Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 4.11. Ринок капіталів у Польщі
4.11.1. Історія розвитку ринку капіталів у Республіці Польща
У вересні 1989 р. новий, некомуністичний, уряд розпочав програму зміни суспільного ладу і відбудови ринкової економіки. Головною рушійною силою структурних змін була приватизація і розвиток ринку капіталів. Оскільки у Польщі не було системи фінансових інститутів, необхідно було створити цілу інфраструктуру ринку капіталів, враховуючи докомуністичний досвід.
Першу біржу цінних паперів у країні було відкрито у Варшаві 12 травня 1817 р. Сесії були одногодинними, по одній сесії на день. У XIX ст. предметом торгівлі на біржі були переважно векселі і облігації. Торгівля акціями розвинулась у другій половині XIX ст. У часи між Першою і Другою світовими війнами біржі у Польщі функціонували на підставі розпорядження Президента про організацію бірж. На той час біржі цінних паперів існували у містах Катовіцах, Кракові, Львові, Познані і Вільнюсі. Однак найбільше значення мала біржа у Варшаві, де здійснювалось 90 % обігу.
У 1938 р. на біржі котирувалося 180 видів цінних паперів: облігації (державні, банківські, муніципальні), заставні листи, акції. На початку Другої світової війни біржу у Варшаві було закрито. Після 1945 р. були спроби відновлення діяльності бірж у Польщі, проте їх існування було несумісним з нав’язаною системою центральної планової економіки.
П’ятдесятирічна перерва у функціонуванні польського ринку капіталів створила правовий та інституційний “вакуум”, тобто відсутність досвіду і професійних знань, але також і великі можливості для розвитку. Було прийнято рішення про запровадження механізмів, які використовуються на західних ринках капіталів, що дало змогу застосувати сучасні правові й організаційні інструменти у Польщі. Сучасна стандартизація і глобалізація ринків капіталів не дозволяє запроваджувати якусь окрему модель ринку капіталів. Позитивним аспектом використання сучасних світових стандартів було прискорення процесу розвитку ринку капіталів і прийняття цільових рішень.
Розробка окремих процедур сучасного біржового обігу протягом кількох місяців здійснювалася завдяки допомозі “Societe de Bourses Françaises” і Центрального депозитарію “SICOVAM”. 22 березня 1991 p. Сейм Республіки Польща прийняв Закон про публічний обіг цінних паперів і довірчі фонди. Таким чином було створено правові засади для функціонування основних інститутів ринку капіталів: маклерських домів, бірж, довірчих фондів та Комісії цінних паперів.
Довірчий фонд – фінансово автономна майнова маса, яка має змінну величину вартості і постійне господарське (економічне) призначення, управляється довірчим товариством.
Загально-польський депозитарій цінних паперів, А. Т. (KDPW S. A.) – товариство, створене Державною скарбницею і акціонерним товариством “Біржею цінних паперів” у Варшаві; основні завдання депозитарію – зберігання і реєстрація цінних паперів, що перебувають у публічному обігу, обслуговування зобов’язань емітентів щодо власників цінних паперів, видавання депозитних свідоцтв, організація і ведення розрахунків трансакцій.
Комісія цінних паперів і бірж (KPWG) – орган державної адміністрації, який надає концесії на діяльність на ринку цінних паперів, спонукає і здійснює заходи щодо забезпечення ефективного функціонування ринку цінних паперів і захисту прав інвесторів.
Маклерський дім – суб’єкт економічної діяльності, який має дозвіл від Комісії цінних паперів і бірж на продаж цінних паперів у первинному обігу, придбання і продаж цінних паперів на власний чи чужий рахунок, а також управління портфелями цінних паперів і інвестиційні консультації для своїх клієнтів.
Національний інвестиційний фонд – товариство, створене у межах Програми загальної приватизації, яке володіє акціями приватизованих підприємств, що внесені до програми Державною скарбницею; існує 15 Національних інвестиційних фондів.