продавши за нижчою.
Отже, хеджування з допомогою ф’ючерсів полягає в паралельному проведенні операцій на ринку спот і ф’ючерсному ринку, при якому, як правило, зменшуються як можливі доходи, так і можливі втрати інвестора.
Основні відмінності між ф’ючерсними та форвардними контрактами такі:
1. Ф’ючерси є біржовими угодами. Насамперед це означає, що вони є високо ліквідними фінансовими інструментами. Базовими виступають тільки певні види активів, які користуються попитом на біржовому ринку. Ф’ючерсні контракти стандартизовані щодо кількості, якості базового активу, дати поставки.
Форварди – позабіржові угоди, тому їх ліквідність значно нижча. Вторинний ринок форвардних угод дуже обмежений. Базовим активом може бути вибраний будь-який актив. Обсяг базового активу та дата поставки обумовлюються самими учасниками угоди.
2. Менше ніж 2% ф’ючерсних угод закінчуються поставкою, форварди, навпаки, орієнтовані на реальну поставку активу.
3. У результаті щоденного котирування ф’ючерсних контрактів на біржі існують тимчасові гротові потоки, пов’язані з нарахуванням або зняттям коштів із рахунків учасників ринку. У форвардах подібний режим може встановлюватись за домовленістю партнерів, але частіше режим поточних розрахунків не встановлюється, а отже, не виникають тимчасові грошові потоки, як па ф’ючерсному ринку.
4. У торгівлі ф’ючерсними контрактами значну роль відіграють клірингові палати. Вони виступають для кожного учасника угоди як протилежна сторопа угоди, а також є гарантами виконання умов угоди.
У функціонуванні форвадного ринку не беруть участі клірингові палати. Учасниками форвардної угоди виступають два учасники, один з яких зобов’язується поставити базовий актив, а інший – прийняти поставку цього активу. Умовами форвардної угоди можуть передбачатися штрафні санкції за невиконання умов угоди. Посередниками-гарантами при укладанні форвардних угод можуть виступати треті особи, але в переважній більшості випадків у форвардних угодах беруть участь лише два учасники.
5. Учасники форвардного ринку підпадають під кредитний ризик, оскільки кожна із сторін може не виконати угоду, хоча, як правило, і передбачено штрафні санкції за невиконання умов угоди. На ф’ючерсному ринку функціонують клірингові палати, які гарантують виконання ф’ючерсних угод,
6. Хеджування за допомогою ф’ючерсних контрактів полягає в паралельному проведенні операцій на ринку спот та строковому ринку. Хеджування за допомогою форвардних контрактів полягає в перенесенні операції з реального ринку па ринок строкових угод.
Форвардні угоди укладаються за домовленістю сторін на будь-яку кількість будь-якого базового активу. Тому, якщо проводиться хеджування форвардними контрактами, є можливість укласти форвардну угоду па потрібну кількість базового активу і на необхідний хеджеру період. Якщо проводиться Хеджування на ф’ючерсному ринку, можуть не збігатися з потрібними обсяг базового активу, безпосередньо сам базовий актив чи дата поставки.
Наприклад, хеджеру треба укласти строкову угоду на поставку 1200 унцій металу X з датою поставки через 5 міс. Укладаючи форвардну угоду, він може обумовити базовий актив X, обсяг – 1200 унцій, дату поставки – через 5 міс.
Укладаючи ф’ючерсну угоду, хеджер має з’ясувати, чи перебувають у обігу на біржі ф’ючерси з базовим активом X, Якщо такі ф’ючерси існують, то в них буде зазначена стандартизована кількість металу X, наприклад 100 унцій, і стандартизована дата поставки, наприклад, через 3 міс. Хеджер придбаває 12 ф’ючерсних контрактів. Через 3 міс. він закриває позицію і знову відкриває її, щоб узгодити терміни хеджування. Якщо дата поставки в контракті через 6 міс, хеджер через 5 міс. ліквідує позицію.
У випадку, коли ф’ючерсні контракти з металом X як базовий актив не перебувають у обігу па біржі, хеджер буде змушений проводити хеджування з допомогою ф’ючерсних контрактів на інший метал, рух цін па який має подібні тенденції. При цьому він може підпадати під крос-хеджинг ризик.