Фінанси України та сусідніх держав – Карлін М. І. – 4.13.1. Перші фінансово-економічні результати входження Польщі до ЄС
Реальні загальні споживчі витратну Польщі у 1989-1999 рр. були такими (1989 р. – 100 %): 1990 р. – 88,3 %; 1991 – 94,9; 1992 – 98,2; 1993 – 103,0; 1994 – 107,0; 1996 – 110,5; 1996 -118,4; 1997 – 126,6; 1998 – 130,8; 1999 р. -136,4 %.
Рівень бідності у Польщі на початку XXI ст. становив 18,4 %, тобто саме стільки відсотків населення країни мали дохід у ден ь менше 4,3 дол. США. Коефіцієнт нерівності Джині в цей самий період дорівнював 30 %, тобто рівень концентрації доходів домашніх господарств був досить нерівним.
Мінімальна зарплата у 2004 р. у Польщі становила 824 зл., мінімальна пенсія – 700, а допомога по безробіттю – 500 зл. У 2005 р. мінімальна заробітна плата зросла до 849 зл.
37 % поляків отримують щомісяця від 1 до 2 тис. зл., 12 % – З-4 тис. зл. Цікаво, що 34 % населення зовсім не отримують преміальних, а 10 % отримують близько 10 % брутто. Про це свідчать дані інтернет-досліджень доходів населення у 2004 р., також було визначено, що 60 % анкетованих отримували у 2004 р. 1497-3500 зл., тобто рівень їх доходів був значно нижчим, ній в інших країнах – членах Євросоюзу. Якщо брати до уваги спів відношення польського злотого до євро, то можна стверджувати, що зарплата зростає. Однак, як вважають експерти, досягнути рівня, наприклад, Португалії можна буде не раніше, ніж через 8-10 років.
І все-таки поляки вважають, що вступ до Євросоюзу – позитивний крок, і нинішнє скрутне становище – явище тимчасове і їхні діти будуть жити краще.
Частина працюючих громадян, крім основної, має додаткову роботу. Якщо в 1993 р. таких осіб було 12 %, то в 2003 р. – 26 %. у середньому за місяць така робота забезпечує 826 зл. додаткового доходу. Близько 21 % зайнятих поляків працює більше 60 годин на тиждень. Найбільше працівників мають додаткову зайнятість у бюджетній сфері, передусім вчителі і лікарі публічних лікарень, а також керівники середнього рівня державних підприємств (близько 35 % всіх зайнятих у названих групах). Водночас частина спеціалістів, що працюють у державних управлінських структурах, отримує додаткову оплату за так звану “додаткову роботу”, яка виконується протягом основного робочого часу (до 2-3 тис. зл. на місяць). Послуги приватного репетиторства вчителя гімназії, ліцею чи викладача університету коштують від 30 до 300 зл. за год. Водночас кваліфікований бухгалтер отримує на великому підприємстві 3,5-4 тис. зл. на місяць.
Про фінансовий стан домогосподарств у Польщі можна зробити висновки за даними про наявність товарів тривалого користування. Так, 97 % домогосподарств мають кольоровий телевізор, 96 % – холодильник, 92 % – пилосос, 77 % – автоматичну пральну машину, 77 % – стаціонарний телефон, 65 % – стереофонічне радіо, 57 % – мобільний телефон, 55 % – відеомагнітофон, 54 % – стереофонічний магнітофон, 37 % – комп’ютер. Забезпеченість житлом у Польщі також є проблемою: житлові будинки мають 43 % домогосподарств, 37 % – мають житло на правах приватної власності, 9 % – мають ділянки для будівництва житла, а 10 % – ділянки з дачним будинком. Водночас у Польщі бракує 1,6 млн квартир. Більшість з 13 млн домогосподарств у Польщі є одноособовими. В цілому, на одного мешканця в Польщі припадає 19 кв. м житлової площі, тоді як в Німеччині, Бельгії, Італії – 40, Франції і Австрії – 38, Фінляндії – 35,5, у Греції, Іспанії, Ірландії, Португалії – 35 кв. м.
4.13. Польща і Європейський Союз
4.13.1. Перші фінансово-економічні результати входження Польщі до ЄС
За рік, з 1 травня 2004 р. по 1 травня 2005 р., надходження перевищили внески Польщі до бюджету ЄС на 6 млрд зл. Від цього насамперед виграли сільгоспвиробники, які отримані кошти спрямували на модернізацію обладнання та покупку нового, запровадження нових технологій, вирішення деяких соціальних проблем фінансування навчання дітей у приватних вищих навчальних закладах, купівлю меблів, ремонт житла тощо. Це сприяло зростанню експорту сільгосппродукції в країни ЄС, насамперед Німеччину. В цілому за зазначений період експорт із Польщі зріс на 3,2 млрд зл. Вдалося дещо зменшити безробіття: з 19,8 до 18,9 %. Водночас не змогли суттєво підвищити добробут населення, що посилило міграційні процеси: в 2004 р. виїхало за кордон у пошуках роботи 100 тис. поляків, особливо для нелегального працевлаштування в Німеччині. З метою боротьби з нелегальною зайнятістю, передусім для поляків у ФРН введена висока мінімальна погодинна оплата в розмірі 15 євро за годину. Це, на думку німецьких політиків, стимулюватиме зайнятість німецьких працівників, одночасно призупинить нелегальну міграцію зі Сходу, передусім – з Польщі. Водночас частина власників підприємств у Німеччині не задоволена такими діями уряду, оскільки багато фірм у галузі будівництва, сільського господарства та інших, де використовується низько – та середньо-кваліфікована робоча сила з Польщі, можуть залишитися без працівників, оскільки на ці роботи німці майже не наймаються.
У польському бізнесі покращилося ставлення до вступу в Євросоюз. Найбільше були задоволені інтереси фермерів, які, як виявилося, отримали найбільше дивідендів. Так, за кожен гектар оброблюваної землі вони могли отримувати щорічно 500 неоподатковуваних євро. Щоправда не всі скористалися таким правом, перешкодою став збір значної кількості документів. Але 75% сільських жителів подолали всі бюрократичні бар’єри, адже до цієї суми можна додати додаткову плату за здійснення сільськогосподарських робіт на неродючих землях – до 15 % від кожних 500 євро. Якщо купуєш трактор чи комбайн, то держава відшкодовує 50 % вартості техніки (дія програми “SAPART”). Нині набувають чинності гранти, які дають змогу відшкодувати до 76 % вартості. Для осіб передпенсійного віку є ще одна новація: якщо особа досягла 56-літнього віку, то свої землі вона може передавати молодшому сусідові чи синові, що, як правило, і відбувається, й отримувати пенсію в 1200 зл. до настання пенсійного віку, 65 років. Потім можна отримувати встановлену законом пенсію, зароблену протягом життя.
Особлива увага приділяється екологічним проблемам – проблемам лісопосадок, санітарним і ветеринарним умовам, оскільки держава виділяє дотації на кожний гектар оброблюваної землі при виконанні певних умов. Крім того, можна отримати на розвиток господарства кредити під незначні відсотки – 1-2 % річних. Причому часто 50 % від суми, закладеної до кошторису, отримують як дотацію на розвиток за якоюсь з програм, а 50 % беруть у банку як кредит.
У Польщі введено певні пільги та дотації для іноземних інвесторів, тому їх частка на польському ринку збільшується. Великі фірми розміщують у Польщі свої фінансові, бухгалтерські та інші підрозділи. За оцінками експертів, завдяки цьому в найближчі 5 років близько 500 тис. випускників вищих навчальних закладів Польщі отримають роботу в себе в країні.
Позитивно впливає на розвиток також те, що Євросоюз не наполягає на так званій гармонізації податкової ставки. У кожній країні свої закони, і поки ситуація залишатиметься незмінною. Найвищі податки, наприклад, у Німеччині (38,29 %), Франції (34,33 %), тому саме вони наполягають на їх гармонізації. Польщі це не вигідно за ставки в 19 %, так само як і Кіпру, де ставка найнижча – 10 %. Дебати з цього приводу можуть тривати довго.
Значну допомогу отримали від Євросоюзу польські підприємці, малий і середній бізнес, і раніше: наприклад, гранти, що дали змогу розвинути виробництво, підготуватися до нових умов, стати конкурентоспроможними. Одна фірма могла отримати до 100 тис. євро, загалом сума сягає кількох десятків мільярдів євро. Польські єврорегіони також отримували гранти – на прикордонну співпрацю, молодь – на навчання та перепідготовку.
Однак, якщо до вступу в Євросоюз допомога Польщі була спрямована на одні орієнтири (підготовчі, інформаційні), то сьогодні – це насамперед розвиток нової інфраструктури, будівництво доріг, забезпечення екологічної чистоти навколишнього середовища, боротьба з безробіттям, посилення охорони кордонів. Спостерігається масштабна діяльність з підвищення кваліфікації та перекваліфікації для зниження рівня безробіття найближчим часом. Багато державних дотацій спрямовується на маркетингові дослідження, на те, щоб входження в ЄС відбувалося прискореними темпами. Так, тільки в 2004 р. Польща отримала від ЄС 1 млрд євро на будівництво доріг.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)